Рішення

від 06.05.2020 по справі 120/479/20-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

06 травня 2020 р. Справа № 120/479/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шаповалової Тетяни Михайлівни, розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю БІЗНЕС - ГАРМОНІЯ до Головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2020 року Товариств з обмеженою відповідальністю БІЗНЕС - ГАРМОНІЯ (далі - ТОВ БІЗНЕС - ГАРМОНІЯ ) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі - відповідач 1), Державної податкової служби України (далі - відповідач 2), у якому просило суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС України у Вінницькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 09.12.2019 року № 1346873/34272532, від 09.12.2019 року № 1346874/34272532, від 09.12.2019 року № 1346872/34272532, від 11.12.2019 року № 1349989/34272532, від 11.12.2019 року № 1349987/34272532, від 11.12.2019 року № 1349988/34272532;

зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 27 від 08.10.2019 року, № 28 від 11.10.2019 року, № 29 від 16.10.2019 року, № 26 від 04.10.2019 року, № 30 від 30.10.2019 року та № 31 від 30.10.2019 року, що складені ТОВ БІЗНЕС ГАРМОНІЯ датою їх надіслання для реєстрації у ЄРПН.

А також просить зобов`язати подати суду звіт про виконання рішення суду протягом одного місяця з дня набрання рішенням суду законної сили; судові витрати покласти на відповідачів.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що згідно приписів п.187.1 ст. 187, п.201.10, 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України ТОВ БІЗНЕС - ГАРМОНІЯ було складено податкові накладні № 27 від 08.10.2019 року на суму 987 840,00 грн., № 28 від 11.10.2019 року на суму 20 160 грн., № 29 від 16.10.2019 року на суму 403 200 грн., № 26 від 04.10.2019 року на суму 393 960 грн., № 30 від 30.10.2019 року на суму 84 420 грн., №31 від 30.10.2019 року на суму 84 420 грн. та направлено їх для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Однак рішеннями комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області від 09.12.2019 року та від 11.12.2019 року позивачу відмовлено у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивач вважає дані рішення протиправними, що і стало підставою для звернення з цим позовом до суду.

Ухвалою суду від 10.02.2020 року, прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку статті 262 КАС України, а також встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.

29.04.2020 року представник Головного управління ДПС у Вінницькій області подав відзив на адміністративний позов, у якому вказував, що на виконання вимог пунктів 201.16.1-201.16.2 ст. 201 ПК України та пропозицій викладених у квитанціях позивачем надано первинні документи, пояснення на підтвердження здійснення господарських операцій по зупинених податкових накладних. Проте, платником не надано письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена, зокрема, відсутнє документальне підтвердження походження товару, документи щодо відповідності від виробника, а також придбання товару не прослідковується по ланцюгу постачання.

Також вказував, що на момент прийняття рішення про відмову в реєстрації податкових накладних, позивач не виконав всіх умов визначених законом, не надав необхідних документів на підтвердження реальності господарської операції.

Відповідач вважає, що діяв на підставі та в спосіб, що визначені законом, а тому просить суд відмовити в задоволенні позову.

29.04.2020 року представник Державної податкової служби України подав відзив на адміністративний позов, у якому вказував, що в конкретному випадку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято комісією ГУ ДПС у Вінницькій області, відтак ДПС України і Комісія державної податкової служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про визнання дій неправомірними не можуть виступати відповідачами по справі та не мають змоги вчинити жодних дій в напрямку реєстрації податкових накладних у випадку задоволення судом позову.

Враховуючи наведене, ДПС України при прийнятті рішення, діяла на підставі та в спосіб, що визначені законом, а тому просить суд відмовити в задоволенні позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідивши матеріали справи, оцінивши інші докази в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.

17.03.2006 року Виконавчим комітетом Вінницької міської ради було проведено державну реєстрацію ТОВ Бізнес-Гармонія із видом економічної діяльності (КВЕД) 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.

ТОВ Бізнес-Гармонія зареєстроване платником податку на додану вартість згідно свідоцтва № 01862626 від 12.04.2006 року.

З метою провадження господарської діяльності, на підставі угоди про оренду №3 від

01.01.2019 року, ТОВ Бізнес-Гармонія орендує у ПАТ Вінницясервіспостач складське приміщення, площею 16 кв.м. та на підставі нотаріального посвідченого договору оренди транспортного засобу від 02.08.2018 року автомобіль Mazda СХ5.

Основним видом діяльності Позивача є поставка запасних частин для поточного та капітального ремонту повітряних суден цивільного та військового призначення.

19 липня 2019 року між ТОВ Бізнес-Гармонія як постачальником та Державним підприємством Миколаївський авіаремонтний завод НАРП був укладений договір поставки № 41 А-19, за умовами п.п. 1.1. якого, постачальник зобов`язується, згідно заявок покупця поставити продукцію - носимий аварійний запас НАЗ-7М, а покупець оплатити і прийняти замовлену ним продукцію за ціною, у кількості й в асортименті, зазначених у Специфікації, що є невід`ємною частиною даного договору.

На підставі рахунку № 14 від 19.07.2019 року, виписаному позивачем, згідно платіжного доручення № 4228 від 08.10.2019 року, ДП НАРП перерахувало позивачу кошти в сумі 987 840,00 гривень як передоплату (70%) згідно договору №41-А-19 від 19.07.2019 року.

У відповідності до п. 187.1. ст. 187, п. 201.10. ст. 201 ПК України, позивач склав податкову накладну № 27 від 08.10.2019 року на суму 987 840,00 грн., (у т.ч. ПДВ 164 640,00 грн.), яку надіслав до ДПС України для реєстрації у ЄРПН.

У подальшому, позивач реалізував ДП Миколаївський авіаремонтний завод НАРП обумовлені договором товари: згідно видаткової накладної № 26 від 11.10.2019 року на суму 1 008 000 грн. (у т.ч. ПДВ 168 000 грн.); згідно видаткової накладної № 27 від 16.10.2019 року на суму 403 200 грн., (у т.ч. ПДВ 67 200 грн.).

У зв`язку з відвантаженням товару та фактом виникнення податкових зобов`язань, позивачем були складені податкові накладні № 28 від 11.10.2019 року на суму 20 160 грн., (у т.ч. ПДВ 3 360 грн.); № 29 від 16.10.2019 року на суму 403 200 грн., (у т.ч. ПДВ 67 200 грн.), які позивач направив для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Проте, зі змісту квитанцій ДПС України від 31.10.2019 року, 31.10.2019 року та від 14.11.2019 року, слідує: Документ прийнято. Реєстрація зупинена. Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України , реєстрація ПН/РК від 04.04.2019 № 1 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6. п.1 Критеріїв ризиковості платника податку . Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН .

На виконання вимог п. 201.16 ст. 201 ПК України, 06.12.2019 року за вих. №28, № 29 та №30, позивачем направлено відповідачу 1 пояснення та документи, якими опосередковувалась господарська операція, зокрема документи на отримання товару від постачальників та подальшу реалізацію такого товару покупцю ДП Миколаївський авіаремонтний завод НАРП .

Перелік наданих відповідачу 1 документів включав договори поставки, специфікації, рахунки-фактури, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні на перевезення товару, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, наказів про відрядження, платіжні доручення на перерахування коштів, банківські виписки та паспорти якості НМ-9220-0 ПС на носимий аварійний запас НАЗ-7М.

Однак комісією ГУ ДІІС у Вінницькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації були прийняті рішення про відмову у реєстрації податкових накладних, а саме, від 09.12.2019 року № 1346873/34272532 щодо податкової накладної № 27 від 08.10.2019 року; від 09.12.2019 року № 1346872/34272532 щодо податкової накладної № 28 від 11.10.2019 року; від 09.12.2019 року № 1346874/34272532 щодо податкової накладної № 29 від 16.10.2019 року.

19.07.2019 року між ТОВ Бізнес-Гармонія та ДП Миколаївський авіаремонтний завод НАРП було укладено договір поставки № 40А-19, за умовами п.п. 1.1. якого, постачальник зобов`язується, згідно заявок покупця поставити продукцію - пліт рятувальний ПСН-1, а покупець оплатити і прийняти замовлену ним продукцію за ціною, у кількості й в асортименті, зазначених у Специфікації, що є невід`ємною частиною даного договору.

На підставі рахунку № 15 від 19.07.2019 року, виписаному позивачем, згідно платіжного доручення № 4188 від 04.10.2019 року, ДП НАРП перерахувало позивачу кошти в сумі 393 960,00 гривень (в т.ч. ПДВ 65 660 грн.) як передоплату (70%) згідно договору №40А-19 від 19.07.2019 року.

У відповідності до п. 187.1. ст. 187, п. 201.10. ст. 201 ПК України, позивач склав податкову накладну № 26 від 04.10.2019 року на суму 393 960 грн., (у т.ч. ПДВ 65 660 грн.), яку надіслав до ДПС України для реєстрації у ЄРПН.

У подальшому, на виконання взятих на себе за договором поставки зобов`язань, позивач відвантажив на ДП Миколаївський авіаремонтний завод НАРП обумовлені договором товари: за видатковою накладною № 28 від 30.10.2019 року, за видатковою накладною № 29 від 30.10.2019 року.

У зв`язку з відвантаженням товару та фактом виникнення податкових зобов`язань, позивачем були складені податкові накладні: № 30 від 30.10.2019 року на суму 84 420 грн., (в т.ч. ПДВ 14 070 грн.); № 31 від 30.10.2019 року на суму 84 420 грн., (в т.ч. ПДВ 14 070 грн.) та направлені для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Проте, зі змісту квитанцій ДПС України від 31.10.2019 року, 14.11.2019 року та від 14.11.2019 року, слідує: Документ прийнято. Реєстрація зупинена. Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 04.04.2019 № 1 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6. п.1 Критеріїв ризиковості платника податку . Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН .

На виконання вимог п. 201.16 ст. 201 ПК України, 10.12.2019 року за вих. №31, № 32 та №33, позивачем направлено відповідачу 1 пояснення та документи, якими опосередковувалась господарська операція, зокрема документи на отримання товару від постачальників та подальшу реалізацію такого товару покупцю ДП Миколаївський авіаремонтний завод НАРП . Перелік наданих відповідачу 1 документів включав: договір поставки та специфікацію; рахунок-фактуру; видаткові накладні, товарно-транспортні накладні на перевезення товару; довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей; наказ про відрядження; платіжні доручення на перерахування коштів і банківські виписки; комплект первинних бухгалтерських документів на придбання товару у постачальників; паспорти П-9350-00 ПС на плоти рятувальні надувні одномісні ПСН-1.

Однак комісією ГУ ДПС у Вінницькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації були прийняті рішення про відмову у реєстрації податкових накладних: від 11.12.2019 року № 1349988/34272532 (щодо податкової накладної № 26 від 04.10.2019 року), від 11.12.2019 року № № 1349987/34272532 (щодо податкової накладної № 30 від 30.10.2019 року), від 11.12.2019 року № № 1349989/34272532 (щодо податкової накладної № 31 від 30.10.2019 року).

Позивач вважає, що зазначені рішення комісії ГУ ДПС у Вінницькій області про відмову у реєстрації податкових накладних є протиправними, прийняті всупереч наявності та надання пояснення та всіх необхідних документів, передбачених п. 14 Постанови КМУ № 117 від 21.02.2018 року, якими підтверджується реальність господарських операцій, а тому звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України, (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп. "а", "б" п. 185.1 ст. 185 ПК України об`єктом оподаткування є, зокрема, постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно з приписами пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п. 188.1 ст. 188 ПК України).

Згідно з вимогами п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п. 201.7 ст. 201 цього ж Кодексу податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Відповідно до вимог п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" від 29 грудня 2010 року № 1246 (далі - Порядок № 1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п. 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21 лютого 2018 року № 117, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Згідно з вимогами п. 4 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 117) у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак, визначених у пункті 3 цього Порядку, такі податкова накладна/розрахунок коригування не підлягають моніторингу та підлягають реєстрації в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку № 117 передбачено, що податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Згідно з пп. 6 та 7 Порядку № 117 у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Отже, підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є відповідність: 1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку; 2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.

Суд зазначає, що вимог п.п. 6 та 7 Порядку № 117 є чіткими і не припускають неоднозначне (множинне) трактування обов`язків контролюючих органів.

Разом з тим, реєстрацію поданих позивачем податкових накладних зупинено (як зазначено в квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних) через те, що податкові накладні відповідають вимогам пп. 1.6 п. 1 "Критеріїв ризиковості платника податку".

Таким чином, зупиняючи реєстрацію податкових накладних № 27 від 08.10.2019 року на суму 987 840,00 грн., № 28 від 11.10.2019 року на суму 20 160 грн., № 29 від 16.10.2019 року на суму 403 200 грн., № 26 від 04.10.2019 року на суму 393 960 грн., № 30 від 30.10.2019 року на суму 84 420 грн., №31 від 30.10.2019 року на суму 84 420 грн в Єдиному реєстрі податкової накладної відповідачем застосовано формулювання, яке п.п. 6 та 7 Порядку не передбачено.

Вказане свідчить про те, що контролюючим органом реєстрацію податкової накладної зупинено з підстав, які не передбачені законодавством.

Згідно документа Державної фіскальної служби України від 07.08.2019 року, п. 1.6 "Критерії ризиковості платника податку і здійснення операцій", комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків.

Слід зазначити, що п.1.6 Критеріїв ризиковості платника податку, містить в собі 6 додаткових ступенів ризику. При цьому, відповідачем в квитанціях не зазначено якому саме із 6 критеріїв п.1.6 відповідає позивач.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з п. 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.

У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.

Інформація про внесення/виключення платника податку до/з переліку ризикових платників податків, відповідно до пунктів 1.1-1.6 цих Критеріїв, стає доступною платнику в Електронному кабінеті.

Відповідно до вимог п. 12 та 13 Порядку № 117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Зупиняючи реєстрацію податкових накладних позивача, відповідач не вказав, якому саме критерію ризикованості платника податку відповідає позивач та не зазначив, за якою саме підставою позивача із вказаних у п.1.6 Критеріїв віднесено до ризикових платників.

Разом з тим, як вбачається зі змісту квитанцій про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, які надіслані в електронний кабінет позивача, відповідач у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладених лише запропонував надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію.

Суд зауважує, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Крім того, згідно із ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23 лютого 2006 року № 3477-IV суди при розгляді справ застосовують рішення та практику Європейського суду з прав людини як джерело право.

Так, у справі Рисовський проти України Суд зазначив про особливу важливість принципу належного урядування , який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах Беєлер проти Італії [ВП], заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, Онер`їлдіз проти Туреччини [ВП], заява N 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, Megadat.comS.r.l. проти Молдови , заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і Москаль проти Польщі , заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року).

На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах Лелас проти Хорватії , заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і Тошкуце та інші проти Румунії , заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах Онер`їлдіз проти Туреччини , п. 128, та Беєлер проти Італії , п. 119).

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі Лелас проти Хорватії , п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки , п. 58, а також рішення у справі Ґаші проти Хорватії , заява N 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі Трґо проти Хорватії , заява N 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року).

Натомість у спорі між сторонами суд встановлено недотримання відповідачем принципу належного урядування у розумінні практики Європейського суду з прав людини. Зокрема, надсилаючи позивачу квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних, відповідач не діяв у належний, чіткий та якомога послідовніший спосіб. Про це свідчить та обставина, що пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкових накладних, носить загальний характер, а з їх змісту неможливо встановити, які саме документи платнику необхідно надати.

Водночас невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії свідчить про його протиправність.

Зазначена позиція висловлена Верховним судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 23 жовтня 2018 року (справа №822/1817/18), ухвалі Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 2 квітня 2019 року у справі №819/1073/19.

Відтак допущені державним органом помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються, як і не можуть покладати на таких осіб тягар відповідальності.

Також суд звертає увагу, що окремими положеннями Порядку зупинення реєстрації № 117 не визначено конкретних критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Натомість, на підставі пункту 10 цього Порядку зобов`язано Державну фіскальну службу України визначити такі критерії та погодити їх з Міністерством фінансів України. На час виникнення спірних відносин, критерії ризиковості, які були підставою для зупинення реєстрації податкової накладної, як передумови прийняття відповідного рішення Комісії, визначені листом ДФС за № 1962/99-99-29-01-01 від 07.08.2019 року.

При цьому суд зауважує, що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні ст. 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до ст. 7 КАС України. Натомість, платником податків надано до податкового органу первинні документи на підтвердження господарських операцій. Акти, що затверджують критерії ризиковості платника податків мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

А тому визначення таких критеріїв листом ДФС суперечить вимогам принципів правової визначеності та передбачуваності.

Такий висновок суду узгоджується з позицією Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 02 квітня 2019 року по справі №822/1878/18.

Крім того, відповідно до п. 14 Порядку № 117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Згідно з п. 15 Порядку № 117 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором, або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Пунктом 16 Порядку № 117 визначено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Згідно з вимогами п.п. 18-20 Порядку № 117 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Судом встановлено, що з метою реєстрації податкових накладних у ЄРПН позивач надіслав всі наявні у нього документи, що стосуються відповідних господарських операцій, оскільки в квитанціях про зупинення реєстрації була відсутня інформація, які саме пояснення та документи потрібно подати для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Так, 05.12.2019 року на підтвердження господарських операцій ТОВ БІЗНЕС -ГАРМОНІЯ надало листи підтвердження № 66, 67, 68, 69, 69, 70 з копіями документів, які підтверджують отримання та відвантаження товару, згідно додатків.

Зазначені пояснення та документи надано позивачем і до суду.

Суд зазначає, що відповідно до вимог п. 21 Порядку № 117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Згідно з п. 22 Порядку № 117 рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі.

Пунктом 23 Порядку № 117 визначено, що таке рішення приймається комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку.

Оскаржувані рішення відповідача про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування прийняті в зв`язку із ненаданням платником податку копій документів: документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; відсутнє документальне підтвердження походження товару, документи щодо відповідності товару від виробника; придбання товару не прослідковується по ланцюгу постачання.

Водночас аналіз наданих позивачем документів вказує на те, що надіслані позивачем письмові пояснення з копіями первинних та інших документів повністю відображають зміст господарських операцій позивача та є достатніми для прийняття відповідачем рішень про реєстрацію податкових накладних.

Відтак, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, а також враховуючи те, що такі документи були надані контролюючому органу, суд доходить висновку, що у відповідача не було достатніх підстав для відмови у проведенні реєстрації податкових накладних позивача.

Також суд наголошує, що у цій справі суд не надає оцінку реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, на підставі яких складено спірні податкові накладні, оскільки це питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

З огляду на викладене суд визнає протиправними і такими, що підлягають скасуванню рішення відповідачів про відмову у реєстрації спірних податкових накладених, складених позивачем.

Крім того, є обгрунтованими та підлягають задоволенню позовні вимоги про зобов`язання відповідача 2 вчинити дії щодо реєстрації таких накладених в ЄРПН.

Так, відповідно до п. 201.1, 201.10 ст. 201 ПК України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

Водночас зазначена норма закону розрахована на відсутність спірних правовідносин, оскільки у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим.

Згідно з вимогами п.п. 19, 20 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в ЄРПН податкових накладних/розрахунку коригування, реєстрацію яких попередньо було зупинено, належить до повноважень ДПС України.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, надані позивачем документи складені з дотриманням вимог законодавства та були достатніми для реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відтак суд доходить висновку про наявність правових підстав для зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкові накладні № 27 від 08.10.2019 року на суму 987 840,00 грн., № 28 від 11.10.2019 року на суму 20 160 грн., № 29 від 16.10.2019 року на суму 403 200 грн., № 26 від 04.10.2019 року на суму 393 960 грн., № 30 від 30.10.2019 року на суму 84 420 грн., №31 від 30.10.2019 року на суму 84 420 грн. в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Щодо клопотання про зобов`язання подати суду звіт про виконання рішення суду протягом одного місяця з дня набрання рішенням суду законної сили, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до положень даної статті, зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не його обов`язком, та має застосовуватися у виключних випадках.

Поряд з цим суд ураховує, що позивачем не наведено причин та не надано доказів, які б свідчили про те, що відповідач може ухилятися від виконання рішення суду.

Приймаючи до уваги обставини даної справи, суд не вважає за необхідне зобов`язувати суб`єкта владних повноважень подавати звіт про виконання даного судового рішення, а тому відмовляє у задоволенні цього клопотання.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст. 2 КАС України).

Частинами першою та другою статті 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

В силу приписів ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтримку правомірності своєї позиції та докази, надані позивачем, суд приходить до переконання, що позов є обґрунтованим та підлягає частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд виходить з наступного.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України Про судовий збір .

Відповідно до ст. 4 Закону України Про судовий збір , розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно із ст. 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік , станом на час звернення позивача до суду, прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений на 01 січня 2020 року становить - 2102,00 грн.

Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивачем у позовній заяві заявлені вимоги немайнового характеру, про визнання протиправними та скасування рішень Головного управління ДПС України у Вінницькій області від 09.12.2019 року в кількості шести штук.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, у зв`язку з повним задоволенням позову, судові витрати позивача на сплату судового збору в розмірі 12 612 грн. належить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС у Вінницькій області.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС України у Вінницькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 09.12.2019 року № 1346873/34272532, від 09.12.2019 року № 1346874/34272532, від 09.12.2019 року № 1346872/34272532, від 11.12.2019 року № 1349989/34272532, від 11.12.2019 року № 1349987/34272532, від 11.12.2019 року № 1349988/34272532;

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 27 від 08.10.2019 року, № 28 від 11.10.2019 року, № 29 від 16.10.2019 року, № 26 від 04.10.2019 року, № 30 від 30.10.2019 року та № 31 від 30.10.2019 року, що складені Товариством з обмеженою відповідальністю БІЗНЕС ГАРМОНІЯ датою їх фактичного подання.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю БІЗНЕС - ГАРМОНІЯ судовий збір в розмірі 12 612 грн. (дванадцять тисяч шістсот дванадцять гривень 00 копійок ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС України у Вінницькій області.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю БІЗНЕС-ГАРМОНІЯ (код ЄДРПОУ 34272532, вул. Київська, 78, м. Вінниця, 22032 )

Відповідач 1: Головне управління ДПС у Вінницькій області ( код ЄДРПОУ 43142454, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100)

Відповідач 2: Державна податкова служба України (код ЄДРПОУ 43005393, Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053)

Повне судове рішення складено та підписано суддею: 06.05.2020 року.

Суддя Шаповалова Тетяна Михайлівна