Постанова

від 05.05.2020 по справі 744/399/20

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 744/399/20 Головуючий у 1 інстанції Гнип О. І. Провадження № 33/4823/131/20 Категорія - ст. 44-3 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 травня 2020 року місто Чернігів

Чернігівський апеляційний суд в складі:

головуючого судді - Оседача М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові апеляційну скаргу особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Семенівського районного суду Чернігівської області від 09 квітня 2020 року, -

В С Т А Н О В И В :

Цією постановою:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Астрахань, Російської Федерації, громадянин України, одружений, не працюючий, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 ,

притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) з накладенням стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян , що становить 17000 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у сумі 420 грн. 40 коп.

Як встановив суд, ОСОБА_1 07 квітня 2020 року в період часу з 09 год. 00 хв. по 13 год. 00 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , будучи особою, котра підписала інформативну згоду особи на проведення протиепідемічних та/або профілактичних заходів, покинув межі карантину (самоізоляції), які були вказані у згоді, чим порушив вимоги п.п. 17, п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID -19, спричиненої корона вірусом SARS-CoV-2 в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 02 квітня 2020 року №255 (далі - Постанова).

Не погоджуючись з вказаною постановою суду ОСОБА_1 була подана апеляційна скарга, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду, та закрити провадження по справі в зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

На підтвердження своїх вимог вказує, що суд першої інстанції підійшов до розгляду справи формально, оскільки мав закрити дану справу на підставі п.п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, проте не зробив цього, натомість вдався до вільного трактування приписів п. 4 Постанови, порушення яких не ставилось йому в вину, так як протокол про адміністративне правопорушення було складено за порушення вимог ст. 44-3 КУпАП, диспозиція якої є банкетною, тобто такою, що вказує на склад адміністративного правопорушення, проте для визначення ознак правопорушення відсилає до інших нормативних актів. Звертає увагу на те, що не порушував п. 4 Постанови, оскільки відповідно до вказаних положень суть самоізоляції полягає в утриманні від контакту з іншими людьми, що б зменшити ризик інфікування, чого він і дотримувався, так як проживав у своєму будинку окремо від своєї родини, а на вулицю вийшов в час коли їх не було вдома, та перебуваючи в масці, пройшов в бік болота (не людного місця), яке знаходиться від дому в 50-70 метрах.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Явка апелянта на засідання суду апеляційної інстанції є необов`язковою.

Будучи належно повідомленими про час та місце розгляду справи ОСОБА_1 та його захисник-адвокат Козлов В.В. в судове засідання не з`явилися, не повідомивши про причини неявки суду, в зв`язку з чим апеляційний суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за їх відсутності.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Диспозицією ст. 44-3 КУпАП передбачена відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18 093205 від 07 квітня 2020 року, 07 квітня 2020 року в період часу з 09 год. 00 хв. по 13 год. 00 хв. за адресою: АДРЕСА_1, будучи особою, котра підписала інформативну згоду особи на проведення протиепідемічних та/або профілактичних заходів, покинув межі карантину (самоізоляції), які були вказані у згоді, чим порушив вимоги п.п. 17, п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID -19, спричиненої корона вірусом SARS-CoV-2 в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 02 квітня 2020 року №255 (далі - Постанова), за що передбачена відповідальність за ст. 44-3 КУпАП.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення, за обставин, наведених в постанові суду, є обґрунтованим та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, а саме:

- відомостями інформативної згоди особи на проведення протиепідемічних та/або профілактичних заходів від 02 квітня 2020 року, якою було визначено режим карантину (самоізоляції) та відповідальність за порушення таких правил (а.с. 4);

- даними, що містяться у довідці Семенівського районного лабораторного відділення, про те, що ОСОБА_1 перетнув кордон 03 квітня 2020 року і згідно Постанов Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 та 02 квітня 2020 року №255, та має перебувати упродовж 14 днів у самоізоляції (а.с. 5);

- інформацією, яка міститься в рапорті начальника СРПП №1 Семенівського ВП Новгород-Сіверського ВП ГУНП в Чернігівській області Хромця Ю.І. від 07 квітня 2020 року, відповідно до якої, ОСОБА_1 самовільно покинув місце самоізоляції, в зв`язку з чим був виявлений працівниками поліції ( а.с. 6).

Досліджені під час розгляду справи про адміністративне правопорушення докази повністю узгоджуються між собою та є такими, що не викликають сумніву.

На думку апеляційного суду, суд першої інстанції проаналізувавши вищевказані докази у їх сукупності та взаємозв`язку, прийшов до вірного висновку про те, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, оскільки останній не дотримавшись передбачених заборон щодо умов самоізоляції, порушив правила встановлені Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID -19, спричиненої корона вірусом SARS-CoV-2 в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 02 квітня 2020 року №255.

Разом з цим, вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, суд не в повній мірі дотримався вимог ст.ст. 23,33 КУпАП, в силу яких адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, поваги до правил співжиття, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до вимог ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого правопорушення орган, посадова особа, уповноважені вирішувати справу, можуть звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, яке було вчинено хоча і в межах населеного пункту, однак у малолюдному місці, а також враховуючи особу ОСОБА_1 , який раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, ступінь вини, його вік та майновий стан, відсутність обставин, які обтяжують відповідальності, апеляційний суд приходить до висновку, що на підставі ст. 22 КУпАП ОСОБА_1 слід звільнити від адміністративної відповідальності у зв`язку із малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, обмежившись усним зауваженням.

На думку суду апеляційної інстанції, застосування такого заходу, як усне зауваження, буде необхідним та достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети - виховного впливу та запобіганню вчиненню нових правопорушень.

Враховуючи вищенаведене, оскаржувана постанова підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 294 КУпАП, апеляційний суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Постанову Семенівського районного суду Чернігівської області від 09 квітня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 44-3 КУпАП - скасувати.

Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності на підставі ст.22 КУпАП, у зв`язку з малозначністю вчиненого правопорушення, обмежившись усним зауваженням.

Постанова суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддяМ. М. Оседач