Ухвала

від 04.05.2020 по справі 760/5495/20

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/5495/20

Провадження №1-кс/760/2301/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 травня 2020 року слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Солом`янського районного суду м.Києва клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ТОВ «МАЙКРОС-ІНВЕКТ», про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №32019000000000070, -

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ТОВ «МАЙКРОС-ІНВЕКТ», про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №32019000000000070.

Клопотання обґрунтовується тим, що ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 28.01.2020 (справа №760/1458/20, провадження №1-кс/760/663/20) було задоволено клопотання слідчого з ОВС відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_4 та накладено арешт, із забороною відчуження, розпорядження та користування, на суми податку на додану вартість у системі електронного адміністрування ПДВ (реєстраційні ліміти ПДВ) в Державній податковій службі України (ДФС України, м. Київ, Львівська площа, 8) у ряду платників податку, у тому числі ТОВ «МАЙКРОС-ІНВЕКТ», на який вказаний платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У клопотанні зазначається, що ухвала слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва є необґрунтованою та підлягає скасуванню, оскільки даний захід забезпечення кримінального провадження вжитий за відсутності належних підстав для арешту майна, а саме неможливості накласти арешт на суми ПДВ на рахунку в системі електронного адміністрування. У клопотанні також зазначається, що ліміт ПДВ не може бути речовим доказом у розумінні ст. 98 КПК України.

Зазначається, що внаслідок накладення даного арешту ТОВ «МАЙКРОС-ІНВЕКТ» фактично позбавлено можливості проводити свою господарську діяльність. Враховуючи викладене, адвокат ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ТОВ «МАЙКРОС-ІНВЕКТ», звернулася з клопотанням про скасування арешту до слідчого судді.

До початку розгляду клопотання по суті до слідчого судді надійшла заява адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ТОВ «МАЙКРОС-ІНВЕКТ», про залишення клопотання про скасування арешту майна без розгляду, у зв`язку з тим, що арешт, накладений ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 28.01.2020 (справа №760/1458/20, провадження №1-кс/760/663/20) було скасовано Київським апеляційним судом.

Дослідивши дане клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Відповідно до чч. 1, 2 ст.174КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Як передбачено чч. 1, 3 ст.26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимогКонституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Згідно з ст.1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.

Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положеньКонституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.

Виходячи з викладеного, повноваження слідчого судді на стадії досудового розслідування кримінального провадження визначені лише кримінальнимпроцесуальним законодавствомУкраїни і, з урахуванням принципу верховенства права та відповідної практики Європейського суду з прав людини, не підлягають розширеному тлумаченню.

Разом з тим, чинним КПК України не визначено, яке процесуальне рішення має прийняти слідчий суддя у разі надходження до нього заяви, в якій представник власника майна просить залишити клопотання про скасування арешту без розгляду.

Відповідно до ч.6 ст.9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначенічастиною першою статті 7цього Кодексу. Отже, цією нормою передбачено застосування аналогії за наявності правових прогалин або колізій у кримінальному процесуальному законодавстві України.

Як вбачається з ч.2 ст.307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про:

1) скасування рішення слідчого чи прокурора;

1-1) скасування повідомлення про підозру;

2) зобов`язання припинити дію;

3) зобов`язання вчинити певну дію;

4) відмову у задоволенні скарги.

Згідно з ч.2 ст.305 КПК України передбачено, що слідчий чи прокурор можуть самостійно скасувати рішення, передбачені пунктами 1, 2, 5 і 6частини першоїстатті 303 цьогоКодексу,припинити діючи бездіяльність,які оскаржуються,що тягнеза собоюзакриття провадженняза скаргою.

Прокурор може самостійно скасувати рішення, що передбачене пунктами 3 та 10 частини першої статті 303 цього Кодексу і оскаржується в порядку, передбаченому частиною шостоюстатті 284 цього Кодексу, що тягне за собою закриття провадження за скаргою.

Слідчий суддя також враховує відповідну судову практику, зокрема ухвалу Київського апеляційного суду м.Києва, справа №760/13785/17, провадження №11-сс/824/756/2018, згідно з якою прийняття слідчим суддею рішення про відмову у задоволенні скарги може мати місце за умови розгляду скарги по суті та необґрунтованості доводів, викладених у ній.

За таких обставин, враховуючи те, що адвокатом ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ТОВ «МАЙКРОС-ІНВЕКТ», подано заяву про залишення клопотання про скасування арешту майна без розгляду, що свідчать про фактичне непідтримання поданого клопотання, та те, що арешт, накладений ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 28.01.2020 (справа №760/1458/20, провадження №1-кс/760/663/20), скасовано, слідчий суддя доходить висновку, що провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ТОВ «МАЙКРОС-ІНВЕКТ», підлягає закриттю.

На підставі викладеного та керуючись ст.19 Конституції України, стст. 1, 9, 26, 305 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

Провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ТОВ «МАЙКРОС-ІНВЕКТ», про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №32019000000000070, - закрити.

Ухвала оскарженнюне підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1