Постанова

від 23.04.2020 по справі 514/572/19

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/553/20

Номер справи місцевого суду: 514/572/19

Головуючий у першій інстанції Кравченко П. А.

Доповідач Ващенко Л. Г.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.04.2020 року м. Одеса

Колегія суддів Одеського апеляційного суду у складі:

головуючого - судді Ващенко Л.Г.

суддів - Вадовської Л.М., Колеснікова Г.Я.,

за участі секретаря - Дубрянської Н.О.,

розглянула апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тарутинського районного суду Одеської області від 27 серпня 2019 року (одноособово суддя Кравченко П.А.) у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Красненська сільська рада Тарутинського району Одеської області, Березинська селищна рада Тарутинського району Одеської області про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю не менше п`яти років до часу відкриття спадщини,

ІІ. ОПИСОВА ЧАСТИНА

(короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції)

29.03.2019 року ОСОБА_1 звернулась із заявою про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю не менше п`яти років до часу відкриття спадщини, а саме: встановлення факту спільного проживання однією сім`єю не менше, як 5 років ОСОБА_2 і ОСОБА_1 , по день смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заяву ОСОБА_1 обґрунтовано наступним.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилась спадщина, що складається із земельної ділянки площею 4,44 га, розташованої на території Красненської сільської ради Тарутинського району Одеської області. ОСОБА_1 вважає себе спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 , оскільки спільно проживала разом зі спадкодавцем до його смерті, вони вели спільне господарство, заявник займалась його похованням.

З метою отримання свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_1 звернулась до Тарутинської районної державної нотаріальної контори, однак нотаріус відмовив ї у видачі свідоцтва у зв`язку, з тим, що вона не надала доказів спільного проживання із ОСОБА_2 і запропоновано звернутися до суду для встановлення факту постійного проживання однією сім`єю не менше п`яти років до часу відкриття спадщини.

Посилаючись на зазначені обставини заявник просила заяву задовольнити.

ОСОБА_1 не приймала участі у судовому засіданні 27.08.2019 року, подала заяву про розгляд справи за її відсутності, заяву просила задовольнити. Представники заінтересованих осіб також не приймали участі у судовому засіданні 27.08.2019 року.

Рішенням Тарутинського районного суду Одеської області від 27.08.2019 року ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні заяви про встановлення факту, що має юридичне значення.

(короткий зміст вимог апеляційної скарги)

ОСОБА_1 не погодилась із рішенням суду від 27.08.2019 року, подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, постановити нове рішення про задоволення заяви, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

(узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу)

Апеляційна скарга ОСОБА_1 зазначає:

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилась спадщина, яка складається із земельної ділянки, яка належала спадкодавцю ОСОБА_3 , після смерті ОСОБА_2 вона є його єдиним спадкоємцем. Заявник звернулась до нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 , однак їй відмовлено через відсутність доказів того, що вона і ОСОБА_2 спільно проживали і запропоновано звернутися до суду про встановлення факту спільного проживання.

Факт спільного проживання із ОСОБА_2 підтверджують свідки і визнає Березинська селищна рада Тарутинського района Одеської області, оскільки вона дійсно проживала разом зі спадкодавцем ОСОБА_3 , утримувала його та лікувала, вони мешкали в одному житловому будинку та вели спільне господарство до смерті спадкодавця, тому, відповідно до ст.1264 ЦК України, вона має право на спадкування після смерті ОСОБА_2 . Факто того, що вони із ОСОБА_3 проживали в одному житловому будинку, в якому були зареєстровані, після смерті ОСОБА_3 вона займалась його похованням, підтверджується довідкою Березинської селищна рада Тарутинського района Одеської області.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні заяви посилався на ст. 78 ЦПК України та вважав, що докази, надані до суду є недопустимими, оскільки на думку суду, довідки та письмові пояснення свідків, не підтверджують факт спільного побуту, наявність взаємних прав та обов`язків.

Пленум ВС України у п.11 постанови №14 від 2009 р. наголошує, що суд, встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовуються вимоги чи заперечення сторін, визначаючи одні та відхиляючи інші докази, має мотивувати свої дії. Однак суд, приймаючи рішення, не вказав та не обґрунтував, чому вважає надані докази недопустимими.

(узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи)

Заінтересовані особи: Красненська сільська рада Тарутинського району Одеської області і Березинська селищна рада Тарутинського району Одеської області не скористались правом надати відзив, пояснення або заперечення на апеляційну скаргу.

ІІІ. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

(встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, а також обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини)

Судом першої інстанції встановлені і сторонами неоспорені такі обставини.

Заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з лютого 2002 року зареєстрована у будинку АДРЕСА_1 (а.с.6,7,12,45,46).

ІНФОРМАЦІЯ_3 в смт. Березине Тарутинського району Одеської області помер ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 , після смерті якого відкрилась спадщина на земельну ділянку площею 4,44 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Красненської сільради Тарутинського району Одеської області за кадастровим №5124784200:01:002:0414, яка належала ОСОБА_2 на підставі рішення суду від 11.07.2012 року (а.с.8-10,39,47,48).

Спадкодавець ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на день смерті був зареєстрований по АДРЕСА_1 (а.с.11,12,40,41).

20.03.2019 року ОСОБА_1 подала заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначивши, що вона проживала разом зі спадкодавцем однією сім`єю з 1995 року і крім неї, інших спадкоємців немає (а.с.38).

20.03.2019 року державний нотаріус Тарутинської районної державної нотаріальної контори Одеської області повідомила ОСОБА_1 про необхідність надати рішення про те, що вона і спадкодавець проживали разом однією сім`єю не менше 5 років до часу відкриття спадщини (а.с.5,49).

Згідно довідки Березинського селищного голови Тарутинського району Одеської області №436/02-7 від 22.03.2019 року, ОСОБА_1 і спадкодавець ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1995 року і по день смерті спадкодавця проживали разом, ОСОБА_1 і спадкодавець вели спільне господарство до моменту його смерті за місцем реєстрації по АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 займалась похованням спадкодавця (а.с.13).

29.03.2019 року ОСОБА_1 звернулась в суд із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення (а.с.3,4).

Судом апеляційної інстанції нові обставини не встановлювались і нові докази не досліджувались.

Предметом розгляду в суді є заява про встановлення факту, що має юридичне значення, яка підлягає розгляду у порядку окремого провадження, відповідно до глави 6 розділу ІV ЦПК України.

(доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції)

Суд першої інстанції, відмовляючи ОСОБА_1 у задоволенні заяви про встановлення факту, що має юридичне значення виходив з того, що заявник недостатньо надала доказів на підтвердження обґрунтованості заявлених вимог (а.с.56-58).

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з таких підстав.

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

У судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (ст. 315 ч.2 ЦПК України).

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст. ст. 1261-1265 ЦК України (1223 ч.ч.1,2 ЦК України).

У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (ст. 1264 ч.1 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилась спадщина, яка складається із земельної ділянки загальною площею 4,44 га, кадастровий №5124784200:01:002:0414, що розташована на території Красненської сільської ради Тарутинського района Одеської області і яка належала спадкодавцю ОСОБА_3 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 07.03.2014 року № 187639839, виданий на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, № 11488859 від 07.03.2014 року (а.с.8-10,39,47,48).

Спадкодавець ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на день смерті був зареєстрований по АДРЕСА_1 . Заявник ОСОБА_1 , з лютого 2002 року і на час смерті спадкодавця ОСОБА_2 , також зареєстрована у будинку АДРЕСА_1 .

20.03.2019 року ОСОБА_1 подала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , зазначивши, що вона проживала разом із спадкодавцем однією сім`єю з 1995 року і по день смерті спадкодавця і крім неї, інших спадкоємців немає (а.с.38).

Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства (ст. 3 ч.ч.2,4 СК України).

Зважаючи на викладене, при вирішенні питання щодо спадкування осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш, як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), суд має виходити з вимог ч.2 ст. 3 СК України, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (ст. 76 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 77 ч.ч.1,2, ст. 78 ч.2, ст. 79 ч.1, ст. 80 ч.ч.1,2 ЦПК України).

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ст. 95 ч.1 ЦПК України).

ОСОБА_1 , на підтвердження факту, що вона і спадкодавець ОСОБА_2 проживали разом однією сім`єю не менше 5 років до часу відкриття спадщини, надала суду належні та допустимі докази, зокрема довідки про те, що вона і спадкодавець зареєстровані та проживали разом до дня смерті спадкодавця у будинку АДРЕСА_1 .

Згідно довідки Березинського селищного голови Тарутинського району Одеської області №436/02-7 від 22.03.2019 року, ОСОБА_1 і спадкодавець ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1995 року і по день смерті ОСОБА_2 проживали разом, ОСОБА_1 і спадкодавець вели спільне господарство до моменту його смерті за місцем реєстрації по АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 займалась похованням спадкодавця (а.с.13).

Оскільки доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги сторони та інших обставин, які мають значення для вирішення справи і такі дані можуть встановлюватись на підставі письмових доказів, довідка Березинського селищного голови Тарутинського району Одеської області №436/02-7 від 22.03.2019 року (органу місцевого самоврядування), як письмовий доказ, є належним та допустимим доказом на підтвердження того, що заявник та спадкодавець дійсно проживали разом однією сім`єю не менше 5 років до часу відкриття спадщини.

Зважаючи на те, що заявник і спадкодавець проживали разом однією сім`єю не менше 5 років до часу відкриття спадщини і зазначений факт об`єктивно підтверджується доказами, наявними у справі (довідками та відомостями про реєстрацію заявника і спадкодавця по АДРЕСА_1 ; станом на час розгляду справи у суді відсутні інші, крім заявника, спадкоємці на спадкування; заявник, у встановленому законом порядку, звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, як спадкоємець 4 черги; заявник та спадкодавець спільно проживали і були пов`язані спільним побутом), встановлення юридичного факту для заявника має юридичне значення, від якого залежить право на спадкування, колегія суддів дійшла висновку, що наявні підстави для встановлення юридичного факту, про який просить заявник ОСОБА_1 .

За таких обставин, заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Колегія суддів не бере до уваги письмові пояснення свідків ОСОБА_4 і ОСОБА_5 (а.с.14,15), оскільки, в силу ст. ст. 78 ч.1, 91 ч.1 ЦПК України, вони є недопустимими доказами.

(мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу)

Доводи ОСОБА_1 у скарзі, що матеріали справи містять належні і допустимі докази на підтвердження факту проживання разом зі спадкодавцем однією сім`єю не менше 5 років до часу відкриття спадщини, в тому числі довідка про реєстрацію місця проживання, а також довідка посадових осіб Березинської селищної ради Тарутинського району Одеської області, прийняті до уваги і є підставою для задоволення заяви.

Твердження ОСОБА_1 у скарзі, що факт сумісного проживання заявника і спадкодавця підтверджується письмовими поясненнями свідків до уваги не приймаються, оскільки свідки ОСОБА_4 і ОСОБА_5 безпосередньо судом не допитувались, а письмові пояснення зазначених осіб, як свідків, є недопустимими доказами у справі.

(чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду)

Оскільки у судовому порядку може бути встановлений факт проживання особи і спадкодавця разом однією сім`єю не менше 5 років до часу відкриття спадщини, встановлення зазначеного факту, від якого залежить виникнення у заявника права на спадкування, іншим шляхом заявник не може встановити зазначений факт, право заявника підлягає захисту шляхом задоволення заяви у порядку окремого провадження.

(висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції)

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи (ст. 376 ч.1 п.п.1-4, ч.2 ЦПК України).

Приймаючи до уваги, що суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про відмову у задоволенні заяви, висновки суду не відповідають обставинам справи і нормам процесуального права - ст. ст. 76-80 ЦПК України щодо надання належних та допустимих письмових доказів (довідок органу місцевого самоврядування) і це призвело до неправильного вирішення справи, рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення.

СУДОВІ ВИТРАТИ

При ухваленні судом рішення у порядку розгляду справи окремого провадження, судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом (ст. 294 ч.7 ЦПК України).

ІV. РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА

Керуючись ст. ст. 367, 374 ч.1 п.2, 376 ч.1 п.п.1-4, ч.2, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Тарутинського районного суду Одеської області від 27 серпня 2019 року - скасувати.

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.

Встановити факт спільного проживання однією сім`єю, не менше, як п`ять років до часу відкриття спадщини: ОСОБА_2 і ОСОБА_1 , по день смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки касаційного оскарження, визначені ст. 390 ЦПК України, продовжуються на строк дії такого карантину.

Повний текст постанови суду апеляційної інстанції складено 04.05.2020 року.

Судді Одеського апеляційного суду Л.Г. Ващенко

Л.М. Вадовська

Г.Я. Колесніков