Рішення
від 05.05.2020 по справі 620/1152/20
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 травня 2020 року м. Чернігів Справа № 620/1152/20

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Бородавкіної С.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, справу за адміністративним позовом керівника Бахмацької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Служби у справах дітей Борзнянської районної державної адміністрації до Сектору освіти Борзнянської районної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

Керівник Бахмацької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Служби у справах дітей Борзнянської районної державної адміністрації 27.03.2020 (відповідно до дати поштового відправлення, вказаної на конверті) звернувся до суду з адміністративним позовом до Сектору освіти Борзнянської районної державної адміністрації (далі - відповідач), у якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати випускнику Хорошеозерської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів імені Героїв Крут Борзнянської районної ради Чернігівської області ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 8 Закону України ''Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування'';

- зобов`язати відповідача нарахувати одноразову грошову допомогу, передбачену статтею 8 Закону України ''Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування'', у розмірі шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку з розміру, встановленого Законом України ''Про Державний бюджет України на 2019 рік'', та виплатити ОСОБА_1 кошти в сумі 12 162,00 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що Бахмацькою місцевою прокуратурою витребувано та опрацьовано інформацію щодо стану додержання органами, установами державної влади та місцевого самоврядування вимог законодавства з питань соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. За наслідками проведених заходів встановлено факт неналежного виконання відповідачем вимог статті 8 Закону України від 13.01.2005 №2342-1V Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування щодо нарахування та виплати випускникам навчального закладу з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, одноразової грошової допомоги в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку, зокрема ОСОБА_1 .

Ухвалою судді від 02.04.2020 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін. Також судом запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення йому даної ухвали надати відзив на позовну заяву або заяву про визнання позову.

16.04.2020, до початку розгляду справи по суті, від відповідача надійшла заява про визнання позовної заяви.

Частиною першою статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Згідно із частиною четвертою статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України у разі визнання позову відповідачем повністю або частково суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову повністю або у відповідній частині вимог.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов має бути задоволений у повному обсязі, враховуючи таке.

Судом встановлено, що в с. Хороше Озеро Борзнянського району Чернігівської області функціонує Хорошеозерська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів імені Героїв Крут, засновником якої відповідно до Статуту є Борзнянська районна рада (а.с. 50-66).

Відповідно до довідок від 28.02.2020 №04-106 та від 18.02.2020 №22 фінансово-господарське обслуговування та видатки на забезпечення діяльності вказаного навчального закладу здійснює сектор освіти Борзнянської районної державної адміністрації (а.с. 47, 49).

У 2018-2019 навчальному році Хорошеозерську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів імені Героїв Крут Борзнянської районної ради Чернігівської області закінчила ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), яка відповідно до наказу Служби у справах дітей Борзнянської районної державної адміністрації від 21.12.2015 №109 взята на первинний облік як дитина, позбавлена батьківського піклування (а.с. 20, 25).

Разом з тим, як вбачається із листів сектору освіти Борзнянської районної державної адміністрації від 04.02.2020 №03-78 та Служби у справах дітей Борзнянської районної державної адміністрації від 26.02.2020 №46/01-11, ОСОБА_1 відповідачем одноразова грошова допомога, передбачена Законом України ''Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування'', після закінчення школи не виплачувалась, оскільки вона не працевлаштувалася, а вступила на навчання до Київського національного торгівельно-економічного університету (а.с. 20, 22-23, 24).

Оскільки, чинним законодавством України установлено обов`язок відповідача із виплати вказаній вище категорії дітей одноразової грошової допомоги після закінчення навчального закладу, керівник Бахмацької місцевої прокуратури звернувся до суду в інтересах держави з відповідним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 131-1 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді.

Право на звернення прокурора або його заступника до суду в інтересах держави передбачене статтями 2, 23 Закону України Про прокуратуру та статтею 53 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до вимог статті 23 Закону України Про прокуратуру , представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави.

Обираючи форму представництва, прокурор визначає, у чому полягає порушення або загроза порушення інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту.

Згідно із частиною четвертою статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

В даному випадку, охоронюваний законом інтерес полягає в реалізації державних гарантій захисту прав і свобод дітей, у тому числі соціально вразливих категорій (дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування).

Зокрема, органом, який уповноважений здійснювати заходи щодо реалізації державної політики з питань соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, на території Борзнянського району є Служба у справах дітей Борзнянської районної державної адміністрації. Разом з тим, Бахмацькою місцевою прокуратурою встановлено, що вказаним органом повноваження щодо захисту інтересів соціально незахищеної категорії дітей, а саме дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, здійснюються неналежним чином. Як наслідок, заяви до суду в інтересах указаної вище категорії дітей про нарахування та виплату коштів одноразової допомоги не подавались, що в свою чергу вказує на неналежний захист інтересів держави у цій сфері, а також порушення прав таких дітей.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 1 статті 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративним чи законодавчими органами, першочергова увага має приділятись якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Правові, організаційні, соціальні засади та гарантії державної підтримки дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа визначено Законом України від 13.01.2005 №2342-IV Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (далі - Закон №2342-IV), який є складовою частиною законодавства про охорону дитинства.

Згідно з визначеннями, наведеними у статті 1 Закону №2342-IV:

- діти, позбавлені батьківського піклування, - діти, які залишилися без піклування батьків у зв`язку з позбавленням їх батьківських прав, відібранням у батьків без позбавлення батьківських прав, визнанням батьків безвісно відсутніми або недієздатними, оголошенням їх померлими, відбуванням покарання в місцях позбавлення волі та перебуванням їх під вартою на час слідства, розшуком їх органами Національної поліції, пов`язаним з відсутністю відомостей про їх місцезнаходження, тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов`язки, а також діти, розлучені із сім`єю, підкинуті діти, батьки яких невідомі, діти, від яких відмовилися батьки, діти, батьки яких не виконують своїх батьківських обов`язків з причин, які неможливо з`ясувати у зв`язку з перебуванням батьків на тимчасово окупованій території України, в районах проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, та безпритульні діти;

- статус дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, - визначене відповідно до законодавства становище дитини, яке надає їй право на повне державне забезпечення і отримання передбачених законодавством пільг та яке підтверджується комплектом документів, що засвідчують обставини, через які дитина не має батьківського піклування;

- випускники закладів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, - особи, які перебували на повному державному забезпеченні у закладі для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, і закінчили своє перебування у зазначеному закладі у зв`язку із закінченням навчання.

З аналізу вищенаведеного вбачається, що статус дитини, позбавленої батьківського піклування, надає таким особам право на повне державне забезпечення і отримання передбачених законодавством пільг.

Як встановлено статтею 3 Закону №2342-IV, одним із основних принципів державної політики в частині соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, є захист прав і інтересів таких дітей, а також забезпечення соціально-правових гарантій.

Відповідно до статті 4 Закону №2342-IV заходи соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа гарантуються, забезпечуються та охороняються державою.

Стаття 8 Закону №2342-IV передбачає, що держава здійснює повне забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа. Випускники навчальних закладів із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, забезпечуються за рахунок навчального закладу або відповідної установи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, одягом і взуттям, а також одноразовою грошовою допомогою в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку.

Таким чином, вказаною нормою Закону №2342-IV встановлено обов`язок з виплати грошової допомоги усім випускникам навчальних закладів, не розмежовуючи їх на окремі категорії - тих, хто продовжив навчання в іншому навчальному закладі, та тих, хто працевлаштувався і інші. Отже, сам факт випуску з навчального закладу є підставою для виплати одноразової грошової допомоги в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів, встановленої законом.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 18.09.2018 у справі №493/407/16-а (адміністративне провадження №К/9901/14576/18), висновки якого, в силу вимог частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

У свою чергу, витрати на фінансування заходів щодо соціального забезпечення дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб із їх числа передбачаються в Державному бюджеті України окремим рядком (частина друга статті 9 Закону №2342-IV).

Відповідно до статті 25 Закону №2342-IV порядок відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа, у тому числі на харчування, одяг, взуття, м`який інвентар на одну фізичну особу, здійснення грошових виплат при працевлаштуванні та вступі до навчального закладу, а також інших виплат, передбачених цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України відповідно до державних соціальних стандартів.

Статтею 39-9 Закону №2342-IV установлено, що порядок відшкодування витрат на виплату допомоги випускникам закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, повне державне забезпечення відповідно до статті 8 цього Закону при працевлаштуванні та вступі до навчального закладу відповідно до норм забезпечення випускників закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Зі змісту статей 25, 39-9 Закону №2342-IV вбачається, що вони регулюють правовідносини щодо відшкодування навчальним закладам або відповідним установам, в яких виховуються та навчаються діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, понесених ними витрат на харчування, одяг, взуття, м`який інвентар, здійснення грошових виплат при працевлаштуванні та вступі до навчального закладу, та не розповсюджуються на правовідносини навчальних закладів з їх випускниками, що є предметом спору у даній справі.

Отже, одноразова грошова допомога є соціальною гарантією державної підтримки дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Повноваження щодо виплати зазначеної допомоги державою делеговані навчальним закладам, у яких навчаються діти-сироти чи діти, позбавлені батьківського піклування.

Враховуючи зазначені норми законодавства та встановлені обставини справи, суд зазначає, що обов`язок із виплати у тому числі дітям, позбавленим батьківського піклування, одноразової грошової допомоги покладено на сектор освіти Борзнянської районної державної адміністрації, який є розпорядником бюджетних коштів на забезпечення діяльності Хорошеозерської ЗОШ І-ІІІ ступенів імені Героїв Крут, що підтверджується листом від 18.02.2020 №22.

У той же час, після закінчення навчального закладу ОСОБА_1 , яка є дитиною, позбавленою батьківського піклування, не виплачено допомогу, передбачену вимогами статті 8 Закону №2342-IV.

Згідно наданих на запит прокуратури відповідей, причина нездійснення нарахування та виплати зазначеної вище грошової допомоги дитині, позбавленій батьківського піклування, полягає в тому, що ОСОБА_1 не була працевлаштована, а продовжує навчання.

Разом з тим суд зауважує, що відповідачем не враховано частину сьому статті 8 Закону №2342-IV, яка встановлює обов`язок з виплати грошової допомоги усім випускникам навчальних закладів, не розмежовуючи їх на окремі категорії тих, хто продовжив навчання в іншому навчальному закладі, та тих, хто працевлаштувався.

Відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону №2342-IV, закони України та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону. Розмір одноразової грошової допомоги, який підлягає виплаті при випуску з навчального закладу, на забезпеченні якого перебували, зокрема, діти, позбавлені батьківського піклування, та визначений Законом №2342-IV, не узгоджується з розміром такої одноразової грошової допомоги за постановою Кабінету Міністрів України від 05.04.1994 №226.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над іншими підзаконними нормативними актами, та оскільки норми постанови Кабінету Міністрів України від 05.04.1994 №226 прийняті до набрання чинності Законом №2342-IV та не приведені у його відповідність, при вирішенні спірних правовідносин мають застосовуватись норми Закону №2342-IV, згідно із якими одноразова грошова допомога підлягає виплаті у розмірі 6 прожиткових мінімумів.

Законом України від 23.11.2018 №2629-VIII Про Державний бюджет України на 2019 рік установлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2019 року - 2027 гривень (стаття 7 вказаного Закону).

Отже, ОСОБА_1 , як дитині, позбавленій батьківського піклування, мала бути нарахована та виплачена одноразова грошова допомога після закінчення у 2019 році Хорошеозерської ЗОШ І-ІІІ ступенів імені Героїв Крут у розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідно віку, тобто у сумі не менше 12 162,00 грн. Однак, матеріалами справи підтверджується та відповідач визнає, що вказані кошти дитині нараховані та виплачені не були.

За приписами статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішення справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із частинами 2 та 3 статті 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, держави-учасниці Конвенції зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що сектором освіти Борзнянської районної державної адміністрації, як розпорядником коштів Хорошеозерської ЗОШ І-ІІІ ступенів імені Героїв Крут, протиправно не було нараховано та виплачено випускнику вказаного навчального закладу у 2019 році, ОСОБА_1 , одноразову грошову допомогу, як дитині, позбавленій батьківського піклування, у розмірі шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку з розміру, встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2019 рік , у відповідності до статті 8 Закону №2342-IV, чим порушено її права, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що мають бути задоволені.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 142 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вирішення справи шляхом примирення, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу п`ятдесяти відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи наведене, суд вважає за можливе повернути на користь прокуратури Чернігівської області 50% сплачений під час подачі позову судовий збір, що становить 1051,00 грн., оскільки відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті.

Керуючись статтями 227, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов керівника Бахмацької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Служби у справах дітей Борзнянської районної державної адміністрації до Сектору освіти Борзнянської районної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправною бездіяльність Сектору освіти Борзнянської районної державної адміністрації щодо нарахування та виплати випускнику Хорошеозерської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів імені Героїв Крут Борзнянської районної ради Чернігівської області ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 8 Закону України ''Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування''.

Зобов`язати Сектор освіти Борзнянської районної державної адміністрації нарахувати одноразову грошову допомогу, передбачену статтею 8 Закону України ''Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування'', у розмірі шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку з розміру, встановленого Законом України ''Про Державний бюджет України на 2019 рік'', та виплатити ОСОБА_1 кошти в сумі 12 162 (дванадцять тисяч сто шістдесят дві) грн. 00 коп.

Повернути з Державного бюджету України на користь прокуратури Чернігівської області (код ЄДРПОУ 02910114, вул. Князя Чорного, 9, м. Чернігів, 14000) судовий збір у розмірі 1 051 (одна тисяча п`ятдесят одна) грн. 00 коп., сплачений відповідно до платіжного доручення від 16.03.2020 №529.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту. Апеляційна скарга, з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII ''Перехідні положення'' Кодексу адміністративного судочинства України, подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 05 травня 2020 року.

Позивач: керівник Бахмацької місцевої прокуратури в інтересах держави (код ЄДРПОУ 02910114, вул. Шевченка, 46, м. Бахмач, Бахмацький район, Чернігівська область, 16500).

Позивач: Служба у справах дітей Борзнянської районної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 25999884, вул. П. Куліша, 104, м. Борзна, Чернігівська область, 16400).

Відповідач: Сектор освіти Борзнянської районної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 02147380, вул. П. Куліша, 104, м. Борзна, Борзнянський район, Чернігівська область, 16400).

Суддя С.В. Бородавкіна

Дата ухвалення рішення05.05.2020
Оприлюднено05.05.2020
Номер документу89063819
СудочинствоАдміністративне
Сутьїх місцезнаходження, тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов`язки, а також діти, розлучені із сім`єю, підкинуті діти, батьки яких невідомі, діти, від яких відмовилися батьки, діти, батьки яких не виконують своїх батьківських обов`язків з причин, які неможливо з`ясувати у зв`язку з перебуванням батьків на тимчасово окупованій території України, в районах проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, та безпритульні діти; - статус дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, - визначене відповідно до законодавства становище дитини, яке надає їй право на повне державне забезпечення і отримання передбачених законодавством пільг та яке підтверджується комплектом документів, що засвідчують обставини, через які дитина не має батьківського піклування; - випускники закладів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, - особи, які перебували на повному державному забезпеченні у закладі для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, і закінчили своє перебування у зазначеному закладі у зв`язку із закінченням навчання. З аналізу вищенаведеного вбачається, що статус дитини, позбавленої батьківського піклування, надає таким особам право на повне державне забезпечення і отримання передбачених законодавством пільг. Як встановлено статтею 3 Закону №2342-ІV, одним із основних принципів державної політики в частині соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, є захист прав і інтересів таких дітей, а також забезпечення соціально-правових гарантій. Відповідно до статті 4 Закону №2342-ІV заходи соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа гарантуються, забезпечуються та охороняються державою. Стаття 8 Закону №2342-ІV передбачає, що держава здійснює повне забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа. Випускники навчальних закладів із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, забезпечуються за рахунок навчального закладу або відповідної установи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, одягом і взуттям, а також одноразовою грошовою допомогою в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку. Таким чином, вказаною нормою Закону №2342-ІV встановлено обов`язок з виплати грошової допомоги усім випускникам навчальних закладів, не розмежовуючи їх на окремі категорії - тих, хто продовжив навчання в іншому навчальному закладі, та тих, хто працевлаштувався і інші. Отже, сам факт випуску з навчального закладу є підставою для виплати одноразової грошової допомоги в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів, встановленої законом. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 18.09.2018 у справі №493/407/16-а (адміністративне провадження №К/9901/14576/18), висновки якого, в силу вимог частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин. У свою чергу, витрати на фінансування заходів щодо соціального забезпечення дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб із їх числа передбачаються в Державному бюджеті України окремим рядком (частина друга статті 9 Закону №2342-ІV). Відповідно до статті 25 Закону №2342-ІV порядок відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа, у тому числі на харчування, одяг, взуття, м`який інвентар на одну фізичну особу, здійснення грошових виплат при працевлаштуванні та вступі до навчального закладу, а також інших виплат, передбачених цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України відповідно до державних соціальних стандартів. Статтею 39-9 Закону №2342-ІV установлено, що порядок відшкодування витрат на виплату допомоги випускникам закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, повне державне забезпечення відповідно до статті 8 цього Закону при працевлаштуванні та вступі до навчального закладу відповідно до норм забезпечення випускників закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, затверджується Кабінетом Міністрів України. Зі змісту статей 25, 39-9 Закону №2342-ІV вбачається, що вони регулюють правовідносини щодо відшкодування навчальним закладам або відповідним установам, в яких виховуються та навчаються діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, понесених ними витрат на харчування, одяг, взуття, м`який інвентар, здійснення грошових виплат при працевлаштуванні та вступі до навчального закладу, та не розповсюджуються на правовідносини навчальних закладів з їх випускниками, що є предметом спору у даній справі. Отже, одноразова грошова допомога є соціальною гарантією державної підтримки дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Повноваження щодо виплати зазначеної допомоги державою делеговані навчальним закладам, у яких навчаються діти-сироти чи діти, позбавлені батьківського піклування. Враховуючи зазначені норми законодавства та встановлені

Судовий реєстр по справі —620/1152/20

Рішення від 05.05.2020

Адміністративне

Чернігівський окружний адміністративний суд

Бородавкіна С.В.

Ухвала від 02.04.2020

Адміністративне

Чернігівський окружний адміністративний суд

Бородавкіна С.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні