Рішення

від 21.04.2020 по справі 527/105/20

ГЛОБИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 527/105/20

провадження 2/527/204/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2020 року м. Глобине

Глобинський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Павлійчук А.В.,

за участю секретаря судового засідання - Бутко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Глобине цивільну справу № 527/105/20 за позовом ОСОБА_1 до Обознівської сільської ради Глобинського району Полтавської області, за участю третьої особи: ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Глобинського районного нотаріального округу Полтавської області Джусь Світлани Василівни про визначення частки земельної ділянки та визнання права власності на спадкове майно,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Глобинського районного суду Полтавської області із позовом про визначення частки у спільному сумісному майні та визнання права власності на спадкове майно, позовні вимоги обґрунтовує тим, що у спільній сумісній власності ОСОБА_3 та ОСОБА_2 перебуває земельна ділянка розміром 0,0994 га, розташована за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5320685804:04:002:0099. ОСОБА_3 помер, спадщину після нього прийняла його донька ОСОБА_1 (позивач), ОСОБА_2 від прийняття спадщини відмовилась. Однак приватний нотаріус Джусь С. В. своєю постановою відмовила позивачу у видачі свідоцтва на право власності на спадщину за заповітом у зв`язку з невідповідністю заявлених прав і поданих документів вимогам чинного законодавства. Тому позивач і була вимушена звернутися до суду.

Позивач в судове засідання не з`явилася, направила заяву про розгляд справи за її відсутності, позов підтримала та прохала його задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, в своїй заяві просив слухати справу у його відсутність, проти задоволення позову не заперечував.

Треті особи: ОСОБА_2 та приватний нотаріус Джусь С. В, в судове засідання не з`явилися, направили заяви про розгляд справи за їх відсутності, не заперечували проти задоволення позову.

Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до абз.3 п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року N 2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції", у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

Визнання відповідачем пред`явленого позову є безумовним, не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб. Наслідки визнання позову, передбачені ч.4 ст.206 ЦПК України відповідачу відомі та зрозумілі.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності належить земельна ділянка загальною площею 0,0994 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівль і споруд ( присадибна ділянка), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 кадастровий номер 5320685804:04:002:0099.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, відповідно до копії свідоцтва про смерть виданого Виконавчим комітетом Обознівської сільської ради Глобинського раойну Полтавської області 18.12.2018 року актовий запис № 24.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина за заповітом, яку прийняла ОСОБА_1 (позивач), що підтверджується копією спадкової справи.

24 вересня 2019 року приватний нотаріус Джусь С. В. постановою відмовила позивачу ОСОБА_1 у видачі свідоцтва на право спадщину за заповітом на частку земельної ділянки площею 0,0994 га, що розташована АДРЕСА_1 , з підстав невідповідністю заявлених прав і поданих документів вимогам чинного законодавства.

Відповідно до ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно); майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності; право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом; спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Статтею 368 ЦК України передбачено, що спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Відповідно до ст.370 ЦК України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Пунктом 17 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 07.02.2014 року Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав передбачено, що частка суб`єкта права спільної сумісної власності визначається зокрема, при поділі майна, виділі частки зі спільного майна, зверненні стягнення на майно учасника спільної власності за його боргами, відкритті після нього спадщини.

Відповідно до п. 5 постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.1995 року №20 Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності , частка учасника спільної сумісної власності визначається при поділі майна, виділі частки з спільного майна, зверненні стягнення на майно учасника спільної власності за його боргами, відкритті після нього спадщини. При відсутності доказів про те, що участь когось з учасників спільної сумісної власності (крім сумісної власності подружжя) у надбанні майна була більшою або меншою - частки визначаються рівними.

Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Згідно ч. 4 ст. 25 ЦК України, цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті, тому позивач позбавлений можливості отримати дублікат правовстановлюючого документу на ім`я померлого.

Згідно ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Як зазначено в п.1,3 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Згідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

У відповідності до ст. ст. 1217, 1218 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 1273 ЦК України, спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною .

Частинами 1,2 статті 1223 ЦК України визначено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно до ч. 2 ст. 1236 ЦК України заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини.

Згідно з ч. 1 ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Відповідно до ст. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах із збереженням її цільового призначення.

Як зазначено в ч. 1 ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Виходячи з вищенаведеного, у суду є всі підстави вважати, що ОСОБА_3 , у спільній сумісній власності на спірну земельну ділянку належала 1/2 частка, яка в даний час є спадковим майном. Позивач у встановленому законом порядку прийняв спадщину за заповітом, інші спадкоємці, які прийняли цю частину спадщини, відсутні, тому позивач ОСОБА_1 має право на успадкування названого майна.

Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що позов є законним та обґрунтованим, а тому підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 15,16, 25, 263, 264, 265, 319,328, 182, 1217, 1218, 1225, 1268,1272 ЦПК України, ст. 355, 368, 370 ЦК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визначити, що частка ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку, площею 0,0994 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 5320685804:04:002:0099, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , становила 1/2 частину.

Визначити, що частка ОСОБА_2 , рнокпп: НОМЕР_1 , у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку, площею 0,0994 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 5320685804:04:002:0099, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , становила 1/2 частину.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженкою села Черевки, Миргородського району Полтавської області (місце проживання: АДРЕСА_2 , паспорт НОМЕР_2 , рнокпп: НОМЕР_3 ) право власності в порядку спадкування після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 на 1/2 частину земельної ділянки, площею 0,0994 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 5320685804:04:002:0099, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , паспорт НОМЕР_2 , рнокпп: НОМЕР_3 ).

Відповідач: Обознівська сільська рада Глобинського району Полтавська область (місце знаходження: Полтавська область, Глобинського району, село Обознівка, вул. Перемоги, буд. 23-а, код ЄДРПОУ 22549809).

Треті особи: ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 ); приватний нотаріус Глобинського районного нотаріального округу Полтавської області Джусь Світлана Василівна (місце знаходження: Полтавська область, Глобинський район, м. Глобине, вул. Мічуріна, 155).

Повний текст рішення виготовлено 30.04.2020.

Суддя А. В. Павлійчук