Красноокнянський районний суд Одеської області
Справа № 506/75/20
Провадження № 2/506/61/20
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 квітня 2020 року смт Окни
Красноокнянський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Бурдинюк О.С.
секретаря Гушкана Є.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в смт Окни цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Гавиноської сільської ради Окнянського району Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Головне управління Держгеокадастру в Одеській області про визнання недійсним та скасування державного акту на право приватної власності на землю,
В с т а н о в и в:
10 лютого 2020 року позивач звернулася до суду з позовом до Гавиноської сільської ради Окнянського району Одеської області код, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Головне управління Держгеокадастру в Одеській області, в якому просила визнати недійсним та скасувати державний акт на право приватної власності на землю серії ІІІ-ОД №044095, виданого 12 листопада 2001 року, на ім`я ОСОБА_2 , на підставі рішення Гавиноської сільської ради Красноокнянського району Одеської області від 22 серпня 2001 року №75-ХХІІІ, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,74 га, яка розташована на території Гавиноської сільської ради Окнянського (Красноокнянського) району Одеської області, зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №8 та повернути оригінал сертифіката на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 , що зареєстрвоаний в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 10 грудня 1996 року за №404 та виданого на ім`я ОСОБА_2 .
13.02.2020 року відкрито провадження у даній справі та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою від 07 квітня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її дід ОСОБА_2 . Після його смерті залишилась спадщина до складу якої, окрім іншого, також входить земельна ділянка площею 3,74 га, яка розташована на території Гавиноської сільської ради, згідно державного акту НОМЕР_2 -ОД НОМЕР_3 044095, виданого Гавиноською сільською радою Красноокнянського району Одеської області 12.11.2001 року. В кінці 2019 року, їй зателефонували з ТОВ Окнянський Колос і повідомили, що їй необхідно розробити технічну документацію і присвоїти кадастровий номер земельній ділянці, для завершення оформлення спадкових прав. Після чого, вона звернулась до землевпорядної організації із заявою про виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), і присвоєння їй кадастрового номеру. Однак, було з`ясовано, що на земельну частку (пай) № НОМЕР_4 , номер масиву 7, вже присвоєно кадастровий номер, і вона передана в користування - ОСОБА_3 , що було підтверджено сільською радою, а тому на звернення позивача, їй було видано викопіювання іншої земельної ділянки в іншому місці. З`ясувавши, що на одну земельну ділянку видано два правовстановлюючих документа різним особам, спеціаліст землевпорядної організації відмовив у виготовлені технічної документації. Дана обставина змусила її звернутися до суду.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головного управління Держгеокадастру в Одеській області до суду надав письмові пояснення, відповідно до яких у Книгах записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування земельною ділянкою, наявна інформація про те, що на ім`я ОСОБА_2 зареєстровано державний акт на право приватної власності на землю, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,74 га, виданий на підставі рішення Гавиноської сільської ради народних депутатів від 22.08.2001 року №75-ХХІІІ, а також що на ім`я ОСОБА_3 зареєстровано державний акт на право приватної власності на землю, для ведення товарного сільського господарського виробництва площею 3,74 га, реєстраційний номер 515 від 05.06.2003 року, на підставі рішення Гавиноської сільської ради народних депутатів від 22.08.2001 року №75-ХХІІІ /а.с.58-59/.
Позивач, повідомлена належним чином, в судове засідання не з`явилася, надала заява про розгляд справи у її відсутність. На задоволенні позову наполягала /а.с.42/.
Представник відповідача Гавиноської сільської ради Окнянського району Одеської області, повідомлений належним чином, в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність. Позов визнав /а.с.46, 48, 50, 66-67/.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Головне управління Держгеокадастру в Одеській області, в судове засідання не з`явився, хоча про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином /а.с.65/.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 /а.с.14/.
Як вбачається з листів Архівного відділу Окнянської районної державної адміністрації Одеської області та Відділу в Окнянському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, на ім`я ОСОБА_2 було видано сертифікат серії ОД №0084252 на підставі Рішення №75-ХХІІІ від 20.08.2001 року Про передачу земельних часток /паїв/ в натурі із земель колективної власності колишнього КСП Фрунзе , розмір земельної частки /паю/ - 3,40 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, який в подальшому було замінено на державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії ІІІ-ОД №044095 /а.с.16-20/.
Відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ОД №044095 від 12.11.2001 року, ОСОБА_2 передано у приватну власність земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,74 гектарів в межах згідно з планом, що розташована на території Гавиноської сільської ради Красноокнянського району Одеської області. Державний акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №8 /а.с.20/.
Тобто належність ОСОБА_2 земельної ділянки на підставі зазначеного державного акту на праві власності ніким не оспорюється.
Відповідно до ст.2 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) , основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією.
Як вбачається з інформації Відділу в Окнянському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, що станом на 26.12.2019 року, оригінал сертифікату на право на земельну частку (пай), що належить ОСОБА_2 , зберігається в архіві Відділу /а.с.24/.
За інформацією, наданою Виконавчим комітетом Чорнянської сільської ради Окнянського району Одеської області, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , був зареєстрований та проживав до дня своєї смерті в с. Чорна Красноокнянського району Одеської області. На час смерті з ним була зареєстрована ОСОБА_4 /а.с.15/.
ОСОБА_4 , є онукою покійного ОСОБА_2 , яка ІНФОРМАЦІЯ_3 одружилась і змінила прізвище на ОСОБА_5 /а.с.9-13/
Згідно свідоцтва про народження позивача ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , матір`ю вказана ОСОБА_7 , дівоче прізвище котрої - ОСОБА_8 , і яка ІНФОРМАЦІЯ_5 померла /а.с.10-13/.
Як вбачається з листа проектної організації з приводу виготовлення технічної документації, що виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), розташованої на території Гавиноської сільської ради Окнянського району Одеської області та присвоєння кадастрового номеру, не є можливим, оскільки на земельну ділянку № НОМЕР_4 видано державний акт на ім`я ОСОБА_3 і здійснено державну реєстрацію, у зв`язку з чим рекомендовано звернутись до суду /а.с.21-23/.
Згідно інформації Гавиноської сільської ради Окнянського району Одеської області, вбачається, що в березні 2000 року при проведені жеребкування, ОСОБА_2 виділена і передана в користування земельна ділянка № НОМЕР_4 масиву № НОМЕР_5 площею 3,74 га. Однак, станом на 01 січня 2020 року, вищезазначена земельна ділянка закріплена за ОСОБА_3 , і у зв`язку з допущеною помилкою виконкомом сільської ради, сільська рада пропонує фактично виділити земельну ділянку № НОМЕР_6 масиву № НОМЕР_7 розміром 3,78 га /а.с.25-27/.
Статтею 1217 Цивільного кодексу України встановлено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
До складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах із збереженням її цільового призначення (ст.ст.1218, 1225 ЦК України).
Відповідно до п.п.4.12, 4.18, 4.20 п.4 Глави 10 Розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22.02.2012 за 282/20595, свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів. Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. Видача свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку нотаріусом проводиться також за умови отримання витягу з Державного земельного кадастру, у тому числі шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.
П. 4.15 вищезазначеного порядку передбачено, що видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності майна спадкодавцеві.
Як вбачається з копії Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 14.10.2011 року, що після смерті ОСОБА_2 , Великомихайлівською районною державною нотаріальною конторою відкрита спадкова справа №606/2011 /а.с.29/.
Крім того, з копії заяви від 14.10.2011 року, вбачається що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , звернулась до Великомихайлівської державної нотаріальної контори з приводу прийняття спадщини та видачі їй свідоцтва про право на спадщину за законом, після смерті діда - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 /а.с.28/.
Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Право власності може бути також порушене без безпосереднього вилучення майна у власника. Особливістю позовів в таких справах (негаторних позовів) є відсутність спорів з приводу належності позивачу майна на праві власності чи іншому титулі. Характерною ознакою такого позову є протиправне вчинення третьою особою перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном і для подання негаторного позову не вимагається, щоб перешкоди до здійснення права користування й розпорядження були результатом винних дій відповідача чи спричиняли збитки, достатньо, щоб такі дії (бездіяльність) об`єктивно порушували права власника і були протиправними.
Відповідно до ст.152 ЗК України, землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.
Згідно з ч.1 ст.155 ЗК України, у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акту, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (ч.1 ст.21 ЦК України).
Правові акти індивідуальної дії можуть видавати різні органи влади, починаючи від Президента України, закінчуючи органами місцевого самоврядування. Форма акта в даному випадку не має значення. Це можуть бути розпорядження, постанови, накази, листи та інші документи, що містять відповідну розпорядчу дію, яка стосується цивільних прав та обов`язків.
Крім того, ч.1 ст.393 ЦК України передбачено, що правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, визначеної у постанові Верховного суду України № 6-139цс15 від 01.07.2015 року, судам підсудні справи за заявами, зокрема, з приводу володіння, користування, розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян чи юридичних осіб, і визнання недійсними державних актів про право власності та право постійного користування земельними ділянками вважається законним, ефективним та окремим способом захисту та поновлення порушених прав.
Оскільки державний акт на право власності на земельну ділянку є документом, що посвідчує право власності й видається на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, то у спорах, пов`язаних із правом власності на земельну ділянку, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідний державний акт, так і сам акт на право власності на земельну ділянку.
Законність рішення №75-ХХІІІ від 20.08.2001 року Гавиноської сільської ради Красноокнянського району Одеської області, на підставі яких видано оспорюваний державний акт, ніким не оспорюється.
Визнання ж недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку вважається законним, належним та окремим способом поновлення порушених прав у судовому порядку.
При цьому визнання державного акту недійсним через помилку державного органу не може порушувати права позивача як спадкоємця.
Так, судом встановлено, що на земельну ділянку № НОМЕР_4 масиву № НОМЕР_5 площею 3,74 га, фактично видано два правовстановлюючих документа різним особам, і по одному державному акту вже присвоєно кадастровий номер, власником якої є ОСОБА_3 , у зв`язку з чим виконком сільської ради позивачу, як спадкоємиці ОСОБА_2 , може виділити та передати іншу земельну ділянку.
Відповідно до ст.2 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) , основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).
Сертифікат на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 , який зареєстрований у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видаються 10.12.1996 року за №404, виданий на ім`я ОСОБА_2 - члена колективного сільськогосподарського підприємства імені Фрунзе . 12.11.2001 року ОСОБА_2 отримав державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії ІІІ-ОД №044095 взамін сертифікату на право на земельну частку /пай/ серії НОМЕР_1 . Оригінал сертифікату зберігається в архіві Відділу в Окнянському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області /а.с.19, 24/.
Частиною 1 статті 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Таким чином, враховуючи те, що позивачу ОСОБА_1 підчас оформлення своїх спадкових прав, стало відомо, що на земельну ділянку № НОМЕР_4 масиву № НОМЕР_5 площею 3,74 га, яку вона мала намір успадкувати, після смерті діда ОСОБА_2 , видано державний акт на ім`я іншої особи, а виконком Гавиноської сільської ради Окнянського району Одеської області пропонує і може фактично виділити іншу земельну ділянку, то позов, в частині визнання недійсним та скасування державного акту, слід задовольнити.
Що стосується вимоги про повернення оригіналу сертифіката на право на земельну частку /пай/ серії НОМЕР_1 , що зареєстрований в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку /пай/ 10.12.1996 року за №404 та виданого на ім`я ОСОБА_2 , то в цій частині слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.
Сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач (ст.48 ЦПК України), тобто особи, матеріально-правовий спір між якими є предметом вирішення в цивільному судочинстві.
Третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, є суб`єкти цивільних процесуальних правовідносин, які беруть участь у справі на стороні однієї із сторін (ст.53 ЦПК України). Сторони, крім прав та обов`язків, визначених ст.43 ЦПК України, мають ще додаткові права, встановлені ст.49 ЦПК України. Отже, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на відміну від сторін, обмежені в процесуальних правах.
Як вказав Верховний Суд у постанові по справі № 727/5570/16-ц від 18.12.2018 року, відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього. Тобто, право визначення кола відповідачів у конкретній справі належить виключно позивачу, який звертається з відповідними позовними вимогами до суду.
Нормами ЦПК України не передбачено покладення певних обов`язків (зобов`язання вчинення певних юридично значимих дій) за судовим рішенням при вирішенні конкретних спірних правовідносин на третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, у іншому процесуальному статусі ці особи стороною позивача до участі у справі не залучалися і до них будь-які позовні вимоги (як до сторони у розумінні ст.48 ЦПК України) позивачем не пред`являлися.
Керуючись ст.ст.10, 13, 76-81, 200, 259, 263-265 ЦПК України, суд -
У Х В А Л И В:
Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , Окнянський район АДРЕСА_2 ) до Гавиноської сільської ради Окнянського району Одеської області код (ЄДРПОУ 04590257, місце знаходження: Україна, Одеська область, Окнянський район, с. Гавиноси), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Головне управління Держгеокадастру в Одеській області (ЄДРПОУ 39765871, місце знаходження: Україна, Одеська область, м. Одеса, вул. Канатна, 83) про визнання недійсним та скасування державного акту на право приватної власності на землю - задовольнити частково.
Визнати недійсним та скасувати державний акт на право приватної власності на землю серії ІІІ-ОД №044095, виданого 12 листопада 2001 року, на ім`я ОСОБА_2 , на підставі рішення Гавиноської сільської ради Красноокнянського району Одеської області від 22 серпня 2001 року №75-ХХІІІ, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,74 га, яка розташована на території Гавиноської сільської ради Окнянського (Красноокнянського) району Одеської області, зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №8.
В іншій частині позову - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення у порядку визначеному п.15.5 ч.1 розділу ХІІІ ЦПК України.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Копію судового рішення, протягом двох днів з дня його складання, надіслати особам, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Повний текст судового рішення виготовлено 06.05.2020 року.
СуддяО.С. Бурдинюк
Суд | Красноокнянський районний суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 28.04.2020 |
Оприлюднено | 08.05.2020 |
Номер документу | 89089406 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Красноокнянський районний суд Одеської області
Бурдинюк О. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні