Рішення

від 22.04.2020 по справі 1.380.2019.002103

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.002103

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2020 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, головуючий суддя Гавдик З.В., секретар судового засідання Василько А.В., розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу № 1.380.2019.002103 за

позовом ОСОБА_1 , - не з`явився до Франківського районного суду м. Львова, представник - не з`явився Територіального управління державної судової адміністрації України в Львівській області, представник - не з`явився про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Франківського районного суду м. Львова, Територіального управління державної судової адміністрації України в Львівській області, у якому із врахуванням уточнень позовних вимог просив:

- визнати незаконним та скасувати наказ відповідача від 22.03.2019 року №35/К про звільнення ОСОБА_1 ;

- поновити ОСОБА_1 на посаді помічника судді Франківського районного суду м. Львова;

- стягнути з Франківського районного суду м. Львова на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 02.04.2019 року в сумі 78655,87 грн.;

- стягнути з Франківського районного суду м. Львова на користь ОСОБА_1 заподіяну моральну шкоду в сумі 110000,00 (сто десять тисяч) грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наказ від 22.03.2019 року №35/К Про звільнення ОСОБА_1 є протиправним та таким, що порушує права, свободи та законні інтереси позивача, оскільки:

Наказом Франківського районного суду м. Львова від 09.10.2018 року №135/К ОСОБА_1 призначено на посаду помічника судді на час виконання повноважень суддею Франківського районного суду м. Львова ОСОБА_2

З 12 березня по 22 березня 2019 року включно ОСОБА_1 перебував у щорічній відпустці, згідно з наказом в.о. керівника апарату Франківського районного суду м. Львова від 11.03.2019 року №46/1/В. Позивач зазначає, що згідно спірного наказу, його звільнено 22.03.2019 року, тобто у день відпустки.

Під час відпустки 22.03.2019 року ОСОБА_1 перебував на лікарняному, що підтверджується листком непрацездатності серія НОМЕР_1 , про що того ж дня було повідомлено керівництво Франківського районного суду м. Львова.

Позивача звільнено у зв`язку із закінченням строку трудового договору, однак, подання про звільнення позивача з посади помічника судді керівнику апарату не подавалось. Станом на час звільнення позивача із займаної посади повноваження судді Франківського районного суду м. Львова ОСОБА_2 , не припинені та зазначений суддя перебуває у штаті вказаного суду.

Позивач у судове засідання не з`явився, подав клопотання, яким позовні вимоги підтримав в про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повній мірі.

Відповідач - Франківський районний суд м. Львова, подав відзив на позов, у якому зазначив, що згідно п. 11 розділу 2 Положення про помічника судді, затвердженого рішенням Ради суддів України від 18.05.2018 року №21, у разі тривалої (понад два місяці) відсутності судді (соціальна відпустка, відрядження, відсторонення від посади тощо), а також з моменту закінчення (припинення) повноважень судді з відправлення правосуддя з визначених законом підстав або звільнення судді з займаної посади, припинення повноважень члена Ради суддів України у встановленому законом порядку, помічника (помічників) судді за його (їх) згодою за наказом керівника апарату суду може бути переведено на іншу посаду працівника апарату суду, яка не належить до посад державної служби.

21.03.2019 року №5/192/2019 консультантом Франківського районного суду м. Львова

Кавчак Г.М. було надано подання, що станом на 21.03.2019 року у апараті суду вакантних

посад, які не належать до посад державної служби немає. Подання на ОСОБА_1 про покладення виконання повноважень додаткового помічника судді (суддів) суддями Франківського районного суду м. Львова не подавались, про що ОСОБА_1 було

ознайомленого цього ж дня під підпис.

У разі припинення трудового договору з підстав визначених спеціальним законом, трудові відносини припиняються і таке рішення ґрунтується на юридичному факті, в даному випадку факт відсутності судді ОСОБА_2 на роботі з 13.03.2019 року по 27.10.2019 року (понад 2 місяців) вбачається із Наказу від 11.03.2019 року №31/К Про надання відпустки для догляду за дитиною ОСОБА_2 .

З підстав зазначених вище, відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідачем - Територіальним управлінням державної судової адміністрації України у Львівській області подано відзив, який обґрунтований тим, що позивача звільнено у зв`язку з тривалою (понад два місяці) відсутністю судді на підставі п. 2 ч. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю України - закінчення строку трудового договору.

Отже, на думку відповідача, позивача правомірно звільнено 22.03.2019 року тобто, в останній день його відпустки.

Зважаючи на викладене вище, Територіальне управління державної судової адміністрації України в Львівській області в задоволенні адміністративного позову просить відмовити повністю.

Від представника Франківського районного суд м. Львова на електронну пошту суду надійшла заява про відкладення розгляду справи, яка судом не враховується, оскільки може призвести до порушення строків розгляду вказаної справи та затягування розгляду справи. За таких обставин суд не знаходить підстав для відкладення розгляду справи і, відповідно до частини 3 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, розглядає її за відсутності представника відповідача на підставі наявних у ній доказів.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою судді від 26 квітня 2019 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі, 31 липня 2019 року постановою колегії Восьмого апеляційного адміністративного суду скасовано ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2019 року та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, ухвалою судді від 16 жовтня 2019 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі, 06 листопада 2019 винесено ухвалу про залишення позовної заяви без руху, ухвалою від 16 грудня 2019 року продовжено розгляд справи та ухвалою від 25 березня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті, а також залучено співвідповідача.

Судом встановлені наступні обставини:

Наказом №135/к від 09.10.2018 року ОСОБА_1 призначено на посаду помічника судді Франківського районного суду м. Львова ОСОБА_2 на час виконання суддею ОСОБА_2 . повноважень судді Франківського районного суду м. Львова на умовах строкового трудового договору та за його згодою.

Наказом 31/К від 11.03.2019 року надано ОСОБА_2 судді Франківського районного суду м. Львова відпустку без збереження заробітної плати для догляду за дитиною починаючи з 13.03.2019 року по 27.10.2019 року включно.

Наказом 46/1/В від 11.03.2019 року ОСОБА_1 помічнику судді Франківського районного суду м. Львова ОСОБА_2 надано частину щорічної основної відпустки за період роботи з 10.102018 року - 09.10.2019 року, тривалістю 11 календарних днів, починаючи з 12.03.2019 року по 22.03.2019 року включно.

Згідно з листком непрацездатності серії АДУ в„–297650 ОСОБА_1 перебував на лікарняному з 22.03.2019 року по 27.03.2019 року включно.

Наказом №35/К від 22.03.2019 року відповідно до пункту 2 частин 1 статті 23, статті 24, пункту 2 частини 1 статті 36 Кодексу Законів про Працю України, ст. 155 Закону України Про судоустрій і статус суддів , ст. 92 Закону України Про державну службу , Положення про помічника судді, затвердженого рішенням Ради суддів України від 18.05.2018 року №21 (зі змінами) ОСОБА_1 звільнено з посади помічника судді Франківського районного суду м. Львова ОСОБА_2 22 березня 2019 року, у зв`язку із закінченням строкового трудового договору.

Підстава: Наказ № 31/к від 11.03.2019 року Про надання відпустки для догляду за дитиною ОСОБА_2 , подання від 21.03.2019 року, вих. № 5/192/2019 року.

02.04.2019 року позивач ознайомився із наказом Франківського районного суду м. Львова від 22.03.2020 року №35/К про звільнення.

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач вважає спірне звільнення протиправним та таким, що не відповідає вимогам Закону України Про державну службу .

Судом враховуються аргументи наведені позивачем про протиправність спірного наказу з наступних підстав згідно встановлених судом обставин та вимог законодавства:

Згідно з ст. 92 Закону України Про державну службу , до посад патронатної служби належать посади радників, помічників, уповноважених та прес-секретаря Президента України, працівників секретаріатів Голови Верховної Ради України, його Першого заступника та заступника, працівників секретаріатів депутатських фракцій (депутатських груп) у Верховній Раді України, працівників патронатних служб Прем`єр-міністра України та інших членів Кабінету Міністрів України, помічників-консультантів народних депутатів України, помічників та наукових консультантів суддів Конституційного Суду України, помічників суддів, а також посади патронатних служб в інших державних органах.

2. Працівник патронатної служби призначається на посаду на строк повноважень особи або на час діяльності депутатської фракції (депутатської групи) у Верховній Раді України, працівником патронатної служби якої він призначений.

3. Трудові відносини з працівником патронатної служби припиняються в день припинення повноважень особи або припинення діяльності депутатської фракції (депутатської групи) у Верховній Раді України, працівником патронатної служби якої він призначений. Акт про звільнення приймається керівником державної служби.

Працівник патронатної служби може бути достроково звільнений з посади за ініціативою особи або голови депутатської фракції (депутатської групи) у Верховній Раді України, працівником патронатної служби якої він призначений, або керівника патронатної служби.

4. На працівників патронатної служби поширюється дія законодавства про працю, крім статей 39 -1 , 41-43 -1 , 49 -2 та частини третьої статті 184 Кодексу законів про працю України.

Особливості патронатної служби в судах, органах та установах системи правосуддя визначаються законодавством про судоустрій і статус суддів.

5. Час роботи на посадах патронатної служби зараховується до стажу державної служби та враховується при присвоєнні державному службовцю рангу в межах відповідної категорії посад, якщо до призначення на посаду патронатної служби він перебував на державній службі та після звільнення з посади патронатної служби повернувся на державну службу.

6. Працівник патронатної служби, який виявив бажання вступити або повернутися на державну службу, реалізує таке право у порядку, визначеному цим Законом для осіб, які вперше вступають на державну службу, з обов`язковим проведенням конкурсу.

Згідно з ст. 157 Закону України Про судоустрій і статус суддів , кожний суддя має помічника (помічників), статус і умови діяльності якого (яких) визначаються цим Законом та Положенням про помічника судді, затвердженим Радою суддів України.

2. Помічником судді може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту і вільно володіє державною мовою. Помічники суддів Верховного Суду повинні також мати стаж професійної діяльності у сфері права не менше трьох років.

3. Судді самостійно здійснюють добір помічників. Помічник судді призначається на посаду та звільняється з посади керівником апарату відповідного суду за поданням судді.

4. Помічники суддів з питань підготовки справ до розгляду підзвітні лише відповідному судді.

Відповідно до п. 7 Положення про помічника судді, затвердженого рішенням Ради суддів України від 18 травня 2018 року № 21, яким передбачено, що судді самостійно здійснюють добір помічників. Помічник судді призначається на посаду та звільняється з посади керівником апарату відповідного суду за поданням судді.

Таким чином, виходячи з буквального тлумачення наведених вимог законодавства, підставою для звільнення помічника судді є: зокрема подання судді.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звільнено без подання судді, на підставі наказу керівника апарату Франківського районного суду м. Львова від 22.03.2019 року у зв`язку з закінченням строкового трудового договору.

Проте, як встановлено судом, станом на час виникнення спірних правовідносин, так і станом на час розгляду справи в суді повноваження судді Франківського районного суду м. Львова ОСОБА_2 не припинились.

Відповідно суд дійшов висновку, що звільнення позивача відбулося за відсутності належних на те підстав, у зв`язку з чим спірний наказ підлягає скасуванню, а позивач поновленню на попередньо займаній посаді із стягненням на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відповідно до частин першої, другої статті 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Підпунктом з пункту 1 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100, встановлено, що цей Порядок застосовується також у випадку вимушеного прогулу (далі - Порядок № 100).

Відповідно до абзацу третього пункту 2 Порядку № 100 у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

При обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються: основна заробітна плата; доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками-почасовиками; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та інші); виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо. Премії включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату. Премії, які виплачуються за квартал і більш тривалий проміжок часу, при обчисленні середньої заробітної плати за останні два календарні місяці, включаються в заробіток в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді (пункт 3 Порядку № 100).

Позивачем подано розрахунок суми, яка на його думку підлягає стягненню за час вимушеного прогулу у розмірі 78655,87 грн. Такий розрахунок судом не враховується, оскільки позивач звільнений 22.03.2019 року, в розрахунку вказав суми коштів отримані ним за лютий та березень 2019 року, що на думку суду не відповідає вищевказаним вимогам закону. Належних та допустимих доказів сум виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передували події, з якою пов`язана відповідна виплата, ні позивач, ні відповідачі не подали.

Таким чином, на думку суду слід зобов`язати Територіальне управління державної судової адміністрації України в Львівській області нарахувати та виплатити на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з проведенням усіх відрахувань відповідно до чинного законодавства.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача моральної шкоди в сумі 110000,00 грн. (сто десять тисяч гривень), то суд зазначає наступне.

Вимоги про відшкодування шкоди можуть розглядатися за правилами адміністративного судочинства, якщо такі вимоги стосуються шкоди, завданої протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, і заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Загальні підходи до відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади, були сформульовані Верховним Судом у постанові від 10 квітня 2019 року у справі №464/3789/17. Зокрема, Суд дійшов висновку, що адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту. Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання. Порушення прав людини чи погане поводження із нею з боку суб`єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

Позивач в судові засідання не прибув, належних та допустимих доказів заподіяної моральної шкоди та її розміру суду не надав, відповідно в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

З цих же підстав судом частково враховуються аргументи позивача в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і не враховуються аргументи щодо стягнення моральної шкоди.

Також з цих же підстав судом не враховуються заперечення відповідачів.

Відповідно позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Згідно ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Франківського районного суду м. Львова (79044, м. Львів, вул. Генерала Чупринки, 69), Територіального управління державної судової адміністрації України в Львівській області (79005, м. Львів, вул. Драгоманова, 25) про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, - задоволити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Франківського районного суду м. Львова від 22.03.2019 року №35/К Про звільнення ОСОБА_1 .

Поновити ОСОБА_1 на посаді помічника судді

Франківського районного суду м. Львова з 23 березня 2019 року.

Зобов`язати Територіальне управління державної судової адміністрації України в Львівській області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з проведенням усіх відрахувань відповідно до чинного законодавства.

Постанова в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді помічника судді Франківського районного суду м. Львова з 23 березня 2019 року та стягнення середнього заробітку за один місяць підлягає негайному виконанню.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Франківського районного суду м. Львова (ЄДРПОУ 37444281, м. Львів, вул. Генерала Чупринки, 69) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) 768,40 грн. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. 295 -297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII Перехідні положення цього Кодексу.

Рішення складено у повному обсязі 04.05.2020 року.

Суддя Гавдик З.В.