Рішення

від 27.04.2020 по справі 640/18407/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2020 року м. Київ № 640/18407/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Смолія І.В., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась ОСОБА_1 (далі також - позивач) з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі також - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Позивач мотивує свої вимоги тим, що має у власності нежитлове приміщення, однак під будинком не сформована земельна ділянка, їй не присвоєний кадастровий номер і не визначена прибудинкова територія, отже, підстави для нарахування податкового зобов`язання відсутні.

Ухвалою суду від 04.10.2019 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та запропоновано відповідачу надати відзив протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідач у своєму відзиві заперечував проти задоволення позовних вимог, мотивуючи тим, що право користування земельною ділянкою, на якій розміщено будівлю чи споруду, є невід`ємним від права користування цією будівлею чи спорудою, а тому спірне податкове повідомлення-рішення є правомірним та не підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.8 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 є власником нежитлового приміщення АДРЕСА_1 , загальною площею 112,20 кв.м.

26.04.2019 року Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві, згідно з пп. 54.3.3. п. 54.3. ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до п. 286.5 ст. 286 розділу ХІІІ Податкового кодексу України прийнято податкове повідомлення-рішення №3161165-1305-2615, яким ОСОБА_1 визначено податкове зобов`язання з земельного податку з фізичних осіб у розмірі 46216,90 грн.

Дослідивши та надавши оцінку наявним у матеріалах справи письмовим доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи усіх форм дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України, а справляння плати за землю - розділом ХІІ Податок на майно Податкового кодексу України (далі також- ПК України).

Земельний податок, згідно з пп. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, це обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів. Об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності (ст. 270 Податкового кодексу України).

Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або користування земельною ділянкою (п. 287.1 ст.287 Податкового кодексу України).

Статтею 2 Земельного кодексу України передбачено, що суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Право власності на земельну ділянку та право оренди земельної ділянки, згідно зі статтею 125 Земельного кодексу України виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст.206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно до підпункту 269.1.1 пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), а в силу вимог підпункту 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 Податкового кодексу України об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Таким чином, обов`язок платника податку сплачувати плату за землю виникає у власників та землекористувачів з дня виникнення права власності або користування земельною ділянкою.

Згідно ст. 125 Земельного кодексу України (далі - ЗК) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності та користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України від 1 липня 2004 року N 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Питання переходу права власності на земельну ділянку у разі набуття права на житловий будинок, будівлю, споруду, що розміщені на ній, регулюються статтею 120 ЗК і статтею 377 Цивільного кодексу України (далі - ЦК).

Зазначеними нормами встановлено, що до особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності або право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені.

За правилами пункту 286.1 статі 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

При цьому власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно (пункт 287.8 статті 287 Податкового кодексу України).

Тобто, позивач має сплачувати земельний податок за площі під нежитловими приміщеннями, що йому належать, з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території.

ОСОБА_1 є власником нежитлового приміщення групи приміщень 1, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі договору купівлі-продажу (б/н) від 13.12.2017, а також 67/100 часток приміщень у нежитлових приміщеннях в літ. А , що розташовані за тією ж адресою.

Податковим повідомленням-рішенням № 3161165-1305-2615 у відповідності з пунктом 286.5 статті 286 розділу ХІІІ Податкового кодексу України визначено суму податкового зобов`язання за платежем: Земельний податок з фізичних осіб у розмірі 46216,90 грн.

Для розрахунку платнику податків суми земельного податку податковим органом взято такі показники: загальну площу земельної ділянки - 307,6 кв. м, нормативно-грошову оцінку за 1 кв. м. - 3384,25 грн, а також ставку податку на 2019 рік (у % до грошової оцінки) - 1.

Однак, листом від 15.08.2019 №0570202/1-15368 Департамент земельних ресурсів КМДА повідомив наступне.

Земельна ділянка площею 0,0197 га (кадастровий номер 8000000000:82:066:0011) за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі рішень КМР від 27.11.2008 №682/682 та від 22.09.2011 №123/6339 передана в оренду Спільному українсько-угорському товариству з обмеженою відповідальністю Центр естетики та чарівності Пані Анєлє для експлуатації та обслуговування прибудови до приміщень ресторану для використання під заклад громадського харчування (договір оренди земельної ділянки від 26.01.2012 №82-6-00635, термін дії до 01.01.2033).

За даними міського земельного кадастру земельна ділянка площею 0,2855 га (обліковий код 82:066:0004) обліковується за Державним комунальним підприємством по утриманню будівель, споруд та прибудинкової території Печерського району м. Києва та фізичними особами.

Рішення КМР щодо передачі (надання) у власність чи користування, в тому числі на правах оренди, зазначеної земельної ділянки будь-яким фізичним чи юридичним особам не приймалось.

До того ж, в Департаменті відсутня інформація щодо державної реєстрації вказаної земельної ділянки у Державному земельному кадастрі та державної реєстрації речових прав на неї в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також присвоєння їй кадастрового номеру.

Відповідно до пункту 287.5 статті 287 Податкового кодексу України визначено строк, протягом якого сплачується податок фізичними особами, а саме 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Порядок обчислення орендної плати за земельну ділянку, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів визначено положеннями підпункту 288.7 статті 288 розділу ХІІІ Податкового кодексу України, які містять відсилочні норми до статей 285 - 287 розділу ХІІІ Податкового кодексу України.

Підставою для нарахування земельного податку, відповідно до пункту 286.1 статті 286 Податкового кодексу України, є дані державного земельного кадастру.

Згідно з пунктом 271.1 статті 271 Податкового кодексу України встановлено, що базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Відповідно до пункту 287.8 статті 287 Податкового кодексу України власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Питання щодо нарахування плати за землю фізичними особами було предметом розгляду Верховним Судом України, який у постанові від 07 липня 2015 року у справі № 826/12388/13-а висловив правову позицію, відповідно до якої власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно. Фізична особа - власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку є платником земельного податку з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Таким чином, відповідач всупереч вимогам пункту 287.8 статті 287 Податкового кодексу України, здійснив розрахунок земельного податку, виходячи з загальної площі будинку, а не з площі прибудинкової території з урахуванням пропорційної частки, яка припадає на належне платнику податків нежитлове приміщення.

Оскільки, як вбачається з матеріалів справи, під будинком по АДРЕСА_2 , не сформована земельна ділянка, відсутній кадастровий номер і не визначена прибудинкова територія, то підстави для податкового нарахування відсутні.

З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з положеннями статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Частиною третьою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку її до розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт; 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини сьомої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач у своєму відзиві просив відмовити у задоволенні витрат на оплату послуг адвоката, однак жодних доказів про неспівмірність даних витрат із складністю справи не надав.

На обґрунтування понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу надано: - копію Договору про надання правової допомоги №0002/13/14/2-13/08/2019 від 13.08.2019 року, - копію Додаткової угоди №1 від 13.08.2019 до Договору про надання правової допомоги від 13 серпня 2019 року, ордер серії КС №325996 від 01 серпня 2019 року, - рахунок №0002/13/14/2(1) від 13.08.2019, - виписка з рахунку АБ С.Андрощука від 27.08.2019 про оплату згідно рахунку №0002/13/14/2(1) від 13.08.2019 від ОСОБА_1 у сумі 12579,25 грн.

З наведеного вище слідує, що витрати ОСОБА_1 на професійну правничу (правову) допомогу підтверджені належними та допустимими доказами, а тому підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 90, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в м. Києві № 3161165-1305-2615 від 26.04.2019 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 806,82 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 12579,25 грн. (дванадцять тисяч п`ятсот сімдесят дев`ять гривень 25 коп.) витрат на правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя І.В. Смолій