Рішення

від 03.04.2020 по справі 179/472/20

МАГДАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

179/472/20

2/179/366/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2020 року Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області у складі

головуючого судді Ковальчук Т.А.

при секретарі Хорольській І.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Магдалинівка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Личківської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області про визнання права власності на земельну ділянку по праву спадкування за заповітом,

В С Т А Н О В И В:

До Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Личківської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області про визнання права власності на земельну ділянку по праву спадкування за заповітом.

Позивач в позові посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її дід - ОСОБА_3 . Після його смерті залишилася спадщина, що складається з земельної ділянки площею 3,980 га, кадастровий номер 1222381100:05:001:0209, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розміщеної на території Бузівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, яка належала йому відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку серія ДП № 073305 від 23 березня 2006 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010612300243.

За життя він залишив заповіт від 25 квітня 2000 року, посвідчений секретарем виконкому Бузівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, в якому вказав позивача спадкоємицею земельної частки (пай).

Позивач є такою, що прийняла спадщину, оскільки на день смерті діда була неповнолітня. У встановленому законом порядку вона подала до Магдалинівської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, про що заведена спадкова справа. Але отримати свідоцтво про право на спадщину не має можливості, оскільки предметом заповіту є земельна частка (пай), а на день смерті спадкодавця земельна ділянка була виділена в натурі та він отримав державний акт на право власності на земельну ділянку.

Тому позивач вимушена звертатися до суду та просить визнати за нею право власності на земельну ділянку по праву спадкування за заповітом.

Позивач в судове засідання не з`явилася, нею до суду надано заяву, в якій прохає розглянути справу без її участі, позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача - Личквіської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області в судове засідання не з`явився, надіславши на адресу суду заяву, в якій прохав розглянути справу без його участі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, надіславши на адресу суду заяву, в якій прохає розглянути справу без її участі, позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Дослідивши докази, суд вважає, що вимоги підлягають задоволенню за наступних підстав.

В заповіті від 25 квітня 2000 року, посвідченому секретарем виконкому Бузівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області та внесеного в реєстр за № 95, ОСОБА_3 вказав позивача, як спадкоємця земельної частки (паю) (а. с. 6).

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а. с. 8).

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку серія ДП № 073305 від 23 березня 2006 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010612300243, земельна ділянка площею 3,980 га, кадастровий номер 1222381100:05:001:0209, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розміщена на території Бузівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетроьвскої області, належала ОСОБА_3 (а. с. 9)

Згідно ст. 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Судом встановлено, що позивач є спадкоємцем по заповіту, який залишив померлий ОСОБА_3 , має право на спадкування, прийняла спадщину. Виходячи з наведеного суд дійшов до висновку про можливість задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , по праву спадкування за заповітом після ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на:

-земельну ділянку площею 3,960 га, кадастровий номер 1222381100:05:001:0209, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розміщену на території Бузівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку серія ДП № 073305 від 23 березня 2006 року, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010612300243.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя Т.А.Ковальчук