Рішення

від 27.04.2020 по справі 409/584/20

БІЛОКУРАКИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 409/584/20

Пров. № 2/409/475/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2020 року смт.Білокуракине

Білокуракинський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді: Третяка О.Г.

за участю секретаря: Толмачової Ю.С.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду смт. Білокуракине справу за позовом ОСОБА_1 до Павлівської сільської ради Білокуракинського району про визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернулася до суду з позовом про визнання права власності на спадкове майно.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказала на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її дідусь ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилася спадщина, що складається із житлового будинку із господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що на підставі Свідоцтва про право приватної власності на домоволодіння від 20.11.1991р., виданого на підставі рішення виконкому Білокуракинської селищної Ради народних депутатів №324 від 13.11.1991р., зареєстрованого за №74, належав на праві приватної власності померлому, а також до складу спадщини ввійшла і належна померлому земельна частка (пай) розміром 8,54 умовних кадастрових гектар по колишньому КСП ім. ХХІ з`їзду КПРС. На момент його смерті разом із ним були зареєстровані бабуся позивачки ОСОБА_3 та прабабуся ОСОБА_4 . За часів життя на випадок свої смерті померлий зробив розпорядження у вигляді заповіту, згідно з яким усе належне йому майно він заповів позивачці. Після його смерті державним нотаріусом Білокуракинської державної нотаріальної контори у 2000 році було заведено спадкову справу та здійснено переоформлення земельної частки (паю) на позивачку. Відносно житлового будинку та те, що він належав померлому вона не знала, а оригінали правовстановлюючих документів були відсутні. Нещодавно переглядаючи документи позивачка випадково знайшла документи, ознайомившись з якими дізналась про те, що померлому крім переоформленої свого часу в порядку спадкування за заповітом земельної частки (паю), також належав будинок, який також входить до складу спадщини, але відразу при переоформленні спадщини нотаріально не було переоформлено із-за відсутності у мене документів на той час. Являючись належною спадкоємицею та віднайшовши оригінали правовстановлюючих документів, позивачка звернулася до нотаріуса за місцем заведення спадкової справи, але державним нотаріусом у видачі додаткового свідоцтва про право на спадщину за заповітом було відмовлено через відсутність оригіналу спадкової справи, яку після закінчення строку зберігання було передано на зберігання до обласного нотаріального архіву в м. Луганськ, яке через загальновідомі обставини є тимчасово непідконтрольною територією та є всі підстави вважати вказані документи втраченими.

Унеможливлення реалізації своїх спадкових справ і спонукало її звернутися до суду з позовом, в якому позивач просить визнати за нею право власності на спадкове майно.

В судове засідання позивач не з`явилася, надавши до суду заяву про розгляд справи без її участі, в якій підтримала заявлені позовні вимоги в повному обсязі та наполягала на їх задоволенні.

В судове засідання представник відповідача Павлівської сільської ради Білокуракинського району Луганської області не з`явився, подавши до суду заяву про розгляд справи без його участі, надав заяву про визнання позовних вимог.

Згідно ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 72 років помер ОСОБА_2 , 1925 року народження, про що Павлівською сільською радою Білокуракинського району Луганської області було зроблено актовий запис № 25 та видано Свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.8).

Відповідно до свідоцтва про народження НОМЕР_2 , свідоцтва про розірвання шлюбу НОМЕР_3 й Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження позивачки №00025866345 від 05.03.2020р., а також свідоцтва про народження матері позивачки НОМЕР_4 та свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_5 позивачка ОСОБА_1 є онукою померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 (а.с.-а.с.21-23)

Відповідно до дублікату заповіту від 04.08.1994р., посвідченого секретарем Павлівської сільської ради Білокуракинського району Луганської області та зареєстрованого в реєстрі за 5 на випадок своєї смерті померлий ОСОБА_2 зробив розпорядження у вигляді заповіту, згідно з яким усе своє майно він заповідав позивачці (а.с.11).

Відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 14.03.2000р. державним нотаріусом Білокуракинської державної нотаріальної контори та зареєстрованого в реєстрі за №252 після померлого ОСОБА_2 було заведено спадкову справу №58/2000 та спадкоємицею вказаного у свідоцтві майна, у вигляді земельної частки (паю) є позивачка ОСОБА_1 (а.с.12).

Із досліджених в судовому засіданні Свідоцтва про право приватної власності на домоволодіння від 20.11.1991р., виданого на підставі рішення виконкому Білокуракинської селищної Ради народних депутатів №324 від 13.11.1991р. й зареєстрованого за №74 та Технічного паспорту на домоволодіння вбачається, що померлому ОСОБА_2 на праві власності належав також житловий будинок із господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.-а.с.13-18).

Із листа-роз`яснення державного нотаріуса №37/01-16 від 06.03.2020р. вбачається, що позивачка зверталась із заявою про видачу додаткового свідоцтва про право на спадщину за заповітом та при перевірці заведеної у 2000 році спадкової справи було встановлено, що відповідно до записів алфавітних книг спадкових справ, що зберігаються в Білокуракинській державній нотаріальній конторі заведена спадкова справа за 2000 рік за № 58 після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , але у відповідності до п.15.2 Правил ведення нотаріального діловодства, що затверджені наказом Міністерства юстиції України №3253/5 від 22.10.2010р. вказану спадкову справу, яка знаходилась в архіві Білокуракинської державної нотаріальної контори, після терміну зберігання було здано на зберігання до Луганського обласного нотаріального архіву в м. Луганськ. (а.с.7)

Загальновідомо те, що Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" та на території Донецької та Луганської областей було розпочато проведення антитерористичної операції, яку пізніше відповідно до Закону України Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях було переформатовано в Операцію об`єднаних сил й яка триває до теперішнього часу та Президентом України не приймався указ про її завершення. Будівля Луганського обласного нотаріального архіву разом із документами нотаріального архіву залишились в місті Луганськ, який відповідно до Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України № 1207-VII від 15.04.2014р., постанови Верховної ради України від 17.03.2015р. № 254-VIII Про визнання окремих районів, міст,селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями є тимчасово окупованою територією України, на якій легітимні державні органи влади та установи не працюють та є всі підстави вважати документи стосовно спадкової справи втраченими.

Відповідно до п.4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Кодексу України, який набрав чинності 01 січня 2004 року, ЦК України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Таким чином, до цивільних відносин, що виникли до набрання чинності ЦК України, тобто до 01 січня 2004 року, застосовуються положення законодавства, яке діяло на момент виникнення правовідносин.

Згідно до ч.1 ст.524 ЦК УРСР (1963р.) спадкування здійснюється за законом і за заповітом. Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК УРСР часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця. Спадкоємцями можуть бути особи, які були живими на час смерті спадкодавця. Для набуття спадщини необхідно щоб спадкоємець її прийняв, а прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Відповідно до ст.548 ЦК України для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Згідно ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном або якщо він подав нотаріальному органу по місцю відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 1217 (2003р.) ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Відповідно до ч.5 цієї статті незалежно від часу прийняття спадщини вона належать спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини та не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.2 ст. 328 ЦК України (2003р.) право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. До способів набуття права власності відносяться юридичні факти, що базуються на правоприємстві, зокрема, спадкування.

Згідно до ст. 77 ЦПК України належними доказами є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 548,549 ЦК України (1963), ст.ст.328,1218,1225,1261,1268 ЦК України (2003), ст.ст.10,12,77-81,89,259,263-265,268,315,354-355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок із господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що на підставі Свідоцтва про право приватної власності на домоволодіння від 20.11.1991р., виданого на підставі рішення виконкому Білокуракинської селищної Ради народних депутатів №324 від 13.11.1991р., зареєстрованого за №74, належав на праві приватної власності ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Луганської області через Білокуракинський районний суд Луганської області на підставі п.15.5 ч.1 Розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Зазначені у рішенні суду строки згідно Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням корона вірусної хвороби (COVID-19) , продовжуються на строк дії карантину, встановленого Постановою Кабінету Міністрів України Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS Cov-2 від 11 березня 2020 року № 211 (з наступними змінами і доповненнями).

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрована за адресою: село Шовкунівка, Білокуракинський район, Луганська область.

Відповідач - Павлівська сільська рада Білокуракинського району Луганської області, код ЄДРПОУ 04335996, адреса: площа Центральна буд.1, село Павлівка, Білокуракинський район, Луганська область.

Суддя Білокуракинського районного суду

Луганської області Третяк О.Г.