Рішення
від 06.05.2020 по справі 907/99/20
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а , тел.: (0312) 617451

e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://zk.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.05.2020 м. Ужгород Справа № 907/99/20

Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи №907/99/20

за позовом приватного підприємства "Скіфи", м. Кам`янка-Бузька Львівської області до Принничук Михайла Михайловича , смт. Ясіня Рахівського району про стягнення суми 73 814,00 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду Закарпатської області із позовом до відповідача про стягнення суми 73 814,00 грн. вартості недопоставленого товару згідно Договору поставки №25-11/16 від 25.11.2016.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Згідно з ч. 3 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України малозначними справами є, зокрема, справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

З огляду на наведене, оскільки справа №907/99/20, не є складною в розумінні норми ч. 4 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України, суд здійснює розгляд даної справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі (з огляду на заявлені предмет та підстави позову) не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд дійшов висновку про розгляд справи без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 10.03.2020 року суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; визначено відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали, для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, та, встановлено сторонам строк для подання відповіді на відзив (позивачем) та заперечень (відповідачем) (якщо такі будуть подані) не пізніше 15.04.2020 р.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

10.03.2020 року господарським судом Закарпатської області було здійснено вимоги щодо повідомлення особи - відповідача Принничук Михайла Михайловича , смт. Ясіня Рахівського району про відкриття спрощеного позовного провадження у справі №907/99/20 за позовом приватного підприємства "Скіфи", м. Кам`янка-Бузька Львівської області до Принничук Михайла Михайловича , смт. Ясіня Рахівського району про стягнення суми 73 814,00 грн. шляхом оголошення про виклик відповідача зареєстрованого за місцем проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме та визначено строк для подання відзиву та заперечень не пізніше 15.04.2020.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк.

Суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Судом також враховано, що згідно з приписами п. 6.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані позивачем матеріали, заслухавши повноважного представника відповідача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та їх заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Мж Приватним підприємством "Скіфи" (Покупець) та Фізичною особою- підприємцем Пранничуком Михайлом Михайловичем (Продавець) 25.11.2016 укладено договір поставки №25-11/16 (надалі - договір поставки №25-11/16 від 25.11.2016 року), згідно п.1.1. якого Продавець зобов`язується поставити, а Покупець прийняти і оплатити товар (палетна заготовка) згідно виписаних накладних.

Відповідно до п.1.2. договору поставки №25-11/16 від 25.11.2016 року, товар поставляється окремими партіями.

Згідно п.2.1. договору поставки №25-11/16 від 25.11.2016 року, ціна товару договірна, вказується в накладних і повинна бути відображена у гривнях.

Пунктом 2.2. договору поставки №25-11/16 від 25.11.2016 року визначено, що розрахунок за товар здійсняється шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Продавця грошових коштів, згідно виставленого рахунку (накладних) на протязі 5-10 банківських днів після поставки товару. Відповідно до п.2.3. договору поставки №1 від 05.07.2017 року, дата поставки товару є дата, яка є вказана в накладній на поставлений товар.

Пунктом 3.1 договору поставки №1 від 05.07.2017 року визначено, що поставка кожної окремої партії товару здійснюється згідно накладних.

Виходячи з наведеного, у договорі поставки №25-11/16 від 25.11.2016 року визначено поставку кількох партій товару, однак, не визначено загальної ціни та кількості товару, який мав бути поставлений Приватному підприємству "Скіфи", а також кількості партій товару, що повинні були бути поставлені.

Виходячи з документів, долучених до позовної заяви, 26.11.2016 року Фізичною особою- підприємцем Пранничуком Михайлом Михайловичем на виконання умов договору поставки №25-11/16 від 25.11.2016 року здійснено поставку товару, а саме, палетної заготовки, Приватному підприємству "Скіфи", на суму 66186,00 грн.

З накладної № 1 від 26.11.2016 року та товарно-транспортної накладної від 26.11.2016 року вбачається підтверджується факт поставки Фізичною особою-підприємцем Пранничуком Михайлом Михайловичем товару на суму 66186,00 грн. на виконання умов договору поставки №25-11/16 від 25.11.2016 року.

Приватним підприємством "Скіфи" на виконання умов договору поставки №25-11/16 від 25.11.2016 року та усних домовленостей між сторонами здійснено оплату на рахунок Фізичної особи-підприємця Пранничука Михайла Михайловича на загальну суму 140000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №20038 від 28.11.2016 року та №20172 від 02.12.2016 року, із призначенням платежу у платіжних дорученнях "оплата за палетну заготовку згідно договору №25-11/16 від 25.11.2016 року".

Оплата на загальну суму 140000,00 грн. була здійснена Приватним підприємством "Скіфи" на користь Фізичної особи-підприємця Пранничука Михайла Михайловича за наявності правової підстави, а саме договору поставки №25-11/16 від 25.11.2016 року, із посиланням в платіжних дорученнях в графі "призначення платежу" на оплату згідно договору поставки №25-11/16 від 25.11.2016 року.

Таким чином, Фізичною особою-підприємцем Пранничуком Михайлом Михайловичем недопоставлено товар на суму 73814,00 грн. та не повернуто зазначені кошти власнику Приватному підприємству "Скіфи" незважаючи на наявну домовленість між сторонами, було припинено здійснення поставок товару.

Умовами договору поставки не визначено строк здійснення поставок товару, відповідно до чого позивач мав право вимагати виконання відповідачем обов`язку поставити товар у будь-який час.

Доставка товару здійснюється транспортом Продавця за його рахунок (5.6.). Приймання товару Продавцем проводиться по кількості згідно одиниць виміру вказаних в накладних. Якість товару повинна відповідати вимогам покупця. Упаковка товару повинна забезпечувати збереження товару при його транспортуванні.

Сторонами визначено що ціна на товар являється договірною, вказується в накладних і повинна бути відображена в гривнях. 2.2. Розрахунок за товар здійснюється шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Продавця грошових коштів, згідно виставленого рахунку (накладних) на протязі 5-10 банківських днів після поставки товару. Дата поставки товару є дата, яка вказана в накладній на поставлений товар.

Пунктом 6.1. договору сторонами визначено, що за невиконання або неналежне виконання умов даного Договору винна сторона відшкодовує завдані по її вині збитки іншій Стороні у відповідності з чинним законодавством України. За перевищення термінів оплати відвантаженого товару Покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми за кожен день затримки оплати понад термін, обумовлений п. 2.3., даного Договору.

Відшкодування збитків і виплата штрафу не звільняє винну сторону від належного виконання своїх зобов`язань по даному Договору(6.3). За порушення термінів поставки товару, згідно даного Договору, Продавець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день затримки від суми недопоставленого товару.

Відповідно до ч.2 ст.19 Господарського процесуального кодексу України та ч.1 ст.222 Господарського кодексу України, особи, які порушили права і законні інтереси інших осіб, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення претензії чи позову.

Фізичною особою-підприємцем Пранничуком Михайлом Михайловичем не здійснено жодних дій ні щодо поставки недопоставленого товару, ні щодо повернення належних Приватному підприємству "Скіфи" коштів.

Всі суперечки відповідно до п.7.1 договору поставки №25-11/16 від 25.11.2016 року, які можуть виникнути по цьому договору, або у зв`язку з ним, сторони зобов`язуються вирішувати за взаємною згодою шляхом переговорів. Згідно п.7.2 договору сторонами узгоджено, що поставки №25-11/16 від 25.11.2016 року, суперечки, по яких неможливо дійти взаємної згоди, вирішуються в претензійно-позовному порядку у відповідності з Господарсько-процесуальним кодексом України.

Позивачем було надіслано Фізичній особі-підприємцю Пранинчуку Михайлу Михайловичу претензію про повернення коштів від 22.03.2019 року, яка була отримана ним 26.03.2019 року, що підтверджується повідомленням про вручення №8040020779269, в якій Фізичній особі-підприємцю Пранничуку Михайлу Михайловичу надано місяць для досудового врегулювання спору та повернення отриманих коштів, однак ним не надано жодної відповіді на дану претензію та не сплачено заявлений борг.

Виходячи з наведеного, у Приватного підприємства "Скіфи" виникло право на звернення до суду за захистом своїх порушених прав, оскільки відповідач допустив заборгованість перед позивачем у розмірі 73 814,00 грн. вартості недопоставленої продукції, яку позивач і просить стягнути на його користь за Договором поставки від 25.11.2016 року №25-11/16 .

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати: з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно із ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За правилами статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Застосування господарських санкцій до суб`єкта, який порушив зобов`язання, не звільняє цього суб`єкта від обов`язку виконати зобов`язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов`язання. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ст.599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач на виконання своїх зобов`язань за договором здійснив поставку товару згідно з видатковою накладною №1 від 26.11.2016р. на суму 66 186,00 грн., що підтверджується товаро-транспортною накладною від 26.11.2016.

Натомість, Фізичною особою-підприємцем Пранничуком Михайлом Михайловичем було припинено здійснення поставок товару Приватному підприємству "Скіфи", внаслідок чого недопоставлено товар на суму 73814,00 грн. та не повернено зазначені кошти власнику .

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, до реєстру 25.07.2019 року внесено запис №23170060002005193 про припинення Фізичної особи-підприємця Пранничука Михайла Михайловича.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності, зокрема, справи у спорах, при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких е фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів; укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Оскільки спір, який є предметом даної справи, виник у зв`язку із здійсненням господарської діяльності, а саме при виконанні правочину, а сторонами правочину є Приватне підприємство "Скіфи" та Фізична особа-підприємець Пранничук Михайло Михайлович, даний спір підлягає розгляду господарським судом. При цьому, припинення Фізичною особою-підприємцем Пранничуком Михайлом Михайловичем в подальшому підприємницької діяльності не змінює його правовий статус в зобов`язанні.

Вказана правова позиція висловлена і в постанові Великої палати Верховного Суду від 26.06.2019 року у справі №760/13915/18

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 253 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог позивача у повному обсязі. Відповідачем належними та допустимими доказами заявлені позовні вимоги не спростовано у визначеному законом порядку.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 191, 195, ч. 1 ст. 202, ст.ст. 232, 233, 237, 238, 240, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Пранничука Михайла Михайловича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Приватного підприемства "Скіфи" (80400, Львівська область, м. Кам`янка-Бузька, вул. Саксаганського, 6-А, Код ЕДРПОУ 31475424) суму 73 814,00 (сімдесят три тисячі вісімсот чотирнадцять гривень 00 коп.) заборгованості за договором поставки №25-11/16 від 25.11.2016 року, а також суму 2 102,00 (дві тисячі сто дві гривні 00 коп.) у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ на виконання рішення в порядку вимог п. 4 ст. 327 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 06.05.2020.

Суддя О.Ф. Ремецькі

СудГосподарський суд Закарпатської області
Дата ухвалення рішення06.05.2020
Оприлюднено06.05.2020
Номер документу89083878
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —907/99/20

Судовий наказ від 27.08.2020

Господарське

Господарський суд Закарпатської області

Ремецькі О.Ф.

Рішення від 06.05.2020

Господарське

Господарський суд Закарпатської області

Ремецькі О.Ф.

Ухвала від 10.03.2020

Господарське

Господарський суд Закарпатської області

Ремецькі О.Ф.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні