Рішення

від 27.04.2020 по справі 922/123/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" квітня 2020 р. Справа № 922/123/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Байбака О.І.

при секретарі судового засідання Джерелій В.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Коростенський завод теплотехнічного обладнання", м. Коростень, Житомирська обл. до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кваліта Груп", м. Харків про захист ділової репутації за участю представників сторін:

позивача - не з`явився;

відповідача - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Коростенський завод теплотехнічного обладнання", м. Коростень, Житомирської обл. (далі за текстом - позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кваліта Груп", м. Харків (далі за текстом - відповідач) в якій просить суд:

1) визнати такою, що викладена неправдиво наступну інформацію: "На офіцийному сайті заводу КЗОТ є робоча лінійка котлів. Згідно інформації у відкритих джерелах технічні характеристики, які виробник написав та затвердив своєю печаткою не співпадають з характеристиками у пропозиції. Що насапмеред є дезінформциєю та шахрайством у відкритих торгах. На офиційному сайті завода значилася сторінка яку зараз намагалися приховати з пошуку. Посилання на існуючу сторінку сайта: http://tdkzto.com.ua/bytovye-kotly-serii-ars-kt-e/ (перед торгами її приховали з меню сайта) на цій сторінці ми бачимо, що котла серії ARS -ЗО не існує у виробника. Є котел серії BRS, але він також не відповідає характеристикам, які заявлені у тендерній документації. Як докази технічних характеристик надаю скріншот з двох сторінок сайта та порівняння з пропозицією у тендері. Технічно котли, які були прикладом закупівлі ефективніші, тому декілька дорожчі за цінову пропозицію КЗОТ. Приймаючи до уваги, що це не перший випадок з боку КЗОТа у наданні недостовірних технічних даних це виглядає як вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів (тендерів), що відповідає пункту 4 частини другої статті б , та пункту 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції";

2) зобов`язати ТОВ «Кваліта Груп» (код ЄДРПОУ 38290492) спростувати викладену неправдиво інформацію про ТОВ «ТД Коростенський завод теплотехнічного обладнання» шляхом опублікування в системі електронних закупівель "Prozorro" листа про це не пізніше місяця з дня набрання судовим рішенням з даної справи законної сили;

3) стягнути з ТОВ «Кваліта Груп» на користь ТОВ «ТД Коростенський завод теплотехнічного обладнання» моральну шкоду заподіяну діловій репутації поширенням недостовірної інформації в розмірі 98000,00 грн., а у випадку не підписання договору за закупівлею № UA- 2019-11-15-000347-а на підставі листа відповідача від 26.11.2019 - упущено вигоду розміром 167000,00, т.як обладнання знаходиться на складі виробника і виготовлене в квітні-вересні 2019 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.01.2020 у справі № 922/123/20 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Коростенський завод теплотехнічного обладнання"; визначено спосіб усунення недоліків позовної заяви; надано останньому п`ятиденний строк для усунення зазначених недоліків.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Коростенський завод теплотехнічного обладнання" звернулось до суду з клопотанням (вх. № 1906 від 27.01.2020) про долучення документів до матеріалів справи та уточненою позовною заявою, згідно з якою просить суд:

1) визнати такою, що викладена неправдиво наступну інформацію: "На офіцийному сайті заводу КЗОТ є робоча лінійка котлів. Згідно інформації у відкритих джерелах технічні характеристики, які виробник написав та затвердив своєю печаткою не співпадають з характеристиками у пропозиції. Що насамперед є дезінформциєю та шахрайством у відкритих торгах. На офиційному сайті завода значилася сторінка яку зараз намагалися приховати з пошуку. Посилання на існуючу сторінку сайта: http://tdkzto.com.ua/bytovye-kotly-serii-ars-kt-e/ (перед торгами її приховали з меню сайта) на цій сторінці ми бачимо, що котла серії ARS-30 не існує у виробника. Є котел серії BRS, але він також не відповідає характеристикам, які заявлені у тендерній документації. Як докази технічних характеристик надаю скріншот з двох сторінок сайта та порівняння з пропозицією у тендері. Технічно котли, які були прикладом закупівлі ефективніші, тому декілька дорожчі за цінову пропозицію КЗОТ. Приймаючи до уваги, що це не перший випадок з боку КЗОТа у наданні недостовірних технічних даних це виглядає як вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів (тендерів), що відповідає пункту 4 частини другої статті б , та пункту 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції";

2) зобов`язати ТОВ «Кваліта Груп» (код ЄДРПОУ 38290492) спростувати викладену неправдиво інформацію про ТОВ «ТД Коростенський завод теплотехнічного обладнання» шляхом опублікування в системі електронних закупівель "Prozorro" листа про це не пізніше місяця з дня набрання судовим рішенням з даної справи законної сили;

Ухвалою господарського суду Харківської області від 30.01.2020 зазначену позовну заяву прийнято до розгляду; вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 02.03.2020.

Протокольними ухвалами господарського суду Харківської області від 02.03.2020, від 13.03.2020 підготовче засідання відкладалося.

В процесі розгляду справи на стадії підготовчого провадження відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов в порядку та строк, встановлені ухвалою господарського суду від 30.01.2020 по даній справі.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 30.03.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 27.04.2020 о 12:30; судове засідання вирішено проводити в режимі відеоконференції; доручено забезпечення проведення відеоконференції господарському суду Житомирської області; визначено, що особа, яка братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції: представник позивача.

На судове засідання 27.04.2020 сторони своїх представників не направили, хоча судом вжито всіх передбачених законом заходів з метою їх повідомлення про час та місце розгляду справ.

Проведення судового засідання в режимі відео конференції виявилося не можливим, оскільки господарський суд Житомирської області не вийшов на зв`язок у вказаний в ухвалі від 30.03.2020 час, про що відповідальними спеціалістами господарського суду Харківської області складено відповідний акт.

Крім того, листом від 18.03.2020 № 95с/2020 Господарський суд Житомирської області повідомив, що у зв`язку зі складною епідеміологічною ситуацією судові засідання в режимі відео конференції між цим судом та іншими судами проводитись не будуть.

Суд зазначає, що згідно з ч. 5 ст. 197 ГПК України, ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

З огляду на вказані обставини, встановлений законом місячний строк розгляду справи по суті (який в даному випадку є таким, що майже сплинув, що в свою чергу фактично унеможливлює перенести судове засідання з урахуванням встановлених строків доставки поштового відправлення), не визнання судом обов`язковою явки будь-якої зі сторін на судове засідання, а також того, що неявка на судове засідання представника позивача не перешкоджає розгляду справи по суті, суд вважає за можливе здійснювати розгляд справи за наведених обставин.

Згідно з вимогами ст. 120 ГПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Таким чином, в разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Згідно з п. 99-2 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою КМУ від 05.03.2009 № 270 Рекомендовані поштові відправлення з позначкою «Судова повістка» , адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за вказаною адресою» , яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

Судом вжито всіх передбачених законом заходів з метою повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи. Зокрема, судом направлено на адресу його державної реєстрації, яка зазначена в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань, копії ухвал від 30.01.2020, від 02.03.2020 та від 30.03.2020, проте вони повернулись на адресу суду з відміткою пошти «інші причини які не дали змогу обов`язки щодо пересилання» , а саме, адресат відсутній .

Відомостей про наявність у відповідача іншої адреси матеріали справи не містять.

З урахуванням викладеного, судом виконано процесуальний обов`язок щодо повідомлення відповідача, про дату, час та місце розгляду справи, а останній в розумінні вимог ст. 120 ГПК України вважається таким, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Оскільки неявка у судове засідання представника відповідача також не перешкоджає розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне розглядати справу за відсутності останнього, за наявними в матеріалах справи документами, як це передбачено ст. 202 ГПК України.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, суд встановив:

Як свідчать матеріали справи, 15.11.2019 Головне управління Національної поліції в Херсонській області (надалі за текстом-Замовник) на електронному сайті https://prozorro.gov.ua/ в мережі Інтернет (далі за текстом - Сайт), який є офіційним порталом оприлюднення інформації про закупівлі в Україні, опублікувало оголошення про проведення торгів № UA-2019-11-15-000347-а з наступною інформацією про предмет закупівлі:

Вид предмету закупівлі: Товари для потреб ГУНП

Опис окремої частини або частин предмета закупівлі: 9 штук, котли твердопаливні

Місце поставки товарів або місце виконання робіт чи надання послуг: Відповідно до документації

Строк поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг: 31 грудня 2019

ДК 021:2015: 44620000-2 - Радіатори і котли для систем центрального опалення та їх деталі.

Матеріали справи також свідчать про те, що позивач та відповідач зареєструвалися як учасники вищенаведених відкритих торгів, та надали документи відповідно до тендерної документації.

Позивач вказує, що його тендерну пропозицію було визнано як найбільш економічно вигідною.

Проте, відповідач 26.11.2019 о 15:11 на вказаному вище сайті https://prozorro.gov.ua/ в мережі Інтернет висвітлив у вигляді вимоги UA-2019-11-15-000347-а.b1 від 26.11.2019 інформацію такого змісту:

"На офіцийному сайті заводу КЗОТ є робоча лінійка котлів. Згідно інформації у відкритих джерелах технічні характеристики, які виробник написав та затвердив своєю печаткою не співпадають з характеристиками у пропозиції. Що насапмеред є дезінформциєю та шахрайством у відкритих торгах. На офиційному сайті завода значилася сторінка яку зараз намагалися приховати з пошуку. Посилання на існуючу сторінку сайта: http://tdkzto.com.ua/bytovye-kotly-serii-ars-kt-e/ (перед торгами її приховали з меню сайта) на цій сторінці ми бачимо, що котла серії ARS -ЗО не існує у виробника. Є котел серії BRS, але він також не відповідає характеристикам, які заявлені у тендерній документації. Як докази технічних характеристик надаю скріншот з двох сторінок сайта та порівняння з пропозицією у тендері. Технічно котли, які були прикладом закупівлі ефективніші, тому декілька дорожчі за цінову пропозицію КЗОТ. Приймаючи до уваги, що це не перший випадок з боку КЗОТа у наданні недостовірних технічних даних це виглядає як вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів (тендерів), що відповідає пункту 4 частини другої статті б , та пункту 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції";

Позивач не погоджується зі змістом вищенаведеного листа відповідача, вважає його носієм недостовірної інформації, яка принижує його ділову репутацію. Обґрунтовуючи власні доводи позивач зазначає:

1) Позивач вважає, що відповідач навмисно розповсюдив недостовірну інформацію про позивача посилаючись при цьому на невідомий позивачу сайт tdkzto.com.ua, який не має будь-якого відношення до позивача, не скориставшись в подальшому своїм правом уточнити розповсюджену інформацію. Позивач вказує, що зазначене що в свою чергу могло призвести до відхилення його пропозиції на тендерній закупівлі № UA-2019-11-15-000347-а, а також в послідуючих тендерних закупівлях, в яких позивач має на меті брати участь.

2) Позивач вказує, що він є виробником товару, що був предметом закупівлі, та більше того, спеціалізується на виготовлені в тому числі твердопаливних котлів потужністю від 12 до 5000 кВт, транспортабельних котелень та іншого опалювального обладнання, а виготовлена ним продукція проходить сертифікаційні випробування, після яких видається сертифікат відповідності. Позивач зазначає, що він має низку інших сертифікатів на підтвердження виробництва котлів та дозволи, відповідно до яких має право виконувати роботи підвищеної небезпеки та застосовувати устаткування підвищеної небезпеки.

3) Позивач вказує, що його підприємство як виробник товару, укладає договори з низкою суб`єктів господарювання, відповідно до яких здійснює поставку котлів та обладнання власного виробництва, а тому, твердження, що у виробника відсутня серія котлів ARS є недостовірною (Доказом є наявність сертифікату відповідності № UA.PN.060.0888-18 дійсного до 03.09.2020, в якому котли торгової марки ARS відповідають низці вимог Державних Стандартів).

Як зазначає позивач, на відповідний лист відповідача він підготував вимогу U-2019-11-15-000347-а.bЗ від 27.11.2019 в якій намагалось спростувати недостовірні відомості, які висвітлив відповідач. Але наступного дня 27.11.2019 о 17:31 відповідач знову розповсюдив необмеженому колу осіб через мережу Інтернет недостовірну інформацію наступного змісту:

Також надаємо інформацію з відкритого доступу що до лінійки котлів, яка виробляється на заводі КЗОТ де технічні характеристики відрізняються. Нижче наводимо скріншот з офіційного сайта КЗОТ (який вказав сам виробник у пропозиції) де зазначається, що серія ARS КТ-Е не має номіналу котла ARS-30 КТ-Е та ARS-50 КТ-Е. Позивач також зазначає, що до даної вимоги сам же відповідач надав таблицю з офіційного сайту позивача де зазначені котли ARS-50 КТ-Е.

Таким чином, позивач вважає, що відповідач ще більше заплутався у власних неправдивих свідченнях і повинен спростувати недостовірну інформацію.

Обставини щодо визнання викладеною неправдиво розповсюдженої відповідачем інформації 26.11.2019 о 15:11 на сайті https://prozorro.gov.ua/ в мережі Інтернет у вигляді вимоги UA-2019-11-15-000347-а.b1 від 26.11.2019 та її спростування стали підставами для звернення позивача до суду з позовом по даній справі.

Надаючи правову кваліфікацію відносинам, що стали предметом спору, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з вимогами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Зі змісту ст. 11 ЦК України вбачається, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ч. 1 ст. 201 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров`я, життя; честь, гідність і ділова репутація; ім`я (найменування); авторство; свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.

Частина 1 ст. 200 ЦК України визначає інформацію як будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про інформацію інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді; документ - матеріальний носій, що містить інформацію, основними функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі.

Статтею 5 Закону України Про інформації передбачено, що кожна особа має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Статтею 34 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Разом з тим, статтею 32 Конституції України встановлено, що кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації.

Згідно зі ст. 94 ЦК України, юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати.

Згідно з вимогами ст. 277 ЦК України, негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов`язків, вважається юридична особа, у якій вона працює. Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

В пункті 4 постанови пленуму Верхового Суду України від 27.02.2009 №1 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи зокрема зазначено, що чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об`єктів судового захисту.

Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб-підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Ділову репутацію юридичної особи становить престиж її фірмового (комерційного) найменування, та інших належних їй нематеріальних активів серед кола споживачів її товарів та послуг. Приниженням ділової репутації суб`єкта господарювання (підприємця) є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, що дискредитують спосіб ведення чи результати його господарської (підприємницької) діяльності, у зв`язку з чим знижується вартість його нематеріальних активів (пункти 5 і 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2007 № 01-8/184 Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про інформацію ).

В пункті 15 Постанови пленуму Верхового Суду України від 27.02.2009 №1 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи зокрема зазначено, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову в зазначеній категорії справ, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право. Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

В пункті 18 цієї ж постанови також зазначено, що згідно з положеннями статті 277 ЦК і статті 10 ЦПК обов`язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Розглянувши обсяг доказів наданих позивачами в обґрунтування власної правової позиції, в контексті вищезгаданих положень Закону та відповідних роз`яснень, наданих судами касаційної інстанції суд приходить до висновку про обґрунтованість заявленого позову.

Суд враховує той факт, що відповідач у справі був зареєстрований як учасник торгів за № UA-2019-11-15-000347-а, а тому, як учасник, отримав доступ до інформації щодо зазначених торгів. В подальшому ж здійснивши відповідний вхід до системи (тобто ідентифікувавши себе), розповсюдив відповідну інформацію на сторінці щодо вказаних торгів.

Суд зазначає, що інформація, розповсюджена відповідачем 26.11.2019 о 15:11 на сайті https://prozorro.gov.ua/ в мережі Інтернет у вигляді вимоги UA-2019-11-15-000347-а.b1 від 26.11.2019 є недостовірною, тобто такою, що не відповідає дійсності або викладена неправдиво, оскільки особа, яка її поширила (відповідач), всупереч вимог ст. 277 ЦК України не довела протилежного.

Разом з тим, зміст поширеної позивачем інформації може принижувати ділову репутацію підприємства позивача, як юридичної особи, оскільки по-перше, в ній йдеться про дезінформацію та шахрайство у відкритих торгах , до яких нібито причетний позивач; по-друге, безпідставно наводиться посилання на нібито належний позивачу сайт tdkzto.com.ua, хоча відповідних доказів належності цього сайту позивачу відповідачем не наводиться, та таких доказів не надано і суду в процесі розгляду даної справи; по-третє, підприємство позивача фактично звинувачено в наданні недостовірних відомостей стосовно наявності в нього необхідного товару який є предметом тендерної закупівлі № UA-2019-11-15-000347-а, та вказано що це не перший випадок з боку КЗОТа (підприємства позивача) у наданні недостовірних технічних даних .

Крім того, про те, що розповсюджена інформація є недостовірною свідчать надані залучені до матеріалів справи документи.

Зокрема вказані документи зокрема свідчать про те, що підприємство позивача є виробником товару, що був предметом тендерної закупівлі № UA-2019-11-15-000347-а, а саме котлів серії ARS 30. Більше того, підприємство позивача спеціалізується на виготовлені в тому числі твердопаливних котлів потужністю від 12 до 5000 кВт, транспортабельних котелень та іншого опалювального обладнання, має дозволи на виконання роботи підвищеної небезпеки та застосовувати устаткування підвищеної небезпеки, а також необхідні сертифікати відповідності продукції яку виготовляє вимогам відповідних державних стандартів та технічних умов.

Наявність у підприємства позивача вказаної дозвільної документації, а в т.ч. сертифікату відповідності № UA.PN.060.0888-18 дійсного до 03.09.2020, свідчать що продукція яку виготовляє назване підприємство (зокрема котли серії ARS 30) відповідають низці вимог та державних стандартів.

З огляду на вказане, підлягають задоволенню заявлені позивачем позовні вимоги про визнання такою, що викладена неправдивою інформації відповідного змісту, розповсюдженої відповідачем 26.11.2019 о 15:11 на сайті https://prozorro.gov.ua/ в мережі Інтернет щодо тендерної закупівлі № UA-2019-11-15-000347-а у вигляді вимоги про усунення порушення UA-2019-11-15-000347-а.b1 від 26.11.2019.

При цьому, з огляду на положення ст. 5 ГПК України суд при прийнятті рішення вважає за необхідне детально конкретизувати де саме, коли і ким була розповсюджена недостовірна інформація, яка згідно з даним рішенням підлягає визнанню неправдивою.

Щодо вимог позивача про спростування відповідачем неправдивої інформації шляхом опублікування в системі електронних закупівель "Prozorro" листа про це.

Згідно з вимогами ч. 4, 6, 7 ст. 277 ЦК України, спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

В пунктах 24, 25 Постанови Пленуму Верхового Суду України від 27.02.2009 №1 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи зокрема зазначено, що якщо суд ухвалює рішення про право на відповідь або про спростування поширеної недостовірної інформації, то у судовому рішенні за необхідності суд може викласти текст спростування інформації або зазначити, що спростування має здійснюватися шляхом повідомлення про ухвалене у справі судове рішення, включаючи публікацію його тексту. За загальним правилом, інформація, що порочить особу, має бути спростована у спосіб, найбільш подібний до способу її поширення (шляхом публікації у пресі, повідомлення по радіо, телебаченню, оголошення на зібранні громадян, зборах трудового колективу, відкликання документа тощо). У судовому рішенні також має бути зазначено строк, у межах якого відповідь чи спростування повинно бути оприлюднено. Спростування має здійснюватися у такий самий спосіб, у який поширювалася недостовірна інформація. У разі, якщо спростування недостовірної інформації неможливо чи недоцільно здійснити у такий же спосіб, у який вона була поширена, то воно повинно проводитись у спосіб, наближений (адекватний) до способу поширення, з урахуванням максимальної ефективності спростування та за умови, що таке спростування охопить максимальну кількість осіб, що сприйняли попередньо поширену інформацію.

Як вже було зазначено вище, недостовірна інформація була розповсюджена відповідачем в системі електронних закупівель "Prozorro", тобто на сайті https://prozorro.gov.ua/ в мережі Інтернет.

Позивач наполягає на зобов`язанні відповідача спростувати викладену неправдиво інформацію про позивача шляхом опублікування в системі електронних закупівель "Prozorro" листа про це не пізніше місяця з дня набрання судовим рішенням з даної справи законної сили також підлягають задоволенню.

Згідно з визначеннями, яке містить ст.. 1 Закону України Про публічні закупівлі :

Електронна система закупівель - інформаційно-телекомунікаційна система, яка має комплексну систему захисту інформації з підтвердженою відповідністю згідно із Законом України "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах", що забезпечує проведення закупівель, створення, розміщення, оприлюднення, обмін інформацією і документами в електронному вигляді, до складу якої входять веб-портал Уповноваженого органу, авторизовані електронні майданчики, між якими забезпечено автоматичний обмін інформацією та документами.

Веб-портал Уповноваженого органу з питань закупівель (далі - веб-портал Уповноваженого органу) - інформаційно-телекомунікаційна система, яка має комплексну систему захисту інформації з підтвердженою відповідністю згідно із Законом України "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах", до складу якої входять модуль електронного аукціону і база даних, та є частиною електронної системи закупівель. Веб-портал Уповноваженого органу є онлайн-сервісом, що забезпечує створення, зберігання, оприлюднення всієї інформації про закупівлі, проведення електронного аукціону, автоматичний обмін інформацією і документами та користування сервісами з автоматичним обміном інформацією, доступ до якого здійснюється за допомогою мережі Інтернет. Забезпечення функціонування веб-порталу Уповноваженого органу здійснюється, у тому числі, за рахунок надання авторизованим електронним майданчикам платного доступу до нього;

В свою чергу, ProZorro - офіційний портал оприлюднення інформації про публічні закупівлі України, є відкритим ресурсом, який пропонує доступ до всієї інформації з центральної бази даних про електронні тендерні торги, що були оголошені з 31 липня 2016 року. Контроль за функціонуванням системи покладено на ДП "Прозорро", яке володіє виключними майновими правами інтелектуальної власності на об`єкти авторського права та об`єкти права інтелектуальної власності.

В систему електронних закупівель входять веб - портал (Центральна база даних) уповноваженого органу Prozorro, та комерційні авторизовані електронні майданчики. Ця система забезпечує проведення процедур закупівель, створення, розміщення, та обмін інформацією, функціонування та документообіг між всіма ланками системи.

Наказом ДП Прозорро № 10 від 10.03.2019 затверджено Інструкцію про порядок використання електронної системи закупівель у разі здійснення закупівель, вартість яких є меншої за вартість, що встановлена в абзацах 2 та 3 частини 1 статті 2 ЗУ Про публічні закупівлі (далі - Інструкція).

Згідно з п. 1 Інструкції Розділу І, ця Інструкція визначає порядок використання електронної системи закупівель (далі - ЕСЗ) під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в частині 3 статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон), з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору, або оприлюднення звіту про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до Закону у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без її використання.

Пунктом 4 Розділу І Інструкції передбачено, що доступ користувачів до інформації про закупівлі, а також надання можливості замовнику, державним (зокрема казенним) та комунальним підприємствам, їх дочірнім підприємствам, об`єднанням підприємств, а також господарським товариствам, в яких державна або комунальна частка у статутному капіталі становить 50 і більше відсотків, проведення закупівель і учасникам брати участь у закупівлях здійснюється відповідно до Порядку функціонування системи.

Згідно з вимогами п. 4, 5 розділу ІІ Інструкції, Фізична/юридична особа на етапі періоду уточнень до кінця строку його завершення має можливість звернутися до замовника через ЕСЗ за роз`ясненням щодо інформації, розміщеної під час оголошення про закупівлю та щодо вимог до предмета закупівлі та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення. Звернення щодо роз`яснення та/або вимога можуть бути подані в ЕСЗ як щодо всієї закупівлі так й щодо окремого лоту.

На етапі подання пропозицій до кінця строку його завершення учасники подають пропозиції в ЕСЗ шляхом заповнення електронної форми з окремими полями та завантаження інформації та документів у вигляді електронних документів через авторизовані/попередньо авторизовані електронні майданчики. Кожен учасник має можливість подати лише одну пропозицію, у тому числі до визначеної в оголошенні про закупівлю частини предмета закупівлі (лота). Пропозиції учасників, подані після закінчення строку їх подання, ЕСЗ не приймаються.

Таким чином, в розумінні вказаних вище положень Закону та Інструкції, Системи електронних закупівель не є засобом масової інформації який здійснює відкрите та публічне поширення за допомогою спеціального технічного інструментарію різноманітних відомостей будь-яким особам, а її основною функцією є проведення електронних торгів. При цьому, доступ до Системи можливий виключно з підстав їх проведення, та після реєстрації учасників торгів, здійсненої в порядку та за правилами вказаними в зазначеній електронній системі.

За таких обставин, відповідач у справі не має вільного доступу до вказаної системи окрім як в межах проведення конкретної процедури закупівлі (спрощеної закупівлі) де він може бути зареєстрований як учасник процедури закупівлі (спрощеної закупівлі) та реалізувати передбачені Законом права, виключно як учасника процедури закупівлі.

Зазначене в свою чергу унеможливлює опублікування відповідачем листа (як на цьому наполягає позивач) в системі електронних закупівель поза межами процедури проведення будь-яких електронних торгів, які потенційно можуть проводитися в цій системі та в яких відповідач може бути зареєстрований як учасник (та відповідно матиме можливість опублікувати певну інформацію на сторінці проведення таких торгів, зокрема в розділі Вимоги про усунення порушень ). Однак, такий спосіб оприлюднення інформації суперечить як вимогам Інструкції щодо порядку використання системи електронних закупівель, а також не може вважатися доцільним та адекватним з огляду на мету її розповсюдження.

Суд також враховує, що розповсюджена відповідачем інформація стосовно позивача мала місце в процесі проведення торгів в Системі електронних закупівель на сайті https://prozorro.gov.ua/ в мережі Інтернет щодо тендерної закупівлі № UA-2019-11-15-000347-а у вигляді вимоги про усунення порушення UA-2019-11-15-000347-а.b1 від 26.11.2019.

Однак, як свідчать відомості з вказаного сайту, процедура торгів щодо тендерної закупівлі № UA-2019-11-15-000347-а є завершеною 26.11.2019. Вказані обставини, з урахуванням вимог п. 4 розділу ІІ Інструкції, унеможливлюють оприлюднення відповідачем будь-якої інформації на відповідній сторінці щодо тендерної закупівлі № UA-2019-11-15-000347-а.

До того ж, у випадку покладення судом на відповідача обов`язку здійснити опублікування відповідного листав в Системі електронних закупівель, розміщення такого повідомлення буде залежати від ДП Прозорро , як юридичної особи яка здійснює адміністрування вказаної системи, проте клопотань про залучення останнього до участю у справі в якості сторони або третьої особи позивачем не заявлялося.

За таких обставин не підлягають задоволенню судом вимоги позивача про зобов`язання відповідача спростувати викладену неправдиво інформацію про позивача в обраний позивачем спосіб, а саме, шляхом опублікування в системі електронних закупівель "Prozorro" листа про це не пізніше місяця з дня набрання судовим рішенням з даної справи законної сили; а таке спростування може бути здійснене як у спосіб, наближений (адекватний) до способу поширення, з урахуванням максимальної ефективності спростування та за умови, що таке спростування охопить максимальну кількість осіб, що сприйняли попередньо поширену інформацію (ст. 277 ЦК України, п. 25 Постанови Пленуму Верхового Суду України від 27.02.2009 №1 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи ).

Крім того, згідно зі ст.. 256 ГПК України, у разі встановлення факту дискредитації суб`єкта господарювання Антимонопольний комітет України, його територіальні відділення мають право прийняти рішення про спростування за рахунок порушника поширених ним неправдивих, неточних або неповних відомостей у строк і спосіб, що визначені законодавством або цим рішенням.

Здійснюючи розподіл судових витрат суд зазначає наступне.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим, згідно з вимогами ч. 9 названої статті, у випадку якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

З урахуванням того, що спір у даній справі виник внаслідок неправильних дій відповідача, суд за наслідками розгляду справи вважає за необхідне покласти на відповідача судові витрати у даній справі незалежно від результатів вирішення спору.

За таких обставин, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 4204 грн. судового збору.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-80, 123, 126, 129, 232-233, 237-238, 240-241, 247 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати такою, що викладена неправдиво розповсюджену Товариством з обмеженою відповідальністю Кваліта Груп (адреса: 61001, вул. Б. Хмельницького, 14/16, кВ. 5-А; код ЄДРПОУ: 38382326) в мережі Інтернет за наступним посиланням https://prozorro.gov.ua/en/tender/UA-2019-11-15-000347-a (номер вимоги: UA-2019-11-15-000347-a.b1) наступну інформацію:

"На офіцийному сайті заводу КЗОТ є робоча лінійка котлів. Згідно інформації у відкритих джерелах технічні характеристики, які виробник написав та затвердив своєю печаткою не співпадають з характеристиками у пропозиції. Що насапмеред є дезінформциєю та шахрайством у відкритих торгах. На офиційному сайті завода значилася сторінка яку зараз намагалися приховати з пошуку. Посилання на існуючу сторінку сайта: http://tdkzto.com.ua/bytovye-kotly-serii-ars-kt-e/ (перед торгами її приховали з меню сайта) на цій сторінці ми бачимо, що котла серії ARS -ЗО не існує у виробника. Є котел серії BRS, але він також не відповідає характеристикам, які заявлені у тендерній документації. Як докази технічних характеристик надаю скріншот з двох сторінок сайта та порівняння з пропозицією у тендері. Технічно котли, які були прикладом закупівлі ефективніші, тому декілька дорожчі за цінову пропозицію КЗОТ. Приймаючи до уваги, що це не перший випадок з боку КЗОТа у наданні недостовірних технічних даних це виглядає як вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів (тендерів), що відповідає пункту 4 частини другої статті б , та пункту 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції".

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Кваліта Груп (адреса: 61001, вул. Б. Хмельницького, 14/16, кВ. 5-А; код ЄДРПОУ: 38382326) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Коростенський завод теплотехнічного обладнання (адреса: 11500, вул. Крупської 8/7, м. Коростень, Житомирська обл.; код ЄДРПОУ: 38290492) 4204 грн. судового збору.

В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано в строки та в порядку визначеному ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повне рішення складено "05" травня 2020 р.

Суддя О.І. Байбак