Рішення

від 27.04.2020 по справі 916/155/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" квітня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/155/20 Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Д.О.,

секретар судового засідання Голоденко І.А.

при розгляді справи за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сандора" (село Миколаївське, Вітовський район, Миколаївська обл., 57262)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Бар Усадьба Маразлі" (Лідерсовський бульвар, буд. 13, м. Одеса, 65014)

про стягнення 128835,42 грн,

за участю представників учасників справи:

від позивача: не з`явився;

від відповідача : не з`явився.

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сандора" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бар Усадьба Маразлі", в якій просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість в сумі 128835,42 грн, з яких: 60000,00 грн передоплати; 4831,40 грн 3% річних; 15094,97 грн інфляційних втрат; 16689,87 грн пені та 32219,18 грн штрафу.

Позиції учасників справи

Підставою позову позивач визначив порушення відповідачем укладеного між сторонами договору на надання послуг з мерчандайзингу та просування товарів від 12.04.2017 №COA/S-ТТ-17-2042 в частині невиконання зобов`язання з надання послуг з мерчандайзингу товарів позивача та просування товарів на ринку.

31.03.2020 від представника позивача на електронну адресу суду за вх. № 8178/20 надійшло клопотання (а.с.81-85, т.1), згідно якого останній просить суд розглянути справу за його відсутності за наявними у справі матеріалами. Обґрунтовуючи неможливість бути присутнім у судовому засіданні представник позивача обґрунтував запровадженням на території України карантину та обмеження здійснення міжміських (міжобласних) пасажирських перевезень з м. Миколаєва до м. Одеси. Аналогічне за змістом клопотання від позивача надійшло 24.04.2020 за вх. №10119/20 (а.с.108-112, т.1).

Відповідач відзив на позов і жодних доказів суду не надав, під час розгляду справи у судові засідання не з`являвся, про розгляд справи був повідомлений належним чином, а отже справа згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України вирішується судом за наявними матеріалами.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.01.2020 вищевказану позовну заяву ТОВ "Сандора" було залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання до суду: доказів сплати судового збору за подання позову в сумі 169,40 грн.

Враховуючи усунення позивачем в повному обсязі недоліків, що спричинили залишення позовної заяви без руху, ухвалою суду від 14.02.2020 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Сандора" було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін; судове засідання для розгляду справи по суті було призначено на "05" березня 2020 о 12год.00хв.

05.03.2020 судом було протокольно ухвалено оголосити перерву в судовому засіданні до "02" квітня 2020 о 15год. 00хв. Ухвалою суду від 02.04.2020 у судовому засіданні по справі №916/155/20 було оголошено перерву до "27" квітня 2020 о 10:30.

У судовому засіданні 27.04.2020 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи

07.04.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сандора" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бар Усадьба Маразлі" (покупець) було укладено договір поставки №10288/20 (а.с.16, 102-103, т.1), згідно з яким постачальник зобов`язався протягом строку дії цього договору передавати покупцю у власність, а покупець - приймати та оплачувати продукцію (соки, безалкогольні та алкогольні напої, продукти харчування, молочні продукти, продукти дитячого харчування та ін.).

За умовами п.п. 2.1., 2.2. договору поставки постачальник поставляє товар на умовах DDP (доставка на склад покупця) відповідно до Інкотермс 2000. Адреса поставки: Лідерсовський бульвар, 13. Продукція поставляється а асортименті, за цінами та в кількості, що вказані в накладній (рахунку-фактурі), що складається відповідно до замовлення покупця.

Згідно з додатком №1 від 07.04.2017 до вищевказаного договору (а.с. 17, т.1), доставка товару здійснюється згідно замовлення покупця до торгової точки - кафе Усадьба Маразлі, за адресою: Лідерсовський бульвар, буд. 13.

07.04.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сандора" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бар Усадьба Маразлі" (покупець) було укладено додаткову угоду до вищевказаного договору про умови оренди торгового обладнання (а.с. 104-105, т.1), згідно з п.1.1. якого з метою забезпечення кращої організації продажу покупцем продукції постачальника, постачальник передає покупцю в платне користування (оренду) холодильне та інше торгове обладнання для розміщення в/на ньому соків, напоїв та чіпсів, що виробляються та/або реалізуються ТОВ Сандора .

Згідно з п. 2.1. додаткової угоди передача конкретного обладнання покупцю і його повернення постачальнику здійснюється за актом прийому-передачі, який є невід`ємною частиною договору. В акті зазначається стан і комплектність обладнання, інша інформація, яку сторони вважають необхідним вказати.

Суд відзначає, що будь-яких доказів виконання сторонами умов договору поставки та додаткової угоди з приводу оренди торгового обладнання матеріали справи не містять.

12.04.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сандора" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бар Усадьба Маразлі" (виконавець) було укладено договір про надання послуг з мерчандайзингу та просування товарів №COA/S_ТТ_17_2042 (а.с. 19-23 , т.1), згідно з п. 1.1. якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання в період з 12 квітня 2017 до закінчення строку дії цього договору надавати послуги з мерчандайзингу товару та/або просування товару на ринку (далі - послуги).

За умовами п. 1.2. договору під мерчандайзингом сторони розуміють передпродажну підготовку товару, що здійснюється в порядку та на умовах, передбачених даним договором, з метою збільшення обсягів продажу цього товару, а також досягнення певного рівня продажу, визначеного в цьому договорі. Під просуванням товару на ринку сторони розуміють комплекс дій щодо стимулювання попиту на товар з метою зростання рівня його продажів споживачам, відповідно до умов цього договору. Докладно перелік погоджених сторонами послуг зазначається в Додатку №2 до цього договору .

Відповідно до п. п. 3.1., 3.2., 3.3. договору на виконання даного договору виконавець зобов`язаний:

- надавати послуги належним чином, відповідно до погоджених сторонами умов та строків. Послуги, строки надання яких не визначено, виконавець надає замовнику на постійній основі протягом строку дії договору;

- звітувати про виконану роботу за запитами замовника, направлених як у письмовій формі (факсом), так і в усній (за телефоном), за погодженням сторін;

- повідомляти замовника по телефону протягом 30 календарних днів всю інформацію, що стосується товару, яка стає відомою виконавцю в ході виконання даного договору.

За умовами п. 3.4. договору виконавець запевняє замовника, що ним за його власним вибором (а в разі необхідності - за погодженням з відповідними третіми особами) в торгових точках згідно п. 1.4. договору буде додержуватись пріоритетна організація продажів визначеного в п. 1.3. договору товару замовника у відповідній товарній категорії. Додержання пріоритету означає, зокрема, наступне:

- виконавець запевняє, що ним буде докладено всі розумні зусилля до збільшення продажів товару замовника;

- виконавець буде розміщувати (забезпечувати розміщення) товару в усіх доступних та призначених для такої категорії товару місцях продажу (полках, стелажах, торговому обладнанні, тощо) в торгових точках, сконцентрувавши свої зусилля на представлені в торгових точках товару замовника у відповідних товарних категоріях;

- виконавець запевняє, що персонал торгових точок буде вживати всіх розумних заходів щодо стимулювання продажу товару, зокрема, шляхом інформування споживачів про смакові, корисні властивості товару.

Згідно з п. п. 4.1., 4.2., 4.3., 4.4. договору загальна вартість послуг, що надаються виконавцем замовнику протягом дії даного договору та вартість кожної окремої послуги погоджені сторонами в Додатку №2 до цього договору. Послуги, що надаються виконавцем, сплачуються замовником на підставі наданого виконавцем рахунку у безготівковій формі на поточний рахунок виконавця. Порядок оплати кожної окремої послуги визначається в Додатку №2 до цього Договору. Після закінчення звітного періоду сторони протягом 10 календарних днів складають та підписують акт наданих послуг. Звітний період щодо наданих послуг визначається в Додатку №2 до цього Договору.

Відповідно до п. п. 6.1., 6.3. договору за невиконання або неналежне виконання умов даного договору сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України. У разі невиконання виконавцем визначених договором зобов`язань та гарантій (запевнень), замовник (або його уповноважені представники) складає відповідний акт. В разі відсутності уповноваженої особи виконавця або відмови від підпису, акт може бути складений односторонньо замовником та додатково підтверджений іншими доказами (фото, відео зйомка та ін.). Замовник має право розірвати даний договір і вимагати повернення зайво сплаченої вартості послуг, якщо виконавець не усуває виявлені порушення протягом трьох днів (а якщо сторонами був погоджений інший строк - то іншого погодженого строку), або в разі систематичних порушень (складання трьох актів про порушення) договору виконавцем протягом звітного періоду.

Згідно з п. 6.4. договору у випадку дострокового розірвання договору , виконавець зобов`язується повернути зайво сплачену вартість послуг, пропорційно від обсягу невиконаних зобов`язань за договором, в строк не пізніше 10 (десяти) календарних днів з моменту отримання відповідної вимоги від замовника. Одночасно, виконавець сплачує відсотки за користування зайво сплаченими грошовими коштами замовника за період від отримання коштів до їх повернення замовнику із розрахунку 20% річних. У разі порушення строку повернення зайво сплаченої вартості послуг , виконавець сплачує замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу від неповернутої вчасно суми.

Відповідно до п. 6.5. договору на момент дострокового припинення умов договору між сторонами мають бути проведені всі остаточні розрахунки. В частині обов`язків проведення розрахунків та відповідальності за порушення договору, договір в будь-якому випадку зберігає чинність до повного виконання зазначених обов`язків.

За змістом п. 10.1. договору він набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє протягом одного року. В частині зобов`язань сторін, що виникли на підставі цього договору (зокрема таких як зобов`язання виконавця про досягнення повного обсягу продажу товару тощо) - договір зберігає чинність до моменту повного виконання сторонами таких зобов`язань.

Згідно з додатком №1 від 12.04.2017 до договору про надання послуг з мерчандайзингу та просування товарів від 12.04.2017 №COA/S_ТТ_17_2042 (а.с. 24 , т.1) сторони погодили, що надання послуг з мерчандайзингу та/або просування товару буде здійснюватись у наступних місцях - торгових точках за адресами:

- торгова точка №1300006344, за адресою: Лідерсовський бульвар, 13, м. Одеса, особа, що здійснює господарську діяльність на торговій точці - ТОВ Бар Усадьба Маразлі ;

- торгова точка № 1300006343 , за адресою: Лідерсовський бульвар, 13, м. Одеса, особа, що здійснює господарську діяльність на торговій точці - ФОП Акрушко Костянтин Євгенович.

Згідно з додатком № 2 від 12.04.2017 до договору про надання послуг з мерчандайзингу та просування товарів від 12.04.2017 (а.с.25, т.1) сторони визначили, що виконавець зобов`язується надавати послуги з мерчандайзингу та просування продукції замовника, зокрема, розміщення товару замовника на стелажі виконавця та на додаткових місцях продажу серед іншої продукції виконавців у відповідній категорії товарів згідно наступної долі: солодкі напої 99%; соки 99%; мінеральні води 50%; кат. холодних чаїв 99%; кат. чіпси 99%; кат. сухарі 99%; молоко 50 %. Вартість цих послуг складає 60000,00 грн, термін оплати - попередня оплата не пізніше 22.04.2017 на підставі належним чином оформленого рахунку-фактури, виставленого виконавцем.

За умовами додатку №2 сторони також погодили, що: звітним періодом за даним додатком є один звітний місяць; замовник зобов`язується надати виконавцю підписаний зі своєї сторони Акт наданих послуг з детальним переліком наданих за цим додатком послуг протягом 10-ти днів з дати закінчення відповідного звітного періоду. Сторони домовились, що звітним періодом є календарний місяць. Сторони визначили, що цей додаток набирає чинності з моменту його підписання сторонами та є невід`ємною частиною договору.

Суд відзначає, що в матеріалах справи відсутні складені відповідачем та позивачем акти наданих послуг згідно додатку № 2 до договору.

17.04.2017 Товариством з обмеженою відповідальністю "Бар Усадьба Маразлі" було виставлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Сандора" рахунок-фактуру для здійснення оплати послуг з мерчандайзингу на суму 60000,00 грн (а.с.26, т.1).

Як вбачається з матеріалів справи (а.с.27, т.1), вищевказаний рахунок був в повному обсязі сплачений позивачем, що підтверджується платіжним дорученням від 25.04.2017 № 1602410649.

14.09.2018 було складено акт перевірки замовником виконання послуг з мерчандайзингу та просування товарів виконавцем (а.с.28, т.1), згідно з яким під час перевірки замовником виконання послуг з мерчендайзингу та просування товарів виконавцем ТОВ Бар Усадьба Маразлі було виявлено:

1) відсутність розміщення товару замовника в усіх місцях її реалізації серед іншої продукції у відповідній категорії товарів згідно наступної долі: солодкі напої 99%; соки 99%; мінеральні води 50%; кат. холодних чаїв 99%; кат. чіпси 99%; кат. сухарі 99%; молоко 50 %, що зазначено у додатку №2 до договору про надання послуг з мерчандайзингу та просування товарів у першому пункті, за що було зроблено попередню оплату у розмірі 60000,00 грн;

2) невиконання пунктів № 2, 3, 4 додатку №2 до договору про надання послуг з мерчандайзингу та просування товарів, у першому пункті;

3) невиконання об`ємів продажу, зазначених у додатку №2 до договору про надання послуг про надання послуг з мерчандайзингу та просування товарів.

Далі позивач звернувся до відповідача із претензією від 25.09.2018 №44 (а.с.29-31, т.1), в якій позивач керуючись п. 6.3. договору повідомив про прийняте рішення про розірвання договору про надання послуг з мерчандайзингу та просування товарів від 12.04.2017 №COA/S_ТТ_17_2042, у зв`язку з чим вимагав повернення сплачених позивачем за договором коштів в сумі 60000,00 грн, а також сплатити на підставі п. 6.4. договору 20% річних за користування коштами. Аналогічні вимоги позивачем було викладено у претензії від 10.05.2019 №28, адресованій відповідачу (а.с.32-34, т.1).

Відповідач претензії позивача залишив без відповіді, отримані від позивача за договором на надання послуг з мерчандайзингу та просування товарів кошти не повернув, що підтверджується матеріалами справи, поясненнями позивача та не спростовано відповідачем.

Законодавство, застосоване судом до спірних відносин

Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

У відповідності до ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Вказане цілком кореспондується з положеннями статті 193 ГК України.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частиною 2 ст. 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених зазначеним Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 8 ЦК України визначено, що якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Відповідно до ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов`язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Згідно з ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позиція суду

Під час розгляду справи судом був встановлений факт укладення між сторонами договорів, на підставі яких між ними виникли господарські правовідносин, а саме: щодо здійснення позивачем поставки товарів відповідачу; щодо надання позивачем у користування відповідачу обладнання для розміщення товарів, а також щодо надання відповідачем послуг позивачу з мерчендайзингу придбаного у позивача товару та його просування на ринку.

Звертаючись до господарського суду з позовом до відповідача позивач посилається на те, що відповідачем в повному обсязі не виконано зобов`язання за договором про надання послуг з мерчандайзингу та просування товарів, не зважаючи на здійснення позивачем попередньої оплати за ці послуги, у зв`язку з чим позивач вважає, що відповідачем порушено договір та останній безпідставно користувався коштами позивача. Позивач, посилаючись на умови п. 6.4. договору, вважає, що у спірних правовідносинах має місце дострокове розірвання договору за вимогою позивача.

Як встановлено судом п. 10.1. договору сторонами було визначено, що він набуває чинності з моменту його підписання (12.04.2017) та діє протягом одного року. При цьому сторони визначили, що в частині зобов`язань сторін, що виникли на підставі цього договору (зокрема таких як зобов`язання виконавця про досягнення певного обсягу продажів товару, тощо) - договір зберігає чинність до моменту повного виконання сторонами таких зобов`язань.

Водночас, з умов вищевказаного договору та додатку №2 до нього, а також з наявних у справі доказів, не вбачається погодження сторонами обсягу продажу, який мав бути досягнутий відповідачем за результатами виконання договору, або інших аналогічних зобов`язань відповідача, що суд розуміє під застосування сторонами у абз. 2 п. 10.1. слова тощо , а тому суд вважає, що у спірних правовідносинах строк дії договору був визначений сторонами в один рік. Винятком є обставина дострокового розірвання сторонами договору, в цьому випадку в частині обов`язків проведення розрахунків та відповідальності за порушення договору, договір зберігає чинність до повного виконання зазначених обов`язків сторонами (п. 6.5. договору).

Отже, оскільки договір про надання відповідачем послуг позивачу з мерчендайзингу товарів та просування товару на ринку закінчив свою дію згідно з п. 10.1. договору 12.04.2018, то суд, враховуючи, що згідно з ч. 7 ст. 181 ГК України закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору, вважає, що позов позивача слід задовольнити частково, з огляду на таке.

Суд вважає, що у спірних правовідносинах сторін дострокове розірвання договору від 12.04.2017 №COA/S_ТТ_17_2042 за вимогою позивача не відбулось, зважаючи на те, що перевірку виконання договору представник позивача здійснив 14.09.2018 та долучена позивачем до матеріалів справи претензія, в якій позивач повідомив про розірвання договору, датована 25.09.2018, тобто після закінчення строку дії договору.

Як встановлено судом сторони у п. 6.3. договору узгодили, що у разі невиконання відповідачем умов договору позивач складає акт, не усування зафіксованих в цьому акті порушень відповідачем є підставою для дострокового розірвання договору. Під час дії договору позивачем такий акт не складався, відповідно порушень його умов під час дії договору позивачем належним та допустимим доказом (актом) не зафіксовано та додатково не підтверджено іншими доказами (фото, відео тощо) - п. 6.3. договору.

Натомість відповідний акт був складений позивачем вже після закінчення строку дії договору. Враховуючи те, що відомості, вказані в зазначеному акті не спростовані відповідачем, в матеріалах справи відсутні акти наданих послуг, підписані сторонами за умовами договору протягом 10-ти днів після закінчення відповідного звітного періоду, в матеріалах справи відсутні докази виконання сторонами умов договорів поставки товару та оренди торгового обладнання, суд вважає, що невиконання відповідачем умов договору було зафіксовано позивачем вже після закінчення строку дії договору.

Разом з цим, судом встановлено, що за умовами договору обов`язок повернення відповідачем позивачу зайво сплаченої вартості послуг у строк не пізніше 10 днів з моменту отримання відповідної вимоги передбачений у випадку дострокового розірвання договору з одночасною сплатою відсотків за користування зайво сплаченими грошовими коштами позивача, а у разі порушення цього строку повернення у відповідача виникає додатково обов`язок сплатити пеню.

Проте, як зазначалось, дострокового розірвання договору у спірних відносинах не відбулось , порушення його умов було зафіксовано позивачем лише після закінчення строку дії договору, обов`язок повернути зайво сплачені кошти не виник у відповідача у зв`язку з не усуненням останнім зафіксованих у акті порушень протягом 3 днів, відповідно у суду відсутні підстави для застосування п.п. 6.4., 6.5. договору, якими передбачено стягнення з відповідача 20% річних за користування грошовими коштами та пені за порушення строку, передбаченого п. 6.4. договору, для повернення зайво сплаченої суми коштів.

Водночас, враховуючи те, що матеріалами справи підтверджено, а відповідачем не спростовано, невиконання відповідачем умов договору, що було зафіксовано позивачем вже після закінчення строку дії договору, суд вважає, що відповідач має повернути позивачеві суму попередньої оплати в розмірі 60000,00 грн.

У постанові від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17 Велика Палата Верховного Суду вказала, що саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.

Так, спірні у цій справі кошти в сумі 60000,00 грн за своєю природою є передоплатою позивача за укладеним між сторонами договором послуг, водночас, главою 63 ЦК України не врегульовано особливостей повернення виконавцем замовнику попередньої оплати в разі невиконання виконавцем своїх зобов`язань за договором про надання послуг та правового механізму її повернення, а отже суд дійшов висновку про можливість застосування частини 2 статті 693 ЦК України за аналогією закону до правовідносин, що виникли між позивачем та відповідачем. (До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 26.03.2018 у справі № 910/1030/17).

Приймаючи до уваги, що під час розгляду справи судом була встановлена обставина невиконання відповідачем договору про надання послуг з мерчендайзингу та просування товарів від 12.04.2017 №COA/S_ТТ_17_2042, суд вважає, що позивач набув права вимагати від відповідача повернення сплаченої ним попередньої оплати в сумі 60000,00 грн, а отже враховуючи, що в матеріалах справи наявна претензія позивача до відповідача щодо повернення 60000,00 грн попередньої оплати, суд, виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 Цивільного кодексу України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, вважає необхідним задовольнити позов позивача в цій частині позовних вимог.

З приводу заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 4831,40 грн та інфляційних втрат в сумі 15094,97 грн, суд зазначає про таке.

Так, положеннями ст. 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Разом з цим, стягнення з відповідача суми боргу, що становить попередню оплату за договором, не є наслідком порушення ним грошового зобов`язання, оскільки відповідні дії вчиняються не на виконання взятих на себе грошових зобов`язань, а з інших підстав - повернення сплачених коштів особою, яка неналежно виконала свої зобов`язання за договором надання послуг.

За цих обставин суд відзначає, що за своєю суттю обов`язок щодо повернення грошових коштів, отриманих як передоплата, не можна розцінювати як грошове зобов`язання в розумінні статті 625 Цивільного кодексу України, а отже застосування позивачем частини другої статті 625 ЦК України щодо нарахування до стягнення з відповідача суми інфляційних втрат та трьох процентів річних є помилковим.

Отже, повернення суми попередньої оплати є поверненням суми авансу, а не грошовим зобов`язанням, на який можуть нараховуватися лише проценти, передбачені статтею 536 ЦК України в силу ч. 3 ст. 693 ЦК України. Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом, зокрема, у постановах від 07.03.2018 у справі № 910/23585/16, від 20.11.2018 у справі № 916/75/18, від 17.10.2018 у справі № 923/1151/17.

За приписами ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Так, розмір та підстави застосування до відповідача плати у вигляді нарахування відсотків в розмірі 20% річних за користування зайво сплачених коштів сторони передбачили у п. 6.4. договору, водночас, як вже було зазначено судом, підстави для застосування положень п.6.4. договору у спірних правовідносинах відсутні, оскільки суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах не мало місце дострокового розірвання договору та виникнення обов`язку з повернення коштів не пов`язане з не усуненням відповідачем зафіксованих у акті порушень згідно з п.п. 6.3., 6.4. договору. При цьому позивач заявив до стягнення 20% річних саме на підставі п. 6.4. договору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позов позивача підлягає частковому задоволенню та з відповідача слід стягнути на користь позивача 60000,00 грн попередньої оплати, сплаченої позивачем за договором про надання послуг з мерчендайзингу та просування товарів від 12.04.2017 №COA/S_ТТ_17_2042.

Розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги часткове задоволення позову, судовий збір покладається на сторін пропорційно задоволених вимог та з відповідача слід стягнути на користь позивача 978,92 грн судового збору.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1 . Позов задовольнити частково.

2 . Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бар Усадьба Маразлі" (Лідерсовський бульвар, буд. 13, м. Одеса, 65014, код ЄДРПОУ 40336609) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сандора" (село Миколаївське, Вітовський район, Миколаївська обл., 57262, код ЄДРПОУ 22430008) попередню оплату в сумі 60000 /шістдесят тисяч/ грн 00 коп та судовий збір в сумі 978 /дев`ятсот сімдесят вісім/ грн 92 коп.

3 . В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України, з врахуванням положень п. 4 Розділу Х "Прикінцеві положення" ГПК України, в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Повний текст складено 04 травня 2020 р.

Суддя Д.О. Бездоля