Ухвала

від 04.05.2020 по справі 661/908/20

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер судової справи: 661/908/20

Справа №11-сс/819/175/20 Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1

Категорія: накладення арешту на майно Доповідач ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2020 року м. Херсон

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Херсонського апеляційного суду у складі:

головуючого - судді ОСОБА_2

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

секретар ОСОБА_5

за участі прокурора ОСОБА_6

захисника ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Херсоні матеріали кримінального провадження за апеляційними скаргами захисника ОСОБА_7 в інтересах ТОВ "Рентапромпівдень" та в інтересах ТОВ "Лофтінвестбуд" на ухвалу слідчого судді Новокаховського міського суду Херсонської області від 05.03.2020 року про накладення арешту на майно, у кримінальному провадженні №12020230070000205 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 358 КК України,

встановила:

Цією ухвалою накладено арешт на майно, а саме: на 1/6 частину комплексу будівель та споруд, розташованих за адресою АДРЕСА_1 , який складається з будівлі цивільної оборони з підвалом та входами у підвал загальною площею 2707 кв.м., лабораторії загальної площею 1757,9 кв.м., цеху точних заготівель загальною площею 3488 кв.м та огорожі, яка належить ОСОБА_8 , з позбавленням права на відчуження, розпорядження та користуванням вказаним майном.

Згідно ухвали суду, слідчий суддя, врахувавши обставини вчинення ймовірного злочину, так як вони викладені в клопотанні слідчого, правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст.ст. 170, 171 КПК України, прийшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання слідчого про накладення арешту на майно.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції захисник ОСОБА_7 в інтересах ТОВ "Рентапромпівдень" та в інтересах ТОВ "Лофтінвестбуд" подав апеляційні скарги, в якій вважає оскаржувану ухвалу незаконною, необґрунтованою та невмотивованою, прийняту з порушенням кримінального процесуального закону, а тому просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання слідчого відмовити.

Мотивуючи свої доводи, викладені в апеляційній скарзі, апелянт вказує на те, що слідчий суддя не врахував, що ОСОБА_8 є одним із декількох учасників ТОВ "Дніпроінвестрейд", а не власником майна. Стверджує, що саме товариства є власником свого майна, і це не розповсюджується на учасника, а учасник лише володіє часткою у статутному капіталі товариства та приймає рішення щодо управління товариством. ОСОБА_8 , яка володіє не значною часткою статутного капіталу і яка на момент прийняття рішення загальних зборів про продаж квартири не була засновником. Не згода ОСОБА_8 щодо дій ТОВ "Дніпроінвестрейд" стосовно продажу цеху точних заготівель, умов продажу та інше, не є кримінальним правопорушенням, а є корпоративним спором. Неповнолітня ОСОБА_9 мала приймати будь-яке рішення як засновник і при цьому не потребує погодження органів опіки, оскільки рішення загальних зборів учасників Товариства не є правочином, тому відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ст. 3558 ч.1 КК України. Вважає, що доказів ризику знищення або пошкодження майна слідчим не надано та й слідчим суддею не встановлено.

Заслухавши суддю-доповідача, захисника ОСОБА_7 , який наполягав на задоволенні апеляційних скарг, думку прокурора, який просив залишити апеляцію без задоволення, а рішення суду першої інстанції без зміни, вислухавши аналогічне прохання в судових дебатах, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до наступного.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Під час апеляційного розгляду колегією суддів встановлено, що зазначені вимоги закону слідчим суддею не дотримані.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Речовим доказом в розумінні ст. 98 КПК України є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінальних протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як вбачається з наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів провадження, старшим слідчим СВ НовокаховськогоВП ГУНП в Херсонській області, капітаном поліції ОСОБА_10 розпочато кримінальне провадження № 12020230070000205 від 29.01.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 358 КК України.

26.02.2020 року старший слідчий СВ НовокаховськогоВП ГУНП в Херсонській області, капітан поліції ОСОБА_10 , погоджене прокурором Новокаховської місцевої прокуратури Херсонської області ОСОБА_11 , звернувся до Новокаховського міського суду Херсонської області з клопотанням про накладення арешту на майно, зазначене у ньому, посилаючись на те, що воно є об`єктом кримінально протиправних дій, є нерухомістю, яке набуто кримінально протиправним шляхом та з метою позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування майном, збереження речового доказу у кримінальному провадженні та подальшого відшкодування збитків та забезпечення судових рішень.

Відповідно до ч.11 ст.170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.

Згідно з загальними правилами застосування заходів забезпечення кримінального провадження, що закріплені у частині третій статті 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Тобто, для можливості застосування у кримінальному провадженні будь-якого заходу забезпечення обов`язковому доведенню підлягають одночасно всі наведені обставини. При цьому не доведення попередньої обставини виключає необхідність встановлення усіх наступних обставин.

Так із клопотання слідчого вбачається, що слідчим відділенням Новокаховського ВП ГУНП в Херсонській області проводиться досудове слідство у кримінальному провадженні № 12020230070000205, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.358 КК України. Відповідно до заяви ОСОБА_8 про накладення арешту на вищевказане майно вона являється учасником ТОВ «Дніпроінвестрейд» (ЄРДПОУ 39892135) із часткою у статутному капіталі 31%, що підтверджується відомостями ЄРДПОУ та копію свідоцтва про права на спадщину.

Враховуючи, що об`єкти нерухомого майна, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який складається з будівлі цивільної оборони з підвалом та входами у підвал загальною площею 2707 кв.м., лабораторії загальної площею 1757,9 кв.м., цеху точних заготівель загальною площею 3488 кв.м та огорожі є доказом по даному кримінальному провадженню, тому що були об`єктом кримінально протиправних дій, є нерухомістю, яка, набута кримінально протиправним шляхом, та оскільки, 1/6 частина вказаного об`єкта нерухомого майна, яка належить заявниці ОСОБА_8 , містить в собі відомості, які підлягають з`ясуванню у кримінальному проваджені та мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, то слідчий суддя прийшов до висновку про накладення арешту на зазначене майно.

Однак, колегія суддів вважає, слідчий суддя прийшов передчасно до даного висновку без належного вивчення матеріалів провадження та обґрунтування висновків.

Так, в матеріалах кримінального провадження відсутня постанова слідчого про визнання даного майна речовим доказом. з обґрунтування необхідності накладення арешту на вище вказане майно та його відповідності вимогам ст.98 КПК України.

Крім того, накладаючи арешт на 1/6 частину частину об`єкта нерухомого майна, суд не врахував того, що дана частина фактично не виділена в натурі, що унеможливлює встановлення даної частки в межах даного об`єкта.

Також, судом не враховано, що на даному об`єкті проводиться господарська діяльність підприємством, яке має права на іншу частину даного об`єкта нерухомого майна, а накладення арешту на невизначену в натурі 1/6 частину нерухомого майна буде перешкодою в господарській діяльності ТОВ "Рентапромпівдень" та ТОВ "Лофтінвестбуд".

Крім того, слідчим суддею не було враховано, що слідчим відділенням Новокаховського ВП ГУНП в Херсонській області проводиться досудове слідство у кримінальному провадженні № 12020230070000205, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.358 КК України та, що є об`єктом злочину, передбаченого даною статтею.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 117, 170, 171, 173, 309, 404, 405, 407 ч. 3 п. 2, 418 ч. 1, 422 КПК України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах ТОВ "Рентапромпівдень" та в інтересах ТОВ "Лофтінвестбуд" задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Новокаховського міського суду Херсонської області від 05.03.2020 року про накладення арешту на майно, у кримінальному провадженні №12020230070000205 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 358 КК України - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання старшого слідчого СВ НовокаховськогоВП ГУНП в Херсонській області, капітана поліції ОСОБА_10 , погодженого прокурором Новокаховської місцевої прокуратури Херсонської області ОСОБА_11 , про накладення арешту на майно, а саме на комплекс будівель та споруд, розташованих за адресою АДРЕСА_1 , який складається з будівлі цивільної оборони з підвалом та входами у підвал загальною площею 2707 кв.м., лабораторії загальної площею 1757,9 кв.м., цеху точних заготівель загальною площею 3488 кв.м та огорожі, яка належить ОСОБА_8 , відмовити.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

(підпис) (підпис) (підпис)

Судді: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .