Ухвала

від 05.05.2020 по справі 560/2268/20

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/2268/20

УХВАЛА

05 травня 2020 рокум. Хмельницький

Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Фелонюк Д.Л., розглянувши позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Маркетон" , товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАКШЕРІ ТЦ" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування наказів,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Маркетон", товариство з обмеженою відповідальністю "ЛАКШЕРІ ТЦ" звернулися в суд з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Хмельницькій області, в якому:

- товариство з обмеженою відповідальністю "Маркетон" просить визнати протиправним та скасувати наказ №122-д від 07.10.2019 територіального органу Державно-будівельної інспекції України - Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва: "Будівництво торгівельного центру з офісними приміщеннями І-черга; Хмельницька обл., м. Хмельницький, вул. Проскурівська 74а", зареєстрованої Управлінням від 29.12.2016 №ХМ083163641931 (замовник будівництва - товариство з обмеженою відповідальністю "Маркетон", ЄДРПОУ 38353248), декларації про готовність об`єкта до експлуатації "Будівництво торгівельного центру з офісними приміщеннями І черга; Хмельницька обл., м. Хмельницький, вул. Проскурівська 74А" від 02.06.2017 №ХМ 143171533535;

- товариство з обмеженою відповідальністю "ЛАКШЕРІ ТЦ" просить визнати протиправним та скасувати наказ №122-д від 07.10.2019 територіального органу Державно-будівельної інспекції України - Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва: "Будівництво торгівельного центру з офісними приміщеннями ІІ-черга; Хмельницька обл., м. Хмельницький, вул. Проскурівська 74а, зареєстрованої Управлінням від 30.12.2016 №ХМ083163665085 (замовник будівництва - товариство з обмеженою відповідальністю "ЛАКШЕРІ ТЦ", ЄДРПОУ 38353248), повідомлення про зміну даних у декларації про початок виконання будівельних робіт: "Будівництво торгівельного центру з офісними приміщеннями ІІ черга; Хмельницька обл., м. Хмельницький" за №ХМ 102172221675.

Положеннями пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 4 КАС України позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку (частина 5 статті 5 КАС України).

Частиною 1 статті 160 КАС України визначено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (частина 2 статті 160 КАС України).

Зміст наведених норм дає підстави вважати, що особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси має право особисто або її законний представник подати відповідний адміністративний позов до адміністративного суду.

Відповідно до частини 1 статті 21 КАС України позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою.

В силу приписів пункту 23 частини 1 статті 4 КАС України похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Положеннями частини 1 статті 172 КАС України встановлено, що в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Згідно з частиною 2 статті 172 КАС України суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об`єднати в одне провадження декілька справ за позовами: 1) одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача; 2) одного й того самого позивача до різних відповідачів; 3) різних позивачів до одного й того самого відповідача.

Об`єднання справ в одне провадження допускається до початку підготовчого засідання, а у спрощеному позовному провадженні - до початку розгляду справи по суті у кожній із справ (частина 3 статті 172 КАС України).

Відповідно до частини 6 статті 172 КАС України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання адміністративного судочинства.

Викладене свідчить про те, що чинним КАС України не встановлена можливість колективного звернення до адміністративного суду. Особа або її представник може звернутися до суду з відповідною позовною заявою до суб`єкта владних повноважень за захистом її порушених прав, свобод або інтересів, якщо, на її думку, вони порушені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень - відповідача.

При цьому суд звертає увагу на те, що реалізація положень пункту 3 частини 2 статті 172 КАС України можлива лише в разі відкриття адміністративним судом декількох адміністративних справ за індивідуальними позовними заявами різних позивачів до одного відповідача.

Об`єднання в одній позовній заяві самостійних вимог декількох позивачів хоча і до одного відповідача є порушенням правила об`єднання позовних вимог і, відповідно, свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам КАС України.

Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Приписами частини 4 статті 161 КАС України встановлено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 2 статті 122 КАС України).

Предметом спору є визнання протиправним та скасування наказу №122-д від 07.10.2019. При цьому, до суду позивачі направили позовну заяву лише 27.04.2020, тобто з пропуском законодавчо встановленого строку.

У тексті позовної заяви зазначено, що строк на оскарження наказу №122-д від 07.10.2019 закінчився 07.04.2020. Постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" встановлено обмеження у роботі підприємств та передбачено зупинення строків на оскарження до суду. На думку позивачів, зазначене, а також не надісланні їм відповідачем оригіналу спірного наказу, є поважними причинами пропуску строку звернення та зумовлюють необхідність його поновлення.

Щодо наведених позивачами обставин, слід зазначити наступне.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Рішенням Конституційного Суду України №17-рп/2011 від 13.12.2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.05.2019 справа №815/3087/18 (адміністративне провадження №К/9901/64037/18).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України).

Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права, також містить положення, відповідно до яких право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (рішення від 22.10.1996 у справі "Стаббігс та інш. проти Великобританії", рішення від 27.02.1980 у справі "Девеер проти Бельгії").

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 на усій території України з 12.03.2020 до 03.04.2020 встановлено карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2020 №215 назву і текст вказаної постанови викладено в новій редакції, зокрема, "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 №239 внесено зміни до постанови від 11.03.2020 №211, якими продовжений період карантину до 24.04.2020.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 №291 внесено зміни до постанови від 11.03.2020 №211 та продовжено карантин в Україні до 11.05.2020.

При цьому, положення постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 не містять норм, які передбачають зупинення строків на оскарження до суду.

Натомість, лише 02 квітня 2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", яким розділ VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України доповнено пунктом 3 такого змісту:

"3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

З наведеного слідує, що позивачі дізналися про порушені, на їх думку, права та інтереси спірним наказом задовго до запровадження карантину. Це свідчить про те, що вони не були позбавлені можливості звернутися до суду в межах законодавчо визначеного строку.

Посилання відповідачів на не надіслання їм відповідачем оригіналу наказу №122-д від 07.10.2020, як на підставу, яка свідчить про поважність пропуску строку звернення до суду, є безпідставним, оскільки в силу положень частини 1 статті 80 КАС України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Таким чином, викладені позивачами у позовній заяві обставини не можуть бути визнані поважними.

Тобто, на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду із зазначеним позовом позивач не подав належних і достатніх доказів, які надавали б підстави вважати причини поважними, як і не подано заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Згідно з частиною 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Разом з тим, частиною 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

За таких обставин адміністративний позов належить залишити без руху. Перелічені недоліки можуть бути усунені позивачем шляхом подання до суду:

1) уточнених позовних заяв товариства з обмеженою відповідальністю "Маркетон" та товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАКШЕРІ ТЦ" до відповідача, оформлених із дотриманням вимог статей 160-161 КАС України;

2) заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів наявності поважних причин його пропуску.

Керуючись статтями 169, 248, пунктом 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркетон" та товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАКШЕРІ ТЦ" залишити без руху.

Надати позивачам строк для усунення недоліків позовної заяви - на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), але не менше, ніж 10 днів з дня вручення їм ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Головуючий суддяД.Л. Фелонюк