Постанова

від 06.05.2020 по справі 640/19428/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/19428/18 Суддя (судді) першої інстанції: Мазур А.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів Кузьменка В.В.,

Шурка О.І.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.12.2019 у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства Київресурспостач до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство Київресурспостач звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, третя особа без самостійних вимог - Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, в якому просило (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) визнати відмову Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві у наданні висновку щодо повернення надмірно сплаченої пені протиправною.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.12.2019 позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправною відмову Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві щодо подання до органу Державного казначейства висновку щодо повернення коштів на рахунок платника.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Дану справу розглянуто в порядку письмового провадження, відповідно до положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України.

До апеляційної скарги також було додано клопотання про зміну сторони правонаступником, а саме, апелянт просить замінити Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві на його правонаступника - Головне управління Державної податкової служби у м. Києві, при цьому, посилаючись на постанови Кабінету Міністрів України № 227 від 06.03.2019, № 537 від 19.06.2019, розпорядження Кабінету Міністрів України № 682-р від 21.08.2019, наказ Державної податкової служби України № 14 від 12.07.2019, адже, наразі, ГУ ДПС у м. Києві розпочато виконання функцій і повноважень ГУ ДФС у м. Києві, яке реорганізовується шляхом приєднання до ГУ ДПС у м. Києві.

Згідно з приписами ст. 52 КАС України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Колегія суддів вважає клопотання апелянта таким, що підлягає задоволенню, з огляду на що, слід замінити сторону - Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві на його правонаступника - Головне управління Державної податкової служби у м. Києві.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Так, у відповідності до положень ч. 1 ст. 308 КАС України, справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 29.05.2018 Окружним адміністративним судом м. Києва у справі № 826/15395/17 позов ПАТ Київресурспостач до ГУ ДФС у м. Києві задоволено частково, визнано протиправними дії ГУ ДФС у м. Києві щодо нарахування пені у розмірі 265103,40 грн.

Проте, у частині позовних вимог у справі № 826/15395/17 про стягнення з відповідача сплаченої пені у розмірі 265103,40 грн., суд вказав на те, що обов`язковою умовою для повернення сплаченої суми 265103,40 грн., є подання позивачем заяви про таке повернення до контролюючого органу, а оскільки в матеріалах справи відсутні докази звернення позивача з відповідною заявою про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені, така позовна вимога є передчасною.

У зв`язку з чим, 13.09.2018 ПАТ Київресурспостач звернулось до відповідача з заявою про повернення надмірно сплаченої пені у розмірі 265103,40 грн., однак, на вказану заяву було отримано відмову від 05.11.2018 у надання висновку щодо повернення коштів на рахунок платника, у зв`язку з наявністю у останнього податкової заборгованості у розмірі 16534,49 грн.

Не погодившись із вказаною відмовою податкового органу, товариство звернулось до суду за захистом своїх прав.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з наступного:

- необхідною обставиною для повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках податкового органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється контролюючими органами, є факт ухвалення податковим органом висновку про повернення надмірно сплачених сум податку;

- у даному випадку, підставою для відмови у направленні до органу Державного казначейства висновку щодо повернення коштів на рахунок платника, зазначено наявність податкової заборгованості ПАТ Київресурспостач у розмірі 16534,49 грн., однак, суд першої інстанції звернув увагу на те, що позивачем було подано позов про скасування податкових повідомлень-рішень на суму 16534,49 грн., у зв`язку з чим, суд констатував, що вказане грошове зобов`язання є неузгодженим, не може вважатися податковим боргом, а тому, не може бути відображене у інтегрованій картці платника податку.

Доводи апеляційної скарги:

- суд першої інстанції не звернув увагу на те, що позов про скасування податкових повідомлень-рішень на суму 16534,49 грн. (справа № 826/15895/18), товариством було подано до Окружного адміністративного суду м. Києва 28.09.2018 , проте із заявою до контролюючого органу про повернення надмірно сплаченої пені у розмірі 265103,40 грн., позивач звернувся 13.09.2018, що передувало оскарженню суми 16534,49 грн., яка обліковується в інтегрованій картці платника податків у якості боргу;

- крім того, апелянта вказує на те, що лише 28.10.2018 Окружним адміністративним судом м. Києва було відкрито провадження у справі № 826/15895/18, а тому, на момент подання заяви про повернення надміру сплаченої пені у розмірі 265103,40 грн. не існувало спірних правовідносин щодо оскарження податкових повідомлень-рішень на суму 16534,49 грн., та, в подальшому, платник не повідомляв податковий орган про оскарження таких повідомлень-рішень.

- на переконання апелянта, суд першої інстанції помилково дійшов висновків про те, що сума грошового зобов`язання у розмірі 16534,49 грн. на момент надання податковим органом оскаржуваної відмови була неузгодженою.

Зважаючи на зазначене, колегія суддів вважає за необхідне вказати наступне.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 17.1.10 пункту 17.1 статті 17 Податкового Кодексу України, платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань визначає стаття 43 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до пунктів 43.1 - 43.6 статті 43 Податкового кодексу України, помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.

Положеннями пункту 102.5 статті 102 Податкового кодексу України, передбачено, що заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Приписи статті43 Податкового кодексу України, узгоджуються з нормами Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 1146 від 15 грудня 2015 року.

Пунктом 6 Порядку № 1146, передбачено, що у заяві платник вказує суму і вид помилково та/або надміру сплаченого платежу та визначає напрям(и) перерахування коштів, що повертаються 1) на поточний рахунок платника податку в установі банку; 2) на погашення грошового зобов`язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби, незалежно від виду бюджету; 3) готівкою за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в установі банку; 4) готівкою з рахунків банків у разі відсутності у платника податків рахунку в установі банку; 5) поштовим переказом через підприємства поштового зв`язку; 6) для подальших розрахунків як авансові платежі (передоплата) або грошова застава: на небюджетний рахунок з обліку коштів забезпечення сплати майбутніх митних та інших платежів - рахунок 3734, відкритий на балансі Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві; банківський балансовий рахунок 2603, відкритий для органу Державної фіскальної служби у відповідному уповноваженому банку (у разі якщо кошти авансових платежів (передоплати), доплати тощо вносилися готівкою).

Після реєстрації в органі Державної фіскальної служби заява платника про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань (крім грошових зобов`язань з митних та інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів) передається на розгляд до структурних підрозділів, що виконують функції з адміністрування відповідних податків і зборів та погашення заборгованостей. Не пізніше другого робочого дня, наступного за днем реєстрації, заява з відміткою вказаних підрозділів щодо правомірності повернення передається до структурного підрозділу, на який покладено функцію з підготовки висновку. (п. 7 Порядку № 1146)

Відповідно до пункту 8 Порядку № 1146, у разі якщо вказана у заяві платника сума (її частина) за даними інформаційних систем обліковується як помилково та/або надміру сплачена, орган Державної фіскальної служби готує: висновок на повернення такої суми (її частини) за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку; два примірники реєстру висновків за платежами, належними державному бюджету, за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку; три примірники реєстру висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку.

Згідно з частиною другою статті 45 Бюджетного кодексу України, Казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Отже, необхідною обставиною для повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках податкового органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється контролюючими органами, є факт ухвалення податковим органом висновку про повернення надмірно сплачених сум податку.

Під час розгляду даного спору по суті в суді першої інстанції було досліджено, що підставою для відмови у направленні до органу Державного казначейства висновку щодо повернення коштів на рахунок платника, стала наявність відображеної в обліковій картці платника податків податкової заборгованості ПАТ Київресурспостач у розмірі 16534,49 грн., що не дає підстав для надання до органу казначейства висновку про повернення коштів. (а.с. 12-13)

Колегія суддів звертає увагу на те, що задовольняючи позовні вимоги у даній справі, окружний суд врахував те, що ПАТ Київресурспостач було подано позов про скасування податкових повідомлень-рішень на суму 16534,49 грн., яка стала підставою для відмови у наданні висновку, у зв`язку з чим, суд констатував, що вказане грошове зобов`язання є неузгодженим, не може вважатися податковим боргом, а тому, не може бути відображене у картці платника податку.

Проте, вказуючи на зазначені обставини, суд першої інстанції не зважив на те, що позов до Окружного адміністративного суду м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень на суму 16534,49 грн. (справа № 826/15895/18), товариством було подано 28.09.2018 , що вбачається з офіційного сайту Судової влади України та програми Діловодство спеціалізованого суду , проте, із заявою до контролюючого органу про повернення надмірно сплаченої пені у розмірі 265103,40 грн., позивач звернувся 13.09.2018 , тобто, подання заяви про повернення надмірно сплачених коштів передувало оскарженню в суді суми 16534,49 грн., яка обліковується в інтегрованій картці платника податків у якості боргу.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про те, що сума грошового зобов`язання у розмірі 16534,49 грн., на момент надання податковим органом оскаржуваної відмови, була неузгодженою, є помилковим та не грунтується на повно дослідженні обставин справи, адже на дату подання товариством до податкового органу заяви, не було подано до суду позов та не відкрито провадження у справі 826/15895/18, а також, у матеріалах справи відсутні докази того, що товариство повідомляло ГУ ДФС у м. Києві про оскарження у судовому порядку податкових повідомлень-рішень.

Також, позивачем було долучено до матеріалів справи лист Державної фіскальної служби від 21.11.2018 (надано вже після оскаржуваної у даній справі відмови) № 37690/6/99-99-17-05-15 за результатом розгляду скарги ПАТ Київресурспостач від 23.10.2018 на податкову вимогу та рішення про опис майна у податкову заставу (стосується суми боргу в розмірі 16534,49 грн.), у якому зазначено про те, що за даними інформаційної системи Податковий блок , станом на 08.11.2018 , податковий борг у ПАТ Київресурспостач , відсутній у зв`язку із виключенням з інтегрованої картки з податку на додану вартість зобов`язань на суму 16534,49 грн., відповідно до вимог ст. 56 ПК України, та на виконання ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.10.2018 у справі № 826/15895/18. Крім того, у даному листі зазначено, що оскільки податковий борг, який зазначений у податковій вимозі відсутній, така податкова вимога вважається відкликаною, а рішення про опис майна у податкову заставу - таким, що втратило юридичну силу. (а.с. 24-26)

Колегія суддів враховує зміст даного листа ДФС, проте, у листі від 21.11.2018 зазначено про відсутність податкового боргу, станом на 08.11.2018 , що вказує на те, що на момент подання заяви товариством - 13.09.2018 та надання оскаржуваної відмови - 05.11.2018, податковий борг обліковувався, а тому, відповідач, відмовляючи в у наданні до органу казначейства висновку щодо повернення коштів на рахунок платника, на той момент, діяв правомірно, з урахуванням того, що предметом розгляду в даній справі, є перевірка правомірності дій податкового органу при наданні відмови від 05.11.2018 № 96142/10/26-15-07-05-15.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. (ч. 2 ст. 77 КАС України)

Згідно з приписами п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

У відповідності до ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є : 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції викладені в оскаржуваному рішенні.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, що призвели до помилкового вирішення спору, а тому, рішення суду першої інстанції необхідно скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 243, 315, 317, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві - задовольнити .

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.12.2019 - скасувати .

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства Київресурспостач до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії відмовити .

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена з підстав, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Ганечко

Судді В.В. Кузьменко

О.І. Шурко