Рішення

від 29.04.2020 по справі 329/221/20

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 329/221/20

Провадження № 2/329/115/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2020 року смт Чернігівка

Чернігівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді - Богослова А.В.,

за участі помічника судді, який здійснює повноваження секретаря судового засідання - Сокирко В.В.,

позивача - Чернігівської районної державної адміністрації Запорізької області,

представника позивача - ОСОБА_1 ,

неповнолітніх осіб, в інтересах яких пред`явлений позов - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

відповідача - ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Чернігівської районної державної адміністрації як органу опіки та піклування в інтересах дітей: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , до ОСОБА_4 , про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

Чернігівська районна державна адміністрація Запорізької області (далі-позивач) звернулася до суду в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з позовом до ОСОБА_4 (далі-відповідач) про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

Позивач свої вимоги мотивує тим, що відповідач є батьком малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Мати дітей ОСОБА_5 позбавлена батьківських прав на підставі рішення Чернігівського районного суду Запорізької області від 16.01.2020. З 25 лютого 2020 року діти перебувають в КЗ "Пологівський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей" ЗОР. За час перебування дітей у закладі їхній батько ОСОБА_4 жодного разу не відвідав доньок, не цікавився станом здоров`я та розвитком дітей, не звертався до закладу з метою повернення доньок в сім`ю. Позивач вважає, що наявні факти ухилення ОСОБА_4 від виконання батьківських обов`язків, а тому є підстави для позбавлення батьківських прав відповідача. Крім того, оскільки позбавлення батька батьківських прав не звільняє від обов`язку сплачувати аліменти на утримання дітей, позивач також просить стягнути з відповідача аліменти на користь закладу (особи) на утримання дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідно віку, до досягнення дітьми повноліття.

В судове засідання 29.04.2020 представник позивача не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи без його участі, просив задовольнити позовні вимоги.

Відповідач в судове засідання 29.04.2020 не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнав.

Всебічно та повно встановивши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно дослідивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.

Як встановлено в судовому засіданні і підтверджено матеріалами справи, батьками малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

На підставі рішення Чернігівського районного суду Запорізької області від 16.01.2020 мати дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_2 - ОСОБА_5 , позбавлена батьківських прав відносно її дітей.

Як вбачається із копії розпорядження голови Чернігівської районної державної адміністрації Запорізької області № 29 від 25.02.2020, зобов`язано негайно відібрати дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та тимчасово влаштувати до КЗ "Пологівський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей" ЗОР.

Відповідно до копії довідки, виданої 03.03.2020 № 03-12/15 КЗ "Пологівський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей" ЗОР, діти ОСОБА_3 , ОСОБА_2 перебувають у зазначеному центрі на повному державному забезпеченні з 25.02.2020.

Також, з копії довідки № 03-12/15, виданої 03.03.2020 КЗ "Пологівський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей" ЗОР, вбачається, що батько дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_2 за час перебування дітей у центрі жодного разу дітей не відвідував, питання про повернення дітей в сім`ю не порушував.

Згідно з інформацією, наданою Чернігівським ВП Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області, від 04.03.2020, ОСОБА_4 неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності, зокрема двічі протягом 2019 року.

Відповідно до висновку Чернігівської районної державної адміністрації Запорізької області № 01-11/0164 від 13.03.2020 про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 , останнього доцільно позбавити батьківських прав відносно малолітніх дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_2 .

Відповідно до ст.ст.11, 12 Закону України Про охорону дитинства кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками та на піклування батьків. Виховання в сім`ї є первоосновою розвитку особистості дитини.

Згідно ст.14 Закону України Про охорону дитинства діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили.

Відповідно до ст.150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток.

З підстав, передбачених ст.164 СК України, батьки можуть бути позбавлені батьківських прав. Однією з таких підстав є ухилення батьком від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Відповідно до п.п.15,16 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30 березня 2007 року Про практику застосування судами при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав , позбавлення батьківських прав, що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Суд вважає, що позивачем було доведено, що відповідач не піклується про фізичний і духовний розвиток дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , не приділяє уваги своїм дітям, ухиляється від їх належного виховання, не спілкується з дітьми в достатньому обсязі, не забезпечує дітей матеріально, не цікавиться станом здоров`я доньок, що також підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.

Суд також враховує заяву відповідача, згідно якої він не заперечує проти позбавлення його батьківських прав відносно його дітей, не спорює обставин, викладених в позові.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 є обґрунтованими і заявленими з метою захисту прав та законних інтересів неповнолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , а тому підлягають задоволенню.

Окрім того, слід зауважити, що сам факт позбавлення відповідача батьківських прав щодо її дитини не є остаточним, оскільки відповідно до ст.169 СК України, в разі зміни його поведінки, суд за його позовом може поновити його батьківські права.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача аліментів на утримання дітей, суд зазначає наступне.

За правилами ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частиною 3 ст. 181 СК України визначено, що рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до ч. 2 ст. 166 СК України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Згідно ч. 2, 3 ст. 193 СК України, якщо батьки не беруть участі в утриманні дитини, влаштованої до державного або комунального закладу охорони здоров`я, навчального або іншого закладу, аліменти на дитину можуть бути стягнуті з них на загальних підставах. За рішенням суду аліменти можуть перераховуватися на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.

З матеріалів справи вбачається, що малолітні діти ОСОБА_3 та ОСОБА_2 влаштовані до КЗ "Пологівський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей" ЗОР, тимчасово, відомості про особистий рахунок дитини, відкритий у банку, в матеріалах справи відсутній.

Згідно ч.ч.1,2, ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Отже захищатися можуть права, свободи чи інтереси конкретної особи, а не абстрактної. Вимога про стягнення на користь закладу (особи) аліментів є вимогою заявленою на користь невизначеної особи, що унеможливлює задоволення такої вимоги.

На підставі вищевикладеного, суд доходить до висновку про відмову у стягненні аліментів на користь закладу (особи) на утримання дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_2 .

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З огляду на те, що позовні вимоги задоволено частково, позивач звільнений від сплати судового збору, то з відповідача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 840,80 грн. в дохід держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.166, 180-181, 193 СК України, Законом України Про охорону дитинства , Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30.03.2007 року Про практику застосування судами при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав , ст.ст.81,141, 263-265, 354 ЦПК України суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Чернігівської районної державної адміністрації Запорізької області, як органу опіки та піклування, в інтересах дітей: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , до ОСОБА_4 , про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, - задовольнити частково.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_4 щодо його дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відмовити в позовній вимозі щодо стягнення з ОСОБА_4 на користь закладу (особи) аліменти на утримання малолітніх дітей ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку, але не менше ніж 50% прожитого мінімуму на дитину відповідного віку до досягнення нею повноліття.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати по сплаті судового збору в сумі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

Повний текст рішення складений 04 травня 2020 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Чернігівський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення суду.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Позивач:Чернігівська районна державна адміністрація Запорізької області, код ЄДРПОУ 02126395, місцезнаходження: Запорізька область, Чернігівський район, смт Чернігівка, вул.Соборна,401.

Відповідач: ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя А.В.Богослов