Рішення

від 06.05.2020 по справі 692/227/20

ДРАБІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 692/227/20

Провадження № 2/692/203/20

06.05.20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2020 року Драбівський районний суд Черкаської області в складі: головуючого судді - Чепурного О.П., при секретарі - Бубир В.М., за участю позивача - ОСОБА_1 , представника позивача - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Драбів цивільну справу в порядку спрощеного провадження за позовом ОСОБА_1 до Драбівської селищної ради Драбівського району Черкаської області про визнання державного акта на право власності на земельну ділянку недійсним,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про визнання державного акта на право власності на земельну ділянку недійсним. Позовну заяву мотивував тим, що 18 травня 1988 року рішенням виконкому Драбівської районної ради народних депутатів йому було надано дозвіл на будівництво індивідуального житлового будинку і господарських будівель в АДРЕСА_1 . 26 травня 1988 року представником районного архітектора на основі вказаного рішення були встановлені в натурі межі земельної ділянки виділеної йому для будівництва індивідуального житлового будинку і господарських будівель. Позивачем також був отриманий технічний паспорт на забудову. 25 грудня 1995 року позивачу дозволено узаконення будівель, а 08 травня 1996 року позивач отримав свідоцтво на право особистої власності на житловий будинок. 14 травня 1988 року позивачем було отримано Акт на право користування присадибною ділянкою. Рішенням сесії Драбівської селищної ради №15/6 від 28.10.2003 року позивачу була передана безкоштовно у власність земельна ділянка загальною площею 0,48 га для ведення особистого селянського господарства. Рішенням сесії Драбівської селищної ради №19/10 від 11.03.2004 року були внесені зміни до попереднього рішення та затверджено матеріали технічної інвентаризації та передано позивачу безкоштовно у власність земельну ділянку загальною площею 0,53 га, для ведення особистого селянського господарства в тому числі ріллі 0,52 га під будівлі 0,01 га. На підставі вказаного рішення було видано Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,53 га, без зазначеної адреси її розташування, до якого увійшли дві земельні ділянки з різними кадастровими номерами, площею 0,14 га. Кадастровий номер 712065500:01:001:0409, інша площею 0,39 га, кадастровий номер 7120655100:02:001:0048, цільове призначення яких для ведення особистого селянського господарства. Позивач вважає, що оскільки державний акт не відповідає цільовому призначенню земельної ділянки, яка була передана йому, в ньому не зазначено присадибну земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд то він є недійсним.

В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали, просили суд його задовольнити. Позивач пояснив суду, що помилка в визначенні цільового призначення наданої йому земельної ділянки порушує його права, оскільки ці порушення стають перешкодами для таких дій як продаж будинку, залишення майна у спадок, вирішити питання в позасудовий спосіб неможливо, він звертався до селищної ради, де йому відповіли, що вирішити дане питання можливо лише у судовому порядку.

Відповідач в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без участі його представника, проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши позивача та його представника, суд дійшов до наступного.

Як вбачається з рішення виконкому Драбівської районної ради народних депутатів від 18.05.1988 року ОСОБА_1 надано дозвіл на будівництво індивідуального житлового будинку і господарських будівель в АДРЕСА_1 . Згідно акту виносу в натуру земельної ділянки і розбивки будівель від 26.05.1988 року представником районного архітектора на основі вищезазначеного рішення були встановлені в натурі межі земельної ділянки виділеної для будівництва індивідуального житлового будинку і господарських будівель.

Рішенням виконкому Драбівської селищної ради від 25 грудня 1995 року ОСОБА_1 надано дозвіл на узаконення будівель по АДРЕСА_1 .

Згідно свідоцтва №НОМЕР_1 на право особистої власності на жилий будинок від 08.05.1996 року ОСОБА_1 на праві особистої власності належить цілий жилий будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 .

Рішенням Драбівської селищної ради Драбівського району Черкаської області від 28.10.2003 року № 15/6, ОСОБА_1 передано безкоштовно у власність земельну ділянку загальною площею 0,48 га, для ведення особистого селянського господарства.

З копії Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЧР № 140514 від 05 серпня 2004 року вбачається, що позивач по справі є власником земельної ділянки площею 0,53 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в смт Драбів Драбівський район Черкаська область. В рішенні Драбівської селищної ради Драбівського району Черкаської області від 11.03.2004 року № 19/10 було затверджено матеріали технічної інвентаризації та передано ОСОБА_1 у власність земельну ділянку загальною площею 0,53 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства в тому числі ріллі 0,52 га під будівлями 0,01 га. Проте, як вказано вище, державний акт на право власності на земельну ділянку був виданий лише на загальну площу та з зазначенням одного цільового призначення землі - ведення особистого селянського господарства. При цьому, з матеріалів справи вбачається, що позивач фактично використовував частину земельної ділянки для обслуговування житлового будинку, що не було враховано відповідачем при прийнятті рішення. З наданих позивачем документів вбачається, що він мав у користуванні земельну ділянку для обслуговування житлового будинку. Допущена помилка позбавила позивача права на вільне володіння землею з правильним визначення її цільвого призначення, що є перешкодою у здійсненні їм своїх прав як власника. Таким чином, державний акт на право власності на земельну ділянку було видано без врахування дійного цільового призначення земельної ділянки, а відтак підлягає визнанню недійсним.

Згідно ст. 21 ЗК України, порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам, визнання недійсними угод, щодо земельної ділянки.

Як вбачається з ст. 152 ЗК України землекористувач може вимагати усунення будь яких порушень його права на землю, а тому у зв`язку з порушеннями вимог Земельного кодексу позивач, як власник житлового будинку має можливість вирішити питання відносно земельної ділянки, на якій знаходиться забудова, цільове призначення якої згідно ч. 1 ст. 121 ЗК України для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно ч.1 ст. 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Відповідно до ст.158 ЗК України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

На підставі викладеного враховуючи, що виправити допущену помилку в державному акті на право приватної власності на землю в частині цільового призначення земельної ділянки в добровільному порядку неможливо та беручи до уваги, що державний акт на право власності на землю фактично не відповідає діючому законодавству, тому суд вважає, що права позивача на вільне розпорядження земельною ділянкою були порушенні, у зв`язку з чим визнає вищевказаний державний акт не дійсним, та скасовує його реєстрацію.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Визнання відповідачем позову не суперечить законодавству і не порушує права інших осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст.18, 19, 20, 152, 155, 158 Земельного кодексу України, ч.4 ст.206, ст.258-259, 263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЧР № 140514, виданий Драбівською селищною радою Драбівського району Черкаської області 05 серпня 2004 року на підставі рішення від 11 березня 2004 року № 19/10 та скасувати його держану реєстрацію за № 962 в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі.

Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду через Драбівський районний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня закінчення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Головуючий