Ухвала

від 25.02.2020 по справі 2-н-365/08

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 2-Н-365/08

Категорія

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2020 року місто Київ

Подільський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Ларіонової Н.М.,

при секретарі судового засідання Волошиній А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за скаргою Публічного акціонерного товариства Родовід Банк , правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю Вердикт Капітал , заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Оболонський районний відділ державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві на дії та рішення державного виконавця Гусєвої Яни Андріївни, -

ВСТАНОВИВ:

В травні 2017 р. ПАТ Родовід Банк , як стягувач у виконавчому провадженні, звернувся до суду із скаргою в якій просив визнати незаконними дії державного виконавця Оболонського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Гусєвої Я.А. при винесенні постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 03.04.2017 року та скасувати постанову державного виконавця Оболонського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Гусєвої Я.А. про повернення виконавчого документа стягувачу від 03.04.2017 року.

Вимоги скарги мотивовані тим, що постановою державного виконавця Оболонського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Гусєвої Я.А. від 03.04.2017 року скаржнику був повернутий виконавчий документ про стягнення боргу за кредитним договором з ОСОБА_1 .. Підставою для повернення виконавчого листа державний виконавець вказав неможливість його виконання через відсутність у боржника будь-якого майна. Але при цьому скаржник вважає дії державного виконавця незаконними, оскільки державним виконавцем не було здійснено весь обсяг дій, передбачених діючим законодавством, для виконання судового рішення, що потягло за собою порушення прав заявника.

Ухвалою від 17.05.2017 року вищевказана скарга призначена до розгляду (суддя Богінкевич С.М.).

На підставі протоколу повторного автоматичного розподілу від 30.08.2018 року матеріали вищевказаної справи передані в провадження судді Ларіонової Н.М.

Ухвалою від 08.11.2019 року за заявою ТОВ Вердикт Капітал замінено заявника ПАТ Родовід Банк на правонаступника - ТОВ Вердикт Капітал .

До початку судового засідання представником правонаступника заявника подана заява, в якій сторона заявника просить розглядати справу в його відсутність та задовольнити скаргу в повному обсязі.

Представник заінтересованої особа - Оболонського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві - у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки не повідомив, заяв з процесуальних питань суду не подано.

Заінтересована особа ОСОБА_1 , що є боржником у виконавчому провадженні, у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заяв з процесуальних питань суду не подавав.

На підставі ст.450 ч.2 ЦПК України суд розглянув справу за відсутності учасників процесу.

Суд, вивчивши письмові матеріали справи, дійшов висновку, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 11.07.2008 року Подільським районним судом м. Києва видано судовий наказ в цивільній справі № 2-Н-365/08 за заявою ПАТ Родовід Банк про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1 в розмірі 29 047,53 грн. та 160,24 грн. судового збору.

03.04.2017 року державним виконавцем Оболонського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Гусєвою Я.А. винесено постанову ВП № 52306113 про повернення виконавчого документа стягувачу.

Підставою для повернення виконавчого листа державним виконавцем було вказано неможливість його виконання через відсутність у боржника будь-якого майна, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження".

У своїх вимогах заявник посилається на те, що дії державного виконавця є незаконними, оскільки ним не було здійснено весь обсяг дій щодо виконання виконавчого листа, що передбачені діючим законодавством, а тому підстав для повернення виконавчого листа не було.

Разом з тим, статтею 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ст. 3 Закону України "Про державну виконавчу службу" передбачає, що виконання рішень, перелік яких встановлюється законом про виконавче провадження, покладається на державних виконавців відповідних відділів державної виконавчої служби.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Статтею 10 Закону визначено, що заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Згідно із п. 4 ч. 3 ст. 18 Закону за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв`язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 36 вказаного вище Закону у разі відсутності відомостей про місце проживання, перебування боржника - фізичної особи, а також дитини за виконавчими документами про відібрання дитини виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника або дитини.

Відповідно до ст. 439 ЦПК України питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця. Суд розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, негайно, але не пізніше наступного дня з дня його надходження до суду, без повідомлення (виклику) сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного чи приватного виконавця.

Отже, враховуючи викладене вище, державний виконавець мав подати до суду подання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проте доказів про здійснення цих дій до суду надано не було.

Крім того, відсутні докази на підтвердження здійснення державним виконавцем належного виклику боржника та виходу державного виконавця за місцем проживання для з`ясування майнового стану ОСОБА_1 ..

Відповідно до вимог ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно із ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Крім того, у відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу.

Однак, будь-яких документів на підтвердження проведення державним виконавцем необхідних виконавчих дій на виконання рішення суду державним виконавцем надано не було, в зв`язку з чим суд вважає повернення виконавчого документу передчасним, а дії державного виконавця щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 03.04.2017 року неправомірними.

Приймаючи до уваги зазначене, скарга ПАТ Родовід Банк , правонаступником якого є ТОВ Вердикт Капітал , щодо неправомірності дій державного виконавця та скасування постанови є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, Законом України "Про виконавче провадження", керуючись ст. 12, 19, 81, 141, 258-260, 261, 447-451 ЦПК України, п.9, 15.5 розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України (2017 р.), -

УХВАЛИВ:

Скаргу Публічного акціонерного товариства Родовід Банк , правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю Вердикт Капітал , заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Оболонський районний відділ державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві на дії та рішення державного виконавця Гусєвої Яни Андріївни - задовольнити в повному обсязі.

Визнати дії державного виконавця Оболонського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Гусєвої Яни Андріївни по виконавчому провадженню ВП № 52306113 при винесенні постанови від 03.04.2017 року про повернення виконавчого документу стягувачу - неправомірними.

Скасувати державного виконавця Оболонського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Гусєвої Яни Андріївни по виконавчому провадженню ВП № 52306113 при винесенні постанови від 03.04.2017 року про повернення виконавчого документу стягувачу.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду з подачею апеляційної скарги через Подільський районний суд м.Києва протягом 15 днів з дня складання повного тексту ухвали.

Учасник справи, якому копія ухвали не була вручена в день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст ухвали складений 02.03.2020 р.

СуддяН. М. Ларіонова