Ухвала

від 05.05.2020 по справі 804/5163/16

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

05 травня 2020 року м. Дніпросправа № 804/5163/16

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),

суддів: Прокопчук Т.С., Шлай А.В.,

перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року у справі №804/5163/16 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю РЕМБУД КОЛІЯ до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

26.03.2020 року до Третього апеляційного адміністративного суду надійшла адміністративна справа №804/5163/16 з апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 30.03.2020 року апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області залишено без руху, надано десятиденний строк для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме: надати до суду оригінал документ про сплату судового збору.

Ухвалою судді Третього апеляційного адміністративного суду від 09.04.20.2020 року клопотання апелянта задоволено та надано термін для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня закінчення дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Копія вищезазначеної ухвали отримана апелянтом 13.04.2020 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

У встановлений судом строк від скаржника на адресу суду надійшло клопотання, в якому відповідач просить змінити відповідача по справі з Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, а також відстрочити сплату судового збору, оскільки станом на 10.01.2020 року постійний кошторис на 2020 рік та фінансування відповідача не надходило. Крім того, не проводяться платежі за платіжними дорученнями боржника, у зв`язку безспірним списанням коштів.

Розглянувши клопотання про зміну відповідача по справі з Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на його правонаступника - Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до постанови КМУ від 18.12.2018 року №1200 Про утворення Держаної податкової служби України та Державної митної служби України утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу України шляхом поділу.

Державна податкова служба України та Державна митна служба України є правонаступниками майна, прав та обов`язків реорганізованої Державної фіскальної служби України у відповідних сферах діяльності.

Згідно з постановою КМУ від 19.06.2019 року №537 Про утворення територіальних органів Державної податкової служби України , проведено реорганізацію головних управлінь ДФС в областях.

Відповідно до наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 03.09.2019 року №17 "Про початок діяльності Головного управління ДПС у Дніпропетровській області" - розпочато виконання Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області функцій і повноважень, покладених на нього положенням про Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, затвердженого наказом ДПС України від 12.07.2019 року №14, та функціональних повноважень Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, що припиняється.

Враховуючи зазначене, є підстави для здійснення процесуального правонаступництва відповідно до ст.52 КАС України та заміни первинного відповідача Головного управління ДФС у Дніпропетровській області його правонаступником - Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області.

Розглянувши клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що воно не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з ч.1 ст.133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

Якщо бюджетні установи діють як суб`єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти шостий, сьомий частини п`ятої цієї статті).

Наведеною правовою нормою КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги і документів, що підтверджують повноваження представників.

Для цього відповідач як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Це стосується і заявників, які, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, діють як суб`єкти владних повноважень й, до того ж, є бюджетними установами, фінансування яких здійснюється з Державного бюджету України, в тому числі щодо видатків на сплату судового збору, а відтак кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі такої установи своєчасно і у повному обсязі з урахуванням здійснених видатків за минулий бюджетний період, що кореспондується з пунктами 44, 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року №228, якими, крім іншого, визначено, що штатні розписи бюджетних установ затверджуються в установленому порядку у місячний строк з початку року. До затвердження в установленому порядку кошторисів використання бюджетних коштів підставою для здійснення видатків бюджету є проекти зазначених кошторисів (з довідками про зміни до них у разі їх внесення), засвідчені підписами керівника установи та керівника її фінансового підрозділу або бухгалтерської служби. У разі коли бюджетний розпис на наступний рік не затверджено в установлений законодавством термін, в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення), а під час складання кошторисів на наступний рік враховуються обсяги здійснених видатків.

З огляду на наведене апелянт не був позбавлений можливості протягом усього бюджетного року здійснювати видатки бюджету, передбачені для сплати судового збору, на підставі кошторису, а у разі його відсутності - проекту кошторису, тимчасового індивідуального кошторису, тимчасового розпису бюджету в обсязі, не меншому за розмір використаних бюджетних коштів у минулому періоді й, при цьому, мав право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення своєчасної сплати судового збору і виконання інших грошових зобов`язань, зокрема за виконавчими документами.

Крім того слід зауважити, що посилання скаржника на повідомлення про проведення безспірного списання коштів є необґрунтованими, оскільки здійснення органами Державної казначейської служби України безспірного списання коштів з рахунку відповідача, зокрема призначених на сплату судового збору і, як наслідок невиконання через це вимог закону і суду, своїх процесуальних обов`язків, не повинно впливати на можливість неухильного виконання вимог КАС України щодо дотримання строку апеляційного оскарження й оформлення апеляційної скарги, що, в свою чергу не може ставитись в залежність від правовідносин, у які податковий орган вступає в інших сферах його діяльності (з приводу грошових зобов`язань за виконавчими документами про стягнення з податкового органу коштів і їх примусового виконання тощо), оскільки ці фактори не є взаємопов`язаними.

Більше того на виконання пункту дев`ятого розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України Кабінет Міністрів України постановою від 03.08.2011 №845 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30.01.2013 №45) затвердив Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - Порядок №845), який визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення (пункт перший цього Порядку).

Положеннями абзаців першого, другого та четвертого пункту 25 Порядку №845 (в редакції, з урахуванням змін, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2018 №154, набрала чинності 16.03.2018) встановлено, що безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку. Проведення платежів з рахунка боржника здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку. На час здійснення безспірного списання коштів проводяться платежі боржника із сплати податків і зборів, у тому числі судового збору.

Отже починаючи з 16.03.2018 року проведення безспірного списання коштів з рахунка боржника не є перешкодою для здійснення видатків бюджету, призначених для сплати судового збору.

Окрім цього, пунктом другим частини третьої статті 2 КАС України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейський суд з прав людини як джерело права.

У справі Мушта проти України Європейський суд з прав людини нагадує, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.

У пункті 74 рішення Європейського суду з прав людини Лелас проти Хорватії суд звертав увагу на те, що держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу .

У справі Рисовський проти України Європейський суд з прав людини ... підкреслює особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси… .

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що держава в особі органів влади (зокрема податкових органів), що діють як суб`єкти владних повноважень та звертаються до суду з метою захисту інтересів у правовідносинах, які виникли з приводу реалізації ними публічно-владних управлінських функцій, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

Крім того слід зазначити, що умовою відстрочення сплати судового збору є наявність доказів того, що після такого відстрочення відпадуть обставини, які позбавляють особу можливості сплатити судовий збір.

Однак, скаржник не подав доказів того, що після відстрочення сплати судового збору відпадуть обставини, які позбавляють його можливості сплатити судовий збір.

Суд вважає, що наданий апелянту строк є достатнім для виконання вимог суду щодо усунення недоліків апеляційної скарги, належних доказів неможливості сплатити судовий збір у визначений строк до суду не надано, а тому підстави для відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги відсутні.

Станом на 05 травня 2020 року (з урахуванням терміну необхідного на поштовий перебіг) документу про сплату судового збору апелянт до суду не надав, отже недоліки апеляційної скарги не були усунуті у встановлений судом термін.

Відповідно до ч.2 ст.298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

За приписами п.1 ч.4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Таким чином, апеляційну скаргу необхідно повернути заявнику.

Керуючись 169, 298, 296 КАС України, суд, -

ухваЛив:

Клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про заміну відповідача у справі його правонаступником - задовольнити.

Здійснити процесуальне правонаступництво та замінити відповідача - Головне управління ДФС у Дніпропетровській області його правонаступником - Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області.

Відмовити Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року у справі №804/5163/16 - повернути заявнику.

Роз`яснити заявнику, що відповідно до ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили 05 травня 2020 року та може бути оскаржена протягом тридцяти днів до Верховного Суду.

Головуючий - суддя О.О. Круговий

суддя Т.С. Прокопчук

суддя А.В. Шлай