Рішення

від 02.07.2007 по справі 20/219/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

20/219/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.07.07                                                                                        Справа №  20/219/07

Суддя   Гандюкова  Л.П.

За позовом Колективного сільськогосподарського підприємства “Південне”, Запорізька область, Запорізький район, с. Лукашеве

до Орендного підприємства “Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації”, м. Запоріжжя

про визнання права власності

                                                                                                           Суддя  Гандюкова Л.П.

Представники сторін:

Від позивача    -    Озерчук С.В. (довіреність №37 від 15.01.2007р.);

Від відповідача – Кірнос  Є.С. (довіреність  № 15051 від 30.08.2006р.)

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлений позов про визнання за Колективним сільськогосподарським підприємством “Південне” права власності на адміністративну будівлю (літера А-2), загальною площею 798,0 кв.м., розташовану на земельній ділянці площею 2640,0 кв.м. за адресою: м. Запоріжжя, вул. Центральна, буд.10; замощення 1, загальною площею 2640 кв.м., у зв'язку з втратою документа, який засвідчує право власності.

Ухвалою господарського суду від 25.04.2007р. позовна заява прийнята до розгляду,  порушено провадження у справі № 20/219/07, судове засідання  призначено на 17.05.2007р. На підставі ст.77 ГПК України розгляд справи відкладено на 29.05.2007р., 02.07.2007р. За клопотанням сторін в порядку ст.69 ГПК України строк вирішення спору продовжений.     

У судовому засіданні 02.07.2007р. за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

          Позивач підтримує позовні вимоги, викладені у позові, просить позов задовольнити на підставі ст. 392 ЦК України.

          У судовому засіданні позивач надав заяву про уточнення позовних вимог, згідно з якої просить позов задовольнити, з підстав, викладених у первісній позовній заяві. Крім того, позовні вимоги мотивовані втратою у лютому 2007р. документу, який засвідчує його право власності на спірний об'єкт нерухомості, а саме: оригінал договору купівлі-продажу №929 від 06.07.2002р. Хоча відповідач не заявляє про своє право на нерухоме майно, не пред'являє таких прав та не заперечує проти права власності позивача на вказаний об'єкт нерухомості, але і не визнає за позивачем права власності на вказаний об'єкт. Визнання за позивачем права власності в судовому порядку усуне перешкоди у здійсненні позивачем права на свій розсуд вільно розпоряджатися належним йому майном.  

          Відповідач зазначив наступне. Право власності на літ. А-2 по вул. Центральній,10 в м.Запоріжжі зареєстровано за КСП “Південне” на підставі договору купівлі-продажу №929 від 06.07.2002р. ОП “ЗМБТІ” не оспорює і не визнає право власності позивача, а відповідно, не є належним відповідачем по вимозі  про визнання права власності.  

Розглянувши матеріали справи,  вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

          06.07.2002р. на підставі договору купівлі-продажу № 929 Колективним сільськогосподарським підприємством “Південне” (покупець, позивач у справі) було придбано майно відповідно до переліків, зазначених в Додатках №1,№2,№3, які є невід'ємною частиною договору.

          Відповідно до п. 2 договору майно, що продається за цим договором складається з об'єктів нерухомості, транспортних засобів та обладнання, зазначених в Додатках №1, № 2, № 3.

          У пункті 8 договору визначено, що право власності на об'єкт переходить покупцю після підписання цього договору сторонами, та оформлення актів прийому-передачі майна, згідно з додатками № 1, № 2, № 3.

          Серед майна, яке було передано позивачу за договором, відповідно до Додатку №1, було: адміністративна будівля (літера А-2), що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Центральна, 10.

          На підставі договору КСП “Південне” зареєструвало право власності на адміністративну будівлю літ.А-2 загальною площею 798,0 кв.м. на земельній ділянці площею 2640 кв.м., за адресою: м.Запоріжжя, вул. Центральна, буд.10,  що підтверджується витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно №12343485, виданого 31.10.2006р. ОП “ЗМБТІ”. Згідно з приміткою, крім літ.А-2, на земельній ділянці знаходиться замощення І.  

Враховуючи, що відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності, при розгляді даної справи застосовується Цивільний кодекс України, що набрав чинності з 01.01.2004 р.

Статтями 316, 317, 319  Цивільного кодексу України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона  здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно з ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.  

Причиною звернення позивача до суду стала втрата ним оригіналу договору купівлі-продажу  № 929 від 06.07.2002р., що позбавляє його права на свій розсуд розпоряджатися майном.

Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Оцінивши надані суду докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що надані позивачем документи достатньо свідчать про придбання ним права власності на зазначений у позові об'єкт нерухомості, що розташований  у м. Запоріжжі, по вул.Центральній,10. Незаконність набуття права власності судом не встановлена.  

Однак, позивачем втрачено правовстановлюючий документ, необхідний для здійснення ним прав власника.

Приписами ст. 182 ЦК України  встановлено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Відповідно до ст. 3  Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” речові права на нерухоме майно, їх обмеження та правочини щодо нерухомого майна  підлягають обов`язковій державній реєстрації  в порядку, встановленому цим  Законом. Реєстрація  речових прав на нерухоме майно проводиться місцевим органом державної реєстрації прав того реєстраційного округу, в якому розміщена нерухомість або більша за площею її частина.

Право власності позивача на спірний об'єкт зареєстровано відповідачем на підставі договору купівлі-продажу №929 від 06.07.2002р., оригінал якого втрачено. Враховуючи  встановлений судом факт наявності у позивача права власності на спірний об'єкт нерухомості,  втрату ним оригіналу документа, який засвідчує його право власності, суд вважає, що позовні вимоги  засновані на законі, підтверджені матеріалами справи, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

          Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати у справі покладаються на позивача, оскільки суд вважає що спір виник внаслідок неправильних дій останнього.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

           Позов задовольнити повністю.

Визнати за Колективним сільськогосподарським підприємством “Південне” (поштова адреса: 70410, Запорізька область, Запорізький район, с.Лукашево, вул. Щаслива, буд.5  код ЄДРПОУ 31654722)  право власності на об'єкт нерухомості: адміністративну будівлю (Літера А-2), загальною площею 798,0 кв.м., замощення І  загальною площею 2640 кв.м., розташовані на земельній ділянці площею 2640,0 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Центральна, буд. 10.

Суддя                                                      Л.П. Гандюкова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Рішення підписано у повному обсязі  16.07.2007р.