Рішення

від 29.04.2020 по справі 937/2245/20

МЕЛІТОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу 29.04.2020

Справа № 937/2245/20

2/937/1694/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29 квітня 2020 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого: судді Ковальової Ю.В.,

за участі секретаря - Левандовської О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Мелітополі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю АЛЬФА ЩИТ ЦЕНТР про стягнення грошової компенсації за невикористану відпустку, допомоги по тимчасовій непрацездатності, середнього заробітку за затримку розрахунку та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить: стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю АЛЬФА ЩИТ ЦЕНТР на його користь грошову компенсацію за невикористану відпустку під час звільнення в сумі 4474 (чотири тисячі сімдесят чотири)гривні 86 коп. та допомогу по тимчасовій непрацездатності в сумі 831 (вісімсот тридцять однієї) гривні 50 коп.; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю АЛЬФА ЩИТ ЦЕНТР на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь період затримки розрахунку в сумі 11414 (одинадцять тисяч чотириста чотирнадцять)гривень 42 коп.; зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю АЛЬФА ЩИТ ЦЕНТР звернутись до Фонду соціального страхування України із заявою-розрахунком для призначення ОСОБА_1 допомоги по тимчасовій непрацездатності за наступні періоди: -11 календарних днів у період тимчасової непрацездатності з 15.10.2019 по 25.10.2019 за листком непрацездатності серії НОМЕР_1 № 544838 від 22.10.2019; -38 календарних днів у період тимчасової непрацездатності з 26.10.2019 по 02.12.2019 за листком непрацездатності серії НОМЕР_1 № 501122 від 25.10.2019; - 28 календарних днів у період тимчасової непрацездатності з 03.12.2019 по 30.12.2019 за листком непрацездатності серії АДУ № 501471 від 02.12.2019.

Позов мотивовано наступним. 31 липня 2018 року ОСОБА_1 був прийнятий на роботу в ТОВ Альфа Щит Центр (далі - Роботодавець, Відповідач) на посаду охоронника. 02.01.2020 позивач звільнився з роботи за згодою сторін згідно з ст.36 п.1 КЗпП України. Про факт перебування позивача у трудових правовідносинах з відповідачем свідчать відповідні записи в трудовій книжці. Після звільнення з роботи відповідач не здійснив з ним повний розрахунок із заробітної плати, зокрема, не було сплачено грошову компенсацію за невикористану відпустку в сумі 4474,86 грн., а також допомогу по тимчасовій непрацездатності в сумі 831,50 грн. перших п`яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Згідно з ст.2 Закону України Про оплату праці зазначені виплати входять до структури заробітної плати. Враховуючи те, що позивач не отримав всіх сум, належних йому до виплати в день звільнення, за затримку розрахунку йому належить середній заробіток, розмір якого складає 11414,42 грн. (станом на 10.03.2020). Загальний розмір усіх виплат становить 16720 грн. 78 коп. (831,50 + 4474,86 + 11414,42 = 16720,78).

Також, починаючи з 15 жовтня 2019 року до 31 грудня 2019 року, після операції, позивач перебував на лікарняному, про що свідчать листки непрацездатності, видані 22 жовтня 2019 р., 25 жовтня 2019 р., 02 грудня 2019 р. Зазначені листки непрацездатності були направлені позивачем на адресу роботодавця для оформлення заяви-розрахунку і подачі до Фонду соціального страхування України документів для перерахування коштів (матеріального забезпечення) у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю.

Між тим, згідно з листом Правобережного відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м.Києві від 12.02.2020 р. повідомляється, що згідно даних Єдиної інформації автоматизованої системи ЄІАС товариство з обмеженою відповідальністю Альфа Щит Центр (ЄДРПОУ 39547286) знаходиться на обліку у Правобережному відділенні з 17.12.2014 р. (реєстр.№ 800010076093). Заяви-розрахунки для надання матеріального забезпечення застрахованим особам у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та окремих виплат потерпілим на виробництві за рахунок коштів Фонду соціального страхування України по листкам непрацездатності гр. ОСОБА_1 не надходили. Фінансування страхувальника для надання матеріального забезпечення застрахованим особам робочим органом Фонду соціального страхування України за період з 17.12.2014 р. по теперішній час не проводилось. Звідси, відповідач внаслідок своєї бездіяльності позбавив позивача права на отримання визначеного законом матеріального забезпечення за час перебування на лікарняному. З вищевикладених обставин для вирішення питання грошових виплат та зобов`язання роботодавця вчинити певні дії позивач звертався до Головного управління Держпраці у Київській області. Але згідно з листом від 28.02.2020 р. останнім було запропоновано вирішити спір шляхом звернення з позовом до суду.

В судове засідання сторони не з`явилися.

Від представника позивача до суду надійшла заява, в якій просить розглядати справу за його відсутності, на позовних вимогах наполягає, проти ухвалення заочного рішення суду не заперечує.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю АЛЬФА ЩИТ ЦЕНТР в судове засідання не з`явився з невідомої суду причини. Судова повістка надсилалась йому за офіційним місцезнаходженням юридичної особи, відповідно до інформації Міністерства юстиції України, за адресою: м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 2а. Однак до суду повернувся конверт із відміткою: адресат відсутній , що вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене належним чином. Про поважні причини своєї неявки суд не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи та про розгляд справи за його відсутності від нього не надходило, тому суд визнає його неявку неповажною та вважає можливим розглянути справу за його відсутності, ухваливши заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України .

Суд, дослідивши зібрані по справі докази у їх сукупності, вважає, що позовна заява підлягає повному задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 89 ЦПК України , суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Під час розгляду справи судом встановлено, що відповідно до копії трудової книжки позивача, на підставі наказу № 20-к від 31.07.2018 ОСОБА_1 був прийнятий до Товариства з обмеженою відповідальністю АЛЬФА ЩИТ ЦЕНТР на посаду охоронника /а.с.9/.

Відповідно листків непрацездатності медичної установи серії АДУ № 544838 від 22.10.2019, АДУ № 501122 від 25.10.2019, АДУ № 501471 від 02.12.2019 ОСОБА_1 був звільнений від роботи з 15.10.2019 по 25.10.2019 (11 календарних днів у період тимчасової непрацездатності), з 26.10.2019 по 02.12.2019 (38 календарних днів у період тимчасової непрацездатності), з 03.12.2019 по 30.12.2019 (28 календарних днів у період тимчасової непрацездатності за листком непрацездатності) /а.с.13,15,17/.

Зазначені листки непрацездатності після закінчення лікування направлялися позивачем Товариству з обмеженою відповідальністю АЛЬФА ЩИТ ЦЕНТР , що підтверджується копіями опису про направлення поштового відправлення, фіскального чеку, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, експрес-накладних /а.с. 14-зворотна сторінка, 16,18/.

Однак листки непрацездатності, які підтверджують факт звільнення позивача від роботи, відповідачем до відділення Фонду соціального страхування України для виплати матеріальної допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, не направлялися, як і не було проведено виплати перших п`яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця /а.с. 19/.

Згідно запису у трудовій книжці позивача, копія якої є в матеріалах справи /а.с.9/ на підставі наказу № 2-к від 02.01.2020 ОСОБА_1 був звільнений з роботи за згодою сторін на підставі п.1 ст. 36 КЗпП України.

Позивач є застрахованою особою, про що свідчать відомості з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування /а.с. 10-11/.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Відповідно до ст. 46 Конституції України , громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової непрацездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ, організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для огляду за непрацездатними.

Відповідно до ст. 253 Кодексу Законів про працю України особи, які працюють за трудовим договором (контрактом) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності, підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, в тому числі страхуванню від тимчасової непрацездатності.

Відповідно до п.1. ч.2 ст.10 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування Фонд соціального страхування України зобов`язаний забезпечувати фінансування та виплачувати матеріальне забезпечення, страхові виплати і надавати соціальні послуги, передбачені цим Законом.

За приписами ст. ст. 18 , 22 , 30 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування , право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), якщо інше не передбачено законом.

За положеннями ч. 1 ст. 31 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності.

Згідно зі ст. 22 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування , допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї одного з перерахованих у частині першій цієї статті страхових випадків, в тому числі, тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві; необхідності догляду за хворою дитиною.

Згідно з ч. 2 ст. 22 цього Закону , допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, виплачується Фондом застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством. Оплата перших п`яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві, здійснюється за рахунок коштів роботодавця у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.2 цієї ж статті, допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві, виплачується Фондом застрахованим особам з інвалідністю, які працюють па підприємствах та в організаціях товариств УТОГ і УТОС, починаючи з першого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності у порядку та розмірах, встановлених законодавством.

Протягом усього періоду перебування у трудових відносинах (включаючи і день звільнення) працівник є застрахованою особою.

Відповідно до ч.1 статті 32 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування документи для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах розглядаються не пізніше десяти днів з дня їх надходження.

Згідно ст.34 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування фінансування страхувальників для надання матеріального забезпечення застрахованим особам здійснюється робочими органами Фонду в порядку, встановленому правлінням Фонду. Підставою для фінансування страхувальників робочими органами Фонду є оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми матеріального забезпечення за їх видами

Повідомлення про відмову в призначенні допомоги із зазначенням причин відмови та порядку оскарження видається або надсилається заявникові не пізніше п`яти днів після винесення відповідного рішення.

Всупереч положенням вказаної правової норми листки непрацездатності позивача не було прийнято до сплати, як і відсутнє рішення про відмову в призначенні допомоги у письмовій формі, що прямо передбачено законодавством.

Таким чином, оскільки страхові випадки - тимчасова втрата працездатності у ОСОБА_1 настали з 15.10.2019 по 25.10.2019, з 26.10.2019 по 02.12.2019, з 03.12.2019 по 30.12.2019, тобто до моменту звільнення 02 січня 2020 року, позивач вважається застрахованою особою та допомога по тимчасовій непрацездатності повинна бути йому виплачена.

На підставі аналізу чинного законодавства, суд приходить до висновку, що у відповідача, як у роботодавця, відсутні будь-які правові підстави для вчинення бездіяльності, яка призвела до невиплати позивачу допомоги по тимчасовій непрацездатності за вказані періоди часу.

Враховуючи відсутність виплати позивачу матеріального забезпечення за періоди тимчасової втрати працездатності, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача виплатити йому матеріальне забезпечення та звернутись до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності із заявою - розрахунком про нарахування ОСОБА_1 , і тому вони підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу .

Згідно з частиною першою статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Згідно з частиною першою статті 83 КЗпП України та частиною першою статті 24 Закону України Про відпустки у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - інваліда з дитинства підгрупи А I групи.

Положеннями статей 4 , 6 Закону України Про відпустки щорічна відпустка складається з основної відпустки, додаткової відпустки за роботу із шкідливими та важкими умовами праці, додаткової відпустки за особливий характер праці, інших додаткових відпусток, передбачених законодавством.

Щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору (частина перша статті 6 Закону України Про відпустки ).

Як передбачено частиною другою статті 21 Закону України Про відпустки , порядок обчислення заробітної плати працівникам за час щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, та компенсації за невикористані відпустки, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Зазначений порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати від 8 лютого 1995 року №100 (далі Порядок № 100).

Пунктом 2 Порядку №100 встановлено, що обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться з урахуванням виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.

Відповідно до пункту 7 Порядку № 100 нарахування виплат за час щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або компенсації за невикористані відпустки, тривалість яких розраховується в календарних днях, провадиться діленням сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів року чи меншого відпрацьованого періоду (за винятком святкових і неробочих днів, установлених законодавством). Одержаний результат перемножується на число календарних днів відпустки.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 21 травня 2014 року у справі № 6-33цс14, яка відповідно до ст. 360-7 ЦПК України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами законодавства про оплату праці від 24 грудня 1999 року № 13, установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

На підставі викладеного, суд вважає також обґрунтованими вимоги позивача про стягнення невиплаченої грошової компенсації за невикористану відпустку під час звільнення та середнього заробітку за затримку розрахунку.

Позивачем надано розрахунок належних йому до виплат грошових сум, з якими погоджується суд, та відповідно до яких:

з жовтня 2018 року по вересень 2019 року середня заробітна плата позивача за 1 календарний день становить 166,30 грн, тому оскільки відповідачем не здійснено виплату йому допомоги по тимчасовій непрацездатності за п`ять днів, то сума, яка підлягає стягненню з відповідача становить 831,50 (166,30 грн х 5 днів);

з січня 2019 року по грудень 2019 року середня заробітна плата позивача за 1 календарний день становить 172,11 грн, кількість днів невикористаної відпустки становить 26 днів, тому оскільки відповідачем не здійснено виплату позивачу компенсації за невикористану відпустку під час звільнення, то сума, яка підлягає стягненню з відповідача становить 4474,86 (172,11 грн х 26 днів);

за серпень та вересень 2019 року заробітна плата позивача за 1 календарний день становить 242,86 грн, загальна кількість робочих днів за січень, лютий та березень (станом на день звернення до суду з позовом) 2020 року становить 47 днів, тому сума, яка підлягає стягненню з відповідача становить 11414,42 (242,86 грн х 47 днів).

Відповідачем жодних доказів, які б спростовували розмір розрахунку позивача, суду не надано.

За таких обставин, суд, визначаючи розмір остаточного розрахунку, керується тими доказами, які містяться в матеріалах справи та вважає доведеним зі сторони позивача розмір остаточного розрахунку заборгованості який складається з: 4474 гривні 86 коп. - грошової компенсації за невикористану відпустку під час звільнення, 831 гривні 50 коп - допомоги по тимчасовій непрацездатності, 11414 гривень 42 коп. - середнього заробітку за весь період затримки розрахунку, - що і підлягає стягненню з відповідача.

При таких обставинах, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, на підставі ст. 141 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 1681 (однієї тисячі шестиста вісімдесят однієї) грн.. 60 коп.

Керуючись ст.ст. 12 , 13 , 76 , 80 , 81 , 95 , 141 , 258 , 259 , 263-265 , 354 , 355 , 430 ЦПК України , суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю АЛЬФА ЩИТ ЦЕНТР про стягнення грошової компенсації за невикористану відпустку, допомоги по тимчасовій непрацездатності, середнього заробітку за затримку розрахунку та зобов`язання вчинити певні дії- задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю АЛЬФА ЩИТ ЦЕНТР на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористану відпустку під час звільнення в сумі 4474 (чотири тисячі сімдесят чотири)гривні 86 коп. та допомогу по тимчасовій непрацездатності в сумі 831 (вісімсот тридцять однієї) гривні 50 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю АЛЬФА ЩИТ ЦЕНТР на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь період затримки розрахунку в сумі 11414 (одинадцять тисяч чотириста чотирнадцять)гривень 42 коп.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю АЛЬФА ЩИТ ЦЕНТР звернутись до Фонду соціального страхування України із заявою-розрахунком для призначення ОСОБА_1 допомоги по тимчасовій непрацездатності за наступні періоди:

-11 календарних днів у період тимчасової непрацездатності з 15.10.2019 по 25.10.2019 за листком непрацездатності серії НОМЕР_1 № 544838 від 22.10.2019;

-38 календарних днів у період тимчасової непрацездатності з 26.10.2019 по 02.12.2019 за листком непрацездатності серії НОМЕР_1 № 501122 від 25.10.2019;

- 28 календарних днів у період тимчасової непрацездатності з 03.12.2019 по 30.12.2019 за листком непрацездатності серії НОМЕР_1 № 501471 від 02.12.2019.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю АЛЬФА ЩИТ ЦЕНТР на користь держави судовий збір у розмірі 1681 (однієї тисячі шестиста вісімдесят однієї) грн.. 60 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ст.284 ЦПК України , не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.На рішення може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

На час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-190 процесуальні строки щодо апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю АЛЬФА ЩИТ ЦЕНТР , ЄДРПОУ 39547286, юридична адреса: 01601, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 2а.

Повний текст рішення складено з урахуванням вихідних та неробочих днів 05.05.2020.

Суддя: Ю.В.Ковальова