Рішення

від 05.05.2020 по справі 540/563/20

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/563/20 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області до Дудчинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Тавричанської сільської ради Каховського району Херсонської області про вжиття заходів реагування під час здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності,

встановив:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області (далі - позивач, ГУ ДСНС у Херсонській області, Управління) звернулось до суду із позовом до Дудчинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Тавричанської сільської ради Каховського району Херсонської області (далі - відповідач, Дудчинська ЗОШ), в якому просить застосувати до відповідача захід реагування у вигляді зупинення подальшої експлуатації будівель, приміщень та території Дудчинської ЗОШ за адресою: 74845, Херсонська область, Каховський район, с. Дудчине, вул. Нова, 2, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту шляхом заборони Дудчинській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів Тавричанської сільської ради Каховського району Херсонської області використовувати будівлі, приміщення та територію школи (місце розташування: 74845, Херсонська обл., Каховський р - н, с. Дудчине, вул. Нова, 2), окрім робіт, пов`язаних із усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, до повного усунення порушень.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі наказу Головного управління ДСНС у Херсонській області від 18.11.2019 року № 258 Про проведення планових та позапланових перевірок проведена планова перевірка стану пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту приміщень, будівель та території Дудчинської ЗОШ, за результатами якої складено акт перевірки щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки №259 від 20.12.2019р. Цим актом зафіксовані виявлені порушення відповідачем вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, які мають ризиком настання негативних наслідків пожежу та надзвичайну ситуацію (аварію), відповідно. Також відповідачу направлено складений 20.12.2019р. припис №153 про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, в якому вимагалось усунути виявлені порушення у строк до 20.01.2020р. Як вказує позивач, акт перевірки відповідачем підписаний без зауважень, перевірка не оскаржувалась, заперечення не надавалися. Однак, оскільки порушення становлять небезпеку і загрозу життю та здоров`ю людей, а відповідачем не вживаються заходи до усунення виявлених порушень, позивач просить застосувати до відповідача заходи реагування, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою від 06.03.2020 року провадження у вказаній справі відкрите, розгляд справи призначений за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дудчинською ЗОШ подано 15.04.2020р. відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що виявлені позивачем порушення безпосередньо не викликають виникнення пожежі чи аварії, виникнення таких негативних наслідків порушень носить лише вірогідний характер, а тому вони не створюють реальної небезпеки і загрози життю та здоров`ю людей, яка б давала підстави для застосування таких заходів реагування, як повне зупинення експлуатації будівель, приміщень та території школи. Також відповідач зазначає, що ним поступово проводяться роботи по покращенню вимог у сфері пожежної безпеки, а застосування запропонованих позивачем заходів реагування не є співрозмірним до мети їх застосування, становить втручання у здійснення відповідачем своїх прав на мирне володіння майном і обмежує права населення на освіту.

Відповідачем 22.04.2020р. подано клопотання про зупинення провадження у справі у зв`язку з проведенням закупівлі товарів і послуг, необхідних для усунення виявлених позивачем порушень. Ухвалою від 27.04.2020р. у задоволенні цього клопотання відмовлено у зв`язку з відсутністю передбачених законодавством підстав для зупинення провадження у даній справі.

За змістом статей 258, 262 КАС України, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно ч.ч.1, 4 ст.243, ч.ч.1, 4, 5 ст.250 КАС України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Судове рішення (повне або скорочене) проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, негайно після виходу суду з нарадчої кімнати публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, ухвалення рішення, винесеного без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Провадження у даній справі відкрито 06.03.2020р., тому строк її розгляду завершується 05.05.2020р., відповідно не пізніше цієї дати повинно бути ухвалено рішення по суті позовних вимог, враховуючи, що розгляд справи відбувається у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у ній докази та наведені учасниками справи у заявах по суті доводи, проаналізувавши чинне законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд приходить до висновку про задоволення позову.

Судом встановлено, що наказом ГУ ДСНС у Херсонській області від 18.11.2019 року № 258 Про проведення планових та позапланових перевірок у пункті 29 передбачено, зокрема, здійснити з 16 по 20 грудня 2019р. планову перевірку стану пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту приміщень та території Дудчинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Тавричанської сільської ради Каховського району Херсонської за адресою: Херсонська область, Каховський район, с. Дудчине, вул. Нова, 2.

29.11.2019р. на адресу відповідача засобами електронного поштового зв`язку надіслано повідомлення від 29.11.2019р. №77/37/2577 про проведення планового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю).

Крім того, посадовій особі Управління видано посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 02.12.2019р. №298, яке було вручено 16.12.2019р. керівнику (директору) Дудчинської ЗОШ Демчук Н.О., про що свідчить її підпис на вказаному посвідченні.

За наслідками проведеної планової перевірки посадовою особою Управління складено акт від 20.12.2019р. №259, в якому зафіксовано допущені відповідачем порушення вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, а саме: статей 20, 55 Кодексу цивільного захисту України, пунктів 2.3, 2.5, 2.9, 2.22, 2.31 Розділу ІІІ, пунктів 1.21, 2.17 Розділу IV, пунктів 1.2, 2.1 Розділу V затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014р. №1417 Правил пожежної безпеки в Україні , додатку А ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту .

Узагальнено виявлені порушення полягали в наступному:

- під час експлуатації об`єкта знижено клас вогнестійкості елементу заповнення прорізу (дверей) у протипожежній перешкоді до електрощитової;

- дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності;

- для всіх будівель складського призначення не визначена категорія щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог ДСТУ Б В.1.1-36:2016 Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою , а також клас зони згідно з правилами будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок ;

- об`єкт не забезпечений адресним вказівником, освітлювальним у темний час доби;

- не забезпечено сходові клітки, коридори, проходи та інші шляхи евакуації евакуаційним освітленням;

- відсутній захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавозахисту будівель і споруд ;

- у котельню допущено до роботи осіб, які не пройшли навчання з пожежно-технічного мінімуму та не отримали відповідних кваліфікаційних посвідчень;

- приміщення та споруди не обладнані системою протипожежного захисту (протипожежна сигналізація) відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту ;

- пожежна водойма утримується таким чином, що унеможливлює здійснити безперешкодний забір води пожежними автомобілями (накрита бетонною плитою);

- пожежна водойма не має під`їзду з твердим покриттям розміром не менше 12х12м.;

- не призначено особу з питань цивільного захисту;

- не забезпечено на об`єкті техногенну безпеку;

- не забезпечено відповідно до законодавства працівників засобами колективного та індивідуального захисту.

За визначенням органу державного нагляду (контролю), ці порушення за ризиком настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності мають наслідком пожежу та надзвичайну ситуацію (аварію).

За змістом акту, планову перевірку проведено у присутності керівника (директора) Дудчинської ЗОШ Демчук Н.О., яка зауважень або заперечень щодо висновків перевірки не висловила. Акт містить відмітку про відсутність керівника або уповноваженої особи відповідача під час його підписання, а також відмітку про надіслання акту поштою 20.12.2019р. Цей акт отримано відповідачем 23.12.2019р.. про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення №7480500486012.

Крім того, відповідачем складено припис від 20.12.2019р. №153 про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, яким від Дудчинської ЗОШ вимагається у строк до 20.01.2020р. усунути вказані вище порушення. Припис направлено відповідачу поштою разом із актом перевірки.

Оскільки відповідачем не вжито заходів щодо усунення усіх виявлених порушень, ГУ ДСНС у Херсонській області звернулось до суду з даним позовом.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд враховує наступні обставини та приписи законодавства.

Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності регулюються Кодексом цивільного захисту України (далі - КЦЗ України).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.64 КЦЗ України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Згідно ст.66 КЦЗ України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 р. № 877-V (далі - Закон № 877-V).

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону № 877-V заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Частинами 11 та 12 статті 4 Закону № 877-V передбачено, що плановий чи позаплановий захід щодо суб`єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Перед початком здійснення державного нагляду (контролю) посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить запис до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) (за наявності такого журналу у суб`єкта господарювання). Для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки (ч.1 ст.7 Закону № 877-V).

Згідно ч.6 ст.7 Закону № 877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі-підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

З матеріалів справи видно, що позивачем призначено та проведено планову перевірку стану пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту приміщень та території Дудчинської ЗОШ, за наслідками якої виявлено порушення вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, а саме: статей 20, 55 Кодексу цивільного захисту України, пунктів 2.3, 2.5, 2.9, 2.22, 2.31 Розділу ІІІ, пунктів 1.21, 2.17 Розділу IV, пунктів 1.2, 2.1 Розділу V затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014р. №1417 Правил пожежної безпеки в Україні , додатку А ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту , що зафіксовано в акті від 20.12.2019р. №259.

Крім того, на адресу відповідача складено припис від 20.12.2019р. №153 про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, яким від Дудчинської ЗОШ вимагається у строк до 20.01.2020р. усунути вказані вище порушення.

Крім того, в акті від 20.12.2019р. №259 визначено ступінь ризику суб`єкта господарювання з урахуванням значення прийнятого ризику від провадження господарської діяльності у сфері техногенної та пожежної безпеки - високий.

Дослідивши вказані акт та припис, суд приходить до висновку, що вони відповідають вимогам Закону № 877-V та в них зафіксовано детальний опис порушень з посиланням на відповідну вимогу законодавства. Доказів усунення порушень відповідачем не надано ані до суду, ані позивачу.

Також суд зауважує, що відповідач жодним чином не спростовує наявності порушень, які були виявлені позивачем та відображені в акті від 20.12.2019р. №259, а лише зазначає, що ним вживаються певні заходи для їх усунення, але знову ж таки, без надання доказів на підтвердження таких своїх тверджень.

Таким чином, станом на день розгляду даної справи відповідачем не усунуті порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки у повному обсязі, які за ступенем ризику настання негативних наслідків визначаються як такі, що їх наслідком є пожежа та надзвичайна ситуація (аварія).

Згідно ч.7 ст.7 Закону № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Визначення небезпечного чинника міститься у п.26 ч.1 ст.2 КЦЗ України та означає складову частину небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Отже, законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню. При цьому визначення виявлених порушень як таких, що можуть призвести до займання та розповсюдження вогню, а відтак і як таких, що становлять загрозу життю та здоров`ю людей, віднесено законодавством до виключної компетенції органу, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Відповідно до п.12 ч.1 ст.67 КЦЗ України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Частиною 2 статті 68 КЦЗ України обумовлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Підстави для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів передбачені ч.1 ст.70 КЦЗ України та полягають у:

1) недотриманні вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

2) порушенні вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

3) випуску і реалізації вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

4) нездійсненні заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

5) відсутності на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

6) невідповідності кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;

7) порушенні правил поводження з небезпечними речовинами;

8) відсутності або непридатності до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

9) відсутності на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовності до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

10) неготовності до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання;

11) проведенні робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Аналіз викладених положень дає підстави для висновку, що орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень.

При цьому, суд зазначає, що застосування заходів реагування у вигляді повного чи часткового зупинення експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямовано на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій, та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю людей.

Крім того, захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки на території розташування об`єкта.

Аналогічна позиція з цього питання викладена у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2019 року по справі № 810/2400/18; від 29 квітня 2020 року по справі №826/1026/18; від 29 квітня 2020 року по справі №812/2061/17; від 29 квітня 2020 року по справі №826/11480/17; від 23 квітня 2020 року по справі №812/1262/18; від 16 квітня 2020 року по справі №1540/4375/18.

Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що правомірно проведеною ГУ ДСНС у Херсонській області плановою перевіркою установлено порушення відповідачем вимог статей 20, 55 Кодексу цивільного захисту України, пунктів 2.3, 2.5, 2.9, 2.22, 2.31 Розділу ІІІ, пунктів 1.21, 2.17 Розділу IV, пунктів 1.2, 2.1 Розділу V затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014р. №1417 Правил пожежної безпеки в Україні , додатку А ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту .

Указані порушення не є формальними, а стосуються наявності у відповідача порушень, які можуть призвести до займання і відсутності необхідної системи заходів для уникнення пожежі, забезпечення своєчасного її виявлення та гасіння, попередження людей про небезпеку.

Отже, подальша робота об`єкта відповідача (на час звернення позивача до суду) з виявленими порушеннями створює реальну та невідворотну загрозу життю та здоров`ю людей. Не усунення виявлених перевіркою порушень прямою дією впливає на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що спричинить загрозу життю та здоров`ю людей, оскільки впливає: на забезпечення безпеки роботи школи, безпеки школярів, вчителів та співробітників у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту; на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі; на ліквідацію пожежі, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків; на евакуацію людей та їх захисту від наслідків пожежі, надзвичайної ситуації, тощо.

При цьому суд виходить також із того, що статтею 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави. Крім того, статтею 27 Конституції України визначено, що кожна людина має невід`ємне право на життя. Обов`язок держави - захищати життя людини. Кожен має право захищати своє життя і здоров`я, життя і здоров`я інших людей від протиправних посягань.

Тобто збереження і захист життя, здоров`я та безпеки людини є найвищою соціальною цінністю та важливішим суспільним інтересом, які мають пріоритет перед приватними інтересами тих чи інших осіб і в першу чергу тих, чия діяльність створює загрозу життю, здоров`ю та безпеці людини.

Наведене є правомірною підставою для застосування заходів реагування у вигляді зупинення подальшої експлуатації будівель, приміщень та території Дудчинської ЗОШ до повного усунення порушень, окрім робіт, пов`язаних із усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки. Також такий захід є співмірним (пропорційним) меті його застосування.

У зв`язку з цим суд відхиляє доводи відповідача про те, що виявлені позивачем порушення безпосередньо не викликають виникнення пожежі чи аварії, виникнення таких негативних наслідків порушень носить лише вірогідний характер, а тому вони не створюють реальної небезпеки і загрози життю та здоров`ю людей, яка б давала підстави для застосування таких заходів реагування, як повне зупинення експлуатації будівель, приміщень та території школи, а також щодо втручання у здійснення відповідачем своїх прав на мирне володіння майном.

Також суд відхиляє доводи відповідача про те, що застосованим заходом реагування буде обмежено право населення на освіту. Право на освіту є неспіврозмірним із правом на життя та здоров`я яке передбачене статтею 27 Конституції України, статтею 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04 листопада 1950 року та загрозою яким створюють виявлені порушення. Крім того, частиною другою статті 53 Конституції України визначено, що держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам. Відповідно до частини першої та другої статті 3 Закону України Про освіту кожен має право на якісну та доступну освіту. Право на освіту включає право здобувати освіту впродовж усього життя, право на доступність освіти, право на безоплатну освіту у випадках і порядку, визначених Конституцією та законами України. Частиною п`ятою статті 6 Закону України Про загальну середню освіту відповідальність за здобуття повної загальної середньої освіти дітьми покладається на їх батьків, а дітьми, позбавленими батьківського піклування, - на осіб, які їх замінюють, або навчальні заклади, де вони виховуються.

Тобто, батьки мають право обирати одну із визначених форм здобуття їх дитиною загальної середньої освіти, в іншому навчальному закладі. Таким чином є неприйнятним посилання відповідача на порушення права на освіту в зв`язку із застосуванням заходів реагування судом. До подібних висновків дійшов і Верховний Суд у постановах від 16 травня 2019 року у справі № 812/1296/18, від 27 червня 2019 року у справі №814/2356/17; від 23 квітня 2020 року по справі №812/1262/18.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог ГУ ДСНС України у Херсонській області, а тому задовольняє позов.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позовну заяву Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області (73003, м. Херсон, вул. Молодіжна, 6, код ЄДРПОУ 38594707) до Дудчинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Тавричанської сільської ради Каховського району Херсонської області (74845, Херсонська область, Каховський район, с. Дудчине, вул. Нова, 2, код ЄДРПОУ 25648966) про вжиття заходів реагування під час здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності задовольнити.

Застосувати до Дудчинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Тавричанської сільської ради Каховського району Херсонської області (74845, Херсонська область, Каховський район, с. Дудчине, вул. Нова, 2, код ЄДРПОУ 25648966) захід реагування у вигляді повного зупинення подальшої експлуатації будівель, приміщень та території школи за адресою: 74845, Херсонська область, Каховський район, с. Дудчине, вул. Нова, 2, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту шляхом заборони Дудчинській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів Тавричанської сільської ради Каховського району Херсонської області використовувати вказані будівлі, приміщення та територію школи, окрім робіт, пов`язаних із усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, до повного усунення порушень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя А.С. Пекний

кат. 108010200