Рішення

від 24.04.2020 по справі 340/107/20

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2020 року справа № 340/107/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Петренко О.С., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Кропивницькому адміністративну справу

за позовом : ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача: Великосеверинівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, вул. Миру,1, с. Велика Северинка, Кіровоградська область,27613

про визнання рішення протиправним, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

1)визнати рішення Великосеверинівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області №931 від 20.09.2019 року - протиправним;

2)зобов`язати Великосеверинівську сільську раду Кропивницького району Кіровоградської області повторно розглянути його заяву про затвердження проекту землеустрою та передачі земельної ділянки кадастровий номер - 3522586400:02:000:1418 у власність для ведення особистого селянського господарства.

Ухвалою суду від 21 січня 2020 року справу призначено до розгляду за правилами спрощеного письмового позовного провадження (а.с.12-13).

Вказаною ухвалою запропоновано відповідачу подати до суду, протягом 15 днів з дня вручення ухвали, відзив на позовну заяву.

Судом встановлено, що станом на 24 березня 2020 року відзив на позовну заяву не надходив, в зв`язку з чим продовжено процесуальний строк розгляду справи та повторно запропоновано відповідачу подати до суду відзив на позовну заяву.

Однак, у встановлений судом строк, відповідачем вимоги ухвали суду не виконано.

Розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши надані докази, судом встановлено наступне.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області № 11- 8382/14-16-СГ від 29.08.2016 року ОСОБА_1 було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебувають у запасі розташованої на території Кіровоградської області Кіровоградського району Оситнязької сільської ради. Орієнтовний розмір земельної ділянки 2,0000 га, у тому числі: 2,0000 га - пасовища, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.

Після погодження відповідними органами та службами, Наказом Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області № 11-12770/14-16-СГ від 27.12.2016 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Кіровоградської області Кіровоградського району Оситнязької сільської ради. Надано ОСОБА_1 у власність земельну ділянку площею 2,0000 га, в тому числі: 2,0000 га - пасовища, (кадастровий номер 3522586400:02:000:1418) із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебувають у запасі, без зміни цільового призначення для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Кіровоградської області Кіровоградського району Оситнязької сільської ради.

06 травня 2019 року здійснено державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 2,0000 га, в тому числі: 2,0000 га - пасовища, (кадастровий номер 3522586400:02:000:1418) за ОСОБА_1 про, що зроблено запис про право власності 31475826.

29 травня 2019 року на адресу Міністерства Юстиції України, Великосеверинівською сільською радою було подано скаргу на рішення державного реєстратора щодо скасування рішення № 46786990 від 10.05.2019 року про реєстрацію права власності за ОСОБА_1 , земельної ділянки площею 2,0000 га, в тому числі: 2,0000 га - пасовища, (кадастровий номер 3522586400:02:000:1418).

Міністерство Юстиції України наказом № 2278/5 від 29.07.2019 року скаргу Великосеверинівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області від 29.05.2019 задоволено у повному обсязі. Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 10.05.2019 № 46786990, прийняте державним реєстратором Канізької сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області Шиловою Н.Ю.

20 вересня 2019 року сесією Великосеверинівської сільської ради прийнято рішення № 931 "Про відмову громадянину ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою та передачі земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства".

Позивач, не погодившись з вказаним рішенням органу місцевого самоврядування, звернувся до суду з вказаним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з приписами ст.50 Закону України "Про землеустрій", проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають: завдання на розроблення проекту землеустрою; пояснювальну записку; копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі формування та/або зміни цільового призначення земельної ділянки за рахунок земель державної чи комунальної власності); рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом); письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду; довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями; матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки); відомості про обчислення площі земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); копії правовстановлюючих документів на об`єкти нерухомого майна для об`єктів будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми та значними наслідками, які розташовані на земельній ділянці; розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом); розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом); акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки); акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки); перелік обмежень у використанні земельних ділянок; викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); кадастровий план земельної ділянки; матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) (у разі формування земельної ділянки); матеріали погодження проекту землеустрою.За приписами статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Частиною 6 ст. 118 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Відповідно до ч. 8 ст. 118 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленою ст. 186-1 цього Кодексу.

Частиною 9 ст. 118 Земельного кодексу України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

За приписами ч. 10 ст. 118 Земельного кодексу України відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що виключно на пленарних засіданнях міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

Системний аналіз положень ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України та п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" свідчить про те, що рішення щодо затвердження технічної документації для передачі земельної ділянки у власність повинно бути прийняте саме на пленарному засіданні ради.

Судом встановлено, що наказом ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області від 29.08.2016р. за №11-8382/14-16-СГ ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою (а.с.7).

Згідно письмових пояснень позивача, на замовлення позивача, було розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 , який був погоджений без зауважень та пропозицій експертом державної експертизи

20 вересня 2019 року сесією Великосеверинівської сільської ради прийнято рішення № 931 "Про відмову громадянину ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою та передачі земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства" (а.с.6).

Так, згідно з приписами ч.11 ст.123 Земельного кодексу України, рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються: затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності); надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

Згідно з приписами ч.14 ст.123 Земельного кодексу України, підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Вказані приписи кореспондуються з положеннями ч.6 ст.186-1 Земельного кодексу України, в якій зазначено, що підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно - правових актів, документації із землеустрою або містобудівної діяльності.

Так, з наведених норм Земельного кодексу України вбачається, що єдиною підставою для відмови в затвердженні проекту землеустрою може бути лише те, що проект землеустрою не відповідає вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно - правових актів.

Водночас така відмова має відповідати вимогам щодо її обґрунтованості, тобто із зазначенням всіх виявлених порушень та нормативно - правових актів, вимоги по яких не було дотримано по кожному із встановлених порушень на час звернення з відповідною заявою про затвердження проекту землеустрою, чого відповідачем не було зроблено.

В той же час відповідачем не вказано вимогам яких законів чи нормативно-правових актів не відповідає проект землеустрою та до якого чинного законодавства його необхідно привести, при цьому не пославшись на конкретні норми Земельного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням вищевказаних обставин, рішення відповідача про не затвердження проекту землеустрою хоча і прийняте у межах повноважень та у спосіб, визначений Регламентом, проте не на підставі Земельного Кодексу України, який регулює спірні правовідносини.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів правомірності своїх дій щодо не затвердження проекту землеустрою про відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 .

Згідно з ч. 2ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, вихід за межі позовних вимог можливий, але повинен бути пов`язаний із захистом саме тих прав, на захист яких поданий позов.

Суд зазначає, що відповідачем при розгляді заяви позивача про затвердження проекту землеустрою не надана оцінка на предмет відповідності вимогам ст. 186-1 Земельного кодексу України.

Тому заява позивача підлягає розгляду повноважним органом на відповідність вимогам закону, а суд на цьому етапі позбавлений процесуальної можливості приймати рішення за умови не перевірки, не надання оцінки та не встановлення певних обставин суб`єктом владних повноважень з цього питання.

Зобов`язання судом відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки може мати місце лише у випадку, якщо судом встановлено відсутність таких підстав для відмови у видачі дозволу, які передбачені законом, а саме: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів; невідповідність місця розташування об`єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів; невідповідність місця розташування об`єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

При цьому суд не уповноважений здійснювати перевірку наявності чи відсутності усіх названих підстав, у випадку, якщо відповідач цього не здійснив, оскільки у такому разі це не входить до предмету судової перевірки. А прийняття судом рішення про зобов`язання відповідача затвердити проект землеустрою, без перевірки наявності чи відсутності усіх названих підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою, може бути необґрунтованим та призвести до затвердження проекту землеустрою з порушенням закону.

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що такий спосіб захисту, як зобов`язання відповідача прийняти конкретне рішення, як і будь-які інші способи захисту застосовується лише за наявності необхідних підстав, з урахуванням фактичних обставин справи.

У цій справі з метою захисту порушеного права позивача ефективним та належним, за встановлених обставин, є такий спосіб захисту порушених прав, як зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Зазначена позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 10.10.2019 по справі № 814/1959/17.

Отже суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача повторно розглянути проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства, за результатами її розгляду прийняти рішення з урахуванням правової оцінки спірних правовідносин, наданої судом.

Судові витрати у справі відсутні.

Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Великосеверинівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області про визнання рішення протиправним - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення сесії Великосеверинівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області №931 від 20.09.2019 року

Зобов`язати Великосеверинівську сільську раду Кропивницького району Кіровоградської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою та передачі земельної ділянки кадастровий номер - 3522586400:02:000:1418 у власність для ведення особистого селянського господарства, з урахуванням висновків суду.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 255 КАС України.

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного тексту.

Повний текст рішення складено та підписано 30.04.2020 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду О.С. Петренко