Рішення

від 14.04.2020 по справі 160/1504/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2020 року Справа № 160/1504/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Боженко Н.В. розглянувши в м.Дніпрі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у письмовому провадженні адміністративну справу №160/1504/20 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційні водні технології-Дніпро" до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товару, визнання протиправною та скасування картки відмови у прийнятті та митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, -

ВСТАНОВИВ :

07 лютого 2020 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Інноваційні водні технології - Дніпро (далі - ТОВ Інноваційні водні технології-Дніпро , позивач) до Дніпровської митниці Держмитслужби (далі - відповідач), в якій позивач, з урахуванням заяви про виправлення арифметичної помилки від 14 квітня 2020 року, просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Рішення Дніпровської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товару №UA110000/2020/000029/2 від 17 січня 2020 р.;

- визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110140/2020/00003 від 17.01.2020 р.

Позовні вимоги ТОВ Інноваційні водні технології-Дніпро обґрунтовано протиправністю оскаржуваних рішення про коригування митної вартості товару, визнання протиправною та картки відмови у прийнятті та митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Позивач стверджує, що заявлена митна вартість придбаного останнім товару базувалась на документально підтверджених відомостях, що піддавались обчисленню, однак митний орган неправомірно відмовив ТОВ Інноваційні водні технології-Дніпро у здійсненні митної оформлення товару відповідно до заявленої позивачем митної вартості. Також позивач зауважив, що графа 33 рішення про коригування митної вартості товару не містить обґрунтованих підстав щодо його прийняття та джерел інформації, які використовувались митницею для визначення митної вартості товару як це передбачено наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012 р., Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та переліку додаткових складових до ціни договору. Позивач стверджує, що ним було подано до митного органу повний пакет документів на підтвердження повноти та достовірності заявленої митної вартості. При цьому, у Дніпровської митниці Держмитслужби, на думку позивача, не було жодних підстав для обрання іншого методу визначення митної вартості товару та не надано обґрунтованих підстав вважати, що подані декларантом документи для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 160/1504/20 та у зв`язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2020 р. прийнято зазначену вище позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі №160/1504/20 за вищезазначеним позовом, ухвалено здійснювати розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2020 р. по справі №160/1504/20 суд відмовив у задоволенні заяви представника позивача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 березня 2020 р. по справі №160/1504/20 суд відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача про заміну відповідача по справі, задовольнив клопотання представника відповідача про продовження строку для подачі відзиву на позовну заяву по справі та ухвалив продовжити Дніпровської митниці Держмитслужби строк подачі відзиву на позовну заяву на п`ять днів з дня вручення даної ухвали.

18 березня 2020 р. до суду надійшов від Дніпровської митниці Держмитслужби відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти задоволення заявлених ТОВ Інноваційні водні технології-Дніпро до суду позовних вимог. Так, відповідач зауважив про допущену позивачем помилку у номері оскаржуваного рішення Дніпровської митниці Держмитслужби та зазначив, що за результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації з урахуванням положень статті 337 Митного кодексу України, встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості. Відповідач вважає, що декларантом невірно проведено обчислення митної вартості товару. Надалі митний орган повідомив, що проведений декларантом розрахунок митної вартості не відповідає відомостям наданих документів щодо транспортної складової митної вартості. Отже, з огляду на результати митних формальностей з контролю митної вартості, відповідачем виявлено невідповідності відомостей у документах, наданих на підтвердження заявленої декларантом транспортної складової митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні, розбіжність відомостей в інвойсі, надання банківських платіжних документів без вказівки на інвойс, на підставі яких здійснено платіж, що не є доказом, достатнім для доведення митної вартості певної поставки товару, відомостей щодо ціни, яка фактично сплачена, тому у відповідача були відсутні підстави для визнання заявленої декларантом митної вартості товару. Митна вартість була визначена митницею, згідно з положеннями ст. 60 Митного кодексу України, та ґрунтується на раніше визнаній митним органом митній вартості подібного товару, імпортованого за ціною договору (контракту) за ЕМД від 02.11.2019 №UA110000/2020/000029/2. Позивач скористався правом відповідно до ч.7 ст. 55 Митного кодексу України, товар випущено у вільний обіг під гарантійні зобов`язання за ЕМД від 17.01.2020 № UA110140/2020/000393 з відстроченням платежу до 16.04.2020 р. Відповідач також зауважив що позивачем не надано належних доказів щодо витрат на правничу допомогу.

14 квітня 2020 р. представником позивача було подано до Дніпропетровського окружного адміністративного суду уточнення до позовної заяви, в якому останній повідомив суд про допущену позивачем під час оформлення позовної заяви арифметичну помилку у номері оскаржуваного рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товару та просив вважати вірним номером оскаржуваного рішення UA110000/2020/000029/2 .

Згідно положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

ТОВ Інноваційні водні технології-Дніпро (код ЄДРПОУ 37731592) зареєстровано як суб`єкт підприємницької діяльності - юридичну особу від 14.06.2011 р.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, до видів економічної діяльності підприємства належить:

- Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення (код КВЕД 46.49) (основний);

- Роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах (код КВЕД 47.78).

02 червня 2015 р. між ТОВ Інноваційні водні технології , Україна, м Дніпропетровськ (Покупець) та ЕМКО FENNI MALZEME SAN. ve TIC. A.S., Туреччина, Зонгулдак (Продавець) було укладено Контракт за №3 щодо купівлі-продажу товару, зазначеного в інвойсі, на умовах ЕХ-works, Зонгулдак, Туреччина (у відповідності до ІНКОТЕРМС 2000).

06 грудня 2018 р. сторонами вищезазначеного контракту укладено додаткову угоду за №1, у відповідності до умов якої строк дії контракту продовжено до 31.12.2021 р. та сторони внесли зміни, зокрема, до п. 3.2 розділу 3 контракту Умови оплати , а саме:

Оплата по контракту здійснюється за згодою сторін. Покупець перераховує авансовий платіж у розмірі 50 % від вартості партії Товару згідно рахунку (Інвойсу) шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця. Мінімум за 2 дня до відвантаження Товару Покупець зобов`язується здійснити повний розрахунок за відповідним рахунком (інвойсом) .

У відповідності до інвойсу №ЕМІ2020000000008-ЕМІ2020000000000009 від 09.01.2020 року поставка товару (радіатори для центрального опалення з неелектричним нагрівом з чорних металів, виробник - ЕМКО FENNI MALZEME SAN. ve TIC. A.S. Туреччина, Зонгулдак (Продавець) була здійснена на загальну суму 23 354, 70 доларів США.

13 січня 2020 р. під час декларування відповідного товару декларантом була заявлена митна вартість товарів, визначена ним самостійно в сумі 24 189,16 доларів США (579 758,53 грн.).

Для підтвердження заявленої митної вартості товару та обраного методу її визначення декларант подав до контролюючого органу разом із митною декларацією такі документи:

- митна декларація №UA110140.2020.000204 від 13.01.2020 р.;

- пакувальний лист від 09.01.2020 р.;

- рахунок-фактура (інвойс) №ЕМІ20200000000008-ЕМІ2020000000000009 від 09.01.2020 року;

- автотранспортна накладна №0033970 від 09.01.2020 р.;

- декларація про походження товару №ЕМІ20200000000008-ЕМІ2020000 від 13.01.2020 року;

- сертифікат про походження товару форми А №В0036061від 09.01.2020 р.;

- документи, що підтверджують вартість перевезення товару - 04/01 від 09.01.2020 р.;

- документи, що підтверджують вартість перевезення товару - 13/01 від 13.01.2020 р.;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - додаткова угода № 1 від 06.12.2018 р.;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) № 3 від 02.06.2015 р.;

- договір (контракт) про перевезення № 03/01/20 від 03.01.2020 р.;

- інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів №5033858 від 10.01.2020 р.;

- доручення від 13.01.2020 р.

За результатами формато-логічного контролю автоматизованою системою аналізу ризиків за ЕМД №UА110140/2019/000204 від 13.01.2020 р. згенеровано обов`язкову форму контролю, а саме:

-105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів;

-106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів;

-117-2 Здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів із залученням спеціалізованого підрозділу митниці ДФС для перевірки числового значення заявленої митної вартості .

Так, відповідач зазначив, що за результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, з урахуванням положень статті 337 Митного кодексу України, встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості, а саме:

Відповідно до розділу 1 контракту від 02.06.2015 №3, покупець купує товар на умовах EXW Zonguldak згідно інвойсу. До митного оформлення декларантом надано комерційний рахунок ЕМІ20200000000008-ЕМІ20200000000009 від 09.01.2019, в якому відсутнє посилання на реквізити контракту від 02.06.2015 №3, номери транспортного засобу, яким переміщуються товари. Для ідентифікації оцінюваної партії товарів.

Згідно до п. 2.2. контракту від 02.06.2015 №3 продавець забезпечує митне оформлення товару на території Туреччини за свій рахунок. Документального підтвердження виконання продавцем умов вищезазначеного пункту контракту не надано. Копію митної декларації країни відправлення не надано.

Відповідно до умов контракту від 02.06.2015 р №3 оплата здійснюється у розмірі 100 % вартості протягом 7 днів з моменту виставлення рахунку. Декларантом додатково надано проформу інвойс від 10.12.2019 р. Враховуючи дату видачі проформи-інвойс - 10.12.2019, 100 % оплата за товар вартістю 23 354, 70 долСША повинна бути здійснена не пізніше - 17.12.2019. До митного оформлення надані банківські платіжні відомості у системі свіфт від 20.12.2019 р. на суму 15000 долСША. та від 03.01.2020 на суму 8354,70 долСША. Таким чином, покупцем порушенні вимоги контракту щодо строків оплати за товар.

У наданих банківських платіжних відомостям у системі свіфт у графі призначення платежу зазначені виключно реквізити контракту - 02.06.2015 №3. Враховуючи зазначене, відсутність у банківських платіжних документах (копії swift) посилання на платіжні документи (проформа-інвойс, інвойс) унеможливлює ідентифікацію оплати партії товару, що задекларована.

Комерційні умови поставки оцінюваної партії товарів відповідно до умов контракту EXW Zonguldak. Відповідно до терміну EXW, Покупець зобов`язаний за свій рахунок укласти договір перевезення товару, понести витрати пов`язані з завантаженням товару на транспортний засіб та його перевезення.

Відповідно до пункту 2.4 контракту від 02.06.2015 №3, вартість відвантаження, асортимент, кількість товарів, ціни по кожній позиції товару зазначається у рахунку. Наданий до митного оформлення інвойс ЕМІ20200000000008-ЕМІ20200000000009 від 09.01.2019 не містить вартості відвантаження товару.

Наданий прайс-лист має суб`єктивний характер відповідно до статті 52 МКУ та не містить комерційних умов поставки для перелічених товарів згідно прайс-листа, періоду дії цінової пропозиції, системи знижок, виробника/виробників, дата його складання або ж число, з якого дані ціни вводяться в дію, термін дії, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.

Надана митна декларація країни відправлення без перекладу, що не відповідає вимогам статті 254 МКУ. Відомості щодо статистичної вартості оцінюваної партії товарів не обчислюється. Відповідно до наданого сертифікату про походження, реквізити комерційного рахунку згідно сертифікату не відповідають номеру наданого до митного оформлення інвойсу.

Відповідно до терміну EXW, Покупець зобов`язаний за свій рахунок укласти договір перевезення товару, понести витрати пов`язані з завантаженням товару на транспортний засіб та його перевезення. У декларації митної вартості задекларовані витрати на транспортування у розмірі: навантаження 1440 грн, транспортування - 18 560,00 грн.

У підтвердження витрат надано: заявку на перевезення від 03.01.2020 №03/01/20, рахунок від 09.01.2020 №04/01. Документальне підтвердження договірних відносин між виконавцем та замовником транспортно-експедиційних послуг не надано. Рахунок на оплату транспорту від 09.01.2020 №04/01 є первинним бухгалтерським документом відповідно до якого здійснюється оплата за надання послуг перевезення вантажу.

Враховуючи витрати рахунку від 09.01.2020 №04/01, за ЕМД від 13.01.2020 №UA110140/2019/000204 складають 30 000 грн., що не відповідає відомостям заявленим декларантом. Крім того, наданий рахунок не містить обов`язкових витрат на навантаження згідно заявлених умов поставки.

Надана до митного оформлення калькуляція перевезення видана ТОВ ІННОВАЦІЙНІ ВОДНІ ТЕХНОЛОГІЇ-ДНІПРО , що не здійснювало його безпосереднє перевезення. Калькуляція транспортних витрат не містить відомостей про протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту .

Так, за результати митного контролю відповідач направив декларанту електронне повідомлення, яке серед іншого містило перелік документів, необхідних для надання на вимогу посадової особи митниці протягом встановленого 10-денного строку, зокрема, до вказаного переліку включено такі документи:

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

- якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;

- каталоги товару;

- копію митної декларації країни відправлення;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Також митний орган повідомив декларанта про можливість за власним бажанням подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару, а також запропоновано декларанту повідомити митницю і бажання надати додаткові наявні у нього документи або про відмову у наданні шляхом надіслання електронного повідомлення.

У відповідь на повідомлення митниці із сформованим переліком додаткових документів, позивачем були надані наступні документи:

- прайс-лист від 02.12.2019 р.;

- довідку про транспортні витрати №10/01 від 10.01.2020 р.;

- уточнені банківські платіжні документи у системі свіфт (додано реквізити проформи-інвойс);

- комерційну пропозицію від 15 12 2019 р.;

- лист директора TOB "ІННОВАЦІЙНІ ВОДНІ ТЕХНОЛОГІЇ-ДНІПРО" від 16.01.2020 р. щодо надання повного пакету документів та відмова від подання додаткових документів.

За результатами розгляду додаткових документів відповідач повідомив декларанта про наступне:

- надані уточнені банківські платіжні документи у системі свіфт не містять підписи та відмітки уповноважених представників банку;

- додатково наданий прайс-лист від 02.12.2019 р. доповнений відомостями, які зазначені повідомленні №1 митниці у якості невідповідностей заявленим відомостям;

- надана довідка про транспортні витрати ТОВ Ювітранс від 10.01.2020 р. №10/01 не є первинним бухгалтерським документом, на підставі якого здійснюється оплата транспортно-експедиційних послуг;

- договір між ТОВ Ювітранс та ТОВ ІННОВАЦІЙНІ ВОДНІ ТЕХНОЛОГІЇ-ДНІПРО - до митного оформлення надано;

- довідка про транспортні витрати ТОВ Ювітранс №10/01 від 10.01.2020 р. для ідентифікації із оцінюваною партією товару містить виключно номери автомобілів та географічні назви міст у Туреччині та в Україні;

- надана довідка не містить назву замовника послуг, характер вантажу та його вагу, номери CMR.

- враховуючи зміст листа Державної фіскальної служби №5591/6/99-99-19-03-02-15 від 15.03.2016 р., оскільки експедитором не розподілені витрати на транспортно-експедиційні послуги, понесені до та після перетину митного кордону України, зазначені витрати повинні включатись у повному обсязі до митної вартості оцінюваних товарів.

Враховуючи викладене та відомості, що зазначені митним органом у повідомлені, відповідач дійшов висновку, що проведений декларантом розрахунок митної вартості не відповідає відомостям наданих документів щодо транспортної складової митної вартості.

Рівень заявленої декларантом митної вартості оцінюваного товару №1 - 1,2815 дол.США/кг.

17 січня 2020 р. Дніпровською митницею Держмитслужби було відмовлено декларанту у здійсненні митного оформлення товару відповідно до заявленої митної вартості та прийнято рішення про коригування митної вартості №UA110000/2020/000029/2.

При цьому, як слідує із даного рішення в інформаційних ресурсах митних органів наявна інформація про митне оформлення товару Радіатори зі сталі для центрального опалення з неелектричним нагрівом для побутового обігрівання приміщень, та їх частини , імпортованого на комерційних умовах поставки CFR у співставних обсягах (18950 кг) та випущеного у вільний обіг за ЕМД від 02.11.2019 №UА500090/2019/020234, митна вартість якого визнана за ціною договору (контракту) нарівні 1,93 дол.США/кг.

Так, митна вартість визначена відповідачем ґрунтується на раніше визнаній митним органом митній вартості подібного товару, імпортованого за ціною договору (контракту) за ЕМД №UА500090/2019/020234 від 02.11.2019 р. та складає 1,93 дол.США/кг

Також 17 січня 2020 р. Дніпровською митницею Держмитслужби було оформлено картку відмови в прийнятті митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначенням за №UA110140/2020/00003.

Придбаний ТОВ Інноваційні водні технології-Дніпро товар випущено у вільний обіг під гарантійні зобов`язання за ЕМД №UА110140/2020/000393 від 17.01.2020 р. з відстроченням платежу до 16.04.2020 р.

Не погодившись із винесеними Дніпровською митницею Держмитслужби рішенням про коригування митної вартості товару та карткою відмови у митному оформленні (випуску) товару, ТОВ Інноваційні водні технології-Дніпро звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із даною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

У відповідності до статті 9 Конституції України - чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно з пунктом 2 параграфу (а) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Відповідно до пункту 2 параграфу (b) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.

Згідно з пунктом 2 параграфу (с) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до параграфу (b) цього параграфа, оцінка для митних цілей повинна базуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.

Згідно з частиною 1 статті 246 Митного кодексу України - метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до частини 1 статті 248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

У частині 1 статті 257 Митного кодексу України встановлено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою органу доходів і зборів, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій (частина 6 статті 264 Митного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 337 Митного кодексу України, перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, в силу приписів статті 49 Митного кодексу України є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 52 Митного кодексу України - декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості (частина 4 статті 52 Митного Кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

При цьому, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частини 2 та 3 статті 57 Митного кодексу України).

Відповідно до положень частини 4 та 5 статті 58 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню (частина дев`ята 9 статті 58 Митного Кодексу України).

Відповідно до приписів частини 1 статті 58 Митного кодексу України - метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Відповідно до частин 2 та 3 статті 58 Митного кодексу України - метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина 5 статті 57 Митного кодексу України).

З аналізу наведених вище правових норм вбачається, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Крім того, це узгоджується з визначеними у статті 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності.

Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України передбачено обов`язок декларанта подавати додаткові документи (за наявності) до визначеного частиною другою цієї статті загального переліку. При цьому такий обов`язок виникає у декларанта виключно у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У такому випадку декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності):

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частинами 4 та 5 статті 54 Митного кодексу України, митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частина 2 статті 54 Митного Кодексу України).

Послідовність дій посадових осіб митного органу при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів під час здійснення їх митного контролю та митного оформлення визначено Методичними рекомендаціями щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затвердженими наказом Державної митної служби України №689 від 11.09.2015 р. (далі - Методичні рекомендації).

Згідно з приписами пункту 6 Розділу ІІ вказаних Методичних рекомендацій, при перевірці розрахунку, здійсненого декларантом або уповноваженою ним особою при визначенні митної вартості товарів за основним методом, та чисельного значення заявленої митної вартості, зокрема, аналізується: включення всіх складових митної вартості; включення всіх платежів, які відповідають вимогам, встановленим частинами п`ятою - восьмою статті 58 Кодексу, до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті; наявність помилок при перенесенні відомостей з документів, які підтверджують митну вартість товарів, до митної декларації та/або до декларації митної вартості; наявність арифметичних помилок в митній декларації, декларації митної вартості або документах, які підтверджують митну вартість товарів; наявність помилок при перерахунку сум в іноземній та/або національній валютах; наявність помилок при здійсненні нарахувань (наприклад, знижок); наявність помилок при перерахуванні одиниць виміру оцінюваного товару на одиниці виміру товару відповідно до Митного тарифу України.

При перевірці розрахунку та числового значення заявленої митної вартості товарів здійснюється перевірка наявності у підтверджуючих документах всіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості, а саме: ДМВ (якщо ДМВ подається); митній декларації графи 12, 20, 22, 31 (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості), 42, 43, 44 (в частині наявності реквізитів документів, які підтверджують митну вартість товарів), 45, 46; документах, поданих для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, для декларування яких не застосовується митна декларація (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості); рахунку-фактурі або іншому документі, який визначає вартість товару (пункт 7 Розділу ІІ Методичних рекомендацій).

Отже, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки, контролю правильності обчислення декларантом та визначення митної вартості.

Відповідно до частини 6 статті 54 Митного кодексу України - митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у Главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічної позиції щодо витребування митницями додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості товару дотримується і Верховний Суд в постанові від 04.04.2018 р. по справі №826/27058/15.

Суд наголошує, що основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, то банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (стаття 53) заборонено.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 05 березня 2019 р. по справі №815/5791/17.

Відтак, суд зазначає, що наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Частиною 3 статті 54 Митного кодексу України встановлено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 55 Митного кодексу України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано та обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Як встановлено судом, з метою підтвердження заявленої митної вартості товарів декларантом було подано до Дніпровської митниці Держмитслужби наступні документи:

- митна декларація №UA110140.2020.000204 від 13.01.2020 р.;

- пакувальний лист від 09.01.2020 р.;

- рахунок-фактура (інвойс) №ЕМІ20200000000008-ЕМІ2020000000000009 від 09.01.2020 року;

- автотранспортна накладна №0033970 від 09.01.2020 р.;

- декларація про походження товару №ЕМІ20200000000008-ЕМІ2020000 від 13.01.2020 року;

- сертифікат про походження товару форми А №В0036061від 09.01.2020 р.;

- документи, що підтверджують вартість перевезення товару - 04/01 від 09.01.2020 р.;

- документи, що підтверджують вартість перевезення товару - 13/01 від 13.01.2020 р.;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - додаткова угода № 1 від 06.12.2018 р.;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) № 3 від 02.06.2015 р.;

- договір (контракт) про перевезення № 03/01/20 від 03.01.2020 р.;

- інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів №5033858 від 10.01.2020 р.;

- доручення від 13.01.2020 р.

Також, додатково на вимогу митного органу було надано наступний пакет документів:

- прайс-лист від 02.12.2019 р.;

- довідку про транспортні витрати №10/01 від 10.01.2020 р.;

- уточнені банківські платіжні документи у системі свіфт (додано реквізити проформи-інвойс);

- комерційну пропозицію від 15.12.2019 р.;

- лист директора TOB "ІННОВАЦІЙНІ ВОДНІ ТЕХНОЛОГІЇ-ДНІПРО" від 16.01.2020 року.

Разом з цим, відповідачем обґрунтовано необхідність витребування додаткових документів від позивача, оскільки документи, які підтверджують числові значення складової митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості.

Слід зауважити, що відповідно до розділу 1 контракту від 02.06.2015 №3, покупець купує товар на умовах EXW Zonguldak згідно інвойсу. До митного оформлення декларантом надано комерційний рахунок ЕМІ20200000000008-ЕМІ20200000000009 від 09.01.2019, в якому відсутнє посилання на реквізити контракту від 02.06.2015 №3, номери транспортного засобу, яким переміщуються товари, для ідентифікації оцінюваної партії товарів.

Згідно до п. 2.2. контракту від 02.06.2015 №3 продавець забезпечує митне оформлення товару на території Туреччини за свій рахунок, однак документального підтвердження виконання продавцем умов вищезазначеного пункту контракту та копію митної декларації країни відправлення надано не було.

До митного оформлення надані банківські платіжні відомості у системі свіфт від 20.12.2019 р. на суму 15000 долСША. та від 03.01.2020 на суму 8354,70 долСША.

У наданих банківських платіжних відомостям у системі свіфт у графі призначення платежу зазначені виключно реквізити контракту - 02.06.2015 №3. Враховуючи зазначене, відсутність у банківських платіжних документах (копії swift) посилання на платіжні документи (проформа-інвойс, інвойс) унеможливлює ідентифікацію оплати партії товару, що задекларована.

Комерційні умови поставки оцінюваної партії товарів відповідно до умов контракту EXW Zonguldak. Відповідно до терміну EXW, Покупець зобов`язаний за свій рахунок укласти договір перевезення товару, понести витрати пов`язані з завантаженням товару на транспортний засіб та його перевезення.

Відповідно до пункту 2.4 контракту від 02.06.2015 №3, вартість відвантаження, асортимент, кількість товарів, ціни по кожній позиції товару зазначається у рахунку. Наданий до митного оформлення інвойс ЕМІ20200000000008-ЕМІ20200000000009 від 09.01.2019 не містив вартості відвантаження товару.

Наданий прайс-лист не містив комерційних умов поставки для перелічених товарів, згідно прайс-листа, періоду дії цінової пропозиції, системи знижок, виробника/виробників, дата його складання або ж число, з якого дані ціни вводяться в дію, термін дії, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.

Надана митна декларація країни відправлення без перекладу, що не відповідає вимогам статті 254 МКУ. Відомості щодо статистичної вартості оцінюваної партії товарів не обчислюється. Відповідно до наданого сертифікату про походження, реквізити комерційного рахунку згідно сертифікату не відповідали номеру наданого до митного оформлення інвойсу.

Відповідно до терміну EXW, Покупець зобов`язаний за свій рахунок укласти договір перевезення товару, понести витрати пов`язані з завантаженням товару на транспортний засіб та його перевезення. У декларації митної вартості задекларовані витрати на транспортування у розмірі: навантаження 1440 грн., транспортування - 18 560,00 грн.

У підтвердження витрат було надано: заявку на перевезення від 03.01.2020 №03/01/20, рахунок від 09.01.2020 №04/01, однак документальне підтвердження договірних відносин між виконавцем та замовником транспортно-експедиційних послуг не було надано. Рахунок на оплату транспорту від 09.01.2020 №04/01 є первинним бухгалтерським документом відповідно до якого здійснюється оплата за надання послуг перевезення вантажу.

Відповідно до ст. 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті. До митної вартості не включаються нижчезазначені витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню, зокрема, витрати на транспортування після ввезення.

Враховуючи витрати рахунку від 09.01.2020 №04/01, за ЕМД від 13.01.2020 №UA110140/2019/000204 складають 30 000 грн., що не відповідає відомостям заявленим декларантом. Крім того, наданий рахунок не містить обов`язкових витрат на навантаження згідно заявлених умов поставки.

Правилами заповнення декларації митної вартості (далі - Правила), затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24.05.12 №599 зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 18.06.12 за №984/21296 встановлено, що для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини 2 статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

До зазначених документів можуть належати:

1.рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;

2.банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка- фактури;

3.калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Надана до митного оформлення калькуляція перевезення видана ТОВ ІННОВАЦІЙНІ ВОДНІ ТЕХНОЛОГІЇ-ДНІПРО , що не здійснювало його безпосереднє перевезення. Калькуляція транспортних витрат не містить відомостей про протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Таким чином, декларантом не вірно проведено обчислення митної вартості товару та проведений декларантом розрахунок митної вартості не відповідає відомостям наданих документів щодо транспортної складової митної вартості.

Надані документи на підтвердження транспортно-експедиційних послуг, дійсно мають суттєві розбіжності.

Суд зазначає, що декларант або уповноважена особа, які заявляють митну вартість товару, відповідно до частини 2 ст. 52 Митного кодексу України зобов`язані подати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватись на об`єктивних, документально підтверджених даних.

Таким чином, проведений декларантом розрахунок митної вартості не відповідає відомостям наданих документів щодо транспортної складової митної вартості.

Щодо наданих додаткових документів, слід зазначити, що надані уточнені банківські платіжні системи свіфт не містили всіх необхідних реквізитів, прайс-лист від 02.12.2019 року був доповнений відомостями, які зазначені у повідомленні №1 митниці якості невідповідності заявленим відомостям, не було надано договір між ТОВ "Ювітранс" та декларантом до митного оформлення, довідка про транспортні витрати ТОВ "Ювітранс" від 10.01.2020 №10/01 не містила назву замовника послуг, характеру вантажу та його вагу, номери CMR, так оскільки експедитором не розподілені витрати на транспортно-експедиційні послуги, понесені до та після перетину митного кордону України, зазначені витрати повинні включатись у повному обсязі до митної вартості оцінюваних товарів.

При цьому, щодо тверджень відповідача про порушення позивачем, як покупцем, вимог контракту стосовно строків оплати товару слід зазначити, що дотримання сторонами умов укладеної між ними цивільної угоди жодним чином не має впливу на митну вартість придбаного товару, оскільки такий факт не свідчить про те, що такі банківські платіжні документи втратили юридичну значимість. Крім того, умови оплати товару були змінені сторонами контракту №3 від 02.06.2015 р. шляхом укладання додаткової угоди №1 від 06.12.2018 р.

Підсумовуючи викладене, суд вважає, що відповідачем доведено наявність обґрунтованого сумніву щодо правильності задекларованої позивачем митної вартості товару після отримання від позивача документів.

Позивачем не наведено обґрунтованих пояснень щодо правомірності визначення митної вартості товару за основним методом.

З урахуваннями вищевикладеного, суд доходить висновку, що позивачем не подано до митниці повний пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, а відповідачем підтверджено належними доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, таким чином у відповідача були наявні належні підстави для коригування митної вартості.

Відповідачем в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів наведено обґрунтування неможливості визначення митної вартості за ціною контракту (методом 1) та необхідності визначення митної вартості товару саме за методом №2ґ (резервним), тобто, дотримане правило послідовності застосування методів, визначене Митним кодексом України.

На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України - органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, безсторонньо, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення неупереджено, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до частини 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, суд вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів від №UA110000/2020/000029/2 від 17 січня 2020 р. та картка відмови в прийнятті митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110140/2020/00003 від 17.01.2020 р. прийняті відповідачем на підставі, у межах та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, та обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення, для прийняття рішення, тобто відповідають критеріям, визначених ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи викладене, позовні вимоги Товариства з обережною відповідальністю "ІННОВАЦІЙНІ ВОДНІ ТЕХНОЛОГІЇ-ДНІПРО" є не обґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Згідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, в разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Інноваційні водні технології-Дніпро (49000, м.Дніпро, вул. Курчатова, 6-А; код ЄДРПОУ 37731592) до Дніпровської митниці Держмитслужби (49038, м.Дніпро, вул. Княгині Ольги, 22; код ЄДРПОУ 43350935) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товару, визнання протиправною та скасування картки відмови у прийнятті та митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Роз`яснити, що відповідно до п. 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк апеляційного оскарження, передбачений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, продовжується на строк дії такого карантину.

Суддя Н.В. Боженко