Постанова

від 05.05.2020 по справі 687/1268/19

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 687/1268/19

Провадження № 22-ц/4820/809/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2020 року м. Хмельницький

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Купельського А.В. (суддя-доповідач),

Янчук Т.О., Ярмолюка О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 24 лютого 2020 року (суддя Горобець Н.О.) у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення коштів,

в с т а н о в и в :

У жовтні 2019 року ОСОБА_1 , звертаючись до суду з вказаним позовом, зазначав, що протягом 2016 року, перебуваючи на роботі у Польщі, передавав ОСОБА_2 грошові кошти на загальну суму 34950 грн., які остання зобов`язувалась зберігати та в подальшому передати йому та його неповнолітньому сину. Відповідач передала йому лише 4000 грн. та 1000 грн. передала сину, решту коштів повертати відмовляється, заволодівши таким чином його коштами на загальну суму 29450 грн. Внаслідок неповернення коштів, йому були заподіяні матеріальні збитки на суму 10 000 грн.

Кримінальне провадження, відкрите за зверненням ОСОБА_1 , закрито у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.

Крім того, діями відповідача позивачу заподіяно моральної шкоди.

Збитки, завдані сім`ї, позивач обраховує у сумі 10 000 грн., а неповернуті кошти - у сумі 29 450 грн.

У зв`язку з цим позивач просив суд стягнути на його користь з ОСОБА_2 39 450 грн.

Заочним рішенням Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 24 лютого 2020 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення коштів відмовлено.

Не погоджуючись з цим рішенням, ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов повністю.

Вважає, що судом не з`ясовано та не досліджено обставини, що мають значення для справи, судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Посилається на те, що судом першої інстанції не було досліджено матеріали кримінальної справи, у якій зроблено чимало висновків поліції про підтвердження отримання коштів відповідачем, підтвердження факту необхідності їх повернення, підтверджено особу відповідача та місце її проживання, що в силу ч. 6 ст. 82 ЦПК України є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

В апеляційній скарзі зазначено, що з матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_2 визнала факт привласнення коштів та їх розтрати, пообіцяла повернути кошти, однак, у розмірі 15 000 грн. протягом року, однак, по даний час цього не зробила.

Відзиву на апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду від учасників справи не надходило.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, і це підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про повернення коштів, пославшись на ст. 1046 ЦК України (договір позики), а також на ст. ст. 526, 599, 610, 612, 623, 625 ЦК України.

На підтвердження позовних вимог позивачем надано копію постанови про закриття кримінального провадження №12019240260000015 від 11 жовтня 2019 року, свої пояснення, пояснення відповідача, копію протоколу допиту неповнолітнього свідка, копію ухвали Чемеровецького районного суду від 14 січня 2019 року про зобов`язання посадових осіб Чемеровецького ВП Городоцького ВП ГУНП в Хмельницькій області забезпечити внесення до ЄРДР відомостей про вчинення кримінального правопорушення за заявою ОСОБА_1 щодо злочинних дій ОСОБА_2

17 січня 2019 року за заявою ОСОБА_3 було внесено відомості до ЄРДР за №12019240260000015 за ч. 1 ст. 190 КК України по факту заволодіння майном шляхом шахрайства.

З матеріалів кримінального провадження №12019240260000015 вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до Чемеровецького ВП ГУНП в Хмельницькій області з заявою про вчинення злочину ОСОБА_2 , яка отримала від нього грошові кошти для передачі його сім`ї на загальну суму 29 000 грн. та відмовилась їх повертати.

З письмових пояснень ОСОБА_2 , наданих під час досудового розслідування, вбачається, що вона, перебуваючи в особистих стосунках з ОСОБА_1 отримувала від останнього грошові кошти, частину яких передавала неповнолітньому сину ОСОБА_1 , решту залишила собі для особистих потреб.

Постановою слідчого СВ Чемеровецького ВП Городоцького ВП ГУНП в Хмельницькій області від 11 жовтня 2019 року кримінальне провадження № 12019240260000015 від 17.01.2019 року закрито за відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України (а. с. 5).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив із заявлених вимог та доказів, наданих сторонами, та дійшов висновку про безпідставність вимог ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 29 450 грн. боргу та 10 000 грн. матеріальних збитків.

З таким висновком погоджується Хмельницький апеляційний суд.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

За положеннями ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Перелічені норми процесуального закону означають, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, а також предмет та підстави позову, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів.

Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суду належить постановити рішення у справі на користь протилежної сторони, розтлумачивши на її користь усі припущення, що не були доведені позивачем під час розгляду справи. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі: проте, доведення підстав позову покладається на позивача, якщо правило про протилежне не міститься у певному законодавчому приписі.

Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Посилання апелянта на те, що судом першої інстанції не було досліджено матеріали кримінальної справи, у якій зроблено чимало висновків поліції про підтвердження отримання коштів відповідачем, підтвердження факту необхідності їх повернення, підтверджено особу відповідача та місце її проживання, що в силу ч. 6 ст. 82 ЦПК України є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою, є необґрунтованим. Посилання позивача на вимогу повернення коштів за договором позики, є безпідставним в силу відсутності доказів укладення такого договору. Крім того, позивачем не доведено розміру коштів, що були передані відповідачу. Водночас, доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Відтак, апеляційний суд погоджується з висновками місцевого суду про безпідставність позовних вимог.

Твердження апелянта про те, що з матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_2 визнала факт привласнення коштів та їх розтрати, пообіцяла повернути кошти, у розмірі 15 000 грн. протягом року, однак, по даний час цього не зробила, не є достатньою підставою для скасування судового рішення та задоволення позову.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, Хмельницький апеляційний суд дійшов висновку, що судом першої інстанцій правильно встановлено обставини справи, суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову в позові з урахуванням підстав позову, а доводи апеляційної скарги не спростовують встановлені обставини та висновки, викладені у рішенні, а зводяться до незгоди позивача із прийнятим рішенням.

Доводи апеляційної скарги, ретельно досліджені судом, висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судом допущені порушення матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення спору.

Оскільки судове рішення правильне, обґрунтоване, відповідає обставинам справи, постановлене з дотриманням вимог процесуального права, апеляційний суд не вбачає підстав для його скасування.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369, 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, Хмельницький апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Заочне рішення Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 24 лютого 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення.

Повне судове рішення складено 5 травня 2020 року.

Судді А.В. Купельський

Т.О. Янчук

О.І. Ярмолюк