Рішення

від 04.05.2020 по справі 400/723/20

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 травня 2020 р. справа № 400/723/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Марича Є.В., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:Фермерського господарства "Агрошанс Плюс", в. Кругова, 47 (в.Шевченка, 16, оф.5, М-в, 54001),Миколаїв,54028

до відповідача:Головного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна,6,Миколаїв,54001

третя особа:Державна фіскальна служба України, Львівська площа, 8,Київ,04053

про:визнання протиправним та скасування рішення від 15.10.2019 р. № 211/2019; поновлення дії свідоцтва, ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство Агрошанс Плюс (далі-позивач) звернулось з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі-відповідач), за участю третьої особи - Державної фіскальної служби України, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення №211/2019 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 15.10.2019 р.; поновити дію свідоцтва платника поатку на додану вартість позивача з 15.10.2019 р.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що у листопаді під час реєстрації податкових накладних та подання декларації з ПДВ позивачу стало відомо про наявність спірного рішення відповідача про анулювання реєстрації платника на додану вартість. Позивач вважає оскаржуване рішення протиправним, оскільки ним за готівкові кошти придбавалось пальне з метою здійснення господарської діяльності на суму меншу 200 грн. без урахування ПДВ у період жовтень 2018, листопад 2018, червень 2019 р, а також ним помилково не було відображено у податковій звітності податковий кредит з ПДВ у розмірі 500 грн., що підтверджується договором та видатковою накладною, а тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню, а реєстрація платника податку на додану вартість підлягає поновленню в системі електронного адміністрування з податку на додану вартість.

Відповідач позовні вимоги не визнав, у своїх письмових запереченнях просив у задоволенні позову відмовити, оскільки спірне рішення відповідає вимогам підпункту г пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України (далі-ПК України), адже за результатами аналізу подання податкової звітності позивачем за період з серпня 2018 р. по липень 2019 р. встановлено відсутність здійснення господарських операцій протягом 12 послідовних календарних місяців.

Від позивача надійшла відповідь на відзив, згідно якої позивач надав пояснення та підтримав позовні вимоги.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Інших процесуальних дій не вчинялось.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

Позивач зареєстрований в ЄДР від 18.04.2016 р. та був платником податку на додану вартість з 01.07.2016 р.

15.10.2019 р. відповідачем прийнято рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість позивача.

Підставою анулювання реєстрації платника податку на додану вартість стало не надання позивачем податковому органу декларації з поатку на додану вартість та надання звітності з ПДВ, що свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формуваня податкового кредиту протягом дванадцяти послідовних місяців.

Відповідно до підпункту г пункту 184.1 статті 184 ПК України визначено, що реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає органу державної податкової служби декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Згідно із пунктом 184.2 статті 184 ПК України, анулювання реєстрації на підставі, на підставах, визначених у підпунктах б-з пункту 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного органу державної податкової служби. Свідоцтво про реєстрацію платника податку вважається анульованим з дати анулювання реєстрації платника податку.

Згідно п. 1.2 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 року №1130, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.11.2014 року за №1456/26233 (далі - Положення №113), Положенням визначається порядок: реєстрації платників податку на додану вартість; анулювання реєстрації платників податку на додану вартість; ведення реєстру платників податку на додану вартість (далі - Реєстр); присвоєння індивідуального податкового номера платника податку на додану вартість; оприлюднення даних з Реєстру; перереєстрації платників податку на додану вартість; ведення документації при реєстрації / анулюванні реєстрації платників податку на додану вартість; формування і надання витягів та довідок з Реєстру.

Підпунктом г пункту 5.1 Положення № 1130 встановлено, що реєстрація діє до дати анулювання, яке відбувається у випадках, визначених пунктом 184.1 статті 184 розділу V Кодексу, якщо особа, зареєстрована як платник ПДВ, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає до контролюючого органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Відповідно до абз.3 п.5.2 Положення №1130, при розгляді питання анулювання реєстрації згідно з підпунктом г пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу (підпункт г пункту 5.1 цього розділу) 12 місяців визначаються із урахуванням того, що: не враховується місяць, в якому проведено реєстрацію особи платником ПДВ, якщо особа зареєстрована платником ПДВ з дня іншого ніж перший день календарного місяця; включаються останні 12 послідовних податкових місяців, за які подані податкові декларації (у разі подання декларацій) або сплив строк подання податкових декларацій (у разі неподання декларацій) до отримання чи складання контролюючим органом документа, який є підставою для анулювання реєстрації.

Згідно із пп.3 п.5.5 Положення №1130, рішення про анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей). Такими документами є, зокрема: довідка про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців (підстава - підпункт г пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу). У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником ПДВ та по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до контролюючого органу, загальні обсяги постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту звітного періоду, вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку).

Пунктом 5.6 Положення № 1130 передбачено, що за наявності зазначених підтвердних документів (відомостей) контролюючий орган за місцем перебування на обліку платника податків приймає рішення про анулювання реєстрації особи - платника ПДВ незалежно від здійснення контролюючим органом документальних та камеральних перевірок такої особи і їх результатів, а також обов`язку такої особи бути зареєстрованою та/або нараховувати чи сплачувати податок на додану вартість відповідно до законодавства.

Таким чином, анулювання реєстрації платника податку за рішенням податкового органу на підставі підпункту г пункту 184.1 статті 184 ПК України можливе лише за таких обставин: неподання платником податку на додану вартість декларацій з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або подання такої декларації з податку на додану вартість з показниками про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Такі обставини мають підтверджуватись як самими деклараціями з податку на додану вартість, так і довідкою про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстром (переліком) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту у таких деклараціях.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права вже була висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 20.03.2019 (справа № 826/6603/16), 05.11.2018 (справа № 820/2294/16), 16.11.2018 (справа № 808/291/16), 19.06.2018 (справа № 817/3725/13-а).

З визначеної причини прийняття рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, стало не надання позивачем податковому органу декларації з поатку на додану вартість та надання звітності з ПДВ, що свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формуваня податкового кредиту протягом дванадцяти послідовних місяців (п.п. г п. 184.1 ст. 184 ПК України).

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок, звіт - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно з п. 49.3 ст. 49 ПК України, податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Єдиною підставою для відмови у прийнятті податкової декларації засобами електронного зв`язку в електронній формі є недійсність електронного цифрового підпису такого платника податків, у тому числі у зв`язку із закінченням строку дії сертифіката відкритого ключа, за умови що така податкова декларація відповідає всім вимогам електронного документа і надана у форматі, доступному для її технічної обробки.

Відповідно до п.49.9 ст. 49 ПК України за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

Згідно з п.49.10, п. 49.11 ст. 49 ПК України відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від`ємного значення об`єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов`язань тощо) забороняється. У разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов`язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

З аналізу наведених норм судами встановлено, що підставою для анулювання реєстрації платника ПДВ за підпунктом г пункту 184.1 статті 184 ПК України, є саме неподання протягом 12 послідовних податкових місяців державній податковій службі декларації з податку на додану вартість або подання подання деклараці, що свідчить про відсутність постачання/придбання товрів/послуг, здійснених з метою формування податкового кредиту чи зобов`язання.

В позовній заяві в обґрунтування протиправності анулювання свідоцтва платника ПДВ зазначено, що позивачем 04.10.2018 р, 26.11.2018 р., 04.06.2018 р., 16-06.2019 р., 19.06.2019 р, 22.06.2019 р за готівкові кошти придбавалось пальне з метою здійснення господарської діяльності на суму меншу 200 грн. без врахування ПДВ та помилково не було відображено у податковій звітності податковий кредит з ПДВ у розмірі 500 грн., що підтверджується видатковою накладною та договором.

Однак, суд зазначає, що надані позивачем квитанції та видаткова накладна не звільняє позивача від обов`язку подання звітності з ПДВ, якою є податкова декларація.

Законом чітко встановлено обов`язок платника ПДВ подавати податкові декларації та право контролюючого органу анулювати свідоцтво платника ПДВ у випадку неподання податкової декларації протягом 12 послідовних податкових місяці.

В матеріалах справи містяться податкові декларації позивача за період з серпня 2018 р по січень 2019 р., в яких обсяги оподаткованих операцій 0 грн., а також довідка про подання/неподання платником ПДВ декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних місяців, відповідно до якої позивач за період з серпня 2018 р по січень 2019 р. подав декларації, з яких вбачається відсутність обсягів постачання/придбання товарі/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання та за період з лютого 2019 р. по липень 2019 р. позивачем не надавались декларації. Позивачем до суду не надано доказів подання податкової декларації з ПДВ протягом 12 послідовних податкових місяців, які б свідчили про наявність постачання/придбання товарі/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання, що передують винесенню рішення про анулювання реєстрації ПДВ.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем, суб`єктом владних повноважень, доведено правомірність спірного.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Судові витрати покласти на позивача.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Фермерського господарства "Агрошанс Плюс" (в. Кругова, 47 (в.Шевченка, 16, оф.5, М-в, 54001), Миколаїв, 54028, ідентифікаційний код 40429420) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна,6,Миколаїв,54001 ідентифікаційний код 43144729) про визнання протиправним та скасування рішення від 15.10.2019 р. № 211/2019; поновлення дії свідоцтва, відмовити.

2. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Є. В. Марич