Рішення

від 04.05.2020 по справі 240/11333/19

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2020 року м. Житомир справа № 240/11333/19

категорія 111030700

Житомирський окружний адміністративний суд у складі: судді Чернової Г.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Террра Голд" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового-повідомлення рішення,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Терра Голд" у якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Житомирській області від 16 жовтня 2019 року №0003830506 щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) або пені в сумі 250 000,00грн.

В обгрунтування позовних вимог посилається на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте ГУ ДПС у Житомирській області на підставі акту перевірки, висновком якого встановлено порушення товариством ст.15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального : реалізація пального без наявності ліцензії. Вважає таке рішення неправомірним, оскільки в наданому позивачу акті перевірки відсутня дата його складання та номер, хоча в податковому рішенні відповідач зазначає №0026/06/03/РРО/39772175 від 27.09.2019. Крім того, товариством було подано пакет документів для отримання ліцензії на роздрібну торгівлю пальним 26.06.2019, а представниками відповідача було запевнено, що ліцензія на право роздрібної торгівлі пальним буде видана 01.07.2019, тому товариство розпочало таку діяльність з 01.07.2019. До того ж, за одним фіскальним чеком позивач отримав попередню оплату за паливо, але фізичного його відпуску покупцю не здійснив. Щодо двох інших безготівкових чеків, то по ним відбувався відпуск палива на автомобілі, що були в оренді у товариства і використовувалися ним у власній господарській діяльності. Оскільки переходу права власності на товар не було, відтак і не було факту реалізації товару по даним фіскальним чекам та вимоги ст.15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального не порушувалися.

Ухвалою судді в адміністративній справі відкрито загальне позовне провадження.

12.03.2020 в судовому засіданні, суд, ухвалою, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, перейшов в письмове провадження.

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому просить у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Заперечуючи проти пред`явлених позовних вимог відповідач вказує, що приписами статті 86 Податкового кодексу України передбачено, що акт про результати фактичних перевірок реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. У відповідності до цих вимог акт перевірки від 27.09.2019 зареєстровано в день її завершення та присвоєно номер № 0026/08/03/РРО/39772175. Отже, твердження позивача про порушення порядку оформлення результатів фактичних перевірок посадовими особами контролюючого органу не ґрунтується на нормах законодавства. Щодо безпосередньо виявленого порушення, то згідно статті 17 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального , до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії. Перевіркою контролюючого органу підтверджено, що 01.07.2019 позивач здійснював реалізацію пального без наявної на це ліцензії: роздруковані фіскальні чеки за зазначену дату підтвердили реалізацію. Крім того, під час проведення перевірки 27.09.2019 відібрано письмові пояснення в директора товариства гр.С.В.Тонян, який підтвердив, що 01.07.2019 здійснювали реалізацію газу за готівкові кошти без наявної ліцензії. Враховуючи наведене у сукупності, прийняте податкове повідомлення-рішення від 16 жовтня 2019 року №0003830506 є правомірним.

Перевіривши матеріали справи, усебічно й повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов і відзив, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Терра Голд" отримало ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним 08.07.2019 р/н 06030314201900232.

27.09.2019 ГУ ДПС у Житомирській області проведено фактичну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра Голд" щодо дотримання порядку здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів, за результатами якої складено акт № 0026/08/03/РРО/39772175 від 27.09.2019.

Актом перевірки встановлено порушення Товариством вимог ст.15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального , а саме: 01.07.2019 здійснювалася реалізація пального без отримання ліцензії (газу пропан-бутан) в кількості 165,25 л на суму 2141,64 грн, в тому числі по чеку № 16880 на суму 842,40 грн, по чеку № 16881 на суму 842,40 грн, по чеку № 16882 на суму 456,84 грн. Суми оприбутковано в книзі обліку розрахункових операцій за 01.07.2019, повернення товару не було.

На підставі акту перевірки № 0026/08/03/РРО/39772175 від 27.09.2019 контролюючим органом 16.10.2019 складено податкове повідомлення-рішення № №0003830506, яким до товариства застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 250000 грн.

Не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням № №0003830506, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Досліджуючи спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

Щодо порушення відповідачем оформлення результатів перевірки.

У відповідності до п.75.1 ст.75 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно пп.75.1.3 п.75.1 ст.71 ПК України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб`єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції (п.80.7 ст.80 ПК України).

Під час проведення перевірки посадовими особами, які здійснюють таку перевірку, може проводитися хронометраж господарських операцій. За результатами хронометражу складається довідка, яка підписується посадовими особами контролюючого органу та посадовими особами суб`єкта господарювання або його представника та/або особами, що фактично здійснюють господарські операції (п.80.8 ст.80 ПК України).

За приписами п.86.1 ст.86 ПК України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати.

Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження).

У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов`язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

За змістом п.86.5 ст.86 ПК України, акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).

Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу.

Як слідує із наведених норм, акт (довідка) про результати фактичної перевірки реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки.

Зміст акту (довідки) про результати фактичної перевірки, отриманого товариством 27.09.2019 (а.с.9) та акту (довідки) про результати фактичної перевірки, наданого відповідачем (а.с.33) є ідентичними. Водночас, розбіжність у графах дата та №__ пояснюється тим, що акт (довідка) про результати фактичної перевірки, проведеної 27.09.2019, був зареєстрований ГУ ДПС у Житомирській області у відповідності до приписів п.86.5 ст.86 ПК України.

За таких обставин, твердження позивача про неналежне оформлення податковим органом результатів фактичної перевірки спростовано приписами Податкового кодексу України.

Щодо безпосередньо встановленого порушення норм ст.15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів .

Абзацем п`ятдесят восьмим статті 1 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що роздрібна торгівля пальним - це діяльність із придбання або отримання та подальшого продажу або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з автозаправної станції/автогазозаправної станції/газонаповнювальної станції/газонаповнювального пункту та інших місць роздрібної торгівлі через паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки.

Статтею 15 згаданого Закону визначено, що ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб`єкта господарювання терміном на п`ять років.

Для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:

- документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об`єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;

- акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;

- дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 10 календарних днів (щодо пального - не пізніше 20 календарних днів) з дня одержання зазначених у цьому Законі документів. У рішенні про відмову у видачі ліцензії повинна бути вказана підстава для відмови з посиланням на відповідні норми законодавства.

Статтею 17 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального , за роздрібну торгівлю пальним без наявності ліцензії передбачена відповідальність - застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в сумі 250000 гривень.

У відповідності до пп.14.1.212 п.14.1 ст.14 ПК України, реалізація пального або спирту етилового для цілей розділу VI цього Кодексу - будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального або спирту етилового з переходом права власності на таке пальне або спирт етиловий чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного: до акцизного складу; до акцизного складу пересувного; для власного споживання чи промислової переробки; будь-яким іншим особам.

З аналізу наведених норм вбачається, що роздрібна торгівля пальним здійснюється ((мала також здійснюватись 01.07.2019 (Закон України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального в редакції Закону України від 23.11.2018 № 2628)) тільки за наявності ліцензії.

Позивач стверджує, що пальне ним 01.07.2019 не було реалізовано, оскільки за одним чеком фактичного відпуску пального покупцю не відбулось, а іншими двома чеками пальне відпущено для заправки автомобілів, які використовувались у власній господарській діяльності.

Проте, такі твердження товариства жодними доказами не підтверджено (не надано будь-яких первинних документів). Навпаки, реалізація пального (газу пропан-бутан) 01.07.2019 в кількості 165,25 л на суму 2141,64 грн підтверджена чеком № 16880 на суму 842,40 грн, чеком № 16881 на суму 842,40 грн, чеком № 16882 на суму 456,84 грн (а.с.38).

При цьому, у відповідності до пункту 1 розділу 2 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (яким визначено форми і зміст розрахункових документів, які повинні видаватися при здійсненні розрахунків суб`єктами господарювання для підтвердження факту продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів у сфері торгівлі, ресторанного господарства та послуг), фіскальний касовий чек на товари - розрахунковий документ, надрукований реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги).

Отже, перехід права власності на пальне (факт продажу), відпущене товариством 01.07.2019, підтверджено фіскальними чеками № 16880, № 16881, № 16882, тобто документами, прямо передбаченими Положенням № 13, які є доказами продажу пального.

Крім того, під час проведення перевірки 27.09.2019 директором товариства Тоняном С.В. надано письмові пояснення, в яких він підтвердив, що 01.07.2019 товариством здійснено реалізацію газу за готівкові кошти за відсутності ліцензії.

Посилання позивача на те, що товариство було запевнено у видачі ліцензії 01.07.2019 не має правового значення для вирішення спірних правовідносин у цій справі, оскільки є інформацією, сподіваннями позивача, які не підлягають доказуванню. Суд зважає на те, що порядок отримання ліцензії на роздрібну торгівлю пальним чітко врегульований статтею 15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального , в якій зазначено, що ліцензія щодо пального або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 20 календарних днів з дня одержання зазначених у цьому Законі документів. Таким чином, стверджуючи про надання пакету документів для отримання ліцензії 26.06.2019, позивач мав розраховувати, що він може отримати таку ліцензію до 16.07.2019 (включно 16.07.2019).

Таким чином, оскільки позивачем реалізовано пальне 01.07.2019 за відсутності відповідної ліцензії (отримана тільки 08.07.2019), відтак відповідачем правомірно застосовано до товариства штраф у розмірі 250000грн, що передбачено ст.17 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального .

З урахуванням всього вищенаведеного, суд дійшов висновку про правомірність прийняття ГУ ДПС у Житомирській області податкового повідомлення-рішення №0003830506 та відсутність підстав для його скасування.

Згідно зі ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч.2 ст.77 згаданого Кодексу).

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.73 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.2 ст.73 вказаного Кодексу).

В силу приписів статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Беручи до уваги наведене та фактичні обставини справи, у позові належить відмовити у повному обсязі.

Керуючись статтями 2, 9, 77, 90, 139, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра Голд" (комплекс будівель та спору №5,сільрада Іванковецька,Бердичівський район, Житомирська область,13371, код ЄДРПОУ 39772175) до Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, м.Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 43142501) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.В. Чернова