Рішення

від 27.04.2020 по справі 125/2710/19

БАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

125/2710/19

2/125/932/2019

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.04.2020 м. Бар Вінницької області

Барський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого, судді Хитрука В.М.

за участі секретаря Мазур К.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бар Вінницької області в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ВАТ Барське АТП 10552 про стягнення заробітної плати

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ВАТ Барське АТП 10552 про стягнення заробітної плати. Свої позовні вимоги мотивує тим, що у період з 02.05.2014 року по 01.11.2019 року він був прийнятий на посаду охоронника до ВАТ Барське АТП 10552 . За період роботи з 01.05.2017 по 01.11.2019 року заробітна плата позивачеві жодного разу не була виплачена. Позивач неодноразово звертався до адміністрації АТП про виплату йому заборгованості по заробітній платі і компенсацію за невикористану відпустку, але кошти не були виплачені. Тому 08.11.2017 року позивач звернувся із письмовою заявою до відповідача про звільнення його з роботи за власним бажанням із виплатою йому заборгованості по заробітній платі і компенсації за невикористану відпустку. Проте жодні розрахунки із позивачем не було проведено. Тому позивач змушений звернутися до суду з позовною заявою про стягнення з ВАТ Барське АТП 10552 на його користь заборгованість по заробітній платі і компенсацію за невикористану відпустку.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, надав суду заяву про слухання справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача ВАТ Барське АТП 10552 у судове засідання 07.02.2020 та 27.04.2020 року не з`явився, будучи повідомленим про день, час та місце судового засідання в порядку, визначеному чинним законодавством, що підтверджується матеріалами справи, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов не надав, а тому суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України, оскільки позивач не заперечував проти такого порядку розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Відповідно до наказу керівника підприємства Барське АТП 10552 № 07-к від 02.05.2014 року позивача було прийнято на посаду охоронника.

Виникнення трудових відносин зумовило виникнення взаємних прав і обов`язків у відповідності до норм КЗпП України та інших актів трудового законодавства, зокрема щодо виплати заробітної плати та проведення розрахунків.

Відповідно до ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Так, за період роботи позивача з 01.05.2017 по 01.11.2019 року заробітна плата йому жодного разу не була виплачена.

08.11.2017 року позивач звернувся із письмовою заявою до відповідача про звільнення його з роботи за власним бажанням із виплатою йому заборгованості по заробітній платі і компенсації за невикористану відпустку.

При цьому, позивачеві не видали та не ознайомили з наказом про звільнення з роботи і не проставили у трудовій книжці відповідну відмітку.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Зокрема, відповідно до частини першої ст. 83 КЗпП України крім заробітної плати у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки.

Відповідно до частини шостої ст. 10 Закону України "Про відпустки" до закінчення шестимісячного строку безперервної роботи щорічна основна відпустка надається пропорційно до відпрацьованого часу.

Таким чином, роботодавцем не було проведено розрахунок за весь час існування трудових відносин між позивачем та роботодавцем, а саме з 01.05.2017 року по 01.11.2019 року, що загалом становить 102 576 грн. 14 коп., що грубо порушує норми законодавства про оплату праці, зокрема ст. 21 Закону України Про оплату праці в силу якої, працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

При звільнені, в порушення ст. 116 КЗпП України, позивачу не було виплачено всіх сум, належних до сплати з боку відповідача.

Відповідно до ст. 115 Кодексу законів про працю України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом ( а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Аналогічне положення закріплене у ст. 24 Закону України Про оплату праці .

Згідно ст. 47 Кодексу законів про працю України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 83 КЗпП України, крім заробітної плати у разі звільнення працівника, йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Таким чином, роботодавцем на момент звільнення не було проведено розрахунок з позивачем.

Відповідно до ст. ст. 1, 2 Закону України Про компенсацію громадянам частини доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати підприємства, установи, організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Компенсація громадянам частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам.

Відповідно до додатку №1 до позовної заяви заборгованість по заробітній платі ОСОБА_1 з 01.05.2017 року по 01.11.2019 року склала 93552,38 грн.

Відповідно до додатку №2 до позовної заяви компенсація за невикористані відпустки за 2017-2019 роки становить 9023,76 грн.

Відповідно до частини першої статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

За змістом статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника.

Таким чином, роботодавцем не було проведено розрахунок за весь час існування трудових відносин між позивачем та роботодавцем, а саме з 01.05.2017 року по 01.11.2019 року, що загалом становить 102 576 грн. 14 коп., що підтверджується відповідними розрахунками.

В п. 20 Постанови Пленуму Верховного суду України №13 Про практику застосування судами законодавства про оплату праці від 24.12.1999 року зазначено, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Аналіз наведених норм матеріального права з урахуванням висновків, що викладені в Рішенні Конституційного Суду України від 22 лютого 2012 року N 4-рп/2012, дає підстави вважати, що невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а отже, працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку.

Таким чином, невиконання рішення суду про стягнення на користь звільненого працівника недоплаченої заробітної плати є підставою для покладення на власника або уповноважений ним орган відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, за весь період невиплати цієї заробітної плати, оскільки вимоги звільненого працівника щодо її виплати є трудовим спором і регулюються нормами трудового права.

Суд спирається на правову позицію викладену у постанові Верховного Суду України від 27 квітня 2016 року у справі N 6-113цс16 "Про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні", у якій зазначається: Відповідно до статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. У разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (частина перша статті 117 КЗпП України).

На підставі викладеного, керуючись ст. 43 Конституції України, ст. 47, 73, 75, 115-117 КЗпП України, Законом України Про відпустки , ст. 12, 13, 81, 141, 258-268, 280-283 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Барське АТП 10552 код ЄДРПОУ 05460812 (юридична адреса: 23006, Вінницька область, Барський район, с. Балки, вул. Заводська,2) на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у сумі 93552,38 грн.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Барське АТП 10552 код ЄДРПОУ 05460812 (юридична адреса: 23006, Вінницька область, Барський район, с. Балки, вул. Заводська,2) на користь ОСОБА_1 компенсацію за невикористані відпустки у сумі 9023,76 грн.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Барське АТП 10552 код ЄДРПОУ 05460812 (юридична адреса: 23006, Вінницька область, Барський район, с. Балки, вул. Заводська,2) в дохід держави судові витрати у розмірі 1921,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Позивачем апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: