Постанова

від 23.08.2007 по справі ас 9/226-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АС 9/226-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД   СУМСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.08.07           Справа №АС 9/226-07.

за позовом Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Суми

до відповідача – приватної виробничо-комерційної фірми «Сервісцентр»

про стягнення 5463 грн. 47 коп.

Суддя Гудим В.Д.

Представники сторін:

Від позивача – предст. Груздо Т.С.

Від відповідача – не з'явився

Суть спору: Позивач подав позовну заяву про стягнення з відповідача 5463 грн. 47 коп. штрафних санкцій за невиконання нормативу створення робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2005 році відповідно до ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», зокрема за нестворене 1 робоче місце для працевлаштування інвалідів.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує та повідомляє, що факт порушення виникає тоді, коли підприємство відмовило у працевлаштуванні інваліда, а в даному випадку з боку відповідача не було відмови у працевлаштуванні інвалідів.

Також відповідач зазначив, що сума адміністративно0- господарських санкцій має визначатися у розмірі половини середньорічної заробітної плати, оскільки у відповідача працює 15 чоловік.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача та дослідивши наявні в матеріалах справи докази,  суд встановив:

Статтею 4 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів" № 875-ХІІ від 21.03.1991р. зі змінами та доповненнями (далі Закон) передбачено, що держава створює правові, економічні, політичні, соціально-побутові і соціально-психологічні умови для задоволення потреб інвалідів у відновленні здоров'я, матеріальному забезпеченні, посильній трудовій та громадській діяльності.

Згідно ч. 5 ст. 20 Закону, фінансування заходів щодо соціальної, трудової, фізкультурно-спортивної та професійної реабілітації інвалідів, надання позик на створення робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, забезпечення інвалідів технічними реабілітаційними засобами, оплата навчання та перекваліфікація здійснюються Фондом соціального захисту інвалідів.

Відповідно до ч. 1 ст.19 Закону для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форм власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування   інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця.

Статтею 20 Закону встановлено обов'язок підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форм власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ч.1 ст. 19 Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об'єднанні), установі, організації за кожне робоче місце не зайняте інвалідом, а якщо працює від 8 до 15 осіб - в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві ( в об'єднанні), установі.

Сплату адміністративно-господарських санкцій підприємства (об'єднання), установи і організації провадять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів(обов'язкових платежів). У разі відсутності коштів адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані шляхом звернення стягнення на майно підприємства (об'єднання), установи і організації в порядку, передбаченому законом.

Пунктом 4 Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями адміністративно-господарських санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001р. № 1767, передбачено, що суми адміністративно-господарських санкцій перераховуються підприємствами в доход державного бюджету на рахунки органів Держказначейства, відкриті в установах Національного банку за балансовим рахунком № 3510 або в установах комерційних банків за балансовим рахунком №2510. Адміністративно-господарські санкції сплачуються підприємствами самостійно не пізніше 15 квітня року, що настає за звітним.

Підприємством звіт по формі № 10-П1 за 2005 рік не надавався. Відповідно статданих за 2005 рік, наданих до Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів ПВКФ «Сервісцентр»  середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу підприємства у 2005 році становила 15 чоловік.

Таким чином, згідно із ст.19 Закону, на підприємстві  ПВКФ «Сервісцентр» у 2005 році норматив складає 1 робоче місце. Відповідно до статданих на підприємстві ПВКФ «Сервісцентр» розмір середньої річної заробітної плати на підприємстві за 2005 рік становить 5463,47 грн.

Відповідно до Порядку сплати підприємствами, установами і організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно – господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів (затв. Постановою КМУ від 31.01.07р.), порушення строків сплати суми адміністративно – господарських санкцій тягне за собою нарахування пені у розмірі 120 відсотків річних облікової ставки НБУ за кожний календарний день прострочення.

Законом України "Про внесення змін та доповнень" до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік", передбачено, що надходження до Фонду України соціального захисту інвалідів належать до надходжень спеціального фонду Державного бюджету України на 2006 рік.

Таким чином, несплата  ПВКФ «Сервісцентр» адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2005 році, до Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів призвела до ненадходження цих коштів до Державного бюджету України, що, в свою чергу, перешкоджає державі у створенні економічних, соціально-побутових, соціально-психологічних умов для задоволення потреб інвалідів, - чим порушуються інтереси держави та соціальні гарантії прав інвалідів.

Як зазначається у статті 8 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" державне управління в галузі забезпечення соціальної захищеності інвалідів здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, Міністерством охорони здоров'я України та органами місцевого самоврядування.

Відповідно до пункту 1 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2002 року               № 1434 Фонд соціального захисту інвалідів є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінпраці та підпорядковується йому.

Згідно до пункту 9 цього ж Положення для реалізації покладених на Фонд завдань за погодженням з Мінпраці утворюються територіальні відділення Фонду в межах граничної чисельності його працівників.

За змістом статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" саме Фонду соціального захисту інвалідів надано право на стягнення адміністративно-господарських санкції за недодержання законодавчо встановленого нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

Пункт 4 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що до компетенції адміністративних судів відносяться спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Оскільки на підприємстві працювало в 2005 році 15 осіб, то відповідно ч. 1 ст. 19 Закону відповідач повинен сплатити позивачу адміністративно-господарські санкції в розмірі половини середньої річної заробітної плати. Так, сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання ПВКФ «Сервісцентр» нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2005 році, становить  2731,73грн..

Доказів сплати 2731,73 грн. адміністративно-господарських санкцій за нестворене 1  робоче місце для працевлаштування інвалідів в 2005 року  відповідно до вимог ст.19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”  або обґрунтованих заперечень проти позовних вимог відповідач суду не подав, тому суд вважає вимоги позивача правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В іншій частині провадження у справі закривається.

На підставі викладеного, керуючись п. 4 ст. 17, ст. ст. 57, 104 -106 Кодексу адміністративного судочинства  України ст.ст. 19, 20  Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів", суд,  

ПОСТАНОВИВ:

1.          Адміністративний позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з  приватної виробничо-комерційної фірми «Сервісцентр», м. Суми, вул. Воскресенська, 15, кв. 47 (код 22979390) на користь Сумського обласного відділення фонду України соціального захисту інвалідів м. Суми, вул. Горького, 2 (р/р 31212230700002 в УДК у Сумській області, МФО 837013, код одержувача 23636315) адміністративно-господарських санкцій 2731 грн. 73 коп.,  видати виконавчий лист після набрання постановою законної сили.

3.          В іншій частині позовних вимог – провадження у справі закрити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання, апеляційної скарги постанова, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду.

СУДДЯ                                                                                       В.Д.Гудим