Рішення

від 05.05.2020 по справі 371/1216/19

МИРОНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

05.05.2020 Єдиний унікальний № 371/1216/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 травня 2020 року м. Миронівка

ЄУН 371/1216/19

Провадження № 2/371/120/20

Миронівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Капшук Л.О.,

за участі секретаря судових засідань Сахненко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Фермерського господарства Припіяло Андрія Васильовича до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні орендованою земельною ділянкою,

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

Позивач звернувся до суду з вказаними позовними вимогами, посилаючись на ті обставини, що 26 грудня 2012 року між Фермерським господарством Припіяло Андрія Васильовича (далі ФГ Припіяло А.В. ) та ОСОБА_2 був укладений договір оренди земельної ділянки. Об`єктом оренди стала земельна ділянка площею 3.3798 га, кадастровий номер 3222982200:02:201:0005, що розташована на території Зеленьківської сільської ради Миронівського району Київської області. Договір зареєстровано в управлінні Держкомзему у Миронівському районі. Згідно з п. 3.1 термін дії договору становить 5 років від дати його реєстрації в установленому законом порядку.

18 вересня 2015 року між ФГ Припіяло А.В. та ОСОБА_2 була укладена додаткова угода про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 26 грудня 2012 року, державна реєстрація якої здійснена 5 червня 2016 року, номер запису 14944830.

Додатковою угодою змінено п. 3.1 договору оренди земельної ділянки та викладено його в такій редакції: термін дії договору становить 10 (десять) років від дати його реєстрації в установленому законом порядку .

Весною 2019 року фермерське господарство засіяло земельну ділянку соєю. Відповідач ОСОБА_1 без погодження із орендарем самовільно зібрала урожай сої на орендованій земельній ділянці, пояснюючи свої дії тим, що являється спадкоємцем після смерті орендодавця ОСОБА_2 і бажає обробляти земельну ділянку самостійно.

Позивач вважає дії ОСОБА_1 такими, що суперечать чинному законодавству, оскільки ніяких підтверджуючих документів про отримання свідоцтва про право на спадщину фермерському господарству надано не було, коштів на посівний матеріал, обробіток земельної ділянки відповідач не вносила, отримувала орендну плату відповідно до додаткової угоди до договору оренди землі.

Як на правову підставу позову, позивач послався на правила ст. 32 Закону України Про оренду землі , за якими перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов договору або припинення договору, якщо інше не передбачене договором оренди землі. Також зазначає, що згідно з ч.ч. 1,2 ст. 27 Закону України Про оренду землі орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону. Орендар в установленому законом порядку має право витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування, на усунення перешкод у користуванні нею, відшкодування шкоди, заподіяної земельній ділянці.

Вважає, що відповідч ОСОБА_1 своїми діями порушила його право, як орендаря, просив усунути перешкоди у здійсненні права оренди земельної ділянки, зобов`язати ОСОБА_1 повернути в натурі ФГ Припіяло А.В. земельну ділянку площею 3.3798 га, кадастровий номер 3222982200:02:201:0005, яка розташована на території Зеленьківської сільської ради Миронівського району Київської області та не чинити перешкод у праві оренди до моменту припинення дії додаткової угоди про внесення змін до договору оренди землі від 18 вересня 2015 року.

Процесуальні дії у справі, заяви, клопотання учасників справи

Ухвалою судді Миронівського районного суду Київської області від 21 жовтня 2019 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно зі ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Згідно п. 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

26 листопада 2019 року відповідачу направлено копію ухвали про відкриття спрощеного провадження та копію позовної заяви з додатками за зареєстрованим в установленому порядку місцем проживання.

30 листопада 2019 року копію ухвали про відкриття спрощеного провадження та копію позовної заяви з додатками вручено відповідачу.

Відповідно до п. 1 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є: день вручення судової повістки під розписку.

Заяв із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та клопотань про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін до суду не надходило.

Відповідно до положень ст. 274 ЦПК України справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.

Аргументи учасників справи

Відзив на позовну заяву

13 грудня 2019 року представником відповідача подано відзив на позов. У відзиві зазначено, що позовні вимоги ФГ Припіяла А.В. про усунення перешкод в користуванні орендованою земельною ділянкою не визнаються в повному обсязі.

Зазначила, що між ОСОБА_2 та ФГ Припіяло А.В. 26 грудня 2012 року дійсно укладено договір оренди земельної ділянки, об`єктом оренди стала земельна ділянка з кадастровим номером 3222982200 :02:201:0005, що розташована на території Зеленьківської сільської ради Миронівського району, та належала ОСОБА_2 на праві приватної власності згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 343490, виданим 15 жовтня 2009 року Миронівською районною державною адміністрацією Київської області. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла. Після смерті спадкоємицею прав та обов`язків померлої стала відповідач ОСОБА_1 .

Відповідач, як власник земельної ділянки, 19 березня 2018 року повідомила ФГ Припіяло А.В. про перехід права власності на орендовану земельну ділянку, направивши на адресу фермерського господарства відповідний лист з копіями всіх правовстановлюючих документів. В зв`язку з чим, твердження позивача про неповідомлення спадкоємцем про перехід до неї права власності на орендовану земельну ділянку вважає неправдивими.

ФГ Припіяло А.В. у строки, встановлені ст. 33 Закону України Про оренду землі не направив листа - повідомлення про поновлення договору та не направив відповідачу проект додаткової угоди. Не дивлячись на це, ФГ Припіяло А.В. продовжує безперешкодно користуватися земельною ділянкою. Зокрема, весною 2019 року позивачем на земельній ділянці здійснено посів сої, про що зазначено у позовній заяві. Обставин, які б свідчили про перешкоджання проводити посів сої та вчинення відповідачем інших дій під час посіву, що порушили б право позивача, як орендаря земельної ділянки, позивачем не наведено.

Твердження позивача в позовній заяві про те, що відповідач ОСОБА_1 у вересні 2019 року без будь-якого погодження із орендарем самовільно зібрала урожай сої на орендованій земельній ділянці, не відповідають дійсності, є домислами позивача та не підтверджується жодним належним, достатнім, допустимим та достовірним доказом.

Зокрема, додане до позовної заяви повідомлення Миронівського ВП ГУНП в Київській області № 4481/109/1011/01-19 від 30 липня 2019 року про те, що ОСОБА_3 6 вересня 2018 року звертався до Миронівського ВП з повідомленням про конфлікт з мешканцями села, який мав місце по АДРЕСА_1 , не містить інформації щодо предмета доказування. У ньому відсутня інформація щодо будь-яких дій, що порушують права позивача, як орендаря, відповідачем ОСОБА_1 . Вказане повідомлення містить інформацію стосовно подій, що відбулися у вересні 2018 року, в той же час, позивач стверджує в позовній заяві, що самоправні дії вчинялися відповідачем у вересні 2019 року. В рапорті щодо подій 6 вересня 2018 року за заявою ОСОБА_3 відсутні відомості про встановлення факту порушення будь-яких прав ОСОБА_3 , як орендаря земельної ділянки, ОСОБА_1 . Відповідно до даних ІТС НПУ від громадянина ОСОБА_3 жодних заяв та повідомлень щодо конфліктних ситуацій з громадянкою ОСОБА_1 не надходило.

Надані позивачем копії бухгалтерських та платіжних документів, лише свідчать про сплату позивачем єдиного соціального внеску та податку з доходів фізичних осіб, не містять інформації про обставини і факти, якими обґрунтовано позов про усунення перешкод в користуванні орендованим майном. У них відсутні відомості про нарахування та сплату орендної плати відповідачу ОСОБА_1 , відрахування єдиного соціального внеску чи податку з доходів фізичних осіб з нарахованих саме їй коштів. За таких обставин, надані документи не можуть вважатися належними та допустимими доказами порушення прав позивача, як орендаря земельної ділянки, відповідачем ОСОБА_1 .

Вважає, що позивач не навів обставин, що підтверджують факт вибуття земельної ділянки з його користування, та не надав доказів, що підтверджують цей факт. Твердження позивача про можливість порушення його прав відповідачем в майбутньому є припущеннями.

Відповідь на відзив

06 січня 2020 року позивач подав відповідь на відзив. У відповіді вказав, що заперечення проти позову, викладені у відзиві, не ґрунтуються на нормах матеріального права. Зокрема вважає, що правовідносини між позивачем та відповідачем не регламентуються ст. 33 Закону України Про оренду землі , оскільки вказана стаття регламентує правовідносини між орендодавцем та спадкоємцями орендодавця у разі закінчення строку дії договору оренди. Вважає, що, підстави для залишення позову без задоволення відсутні.

Фактичні обставини справи

Судом встановлено такі фактичні обставини.

Відповідачу ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом належить право власності на земельну ділянку площею 3,3798 га з кадастровим номером 3222982200:02:201:0005, що розташована на території Зеленьківської сільської ради Миронівського району Київської області.

Вказана земельна ділянка належала бабусі позивача ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ці обставини підтверджені даними свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого приватним нотаріусом Миронівського районного нотаріального округу Київської області Шепітко В.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 3431 17 листопада 2017 року, Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 104758266 від 22 листопада 2017 року, державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 343490, виданого 15 жовтня 2009 року Миронівською районною державною адміністрацією Київської області, свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого виконавчим комітетом Зеленьківської сільської ради Миронівського району Київської області 19 січня 2017 року (а.с.,а.с. 40-43).

26 грудня 2012 року між ОСОБА_2 та ФГ Припіяло А.В. було укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого вказана земельна ділянка була передана в оренду ФГ Припіяла А.В. .

Пунктом 3.1 договору визначено, що термін дії договору становить 5 років від дати його реєстрації в установленому законодавством порядку.

18 вересня 2015 року між ОСОБА_2 та ФГ Припіяло А.В. було укладено додаткову угоду про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 26 грудня 2012 року.

Пунктом 1 додаткової угоди п. 3.1 договору оренди земельної ділянки викладено в новій редакції : термін дії договору становить 10 (десять) років від дати його реєстрації в установленому законодавством порядку .

Вказані обставини підтверджені даними договору оренди земельної ділянки від 26 грудня 2012 року та додаткової угоди про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 26 грудня 2012 року, укладеної сторонами 18 вересня 2015 року (а.с.,а.с. 5-7).

Після оформлення спадкових прав, відповідач 19 березня 2018 року повідомила ФГ Припіяла А.В. про перехід до неї права власності на орендовану земельну ділянку, направивши на адресу фермерського господарства відповідний лист з копіями всіх правовстановлюючих документів. У повідомленні повідомила про намір обробляти земельну ділянку самостійно, просила передати її за актом приймання-передачі.

Вказані обставини підтверджуються даними повідомлення від 19 березня 2018 року та повідомлення про вручення поштового відправлення № 0880100039940 (а.с. 44).

Зі змісту повідомлення Миронівського ВП ГУНП в Київській області № 4481/109/1011/01-19 від 30 липня 2019 року вбачається, що громадянин ОСОБА_3 6 вересня 2018 року звертався до Миронівського ВП з повідомленням про конфлікт з мешканцями села, який мав місце по АДРЕСА_1 . Інших заяв та повідомлень від громадянина ОСОБА_3 у вказаний у запиті термін до Миронівського ВП не надходило (а.с.15).

З наданих представником відповідача повідомлення Миронівського ВП ГУНП в Київській області № 6873/109/1011/01-19 від 12 грудня 2019 року вбачається, що від громадянина ОСОБА_3 жодних заяв та повідомлень щодо конфліктних ситуацій з громадянкою ОСОБА_1 не надходило (а.с. 46).

З копії рапорту, який додано до відповіді № 6873/109/1011/01-19 від 12 грудня 2019 року, вбачається, що 6 вересня 2018 року о 17 год. 12 хв. від громадянина ОСОБА_3 надійшла заява про те, що в АДРЕСА_1 у нього виник конфлікт з мешканцями села. Результатом відпрацювання в рапорті зазначено, що заявнику надано роз`яснення з даного приводу, заявник в даній ситуації розібрався самостійно та претензій ні до кого не має.

Зі змісту платіжних доручень та податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку ФГ Припіяло А.В. , вбачається нарахування та сплата податку з доходів фізичних осіб та військового збору з орендної плати за паї села Зеленьки 2018 року (а.с., а.с. 14, 19).

Мотиви суду та застосовані норми права

Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що підстави для задоволення позову відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

За приписами ст. 2 Закону України Про оренду землі відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Нормами ст. 27 вказаного Закону орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону. Орендар в установленому законом порядку має право витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування, на усунення перешкод у користуванні нею, відшкодування шкоди, заподіяної земельній ділянці громадянами і юридичними особами України, іноземцями, особами без громадянства, іноземними юридичними особами, у тому числі міжнародними об`єднаннями та організаціями.

Вказані норми закону вказують на те, що позивач, як орендар земельної ділянки, має право на захист свого права, як орендаря, на володіння та користування земельною ділянкою та у випадку порушення його прав, - на відновлення порушеного права.

Заявлені вимоги позивач обґрунтував тим, що весною 2019 року засіяв орендовану земельну ділянку соєю, а відповідач у вересні 2019 року самовільно без погодження з орендарем зібрала урожай сої з орендованої ним земельної ділянки.

Факт зібрання урожаю сої у вересні 2019 року, як і факт чинення позивачу перешкод у володінні та користуванні орендованою земельною ділянкою представником відповідача заперечується.

Судом встановлено, що факт порушення відповідачем ОСОБА_1 прав позивача ФГ Припіяло А.В. , як орендаря земельної ділянки, не знайшов свого підтвердження.

Повідомлення Миронівського відділу поліції Головного управління національної поліції в Київській області № 4481/109/1011/01-19 від 30 липня 2019 року не є належним доказом будь-яких протиправних дій з боку відповідача ОСОБА_1 , спрямованих на порушення прав позивача, як орендаря земельної ділянки.

Зокрема вказане повідомлення не містить відомостей про те, що ОСОБА_1 було вчинено дії, спрямовані на вилучення земельної ділянки з володіння та користування ФГ Припіяло А.В. , вчинення перешкод у користуванні вказаною земельною ділянкою, висловлення погроз чинити перешкоди, які б мали об`єктивні причини бути сприйнятими реально. Також вказане повідомлення не містить відомостей щодо вчинення ОСОБА_1 дій щодо збирання урожаю сої з орендованої позивачем земельної ділянки та завдання будь - яких збитків.

Твердження позивача про те, що він звертався до Миронівського ВП ГУ НП у Київській області у вересні 2019 року з приводу порушення його прав саме ОСОБА_1 , спростовуються даними рапорту від 6 вересня 2019 року та повідомленням Миронівського відділу поліції Головного управління національної поліції в Київській області № 6873/109/1011/01-19 від 12 грудня 2019 року про відсутність зареєстрованих заяв та повідомлень щодо конфліктних ситуацій ОСОБА_3 з громадянкою ОСОБА_1 .

Також не є належними та допустимими доказами порушення прав позивача, як орендаря земельної ділянки, відповідачем ОСОБА_1 надані позивачем копії бухгалтерських та платіжних документів, оскільки вказані документи не містять інформації про обставини і факти, якими обґрунтовано позов про усунення перешкод в користуванні майном оренди. У вказаних документах лише зафіксовано факт нарахування та сплати ФГ Припіяло А.В. податку з доходів фізичних осіб та військового збору з орендної плати. Відомості про факт порушення права позивача, як орендаря земельної ділянки, вказані документи не містять.

Висновки за результатами розгляду

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законнимі обґрунтованим. Законнимє рішення, ухвалене судом відповідно донорм матеріальногоправа із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повноі всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень,підтверджених тими доказами, які булидосліджені всудовому засіданні.

Згідно з вимогами ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Як зазначено в ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За правилами ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Аналіз наведених норм процесуального права дає підставу вважати, що кожна сторона сама визначає зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, сторона, яка звернулася до суду, повинна довести належними та допустимими доказами вимоги, що нею заявлені, суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів.

На підставі з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про усунення перешкод у користуванні орендованою земельною ділянкою не доведені.

Позивач не довів обставин, що підтверджують факт вибуття земельної ділянки з його користування, та не надав доказів, що підтверджують цей факт.

Оскільки судом не встановлено факту порушення прав позивача на володіння та користування орендованою земельною ділянкою, підстави для відновлення порушеного права відсутні.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За правилами частин 2 та 3 вказаної статті інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно положень ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір в сумі 1961 гривня.

Згідно наведеного правила підстави для стягнення судового на користь позивача відсутні.

Відповідачем відповідно до договору про надання правничої допомоги № 57/2019 від 2 грудня 2019 року було отримано правничу допомогу, в зв`язку з чим понесено витати.

Разом з відзивом відповідачем надані докази розміру витрат на правничу допомогу, які становлять 800 гривень. Вказаний розмір витрат підтверджений актом прийняття - передачі виконаних робіт від 13 листопада 2019 року та квитанцією до прибуткового касового ордера № 53 від 13 грудня 2019 року (а.с. 48).

Вказані витрати документальоно підтверджені, їх розмір є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову.

З огляду на викладене, з позивача на користь відповідача підлягають стягненню понесені нею судові витрати у розмірі 800 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 76 - 81, 89, 95, 229, 258, 259, 263, 264, 268, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову Фермерського господарства Припіяло Андрія Васильовича до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні орендованою земельною ділянкою відмовити повністю.

Стягнути з Фермерського господарства Припіяло Андрія Васильовича на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у розмірі 800 (вісімсот) гривень.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 1 Розділу ХШ Перехідні положення ЦПК України в новій редакції до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Фермерське господарство Припіяло Андрія Васильовича , адреса місця знаходження: вул. Братів Морозових, 59-А, село Зеленьки, Миронівський район, Київська область, 08832, код ЄДРПОУ 30349454.

Відповідач: ОСОБА_1 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий Миронівським РВ ГУ МВС України в Київській області 5 листопада 1997 року, РНОКПП НОМЕР_4 , адреса зареєстрованого місця проживання: будинок під номером АДРЕСА_2 .

Повний текст судового рішення складено 5 травня 2020 року.

Суддя підпис Л.О. Капшук

Згідно з оригіналом

Суддя Л.О. Капшук