Рішення

від 22.04.2020 по справі 527/126/20

ГЛОБИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 527/126/20

провадження 2/527/208/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2020 року м. Глобине

Глобинський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Павлійчук А.В.,

за участю секретаря судового засідання Бутко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Глобине цивільну справу №527/126/20 за позовом представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 до Броварківської сільської ради Глобинського району Полтавської області, за участю третіх осіб: сектору державної реєстрації, економічного розвитку та торгівлі Глобинської районної державної адміністрації Полтавської області, приватного нотаріуса Глобинського районного нотаріального округу Полтавської області Колінько Тетяни Олексіївни про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом,-

В С Т А Н О В И В:

21 січня 2020 року представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся до Глобинського районного суду Полтавської області зі вказаною позовною заявою, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла рідна сестра позивача ОСОБА_3 , після смерті сестри залишилося спадкове майно, земельна частка (пай), яку позивач не має можливості успадкувати через відсутність правовстановлюючих документів, у зв`язку з чим приватний нотаріус Глобинського районного нотаріального округу Полтавської області Колінько Тетяна Олексіївна відмовила їй у видачі свідоцтва про право на спадщину. Враховуючи вищевикладене, представник позивача просить задовольнити позовну заяву та визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженкою с. Ялинці, Глобинського району, Полтавської області, рнокпп: НОМЕР_1 , в порядку спадкування за законом право на земельну частку (пай) площею 3,13 умовно кадастрових гектара по колишньому КСП Ленінець , що належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай), серії ПЛ № 0248835, який зареєстровано за №937 від 26.06.1998 року і розташована на території Броварківської сільської ради Глобинського району Полтавської області.

У судове засідання позивач та її представник не з`явилися, представник позивача подав до суду заяву, в якій просив справу розглядати за їх відсутності та вказав, що позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, направив заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник третьої особи та третя особа у судове засідання не з`явилися, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, направили заяви про розгляд справи за їх відсутності, проти задоволення позову не заперечували.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

На підставі ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Приймаючи до уваги викладене, суд розглянув справу на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази та давши їм належну оцінку, суд встановив наступне.

Відповідно до Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого Жуківською сільською радою Глобинського району Полтавської області від 01.12.2000 - ОСОБА_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 77 років, актовий запис № 22.

Відповідно до довідки Відділу у Глобинському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області - ОСОБА_3 отримала сертифікат на земельну частку (пай) ПЛ №0248835, зареєстрований за № 937 від 26.06.1998 року, який виданий згідно розпорядження голови Глобинської РДА від 18.03.1997 року № 118, на загальну площу 3,13 га (в умовних кадастрових гектарах) по КСП Ленінець на території Броварківської сільської ради.

Як вбачається із інформації наданої приватним нотаріусом Глобинського районного нотаріального округу Полтавської області Колінько Тетяною Олексіївною від 04 лютого 2020 року № 84/01-16, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 заведена спадкова справа № 127 за 2019 рік. Спадкоємицею в порядку ст. 1262 ЦК України є сестра померлої, ОСОБА_1 . Інших спадкоємців в порядку ст.ст. 1261-1262 ЦК України, які б претендували на спадщину, в тому числі пережившого чоловіка, не має. Заповіт відсутній. Померла проживала за адресою АДРЕСА_1 разом із сестрою, ОСОБА_1 .

Приватний нотаріус своєю постановою від 19.09.2019 року відмовила ОСОБА_1 в оформленні спадщини, так як не подано документу, що посвідчує право власності померлої на право на земельну частку (пай) площею 3,13 в умовних кадастрових гектарах, що знаходиться в КСП Ленінець на території Броварківської сільської ради Глобинського району Полтавської області.

Зазначений Сертифікат на земельну частку (пай) було втрачено, про що в газеті Зоря Придніпров`я , випуск від 24 січня 2020 року було опубліковано оголошення.

Згідно з ч.1 ст. 125 ЗК України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, а також право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується: цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною у порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою; свідоцтвом про право на спадщину (ч.1 і ч.2 ст. 126 ЗК).

Пунктом 1 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям (далі - Указ № 720/95) встановлено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства.

Відповідно до п. 2 Указу № 720/95 право на частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишилися членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Згідно з положеннями ч. ч. 9, 10 ст. 5 Земельного кодексу України (надалі ЗК України) 1990 року кожний член колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства у разі виходу з нього має право одержати свою частку землі в натурі (на місцевості), яка визначається в порядку, передбаченому частинами шостою і сьомою статті 6 цього Кодексу.

Частинами 6, 7 ст. 6 ЗК України 1990 року передбачено, що при обчисленні розміру середньої земельної частки, що обчислюється сільською, селищною, міською Радою народних депутатів враховуються сільськогосподарські угіддя (у тому числі рілля), якими користуються підприємства, установи, організації та громадяни у межах території даної Ради, крім тих підприємств, установ і організацій, землі яких не підлягають приватизації.

Загальний розмір обчисленої площі поділяється на кількість осіб, які працюють у сільському господарстві, пенсіонерів, які раніше працювали у сільському господарстві і проживають у сільській місцевості, а також осіб, зайнятих у соціальній сфері на селі.

Частина друга статті 23 ЗК України 1990 року визначала, що державний акт на право колективної власності на землю видається колективному сільськогосподарському підприємству, сільськогосподарському кооперативу, сільськогосподарському акціонерному товариству із зазначенням розмірів земель, що перебувають у власності підприємства, кооперативу, товариства і у колективній власності громадян. До державного акта додається список цих громадян.

Згідно з пунктом 17 Перехідних положень Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам таких часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ визначено, що сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акта про право власності на землю. Член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом. Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу, а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб відповідно до викладеної у позові вимоги, який не суперечить закону.

Згідно статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

У статті 16 ЦК України встановлено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема визнання права.

При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права. При цьому необхідно встановити чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.

Правовідносини по спадкуванню майна після ОСОБА_3 виникли на час дії Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 524 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963 року, спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

Згідно ч.1, 2 ст. 549 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963 року, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що позов є законним та обґрунтованим, а тому підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 524, 529, 549 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963 року, ст.ст. 13,76, 81, 82, 258, 259, 263, 265, 268, 273 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженкою с. Ялинці, Глобинського району, Полтавської області, рнокпп: НОМЕР_1 , в порядку спадкування за законом право на земельну частку (пай) площею 3,13 умовно кадастрових гектара по колишньому КСП Ленінець , що належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай), серії ПЛ № 0248835, який зареєстровано за №937 від 26.06.1998 року і розташована на території Броварківської сільської ради Глобинського району Полтавської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 (Полтавська область Глобинський район, с. Жуки, паспорт серія НОМЕР_4 , рнокпп: НОМЕР_1 );

Представник позивача: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 );

Відповідач: Броварківська сільська рада Глобинського району Полтавської області (Полтавська область гЛобинський район, с. Броварки, вул. Гагаріна, 29, ЄДРПОУ: 21062933);

Треті особи: сектор державної реєстрації, економічного розвитку та торгівлі Глобинської районної державної адміністрації Полтавської області (Полтавська область, м. Глобине, вул. Центральна, 281, ЄДРПОУ: 04057310), приватний нотаріус Глобинського районного нотаріального округу Полтавської області Колінько Тетяна Олексіївна (Полтавська область, м. Глобине, вул. Центральна, 210).

Повний текст рішення виготовлено 30.04.2020.

Суддя А. В. Павлійчук