Постанова

від 13.08.2007 по справі 5/821-28/128а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/821-28/128А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ПОСТАНОВА

13.08.07                                                                                           Справа№ 5/821-28/128А

13 год 07 хв

За позовом: Державного підприємства „Львівприлад”, м. Львів

до відповідача: Державної податкової інспекції у м. Львові, м. Львів

про  визнання нечинним податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Львові  №392301/0/13971 від 18.08.2006 року  

    Суддя   Морозюк А.Я.

Секретар судового засідання

Онишко І.Р.

                                                                                                        м.Львів, вул.Личаківська,128,

     Зал судового засідання № 302.

Представники сторін

Від позивача: Потинський А.М. –представник   

Від відповідача: Палій М.В. - старший державний податковий інспектор; Ільницький Р.В. –головний  державний податковий інспектор

           Позов заявлено Державним підприємством „Львівприлад” до Державної податкової інспекції у м. Львові про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення ДПІ  у  м. Львові  №392301/0/13971 від 18.08.2006 року.

          Хід розгляду справи викладений у відповідних ухвалах суду.

          В попередньому судовому засіданні  07.08.2007 року було оголошено перерву до 13.08.2007 року для підготовки відповідачем заперечень на додаткові пояснення позивача.

В продовженому попередньому судовому засіданні  13.08.2007 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представники відповідача проти позову заперечили, можливості щодо примирення сторони не вбачають, свої доводи і заперечення обґрунтовують тими доказами, які знаходяться в матеріалах справи.

Враховуючи те, що в попередньому судовому засіданні 13.08.2007 року, на яке прибули всі особи, які беруть участь у справі, були вирішені необхідні для розгляду справи питання, суд за письмовою згодою цих осіб в порядку ч.3 ст.121 КАС України розпочав в той-же день судовий розгляд справи.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, позивач просить визнати нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Львові  №392301/0/13971 від 18.08.2006 року, вважає безпідставним твердження відповідача про необхідність віднести нестачу готової продукції до складу витрат 2002 року, натомість вважає правильним віднесення цієї нестачі позивачем на витрати в 2005 році.  

В судовому засіданні представники відповідача проти позову заперечили, відповідач  просить  відмовити у задоволенні вимог позивача. Відповідач вважає, що позивач безпідставно відніс до витрат 2005 року нестачу готової продукції, що мало своїм наслідком несплату до бюджету частини прибутку(доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності за 2005 рік.  

В судовому засіданні було досліджено письмові докази, які наявні в матеріалах справи (спірне податкове повідомлення-рішення, акт перевірки, акти, запит, лист, довідка, відомість та інші наявні в матеріалах справи письмові докази).

За письмовим клопотанням відповідача судом здійснено повне фіксування  судового засідання  за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

 13.08.2007 року судом відповідно до ч.3 ст.160 КАС України проголошено вступну і  резолютивну частину постанови, повний текст постанови складено 17.08.2007 року.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

           В період з 19.06.2006 року по 31.07.2006 року представниками ДПІ у м. Львові проводилась виїзна планова перевірка ДП «Львівприлад»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2003 по 31.03.2006 року, за результатами якої складено Акт «Про результати виїзної планової перевірки ДП «Львівприлад  (код ЄДРПОУ 05796593) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2003 по 31.03.2006 року»(надалі Акт перевірки).

Як вбачається  із змісту п.п. 3.1.7 Акту перевірки,  перевіркою встановлено, що згідно ст. 65 Закону України “Про Державний бюджет України на 2005 рік” ДП «Львівприлад» повинно було сплачувати до загального фонду Державного бюджету України частину прибутку (доходу). Порядок і нормативи відрахування частини прибутку (доходу), визначеної вищезазначеною статтею, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2005 року №50 (із наступними змінами та доповненнями).

Пунктом 3 Порядку і нормативів відрахування господарськими організаціями до загального фонду Державного бюджету України частини прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності у 2004 році та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2005 році, що затверджений вищезазначеною Постановою КМУ, встановлено, що відрахування частини прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності у 2005 році, починаючи з березня, здійснюється державними, у тому числі казенними, підприємствами  та їх об'єднаннями і дочірніми підприємствами у розмірі 50 відсотків чистого прибутку(доходу), розрахованого згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Як вбачається із змісту Акту перевірки, перевіряючими зобов'язано ДП «Львівприлад» надати до перевірки Звіт про фінансові результати (форма 2) оформлений відповідно до  Положення (стандарту) бухгалтерського обліку (надалі П(с)БО) № 3 «Звіт про фінансові результати», затвердженого Наказом Мінфіну України від 31.03.1999 року № 87, який ставить вимоги до змісту та форми звіту, а також вимоги до розкриття його статей.

В результаті аналізу наданого звіту перевіряючими зроблено висновок про те, що ДП «Львівприлад»завищено суму інших операційних витрат, відображених в статті 090 Звіту про фінансові результати за 2005 рік, на суму 2 965,3 тис. грн., що призвело до завищення чистого збитку, відображеного у статті 225 Звіту про фінансові результати за 2005 рік, та не відображення у статті 220 Звіту про фінансові результати за 2005 рік чистого прибутку у розмірі 2 941,0 тис. грн.

Згідно Акту перевірки завишення інших операційних витрат виникло в результаті включення до інших операційних витрат у 2005 році нестачі готової продукції у сумі 2 965 333,93 грн, виявленої при проведенні інвентаризації у 2002 році.

На думку податкового органу, підприємству на підставі вимог П(с)БО № 9 «Запаси», затвердженого Наказом Мінфіну України від 20.10.1999 року № 246, П(с)БО  №16 «Витрати»,  затвердженого Наказом Мінфіну України від 31.12.1999 року № 318, та П(с)БО №3 «Звіт про фінансові результати», нестачу готової продукції, виявлену у 2002 році, необхідно було віднести до складу витрат 2002 року та відобразити у складі інших операційних витрат Звіту про фінансові результати за 2002 рік, а тому, як стверджується в Акті перевірки, такі витрати не можуть бути витратами 2005 року.

Окрім цього, перевіряючими з посиланням на «Порядок проведення службового розслідування стосовно державних службовців», затвердженого постановою КМУ від 13.06.2000 року № 950 зроблено висновок про те, що підприємством в порушення зазначеного Порядку не проводилось службових розслідувань по факту виявлених недостач та по встановленню винних осіб, не вжито заходів по встановленню винних осіб та притягнення їх до відповідальності, та не ініційовано звернень до суду з метою відшкодування завданих підприємству та державі збитків згідно чинного законодавства.  

З наведеного податковим органом зроблено висновок про те, що ДП «Львівприлад»завищено суму інших операційних витрат, відображених в статті 090 Звіту про фінансові результати за 2005 рік  на суму 2 965,3 тис.грн., що призвело до завищення чистого збитку в статті 225 та невідображення у статті 220 Звіту про фінансові результати за 2005 рік чистого прибутку у розмірі 2 941 тис. грн., що з врахуванням і в порушення вимог ст.65 Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік»від 23.12.2004 року № 2285-IV та ст.67 Закону України «Про державний бюджет  України на  2006 рік»від 20.12.2005 року № 3235-IV спричинило несплату ДП «Львівприлад»до Державного бюджету частину прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності за 2005 рік у розмірі 1 470 666,96 грн.

          На підставі вищевказаного Акту перевірки, ДПІ у м. Львові було прийнято податкове повідомлення-рішення № 392301/0/13971 від 18.08.2006 року, яким за порушення ст. 65 Закону України “Про Державний бюджет України на 2005 рік”, ст. 67 Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік”, на підставі п.п. “б” п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 та п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року Державному підприємству «Львівприлад»визначено суму податкового зобов”язання в розмірі 1470667 грн - основного платежу  та 441200 грн –штрафних(фінансових) санкцій.

При прийнятті постанови суд виходив з наступного.

У 2002 році відповідно до п.11.8 «Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків», затвердженої Наказом Мінфіну України від 11.08.94 року №69, за реєстровано в Міністерстві юстиції України 26 серпня 1994 року за № 202/412(із змінами), ДП «Львівприлад»провело інвентаризацію, в результаті якої виявлено нестачу на складі готової продукції на суму 2965333,93 грн.

Пунктом 11.12. вищеназваної Інструкції встановлено порядок регулювання  інвентаризаційних різниць. Зокрема, п.п. «б»пункту 11.12. передбачено, що у разі, коли при заліку нестач лишками при пересортиці вартість цінностей, що виявились у нестачі, більше вартості цінностей, що виявились у надлишку, різниця вартості повинна бути віднесена на винних осіб.

Якщо конкретні винуватці пересортиці не встановлені, то сумові різниці розглядаються як нестачі цінностей понад норми природного убутку з віднесенням їх на результати фінансово-господарської діяльності.

Із змісту вищезазначеного пункту вбачається, що механізм покриття нестач, виявлених під час інвентаризації, здійснюється в 2 етапи: І-ий етап - віднесення вищевказаної суми на  винних осіб і відображення вищевказаної суми в даних обліку як заборгованість таких осіб перед підприємством по відшкодуванню збитків від виявлених нестач до моменту їх відшкодування або спливу строку позовної давності; ІІ- етап –у випадку не встановлення таких осіб в межах строку позовної давності віднесення суми нестач на  результати фінансово-господарської діяльності.

ДП Львівприлад»на підставі акту інвентаризації нестача в сумі  2 965 333,93 грн була  відображена  в бухгалтерському обліку згідно з Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань та господарських операцій підприємств та організацій, затвердженої  Наказом Мінфіну України від 30.11.1999 року № 291, зареєстровано в Міністерстві юстиції України  21 грудня 1999 року за № 893/4186, (із змінами): Дт 374 «Розрахунки за претензіями»- Кт 26 «Готова продукція».

Правильність вищеописаного відображення в даних бухгалтерського обліку підтверджено листом Мінпромполітики України (в сфері управління якого на той момент перебував позивач) №01/6-1-1179 від 19.12.2003 року, наданим на запит ДП «Львівприлад», відповідно до якого Міністерство промислової політики України надало роз'яснення, що фактично відображені підприємством результати нестачі готової продукції в бухгалтерському і податковому обліку відповідають діючим законодавчим і нормативним актам України з питань бухгалтерського обліку і діючому податковому законодавству України.

Таким чином, позивач підставно відобразив в обліку зменшення готової продукції на складі в результаті недостачі та збільшення суми розрахунків за претензіями у розмірі завданих нестачами  збитків. Крім того, судом  встановлено, що ДП «Львівприлад»по результатах виявленої нестачі ініційовано звернення до Прокуратури Франківського району м.Львова для притягнення відповідних матеріальних осіб до кримінальної відповідальності. Таким чином, ДП «Львівприлад здійснено передбачені чинним законодавством дії щодо виявлення винних осіб та притягнення їх до відповідальності.  

Судом відхиляються доводи відповідача про те, що підприємством, в порушення  п.5 ПсБО №16 «Витрати»(яким встановлено, що витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно із зменшенням активів) та п.6 П(с)БО №3 «Звіт про фінансові результати» (відповідно до якого витрати відображаються в момент вибуття активу) не віднесено до складу витрат 2002 суму виявлених нестач із подальшим її відображенням у звіті про фінансові результати за 2002 рік, оскільки у підприємства не було підстав відносити вказану суму до витрат 2002 року, так як «актив»- сума вартості готової продукції, не вибула з обліку підприємства та не зменшила вартості активів підприємства, він (актив) лише змінив свою форму бухгалтерського відображення - з готової продукції  на заборгованість винних у її нестачі осіб.  

Одночасно судом відхиляються доводи відповідача про те, що підприємству для встановлення винних осіб слід було застосовувати «Порядок проведення службового розслідування стосовно державних службовців», затверджений постановою КМУ від 13.06.2000 року №950, оскільки такий порядок відповідно до п.1. цього Порядку може бути застосований лише стосовно державних службовців. Проте  в силу положень ст.1. та ст. 2  Закону України “Про державну службу" посадові особи та працівники Державного підприємства “Львівприлад” не віднесенні до кола осіб, які вважаються державними службовцями, тому за фактом нестачі ДП “Львівприлад” не мало правових підстав для проведення службових розслідувань відповідно до вищеназваного Порядку.

Як вбачається із витребуваної судом в Прокуратури Франківського району м.Львова Постанови про відмову у порушені кримінальної справи від  20.06.2003 року, за наслідками перевірки по питанню нестачі товарно-матеріальних цінностей на ДП «Львівприлад»Прокуратурою Франківського району м. Львова прийнято рішення про відмову у пору шенні кримінальної справи відносно начальника цеху № 10 ДП «Львівприлад»Козаренка С.М. та начальника відділу технічного контролю цеху № 10 ДП «Львівприлад»Шаповалової Л.В. за відсутністю в їх діях складу злочину, передбаченого ст.364 КК України. Інших осіб, винних у нестачі, в межах строків позовної давності встановлено не було.

Таким чином у  грудні 2005 року (після спливу 3-річного строку позовної давності) ДП «Львіприлад»керуючись ст. 256, та ст. 257 Цивільного Кодексу України та не маючи доказів наявності винних осіб у вищевказаній нестачі,  на підставі бухгалтерської довідки, яка сформована відповідальною особою (що відповідає вимогам п.10 Методичних рекомендацій по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку, затверджених Наказом Мінфіну України від 29.12.2000 року  №356)  списало нестачу на балансовий рахунок 947 «Нестачі та втрати від порчі цінностей», тобто Дт 947 «Нестачі та втрати від порчі цінностей» - Кт 374 «Розрахунки за претензіями».

Як вже зазначалось вище, п.5 П(С)БО 16 «Витрати»передбачено, що витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань. А відповідно до п.6 П(с)БО №3  «Звіт про фінансові результати»витрати відображаються в момент вибуття активу.

Таким чином, саме після спливу строків позовної давності в 2005 році  та невстановлення винних осіб у вчинені розкрадання у позивача наступив момент вибуття (зменшення) активів на суму виявленої нестачі. Отже, підприємство підставно та у відповідності до вищезазначених стандартів при включені суми нестачі, виявленої  під час проведення інвентаризації у  2002 році до складу інших  витрат операційної діяльності ДП «Львівприлад»у грудні 2005 за Дт 947 «Нестачі і витрати від псування цінностей»в кореспонденції з Кт 374 «Розрахунки за претензіям»ДП «Львівприлад» фактично зменшило свої активи –заборгованість, що обліковувалась на субрахунку 374 «Розрахунки за претензіям».

Правильність здійснених операцій підтверджується також листом Західно-Української аудиторської компанії № 09/07 від 05.02.2007 року, наданим на запит Регіонального відділення ФДМУ по Львівській області, оскільки ДП «Львівприлад»відповідно до наказу №342 від 14.06.2006 року знаходився в процедурі приватизації, та листом цієї ж компанії № 68/07 від 03.08.2007 року,  наданим на запит ДП «Львівприлад». Крім того, це також підтверджується і аудиторським висновком від 03.08.2007 року, наданим ТзОВ «Аудиторська компанія «Фінансовий експерт», що долучений позивачем до матеріалів справи.    

Відтак, списання на витрати у грудні 2005 року ДП «Львівприлад» суми нестачі 2 965,3 тис. грн., виявленої під час проведення інвентаризації у 2002 році, відповідає вимогам чинного законодавства у сфері бухгалтерського обліку. Результати фінансово-господарської діяльності ДП «Львівприлад»у 2005 році розраховано  відповідно до вимог стандартів (положень) бухгалтерського обліку в Україні, та фактично завишення чистого збитку, відображеного у статті 225 Звіту про фінансові результати за 2005 рік, не було.

Таким  чином, викладений в Акті перевірки висновок щодо зниження ДП «Львівприлад»суми чистого прибутку у 2005 році та як наслідок щодо несплати частини прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності за 2005 рік у розмірі 1 470 666,96 грн, є таким що не  відповідає вимогам чинного законодавства.

А тому податкове повідомлення–рішення ДПІ у м. Львові від 18.08.2006р № 392301/0/13971, яке видано на підставі  Акта перевірки та яким визначено суму податкового зобов'язання по відрахуванню частини прибутку за основним  платежем в сумі 1 470 667 грн та штрафними(фінансовими) санкціями в сумі 441 200 грн, прийняте відповідачем за відсутності встановлених для цього законом підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено правомірності прийняття ним спірного податкового повідомлення-рішення. Наведене в свою чергу, є підставою для задоволення позовних вимог ДП “Львіприлад”.

           Відповідно до п.1 ч.2 ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень. Відповідно до ч.2 ст.162 КАС України, суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Виходячи із вищенаведеного суд дійшов до висновку про задоволення адміністративного позову про визнання  нечинним податкового повідомлення-рішення ДПІ  у  м. Львові  №392301/0/13971 від 18.08.2006 року.  

Судові витрати у вигляді 3 грн 40 коп судового збору присуджуються з Державного бюджету України на користь позивача.

На підставі вищенаведеного, керуючись п.3, п. 6 Прикінцевих та перехідних положень та ст.ст. 69-71,86,87,94,121,158,160,162,163,167  Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 року № 2747-IV (із змінами та доповненнями), господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.          Адміністративний позов задоволити повністю.

2.          Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Львові №392301/0/13971 від 18.08.2006 року.

3.          Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства „Львівприлад” (79026, м. Львів, вул. Стрийська, 48, ідентифікаційний код ЄДРПОУ - 05796593) 3 грн 40 коп - судового збору.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

       Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.               

Суддя