Рішення

від 23.04.2020 по справі 914/54/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.04.2020 справа № 914/54/20

Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашка М.М. розглянув матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Арда-Трейдинг

до відповідача Приватного підприємства Монтана

про стягнення заборгованості в розмірі 8975,91 грн.

за участю представників :

від позивача не з`явився

від відповідача не з`явився

Суть спору : Позовні вимоги заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю Арда-Трейдинг до відповідача Приватного підприємства Монтана про стягнення 8975,91 грн., з яких сума основного боргу - 5957,04 грн., пеня - 2416,60 грн., 3% річних - 211,03 грн. та інфляційні втрати - 391,24 грн.

Хід розгляду справи викладено в ухвалах суду та відображено у протоколах судового засідання.

Ухвалою суду від 31.03.2020р. закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 23.04.2020р.

Сторони явку представників в судове засідання 23.04.2020р. не забезпечили.

27.03.2020р. позивачем через канцелярію суду подано заяву (вх.№13993/20) про розгляд справи без участі його представника.

29.01.2020р. на адресу суду повернулося повідомлення про вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі від 14.01.2020р.

Крім того, на адресу суду повернулися поштові конверти з рекомендованим відправленням відповідачу ухвал суду від 04.02.2020р., від 25.02.2020р. та від 10.03.2020р. з відміткою поштового відділення про те, що причиною повернення є за закінченням терміну зберігання .

Поштова кореспонденція надсилалася відповідачу на адресу, яка зазначена у позовній заяві та вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 79000, місто Львів, вулиця Ковжуна, будинок 2.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд встановив таке .

20.04.2016р. Товариство з обмеженою відповідальністю Арда-Трейдинг (постачальник, позивач) та Приватне Підприємство Монтана (покупець, відповідач) уклали договір поставки №1152-Льв.

Відповідно до пункту 2.1. договору, постачальник зобов`язується передавати у власність покупця, а покупець приймати та оплачувати на умовах і у порядку, визначених цим договором товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у накладних, які є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно з пунктом 4.2. договору, покупець зобов`язаний оплачувати кожну партію переданого постачальником товару не пізніше 21 днів з дати її поставки.

Як зазначає позивач, він на виконання умов договору поставив відповідачу товар на загальну суму 5957,04 грн., що підтверджується видатковою накладною, копія якої міститься в матеріалах справи, однак відповідач в порушення умов договору не здійснив оплату за поставлений йому товар, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 5957,04 грн.

Пунктом 6.6. договору сторони погодили, що у випадку порушення покупцем строків, визначених пунктом 4.2. договору, покупець оплачує постачальникові неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення. Сторони домовилися про те, що нарахування неустойки за порушення покупцем строків вказаних в пункті 4.2. договору нараховується та сплачується за весь період невиконання або неналежного виконання покупцем своїх зобов`язань. Нарахування неустойки припиняється в день повного розрахунку за поставлений товар.

Отже, на підставі пункту 6.6. договору позивач нарахував відповідачу 2416,60 грн. пені.

Крім того, керуючись частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував відповідачу 3% річних в розмірі 211,03 грн. та інфляційні втрати в розмірі 391,24 грн.

Враховуючи наведене, позивач звернувся до Господарського суду Львівської області та просить стягнути з відповідача 8975,91 грн., з яких сума основного боргу - 5957,04 грн., пеня - 2416,60 грн., 3% річних - 211,03 грн. та інфляційні втрати - 391,24 грн.

Відповідач проти позову не заперечив, відзив на позовну заяву не подав.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю з таких підстав .

Згідно з статтею 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Як передбачено статтею 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Згідно з статтею 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (стаття 712 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається із матеріалів справи та як встановлено судом, 20.04.2016р. Товариство з обмеженою відповідальністю Арда-Трейдинг (постачальник, позивач) та Приватне Підприємство Монтана (покупець, відповідач) уклали договір поставки №1152-Льв.

Факт поставки позивачем відповідачу товару за вказаним договором підтверджується видатковою накладною №756 від 02.10.2016р. на суму 5957,04 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, сума основного боргу відповідача становить 5957,04 грн., докази сплати якої в матеріалах справи відсутні. Відзив на позовну заяву відповідачем не подано.

У відповідності із статтею 193 Господарського кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За умовами статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності із статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України, встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи наведене, перевіривши поданий позивачем розрахунок позовних вимог, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 5957,04 грн. - основного боргу, 2416,60 грн. - пені, 211,03 грн. - 3% річних та 391,24 грн. - інфляційних втрат є обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, не спростовані відповідачем та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно із частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю.

Щодо судових витрат суд зазначає таке.

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

При поданні позовної заяви до Господарського суду Львівської області позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 1921,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2308206 від 26.12.2019р.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України суд дійшов висновку витрати по сплаті судового збору в розмірі 1921,00 грн. покласти на відповідача, оскільки позов слід задовольнити повністю.

В попередньому (орієнтовному) розхрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку з розглядом справи також вказано про такі витрати:

- витрати на складання позову - 1000,00 грн.;

- витрати на канцелярію - 200,00 грн.;

- витрати на транспортні засоби - 1500,00 грн.;

- витрати на поштові відправлення - 100,00 грн.;

- на виконання рішення суду, а саме 2% від ціни позову - 430,00 грн.;

- транспортні витрати представника, пов`язані з виконанням рішення суду - 1500,00 грн.

Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Враховуючи те, що позивачем до закінчення судових дебатів у справі не подано таких доказів, а також враховуючи, що до закінчення судових дебатів у справі позивачем не заявлено про те, що такі докази будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, заява про відшкодування витрат, пов`язаних з розглядом справи залишається судом без розгляду.

Керуючись статтями 2, 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 236, 237, 238, 239, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1 . Позов задовольнити.

2 . Стягнути з Приватного підприємства Монтана (79000, Львівська область, місто Львів, вулиця Ковжуна, будинок 2, ідентифікаційний код 37073226) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Арда-Трейдинг (49083, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Собінова, будинок 1, ідентифікаційний код 37029549) суму основного боргу в розмірі 5957,04 грн., пеню в розмірі 2416,60 грн., 3% річних в розмірі 211,03 грн., інфляційні втрати в розмірі 391,24 грн. та судовий збір 1921,00 грн.

3 . Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили у відповідності до статті 327 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку у відповідності до Глави 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 04.05.2020р.

Суддя Петрашко М.М.