Рішення

від 05.05.2020 по справі 240/100/19

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2020 року м. Житомир справа № 240/100/19

категорія 108010200

Житомирський окружний адміністративний суд

у складі: судді Романченка Є.Ю.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Державної служби геології та надр України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Об`єднана гірничо-видобувна компанія" про припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами,

встановив:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, у якому просить припинити право користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 4993 від 21 липня 2009 року наданого Товариству з обмеженою відповідальністю "Об`єднана гірничо-видобувна компанія". В обґрунтування заявлених позовних вимог указував на порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Об`єднана гірничо-видобувна компанія" вимог законодавства у сфері надрокористування та не усунення виявлених порушень.

Ухвалою суду вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у судове засідання.

Представник позивача в судове засідання не прибув, надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений вчасно та належним чином.

Зважаючи на відсутність перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні та приймаючи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, судом постановлено протокольну ухвалу про подальший розгляд справи в письмовому провадженні.

Перевіривши матеріали справи, усебічно й повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом установлено, що Товариству з обмеженою відповідальністю "Об`єднана гірничо-видобувна компанія" надано спеціальний дозвіл на користування надрами № 4993 від 21 липня 2009 року, з метою видобування гранітів, придатних для виробництва щебеню будівельного та каменю бутового.

Як додаток до спеціального дозволу на користування надрами № 4993, наданого з метою видобування граніту Симонівсього -3 родовища, укладено Угоду про умови користування надрами, які є невід`ємною частиною спеціального дозволу.

Наказом № 69 від 22 лютого 2018 року Департаменту державного геологічного контролю було доручено провести планові перевірки надрокористувачів, зазначених у Переліках надрокористувачів, щодо яких буде здійснюватися державний геологічний контроль у березні 2018 року, зокрема відповідача, на предмет дотримання вимог законодавства у сфері геологічного вивчення надр, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення (металічні руди, неметалічні корисні копалини, горючі тверді корисні копалини).

Повідомлення про проведення планової перевірки у строк з 12 по 23 березня 2018 року направлено адресу ТОВ "Об`єднана гірничо-видобувна компанія" на вручено адресату 03.03.2018.

Згідно із направленням на проведення перевірки № 63-14/06 від 06 березня 2018 року, відповідальними особами Держгеонадра у період з 15 до 22 березня 2018 року проведено планову перевірку ТОВ "Об`єднана гірничо-видобувна компанія", за результатами якої складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері видобування корисних копалин (металічні руди, неметалічні корисні копалини, горючі тверді корисні копалини) № 06-03/23/2018-24/п (10).

За змістом цього акту відповідачем допущено порушення, а саме:

- ст. 40 Кодексу України про надра, внаслідок не надання акту про передачу розвіданого Симонівського - 3 родовища граніту для промислового освоєння;

- пункту 17 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами" від 30.05.2011 № 615, оскільки не внесено зміни до спеціального дозволу на користування надрами від 21.07.2009 № 4993, а саме відсутні відомості щодо наявності угоди № 4993 від 18.08.2014 про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин;

- пункту 25 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин" від 22 грудня 1994 р. N 865 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 2000 р. N 1512), у зв`язку з не проведенням повторної державної експертизи та оцінку запасів Симонівського - 3 родовища граніту (протокол ДКЗ України від 13.08.2008 № 1530).

Вказаний акт перевірки підписаний уповноваженою особою ТОВ "Об`єднана гірничо-видобувна компанія" Коновал Ю.М. (довіреність від 25.04.2017) без зауважень, будь-яких заперечень (пояснень) з приводу виявлених порушень надрокористувачем не надано.

22.03.2018 за результатами планової перевірки ТОВ "Об`єднана гірничо-видобувна компанія" позивачем складено припис №106-14/06, яким відповідачу надано строк для усунення виявлених перевіркою порушень до 24 квітня 2018 року.

Припис отримано уповноваженою особою відповідача 22.03.2018 (а.с. 33, зворот).

27.04.2018 Центральним Міжрегіональним відділом Департаменту державного геологічного контролю Держгеонадр України сформовано подання на зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами № 4993 від 21.07.2009, у зв`язку з не наданням ТОВ "Об`єднана гірничо-видобувна компанія" матеріалів, які підтверджують факт повного усунення порушень вимог законодавства у сфері надрокористування, а саме:

- ст. 40 Кодексу України про надра, внаслідок не надання акту про передачу розвіданого Симонівського - 3 родовища граніту для промислового освоєння;

- пункту 17 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами" від 30.05.2011 № 615, оскільки не внесено зміни до спеціального дозволу на користування надрами від 21.07.2009 № 4993, а саме відсутні відомості щодо наявності угоди № 4993 від 18.08.2014 про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин.

Одночасно в поданні вказано, що п. 3 припису від 22.03.2018 № 106-14/06 в частині проведення повторної державної експертизи та оцінку запасів родовища граніту втратив чинність, у зв`язку із втратою чинності пункту 25 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин" від 22 грудня 1994 р. N 865.

Наказом Держгеонадра України №216 від 27 червня 2018 року дію дозволу №4993 зупинено у зв`язку з невиконанням припису щодо усунення порушень законодавства у сфері надрокористування та надано ТОВ "Об`єднана гірничо-видобувна компанія" 30 календарних днів на усунення порушень.

З метою доведення до відома Товариства наказу від 27.06.2018 № 216 та повідомлення про надання 30-ти календарних днів для усунення порушень на юридичну адресу направлено лист № 12892/02/14-18 від 06.07.2018.

07.08.2018 Центральним Міжрегіональним відділом Департаменту державного геологічного контролю Держгеонадр України на розгляд комісії з питань надрокористування внесено подання №678-14/06 щодо анулювання спеціального дозволу на користування надрами №4993 від 21 липня 2009 року, у зв`язку з не усуненням ТОВ "Об`єднана гірничо-видобувна компанія" порушень, що призвели до зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами.

Держгеонадра листом №18374/03/14-18 від 14 вересня 2018 року повідомило ТОВ "Об`єднана гірничо-видобувна компанія" про внесення вказаного подання та запропоновано у 15 денний строк надати до Держгеонадр власну позицію (згоду/незгоду) на припинення права користування надрами.

Відповідач своєї позиції щодо припинення права користування надрами не висловив, інформації про усунення порушень від Товариства з обмеженою відповідальністю "Об`єднана гірничо-видобувна компанія" не надходило, а тому позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, з урахуванням викладеного, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Кодексу України про надра (зі змінами та доповненнями, далі - КУпН), надра є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Угоди або дії, які в прямій або прихованій формі порушують право власності Українського народу на надра, є недійсними. Український народ здійснює право власності на надра через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві ради.

Згідно із ч. 1 ст. 13 КУпН, користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

Статтею 14 КУпН визначено, що надра надаються у користування для: геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення; видобування корисних копалин; будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод; створення геологічних територій та об`єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам`ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади та ін.); виконання робіт (здійснення діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції; задоволення інших потреб.

Відповідно до ст. 15 КУпН, надра надаються у постійне або тимчасове користування. Постійним визнається користування надрами без заздалегідь встановленого строку. Тимчасове користування надрами може бути короткостроковим (до 5 років) і довгостроковим (до 50 років). У разі необхідності строки тимчасового користування надрами може бути продовжено. Перебіг строку користування надрами починається з дня одержання спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами, якщо в ньому не передбачено інше, а в разі укладення угоди про розподіл продукції - з дня, зазначеного в такій угоді.

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 24 КУпН, користувачі надр мають право здійснювати на наданій їм ділянці надр геологічне вивчення, комплексну розробку родовищ корисних копалин та інші роботи згідно з умовами спеціального дозволу або угоди про розподіл продукції.

У частині другій статті 24 КУпН закріплено, що користувачі надр зобов`язані: використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано; забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр; забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища; приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві; надавати та оприлюднювати інформацію про загальнодержавні та місцеві податки і збори, інші платежі, а також про виробничу (господарську) діяльність, необхідну для забезпечення прозорості у видобувних галузях, відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України; виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції.

Відповідно до ч.ч. 3-4 вказаної статті 24 КУпН, права та обов`язки користувача надр виникають з моменту отримання спеціального дозволу на користування надрами, а в разі надання права користування надрами на умовах угод про розподіл продукції - з моменту набрання чинності такою угодою, якщо інше не передбачено цією угодою. Користувач надр (інвестор), який отримав спеціальний дозвіл на користування надрами та гірничий відвід (у разі його необхідності) або уклав угоду про розподіл продукції, має виключне право здійснювати в його межах користування надрами відповідно до цього спеціального дозволу та угоди про розподіл продукції. Будь-яка діяльність, пов`язана з користуванням надрами в межах гірничого відводу, може здійснюватися тільки за згодою користувача надр (інвестора), якому він наданий. Така згода або відмова в її наданні має бути надана протягом двадцяти календарних днів після отримання відповідного письмового запиту. У разі ненадання жодної відповіді протягом зазначеного часу така згода вважається наданою.

Згідно із пунктом 22 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 р. N 615 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок №615), дія дозволу може бути зупинена органом з питань надання дозволу безпосередньо або за поданням Мінприроди з підстав, передбачених Законом України "Про оцінку впливу на довкілля", центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері здійснення державного гірничого нагляду, епідеміологічного нагляду (спостереження), державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, органів місцевого самоврядування, органів ДФС у разі: порушення надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом або угодою про умови користування ділянкою надр; виникнення внаслідок проведення робіт, пов`язаних з користуванням ділянкою надр, безпосередньої загрози життю чи здоров`ю працівників або населення; невиконання в установлений строк приписів уповноважених органів щодо усунення порушень законодавства у сфері надрокористування або охорони навколишнього природного середовища; наявності підстав, передбачених Законом України "Про санкції".

Відповідно до пункту 25 вказаного Порядку, про надання, продовження строку дії, зупинення, поновлення, переоформлення, видачу дубліката, анулювання дозволу та внесення змін до нього Держгеонадра видає наказ, а Рада Міністрів Автономної Республіки Крим - розпорядження.

Пунктом 23 Порядку № 615 встановлено, що право користування надрами припиняється з підстав та у порядку, передбаченому Кодексом України про надра та Законом України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності".

За змістом частини 1 статті 25 Кодексу України про надра, права користувачів надр охороняються законом і можуть бути обмежені лише у випадках, передбачених законодавством України.

Відповідно ч. 1 ст. 26 КУпН, право користування надрами припиняється у разі:

1) якщо відпала потреба у користуванні надрами;

2) закінчення встановленого строку користування надрами;

3) припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано у користування;

4) користування надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров`я населення;

5) використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр;

6) якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу - 180 календарних днів не приступив до користування надрами;

7) вилучення у встановленому законодавством порядку наданої у користування ділянки надр.

Згідно із ч. 2 ст. 26 КУпН, право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, - у судовому порядку. При цьому питання про припинення права користування земельною ділянкою вирішується у встановленому земельним законодавством порядку.

У частині 3 цієї є статті КУпН визначено, що законодавством України можуть бути передбачені й інші випадки припинення права користування надрами.

Отже, право користування надрами припиняється органом, який надав надра в користування, самостійно або в судовому порядку.

Відтак, спеціальним законом, яким передбачено підстави припинення права користування надрами, є Кодекс України про надра, пунктом 5 статті 26 якого передбачено однією з підстав - порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр.

У свою чергу, Закон України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" від 06.09.2005 № 2806-IV визначає правові та організаційні засади функціонування дозвільної системи у сфері господарської діяльності і встановлює порядок діяльності дозвільних органів, уповноважених видавати документи дозвільного характеру, та адміністраторів.

Положеннями частини сьомої статті 4-1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" від 06.09.2005 № 2806-IV (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що дозвільний орган, що видав документ дозвільного характеру, може звернутися до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання документа дозвільного характеру за наявності хоча б однієї з таких підстав: встановлення факту надання в заяві про видачу документа дозвільного характеру та документах, що додаються до неї, недостовірної інформації; здійснення суб`єктом господарювання певних дій щодо провадження господарської діяльності або видів господарської діяльності, на які отримано документ дозвільного характеру, з порушенням вимог законодавства, щодо яких дозвільний орган видавав припис про їх усунення із наданням достатнього часу для їх усунення.

Законом можуть передбачатися інші підстави для анулювання документа дозвільного характеру.

Анулювання документа дозвільного характеру з підстав, не передбачених законом, забороняється.

Системний аналіз наведених правових норм Кодексу України про надра, Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" та Порядку № 615 свідчить на користь висновку, що анулювання раніше зупиненого спеціального дозволу можливе, зокрема, у разі, якщо надрокористувачем не усунуто порушення, які стали підставою для видання уповноваженим органом припису про їх усунення та зупинення дії дозволу.

Аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 (справа № 805/4098/17-а), від 19.03.2019 (справа №806/1334/16), від 02.10.2019 (справа № 804/215/18), від 30.01.2020 (справа №816/1098/16), від 15.04.2020 (справа № 806/1286/16).

Як встановлено судом вище, дію спеціального дозволу на користування надрами від 21.07.2009 №4993 зупинено відповідно до наказу позивача від 27.06.2018 № 216, зокрема, у зв`язку з невиконанням ТОВ "Об`єднана гірничо-видобувна компанія" припису щодо усунення порушень законодавства у сфері надрокористування №106-14/06 (п.п. 1,2).

Матеріали справи доказів скасування та визнання протиправними вказаного наказу та/або припису за результатами оскарження їх ТОВ "Об`єднана гірничо-видобувна компанія" до суду не містять. Також відповідачем не було надано до суду жодних доказів на спростування доводів позивача щодо порушень законодавства в сфері надрокористування.

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що відповідачем не вжито заходів для усунення порушень, які стали підставою для зупинення дії спеціального дозволу, зокрема, не виконано в установлений строк припис №106-14/06 в частині усунення порушень ст. 40 Кодексу України про надра та п. 17 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами" від 30.05.2011 № 615, незважаючи на неодноразовість надання строку для їх усунення, а тому наявні підстави для припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 4993 від 21.07.2009 згідно зі статтею 26 Кодексу України про надра та пункту 23 Порядку № 615.

Згідно зі ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ч. 1 ст. 72 вказаного Кодексу).

Відповідно до ч. 2 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За змістом статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Державної служби геології та надр України є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246, 250, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов Державної служби геології та надр України (вул. Антона Цедіка, 16, м. Київ, 03057, код ЄДРПОУ: 37536031) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Об`єднана гірничо-видобувна компанія" (вул. Леніна, 3, с.Симони, Ємільчинський район, Житомирська область, 11257, ідентифікаційний код: 35265552) про припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами задовольнити.

Припинити право користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 4993 від 21 липня 2009 року наданого Товариству з обмеженою відповідальністю "Об`єднана гірничо-видобувна компанія".

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Є.Ю. Романченко