Постанова

від 04.07.2007 по справі 14/77-2143

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/77-2143

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" липня 2007 р.Справа № 14/77-2143

 11 год. 40 хв.

 м. Тернопіль

Господарський суд Тернопільської області

у складі   судді Руденка О.В.             

при секретарі судового засідання  Александрову В.В.

Розглянув справу

за позовом  Товариство з обмеженою відповідальністю "Ротарі-Магік" вул. С.Бандери, 38, м. Тернопіль           

до  Тернопільської об`єднаної державної податкової інспекції вул. Білецька, 1, м. Тернопіль            

про  Скасування податкового повідомлення –рішення Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції від 13 квітня 2007 року за № 0000152306/0 прийнятого на підставі акта від 13.04.2007 р. за № 3440/23-623/33589289 про результати виїзної позапланової документальної перевірки фінансово –господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Ротарі - Магік" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за лютий 2007 року, та Акту за № 3439/23-623/33589289 про результати виїзної позапланової документальної перевірки фінансово –господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Ротарі - Магік" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень 2007 року у зв'язку з тим, що воно є противоправним і необґрунтованим.

За участю представників сторін:

позивача: Пономаренко І.А., ордер № 31/01 від 26.04.07 р.;

           Пономаренко С.М., доручення № 2 від 04.01.07 р.;

відповідача: Білий В.В., довіреність № 31/7/10-015;

прокурор: Мігоцький Л.З., старший помічник прокурора м. Тернополя, посвідчення № 8.

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ротарі-Магік", м. Тернопіль звернулося у господарський суд Тернопільської області з позовом до Тернопільської об`єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення - рішення Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції від 13 квітня 2007 року за № 0000152306/0  та Акту перевірки за № 3439/23-623/33589289.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що спірний акт ненормативного характеру прийнятий з порушенням законодавства з питань оподаткування, а відтак підлягає скасуванню в судовому порядку. Дане твердження мотивоване тим, що викладені в акті перевірки та оспорюваному податковому повідомленні - рішенні висновки не відповідають приписам Закону України "Про податок на додану вартість" та інших нормативно-правових актів, які регулюють спірні правовідносини.

У запереченнях на позов та згідно з поясненням повноважного представника, відповідач позовні вимоги відхилив повністю, посилаючись на їхню безпідставність, зазначивши при цьому, що оскаржуваний правовий акт індивідуальної дії винесений контролюючим органом в межах повноважень та у відповідності до чинного законодавства, з врахуванням фактичних обставин та досліджених в процесі перевірки документів.

Прокурор у судовому засіданні проти позову заперечує, вважаючи його безпідставним.

Учасникам судового процесу роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки згідно  ст.ст. 49, 51, 130 Кодексу адміністративного судочинства України.

За клопотанням представника відповідача проводилась технічна фіксація судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та думку прокурора, суд встановив наступне:

За результатами проведеної виїзної позапланової перевірки ТОВ "Ротарі-магік" (код ЄДРПОУ 33589289) з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за лютий 2007 року, посадовими особами контролюючого органу 13.04.2007р. складено акт за №3440/23-623/33589289. Період діяльності платника податків, що охоплений перевіркою: лютий місяць 2007 року.

За наслідками дослідження документів позивача, податковим органом зроблені, поряд з іншими, висновки про порушення товариством вимог Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168/97 (надалі Закон ) внаслідок чого ним завищено суму бюджетного відшкодування за лютий місяць 2007р. в розмірі 337751 грн.    

Зважаючи на наведені обставини, 13.04.2007р. контролюючим органом відповідно до підпункту "б", "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та згідно з підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", відповідно до підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон №2181) позивачу, згідно з податковим повідомленням-рішенням №0000152306/0/127280 зменшено бюджетне відшкодування на суму 337751 грн.

Наведений правовий акт індивідуальної дії оспорений платником податків у судовому порядку.

Оцінивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.

За наслідками проведених перевірок позивача (акти від 12.04.2007 р. та 13.04.2007 року в матеріалах справи), посадовими особами контролюючого органу встановлено, що в січні 2007 року товариство провадило господарську діяльність пов'язану із імпортом транспортних засобів на митну територію України.

Підпунктом  7.3.6 пункту 7.3 статті 7 Закону „Про податок на додану вартість” визначено що  датою виникнення податкових зобов'язань при імпорті є дата подання митної декларації із зазначенням у ній суми податку, що підлягає сплаті.

Згідно із п.п.2.1.1 п.2.1 статті 1 Закону №2181 митні органи є контролюючими органами стосовно податку на додану вартість, який відповідно до законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів і предметів на митну територію України.

Зважаючи на наведені правові норми, митними органами при здійсненні процедур розмитнення імпортованих товарів, на митну вартість ввезених транспортних засобів нараховано, а позивачем сплачено, податок на додану вартість у розмірі 494820,14 грн.

Відповідно до п.п.7.5.2 п.7.5 статті 7 Закону України про ПДВ для операцій із імпорту товарів датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата сплати податку по податкових зобов'язаннях згідно з підпунктом 7.3.6 цієї статті

Зважаючи на наведені приписи Закону, вказані вище суми податку на додану вартість відображені товариством у складі податкового кредиту за відповідний звітний період.

Вважаючи, що до складу податкового кредиту з податку на додану вартість підлягають включенню суми податку, які визначаються не з митної, а з фактурної вартості, перевіряючі прийшли до висновку про порушення платником податків п.п. 7.4.1 п. 7.4, пп.7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість, внаслідок чого Товариством з обмеженою відповідальністю "Ротарі-Магік" завищено суму податкового кредиту за січень 2007 р. в розмірі 336269 грн., а відтак і завищено  суму бюджетного відшкодування за лютий 2007р. в розмірі 337751 грн.

В той же час зібраними у справі доказами та приписами законодавства, що регламентує спірні правовідносини, наведені висновки контролюючого органу не підтверджуються.

Так, Законом України “Про податок на додану вартість” № 168/97-ВР від 03.04.1997р. (з послідуючими змінами та доповненнями), який є спеціальним по відношенню до спірних правовідносин, визначено порядок обчислення, сплати, дату виникнення податкових зобов'язань, право платника на податковий кредит, порядок і строки відшкодування податку з бюджету.

В силу пункту 4.3 ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість” для  товарів, які ввозяться (пересилаються) на митну територію України платниками  податку,  базою  оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації з урахуванням перелічених даним Законом витрат. Визначена вартість перераховується в українські гривні за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на момент виникнення податкових зобов'язань.

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.2.7 пункту 7.2 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість визначено” що у разі імпорту товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на отримання податкового кредиту, вважається вантажна митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку на додану вартість

Згідно припису підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема наявних копій митних декларацій, протягом січня 2007 року позивач у справі здійснював імпорт транспортних засобів. При розмитненні імпортованих транспортних засобів товариством сплачено суми податку на додану вартість нараховані виходячи із митної вартості транспортних засобів.

В свою чергу митна вартість визначена згідно до відомостей графи 45 відповідних вантажно - митних декларацій (копії у справі). Подібні дії позивача, поряд з іншим, ґрунтуються і на приписах підпункту 4.1 пункту 4 Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Держмитслужби № 307 від 09.07.97 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України  24 вересня 1997 р. за № 443/2247.

Факт сплати сум податку на додану вартість при розмитненні транспортних засобів в повному обсязі підтверджено і самими перевіряючими як в акті перевірки так і поясненнях представника контролюючого органу.

Правовий аналіз положень Закону України „Про податок на додану вартість” дає суду підстави стверджувати, що наведений нормативно-правовий акт не містить обмежень права платника на віднесення до податкового кредиту суми податку розрахунком з фактурної вартості товару. Визначене законодавством право платника податку на додану вартість на віднесення сплачених ним сум ПДВ до податкового кредиту залежить від факту сплати ним цього податку та належного підтвердження цієї обставини.

Слід зазначити, що аналогічна позиція міститься і в листі ДПА України від 06.04.07 року  №2049/7/16-1517/26 (копія у справі).

Таким чином, зважаючи на те, що позивачем у встановленому порядку та належними доказами доведено факт сплати сум податку на додану вартість, суд прийшов до висновку, що Товариством з обмеженою відповідальністю „Ротарі-Магік” правомірно, з врахуванням вимог підпункту 7.2.7 пункту 7.2 та підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачені протягом січня 2007 року у зв'язку з імпортуванням транспортних засобів у звітному періоді і підтверджені  митними деклараціями.

За таких обставин, податкове повідомлення-рішення Тернопільської ОДПІ  №0000152306/0/27280, яким виявлено завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 337751 грн. за лютий 2007 року не ґрунтуються на приписах чинного законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, а тому підлягає до скасування.

При цьому, судом враховано і положення  статті 71 КАС України, згідно із якою  в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій покладено на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Всупереч вказаної норми, належних та допустимих доказів, які б підтверджували правомірність дій контролюючого органу у спірних правовідносинах суду не представлено, факт невиконання позивачем вимог  Закону зібраними у справі доказами не підтверджується, а відтак позовні вимоги, як обґрунтовані та належним чином доведені слід задовольнити.

Щодо позовної вимоги про скасування Акту про результати виїзної позапланової документальної перевірки фінансово-господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Ротарі - Магік" суд констатує наступне.

У відповідності до пп.6.2. п.6  Роз‘яснення Вищого арбітражного суду України №02-5/35 від 26.01.2000р. не можуть оспорюватися в господарському суді акти ревізій, документальних перевірок, дії службових осіб, вчинені у процесі чи за результатами перевірок тощо, оскільки ці акти не мають обов'язкового характеру. Не можуть  розглядатись судом подібні вимоги і в порядку адміністративного судочинства, а відтак у відповідності до п.1 ч.1 ст.157 КАС України у даній частині позовних вимог провадження у справі підлягає закриттю.

У відповідності до ст. 94, 95, 97, 98 КАС України судові витрати по справі підлягають відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 6, 7, 86, 89, 94 - 98, ч.1 ст.157, 162, 163 КАС України, господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Скасувати податкове повідомлення - рішення Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції від 13 квітня 2007 року за № 0000152306/0.

3. В решті позовних вимог провадження у справі закрити.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ротарі-Магік" (пр.С.Бандери, 38/8, фактична адреса вул. Степана Будного,4а, м. Тернопіль, р/р 260007582 ТОД Райффайзен Банк "Аваль") - 51 (п'ятдесят одну) грн. судового збору.

5. Видати виконавчий лист за заявою ТОВ "Ротарі-Магік".

Постанова  суду першої інстанції  набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. На постанову суду сторони мають право подати заяву про апеляційне її оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі 23.07.2007 р. до адміністративного суду апеляційної інстанції, а протягом 20 днів після подання заяви подати апеляційну скаргу.

Суддя                                                                      О.В. Руденко