Рішення

від 06.05.2020 по справі 140/2455/20

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2020 року ЛуцькСправа № 140/2455/20

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Андрусенко О. О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Преміум Плас до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України про визнанння протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Преміум Плас (далі - ТзОВ Преміум Плас , позивач) звернулося в суд з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області, відповідач 1), Державної податкової служби України (далі - ДПС України, відповідач 2) про визнанння протиправними та скасування рішень комісії Головного управління ДПС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 16.01.2020 року №1440371/43252092 про відмову в реєстрації податкової накладної №100 від 25.11.2019 року та від 16.01.2020 року №1440370/43252092 про відмову в реєстрації податкової накладної №139 від 29.11.2019 року та зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №100 від 25.11.2019 року та №139 від 29.11.2019 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем було складено в електронній формі та відправлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №100 від 25.11.2019 та №135 від 29.11.2019, однак реєстрацію даних накладних було зупинено на підставі пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), оскільки обсяг постачання товару/послуги 7216 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам пп.2.1 п.2 Критеріїв ризиковості здійснення операцій та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Представник позивача вказує, що позивачем було надано вичерпний перелік документів та пояснень, що підтверджують право позивача на реєстрацію податкових накладних №110 від 25.11.2019 та №139 від 29.11.2019 в ЄPПH, однак, рішенням №1440371/43252092 від 16.01.2020 було вiдмoвлeнo y реєстрації податкової накладної №100 від 25.11.2019, a рішенням №1440370/43252092 від 16.01.2020 було відмовлено у реєстрації податкової накладної №139 від 29.11.2019. Дані рішення мотивовані ненаданням платником податку копій документів, a саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання - передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. Однак, представник позивача звертає увагу, що у зазначених рішеннях не зазначено, які саме надані платником податків копії документів складені з порушенням законодавства та якими мотивами керувалася Комісія ДПС, вважаючи, що надані документи не є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію спірних податкових накладних.

Позивач вказує, що зупинені податкові накладні від 25.11.2019 №100 та від 25.11.2019 №139 не відповідають умовам критерію п.п.2.1 п. 2 Критеріїв ризиковості платника податку, оскільки в квитанціях міститься лише загальне посилання на п.п.2.1 п. 2 Критеріїв ризиковості платника податку, без зазначення конкретних обставин, за наявності яких можна віднести обсяг постачання до переліку ризикових.

Крім того зазначає, що в оскаржуваних рішеннях Комісії ГУ ДПC у Волинській області фактично було лише процитовано положення пункту 14 Порядку №117, a саме: четвертий абзац цього пункту, тобто викладена загальна норма без підкреслення конкретних документів, яких, на думку відповідача 1, не вистачає для здійснення реєстрації податкових накладних від 25.11.2019 №100 та від 29.11.2019 №139, a також без повідомлення причин, за яких надані позивачем документи не були враховані. Вказане унеможливлює ідентифікувати, які саме первинні документи не було подано TзOB Преміум Плас . Представник позивача вказує, що комісія ГУ ДПC у Волинській області, незважаючи на надіслані позивачем повідомлення та додані до нього окремі документи, прийняла оскаржувані рішення про відмову в реєстрації податкових накладних, без зазначення мотивів неврахування поданих позивачем документів. Які саме документи було враховано, a які ні в рішенні комісії також не зазначено. Разом з тим, відсутність певного документа чи ненадання його контролюючому органу не може бути підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, за умови що інші документи підтверджують проведення господарської операції, однак позивачем, в свою чергу, було надано вичерпний перелік документів, що підтверджує здійснення господарської операції.

Представник позивача вказує, що зважаючи на наявність у нього передбачених законодавством документів, які підтверджують реальність фінансово-господарських операцій між позивачем та контрагентом, a також, враховуючи достатність їх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, відповідач 1 не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних. Отже, враховуючи, що відповідачем 1 протиправно прийнято рішення про відмову в реєстрації податкових накладних, фактичних обставини та вимоги законодавства, які регламентують реєстрацію податкових накладних фіскальним органом, податкові накладні мають бути зареєстровані в ЄPПH.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 10.03.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

У відзиві на позовну заяву ГУ ДПС у Волинській області та ДПС України із вимогами викладеними в адміністративному позові не згідні та вважають їх безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення, оскільки ТзОВ Преміум Плас не надано усіх необхідних копій документів для відновлення реєстрації спірних податкових накладних, a caмe: не надано первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні.

Зокрема, незважаючи на той факт, що у поданих поясненнях від 14.01.2020 ТзОВ Преміум Плас стверджує, що поставка товару здійснювалася згідно з договором поставки №16 від 05.11.2019 самовивозом, відповідно до пункту 1.4 зазначеного договору, в ціну товару включена вартість по навантаженню товару на відкритий транспортний засіб, a відтак позивач мав надати контролюючому органу первинні документи щодо навантаження продукції.

Враховуючи вищезазначене, оскаржуваними рішеннями комісії ГУ ДПC у Волинській області відмовлено в реєстрації податкових накладних №100 від 25.11.2019 та №139 від 29.11.2019.

Крім того, представник відповідачів вказує, що позивач необґрунтовано зазначає, що Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №117 був чинний на момент виникнення спірних правовідносин, оскільки в дійсності на момент прийняття оскаржуваних рішень комісії ГУ ДПC у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄPПH або відмову в такій діяв Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, затверджений наказом Міністерства фінансів України №520 від 12.12.2019 та оскаржувані рішення приймалися за формою згідно з додатком до вказаного Порядку.

Також представник відповідачів вважає передчасною позовну вимогу про зобов`язання зареєструвати в ЄРПН податкові накладні №100 від 25.11.2019 та №139 від 29.11.2018, оскільки неможливим є встановлення реєстраційної суми на електронному рахунку позивача в системі електронного адміністрування ПДВ, на момент прийняття рішення судом в даній справі. З наведених підстав представник відповідачів просив у задоволенні позову відмовити повністю.

У відповіді на відзив представник позивача вказує, що на виконання умов договору поставки №16 від 05.11.2019 покупцем здійснено попередню оплату товару згідно платіжних доручень №390 від 08.11.19, №391 від 08.11.19, №401 від 25.11.19, №412 від 29.11.19. У свою чергу, позивачем було здійснено навантаження товару на транспортний засіб, наданий TOB Стройформат інвест , власними силами позивача, a тому третіх осіб для надання послуг навантаження товару на транспортний засіб TOB Стройформат інвест на договірних засадах не залучалось. Крім того, положення Постанови від 21.02.2018 №117 регулювали питання порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних і даний Порядок був чинний до 01.02.2020, a положення Постанови №520 від 12.12.2019 встановлюють порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Щодо аргументів представника ГУ ДПC у Волинській області про неможливість встановити реєстраційну суму на електронному рахунку позивача в системі електронного адміністрування ПДB на момент прийняття рішення зазначає, що перевірка таких сум законодавцем не ставиться як умова для реєстрації податкової накладної на підставі рішення суду, якщо її реєстрація була зупинена.

У запереченнях представник відповідачів вказує, що жодних документів на підтвердження того як здійснювалося транспортування, навантаження, розвантаження, прийом-передача продукції, згідно спірних податкових накладних контролюючому органу надано не було. Крім того зазначає, що оскаржувані рішення були прийнятті за формою згідно з додатком до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, затверджений наказом Міністерства фінансів України №520 від 12.12.2019. Зокрема, у разі відмови у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН зазначена форма рішення передбачає лише необхідність проставлення відмітки напроти однієї з підстав передбачених нормами Порядку №520, що i було зроблено ГУ ДПC у Волинській області.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що 05.11.2019 року між ТзОВ Преміум Плас та ТзОВ Стройформат інвест укладено договір поставки №16. Згідно пункту 1.1 продавець зобов`язується передати у власність покупця металопродукцію в строки та на умовах, передбачених даним договором, а покупець зобов`язується прийняти товар від продавця та оплатити його в порядку та на умовах, визначених даним договором (а.с.41-44).

На виконання умов договору поставки №16 від 05.11.2019 покупцем здійснено попередню оплату товару згідно платіжних доручень №390 від 08.11.2019 (а.с.46), №391 від 08.11.2019 (а.с.47), №401 від 25.11.2019 (а.с.48), №412 від 29.11.2019 (а.с.49) згідно рахунку №65 від 05.11.2019, виставленого продавцем.

Факт поставки товару для покупця по договору поставки №16 від 05.11.2019 підтверджується видатковою накладною №150 від 29.11.2019, згідно якої покупець отримав від продавця товар - металопрофіль Т-35 у кількості 2 414,356 м. кв. на загальну суму 306 613,56 грн. з ПДВ (а.с.45).

У свою чергу, сировина для виготовлення метало профілю поставлялася для позивача від TOB Дніпропрофіль відповідно до договору поставки №2011/1 від 20.11.2019 (а.с.31-37). Факт поставки сировини для позивача підтверджується видатковою накладною №988 від 28.11.2019, згідно якої TOB Дніпропрофіль передав, a TOB Преміум Плас отримав товар-прокат плоский з вуглецевої, холоднокатаної сталі марки DXS 1D ст. JIS G 3312, ллaкoвaний з полімерним покриттям в рулонах Zn-400 м. кв. 0,45 х 1250 мм RAL 8017 MATT у кількості 19,875 тон на загальну суму 462 156,24 грн. з ПДВ (а.с.38). Факт поставки сировини для TOB Преміум Плас підтверджується товарно-транспортною накладною №P2811 від 28.11.2019 (а.с.39).

ТзОВ Преміум Плас подано на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних податкові накладні №100 від 25.11.2019 на загальну суму 51613,66 грн. (а.с.23) та №139 від 29.11.2019 на загальну суму 100000,00 грн. (а.с.24).

Однак, відповідно до квитанцій від 13.12.2019 реєстрація зазначених податкових накладних була зупинена на підставі пункту 201.16 статті 201 ПK України, у зв`язку із тим, що обсяг постачання товару/послуги 7216 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу постачання, що відповідає вимогам підпункту 2.1 пункту 2 Критеріїв ризиковості здійснення операції. У квитанціях позивачу також було запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в ЄPПH (а.с.25-26).

Для підтвердження реєстрації податкових накладних №100 від 25.11.2019 та №139 від 29.11.2019 ТзОВ Преміум Плас було подано пояснення №16 та №17 від 14.01.2020, a також пакет додаткових документів, зокрема: договір поставки №16 від 05.11.2019; договір поставки 2011/1 від 20.11.2019; видаткові накладні №150 від 29.11.2019 та №988 від 28.11.2019; товарно-транспортну накладну №Р2811 від 28.11.2019; платіжні доручення №390 від 08.11.2019, №391 від 08.11.2019, №401 від 25.11.2019, №412 від 29.11.2019.

Враховуючи те, що дані податкові накладні стосувалися однієї операції, то пояснення №16 і №17 від 14.01.2020 та подані документи були спільними. Зокрема, у поясненнях вказано, що ТзОВ Преміум Плас реалізувало товар ТОВ Стройформат інвест за видатковою накладною №150 від 29.11.2019 на суму 306613,56 грн. 25.11.2019 позивачем на розрахунковий рахунок було отримано передоплату за товар, згідно платіжного доручення №401 від 25.11.2019, у зв`язку з чим була складена податкова накладна №100 від 25.11.2019. У свою чергу, 29.11.2019 позивачем було отримано оплату за товар згідно платіжного доручення №412 від 29.11.2019, у зв`язку з чим була складена податкова накладна №139 від 29.11.2019. Крім того вказано, що поставка товару здійснювалась згідно договору поставки №16 від 05.11.2019 самовивозом. Реалізований товар був вироблений ТзОВ Преміум Плас , у свою чергу сировина була придбана у ТОВ Дніпропрофіль . Також позивачем була зазначено, що основним видом діяльності ТзОВ Преміум Плас є виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій. В процесі переробки утворюється готова продукція, і відповідно з іншими кодами УКТЗЕД реалізується (а.с.29-30).

Однак, комісією ГУ ДПC у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення від 16.01.2020 №1440371/43252092 (а.с.19-20) та №1440370/43252092 (а.с.21-22) про відмову в реєстрації податкових накладних №100 від 25.11.2019 та №139 від 29.11.2019, з підстав ненадання платником податку копій документів, a саме: не надано первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні.

Вважаючи вищезазначені рішення про відмову у реєстрації податкових накладних протиправними, позивач звернувся в суд з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Як зазначено у пункті 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 117 (далі - Постанова № 117), яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації (далі - Порядок роботи комісій); Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації (далі - Порядок розгляду скарг).

Згідно з пунктом 1 Порядку зупинення реєстрації цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Пунктом 2 Порядку № 117 передбачено, що терміни вживаються у такому значенні:

моніторинг - сукупність заходів та методів роботи контролюючих органів, що виявляє за результатами проведення аналізу наявної інформації в інформаційних ресурсах ДФС та/або за результатами проведення обробки та. аналізу податкової інформації об`єктивні ознаки наявності ризиків порушення норм податкового законодавства;

критерій оцінки ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник моніторингу, що характеризує ризик;

ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складання та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту а/б пункту 185.1 статті 185, підпункту а/б пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 ПК України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено у такій податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності, уникнення, платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку (пункт 5 Порядку зупинення реєстрації).

Так, у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 6 Порядку зупинення реєстрації).

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7 Порядку зупинення реєстрації).

Отже, підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є відповідність: 1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку; 2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.

Відповідно до пункту 10 Порядку зупинення реєстрації Критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

На виконання вищезазначеної норми, листом ДФC №1962/99-99-29-01-01 від 07.08.2019 затверджено Критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Відповідно до підпункту 2.1 пункту 2 Критерії ризиковості здійснення операцій, операція, відображена у податковій накладній/розрахунку коригування, відповідає критеріям ризиковості здійснення операцій, якщо: обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку(ий) подано на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр), дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 відсотків загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД та послуг з кодами згідно з ДКПП, перелік яких визначено ДФС відповідно до додатка, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в Таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється).

З даного приводу суд вважає за необхідне зазначити, що лист Державної фіскальної служби України №1962/99-99-29-01-01 від 07.08.2019 не затверджений будь-яким наказом Державної фіскальної служби України і не погоджений з Міністерством фінансів України.

З огляду на відсутність державної реєстрації вказаний лист не може вважатись актом управління довгострокового та неодноразового застосування, який встановлює, змінює або припиняє загальні правила регулювання однотипних відносин щодо широкого кола осіб, а тому має виключно інформативно-рекомендаційний характер.

При розгляді справи суд враховує також висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 02.04.2019 у справі №822/1878/18, зокрема, що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у постановах від 21.05.2019 у справі №815/2791/18, від 09.07.2019 у справі №140/2093/18, від 30.07.2019 у справі №320/6312/18 та від 20.11.2019 у справі №560/279/19.

Відповідно до пункту 12 Порядку зупинення реєстрації у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (пункт 13 Порядку зупинення реєстрації).

Як уже було встановлено судом, контролюючим органом було сформовано та надіслано позивачу квитанції від 13.12.2019, реєстрація зазначених податкових накладних була зупинена на підставі пункту 201.16 статті 201 ПK України, у зв`язку із тим, що обсяг постачання товару/послуги 7216 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу постачання, що відповідає вимогам підпункту 2.1 пункту 2 Критеріїв ризиковості здійснення операції. У квитанціях позивачу також було запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в ЄPПH (а.с.25-26).

Проте, у квитанціях від 13.12.2019 не вказано конкретний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН. Лише запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію. Хоча перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН визначено пунктом 14 Порядку №117, конкретний перелік таких документів може залежати, зокрема від змісту операції з постачання, суб`єктного складу її учасників, їх податкової поведінки.

Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

Отже, зупинення реєстрації податкових накладних на підставі критеріїв ризиковості, встановлених листом ДФС, порушує принцип правової визначеності та передбачуваності, а відтак, є неправомірним.

Аналогічні правові висновки Верховного Суду викладено у постановах від 02.04.2019 у справі № 822/1878/18, від 21.05.2019 у справі № 815/2791/18, від 09.07.2019 у справі №140/2093/18, 30.07.2019 у справі №320/6312/18, 20.11.2019 у справі №560/279/19.

Також суд зазначає, що механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений Наказом Міністерства фінансів України 12.12.2019 № 520 (далі - Порядок № 520).

Відповідно до пункту 4 Порядку №520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством (пункт 5 Порядку №520).

Згідно з пунктом 3 Порядку №520 комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Відповідно до пункту 6 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня (пункт 9 Порядку №520).

Відповідно до пункту 11 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Згідно з пунктом 12 Порядку № 520 рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.

Як встановлено судом та не заперечується відповідачами для підтвердження реєстрації податкових накладних №100 від 25.11.2019 та №139 від 29.11.2019 ТзОВ Преміум Плас було подано пояснення №16 та №17 від 14.01.2020, a також пакет додаткових документів, зокрема: договір поставки №16 від 05.11.2019; договір поставки 2011/1 від 20.11.2019; видаткові накладні №150 від 29.11.2019 та №988 від 28.11.2019; товарно-транспортну накладну №Р2811 від 28.11.2019; платіжні доручення №390 від 08.11.2019, №391 від 08.11.2019, №401 від 25.11.2019, №412 від 29.11.2019.

Проте, комісія ГУ ДПС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, розглянувши ці документи, прийняла рішення про відмову у реєстрації податкових накладних №100 від 25.11.2019 та №139 від 29.11.2019.

З даного приводу суд зазначає, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не було зазначено перелік документів, необхідних для її реєстрації. Податковим органом лише запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію, без уточнення їх переліку. У свою чергу, в оскаржуваному рішенні Комісії про відмову в реєстрації такої податкової накладної фактично було лише процитоване положення пункту 5 Порядку №520, а саме: третій абзац цього пункту, тобто викладена загальна норма без зазначення конкретних документів, яких, на думку відповідача, не вистачає для здійснення реєстрації податкової накладної, а також без повідомлення причин та мотивів, за яких надані позивачем пояснення та документи не були враховані.

При цьому, на думку суду, подані позивачем для реєстрації податкових накладних документи не мають дефекту форми, змісту або походження, які спричинили б втрату первинними документами юридичної сили, та підтверджують факт здійснення господарської операції. Разом з тим, Комісія, не зважаючи на надіслані позивачем документи, прийняла оскаржувані рішення про відмову в реєстрації податкових накладних №100 від 25.11.2019 та №139 від 29.11.2019, без зазначення, як було вказано вище, мотивів неврахування поданих позивачем документів. Які саме документи було враховано, а які ні, в рішенні комісії також не зазначено.

Крім того, стосовно ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні, суд зазначає, що в приписі до даного пункту, у дужках, зазначено, що документи, які не надано платником необхідно підкреслити. Між тим, рішення відповідача не містить жодних підкреслень, що свідчить про не надання комісією належної оцінки вирішенню питання, які ж саме документи платником податку не було подано, і яким чином це унеможливило реєстрацію податкових накладних в ЄРПН.

Суд зазначає, що загальними вимогами, яким повинен відповідати акт індивідуальної дії, як акт правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість. У разі незазначення в індивідуальному акті підстав його прийняття (фактичних і юридичних), чітких та зрозумілих мотивів його прийняття такий акт не може вважатися правомірним.

Таким чином, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

На думку суду, у позивача були наявні документи достатні для прийняття контролюючим органом рішень про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Разом з тим, з огляду на неконкретність вимоги контролюючого органу про надання документів рішення про відмову в реєстрації податкових накладних не відповідає критерію обґрунтованості.

Відтак суд приходить до висновку, що прийняття відповідачем 1 оскаржуваних рішення з підстав неподання позивачем первинних документів є неправомірним.

Крім того, суд не бере до уваги твердження представника відповідачів про необхідність подання позивачем первинних документів щодо навантаження продукції, оскільки у поясненнях №16 та №17 від 14.01.2020 представником позивача було вказано, що поставка товару здійснюється самовивозом. Згідно пункту 1.4 договору поставки №16 від 05.11.2019 в ціну товару включена вартість послуг по навантаженню товару на відкритий транспортний засіб, тобто навантаження товару здійснювалося позивачем власними силами без залучення третіх осіб, а тому окремих документів щодо навантаження продукції позивачем і не могло бути надано.

Також суд звертає увагу, що Порядок №117 втратив чинність 01.02.2020, проте був чинним на момент зупинення реєстрації податкових накладних №100 від 25.11.2019 року та від №139 від 29.11.2019 року.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідач 1 не довів правомірності рішень комісії ГУ ДПС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 16.01.2020 року №1440371/43252092 про відмову в реєстрації податкової накладної №100 від 25.11.2019 року та від 16.01.2020 року №1440370/43252092 про відмову в реєстрації податкової накладної №139 від 29.11.2019 року, поданої ТзОВ Преміум Плас , а тому позовні вимоги в цій частині є підставними та підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №100 від 25.11.2019 року та №139 від 29.11.2019 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до пунктів 2, 10 часини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи і не спростовано відповідачами, надані позивачем документи підтверджували реальність здійснення господарської операції по поданій податковій накладній. Документи складені з дотриманням вимог законодавства і були достатніми для реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

Відповідно до статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенство права.

Принцип верховенства права сформувався як інструмент протидії свавіллю держави, що виявляється в діях її органів як у цілому, так і окремих із них. Верховенство права - це розуміння того, що верховна влада, держава та її посадові особи мають обмежуватися законом.

У судовому рішенні Європейського суду з прав людини у справі Олссон проти Швеції від 24.03.1988 (скарга №10465/83) зазначено, що серед вимог, які суд визначив як такі, що випливають з фрази передбачено законом, є наступні: будь-яка норма не може вважатися законом, якщо вона не сформульована з достатньою точністю так, щоб громадянин самостійно або, якщо знадобиться, з професійною допомогою міг передбачити з часткою ймовірності, яка може вважатися розумною в даних обставинах, наслідки, які може спричинити за собою конкретну дію; фраза передбачено законом не просто відсилає до внутрішнього права, але має на увазі і якість закону, вимагаючи, щоб останній відповідав принципу верховенства права. У внутрішньому праві повинні існувати певні заходи захисту проти свавільного втручання публічної влади у здійснення прав; закон, який передбачає дискреційні повноваження, сам по собі не є несумісним з вимогами передбачуваності за умови, що дискреційні повноваження та спосіб їх здійснення вказані з достатньою ясністю для того, щоб з урахуванням правомірності мети зазначених заходів забезпечити індивіду належний захист від свавільного втручання влади. Крім того, згідно пунктом 65 вказаного рішення Суду, втручання повинно бути зумовлено досягненням правомірної цілі.

Також Європейський суд з прав людини вказує, що у відповідності зі сформованою практикою Суду, під поняттям необхідності мається на увазі, що втручання відповідає якій-небудь нагальній суспільній потребі і що воно пропорційно законній меті. При визначенні того, чи є втручання необхідним у демократичному суспільстві, Суд враховує, що за державами - учасницями Конвенції залишається певна свобода розсуду.

Європейський суд з прав людини у пунктом 50 рішення від 13.01.2011 у справі Чуйкіна проти України (заява №28924/04) констатував: що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд, в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. the United Kingdom), пп.28 36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, пунктом 45, від 10 липня 2003 року, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, пунктом 25, ECHR 2002-II).

Суд також зауважує, що рішення суду має бути не тільки законним та обґрунтованим, воно повинно бути ще й ефективним у захисті порушених прав, свобод та інтересів, а тому вважає, що покладання на відповідача 2, як на єдину уповноважену на такі дії особу, обов`язку зареєструвати вказані податкові накладні в ЄРПН, не вважатиметься втручанням у його дискреційні повноваження.

На підставі зазначеного, а також з огляду на ту обставину, що відповідачами будь-які підставні та правомірні зауваження до поданих позивачем документів не висловлено, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних спірні податкові накладні, подані ТзОВ Преміум Плас .

Водночас, на аргумент представника відповідачів у відзиві на позовну заяву про неможливість встановлення реєстраційної суми на електронному рахунку позивача в системі електронного адміністрування ПДВ на момент прийняття рішення судом в даній справі, то суд вважає за необхідне зазначити, що перевірка таких сум законодавцем не ставиться як умова для реєстрації на підставі рішення суду податкових накладних, реєстрація яких була зупинена. Крім того, перевірка наявності суми ПДВ відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 ПК України здійснюється після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі, тоді як у квитанціях від 13.12.2019 року невідповідність реєстраційної суми на електронному рахунку позивача сумі, зазначеній у відповідних податкових накладних, не встановлено.

Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позов ТзОВ Преміум Плас необхідно задовольнити повністю.

Крім того, відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області та ДПС України судовий збір пропорційно до розміру задоволених вимог по 2102,00 грн. з кожного, сплаченого відповідно до платіжного доручення від 26.02.2020 року № 95 (а.с.18).

Щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з частиною третьою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Водночас частинами четвертою, п`ятою статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Разом з тим, відповідно до частин шостої та сьомої статті 134 КАС України визначено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

У пункті 269 Рішення у справі East/West Alliance Limited проти України Європейський суд з прав людини зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Як вбачається із доданих письмових доказів (договору про надання правової допомоги від 11.02.2020 (а.с.61), акту №1-000000100 здачі-приймання робіт (наданих послуг) (а.с.62), рахунку-фактури №11-к000000100 від 24.02.2020 (а.с.63), платіжного доручення №97 від 26.02.2020 року (а.с.64) позивач сплатив адвокату ОСОБА_1 кошти в загальній сумі 5000,00 грн. на оплату правової допомоги, яка відповідно до акту №1-000000100 здачі-приймання робіт (наданих послуг) складається з: вивчення документів у справі (3 год), вивчення судової практики з відповідних відносин (3 год), підготовка позовної заяви (8 год).

У свою чергу, представник відповідача у відзиві на позовну заяву вказав на відсутність підстав для стягнення з відповідачів витрат на професійну правову допомогу у розмірі 5000,00 грн., оскільки позивач не надав суду доказів ведення адвокатом Крючковим В. О. Книги обліку доходів і витрат, а також зазначив, що відповідно до попереднього (орієнтовного) розрахунку суми витрат на професійну правову допомогу, до переліку послуг віднесено участь у судових засіданнях, однак розгляд даної справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, а тому необхідність надання адвокатом даної послуги виключається.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним статтями 19, 20 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , та враховуючи предмет спору, значення справи для сторін та конкретні обставини справи, яка не є складною, суті виконаних послуг, сума, заявлена до відшкодування у розмірі 5000,00 грн є надмірною та неспівмірною з фактичним обсягом наданих адвокатом послуг, оскільки послуги щодо вивчення документів у справі (3 год) та вивчення судової практики з відповідних правовідносин (3 год) охоплюються загальною діяльністю адвоката та мають на меті складання позовної заяви і подання її до суду.

З урахуванням принципу справедливості і складності справи, обсягу опрацьованого матеріалу, суд вважає за необхідне присудити на користь позивача витрати на правову допомогу, понесені у зв`язку з наданням адвокатом послуг по підготовці позовної заяви у сумі 3000,00 грн. Решту витрат у сумі 2000,00 грн. повинен понести позивач.

Крім того, суд не бере до уваги твердження представника відповідачів про те, що для підтвердження та обґрунтування розміру витрат на правничу допомогу необхідним є доведення відображення адвокатом доходів, отриманих від незалежної професійної діяльності, як самозайнятої особи шляхом надання доказів ведення Книги обліку доходів та витрат, оскільки така правова позиція підлягає застосуванню в разі ненадання позивачем на підтвердження заявлених витрат на професійну правничу допомогу відповідних банківських документів про їх сплату. Саме з урахуванням таких обставин ухвалено постанову Верховного Суду від 15.05.2018 у справі № 821/1594/17, на яку посилається представник відповідачів.

Отже, враховуючи вищевикладене, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області та ДПС України необхідно стягнути судовий збір пропорційно до розміру задоволених вимог по 2102,00 грн. з кожного, сплаченого відповідно до платіжного доручення від 26.02.2020 року № 95 (а.с.18), а також витрати на правову допомогу пропорційно до розміру задоволених вимог по 1500,00 грн. з кожного.

Керуючись статтями 243 ч. 3, 245, 246, 250 КАС України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 16 січня 2020 року №1440371/43252092 та від 16 січня 2020 року №1440370/43252092.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подані Товариством з обмеженою відповідальністю Преміум Плас податкові накладні від 25 листопада 2019 року №100 та від 29 листопада 2019 року №139.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4, код ЄДРПОУ 43143484) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Преміум Плас (45631, Волинська область, Луцький район, село Милуші, вулиця Тарасова, 8, код ЄДРПОУ 43252092) судовий збір у розмірі 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві грн. 00 коп.) та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 1500,00 грн. (одна тисяча п`ятсот грн. 00 коп.).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (04053, місто Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Преміум Плас (45631, Волинська область, Луцький район, село Милуші, вулиця Тарасова, 8, код ЄДРПОУ 43252092) судовий збір у розмірі 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві грн. 00 коп.) та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 1500,00 грн. (одна тисяча п`ятсот грн. 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, з урахуванням пункту 3 розділу VI Прикінцевих положень КАС України.

Головуючий-суддя О. О. Андрусенко