Рішення

від 24.04.2020 по справі 486/872/19

ЮЖНОУКРАЇНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 486/872/19

Провадження № 2/486/26/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2020 року Южноукраїнський міський суд Миколаївської області

в складі: головуючого судді - Савіна О.І.

при секретарі - Архіповій К.В.

за участі: представника позивача - ОСОБА_1

відповідача - ОСОБА_2

представника третьої особи - Сербенко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Южноукраїнську Миколаївської області цивільну справу за позовом Виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради Миколаївської області як органу опіки та піклування Южноукраїнської міської ради Миколаївської області в інтересах малолітнього ОСОБА_3 , до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Южноукраїнської міської ради Миколаївської області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

22.05.2019 року виконавчий комітет Южноукраїнської міської ради Миколаївської області як орган опіки та піклування Южноукраїнської міської ради Миколаївської області звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , в інтересах малолітнього ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: Служба у справах дітей Южноукраїнської міської ради Миколаївської області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів. В обґрунтування позову зазначає, що ОСОБА_2 є матір`ю малолітнього ОСОБА_3 , 2012 року народження. Відомості про батька дитини внесено до свідоцтва про народження відповідно до ст. 135 СК України. ОСОБА_3 проживає спільно з матір`ю, вітчимом ОСОБА_4 та його дочкою ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 . В період з 03.04.2017 року по 02.07.2018 року ОСОБА_3 перебував на обліку служби у справах дітей, як дитина, яка зазнала фізичного насилля в сім`ї. Окрім того, малолітній ОСОБА_6 тричі перебував в комунальному закладі Центр соціально-психологічної реабілітації дітей Южноукраїнської міської ради . Так, з 29.05.2017 року по 01.02.2016 року -, як дитина, яка зазнала фізичного насилля з боку співмешканця його матері ОСОБА_4 , з 08.04.2018 року по 25.06.2018 року -, як дитина, яка перебувала на вулицях міста без нагляду дорослих, з 18.02.2019 року -, як дитина, яка зазнала фізичного насилля в сім`ї. Спеціалістами служби неодноразово проводились профілактичні заходи з матір`ю ОСОБА_7 , щодо належного виконання нею батьківських обов`язків та недопущення вчинення насилля з боку ОСОБА_4 , попереджали про відповідальність згідно чинного законодавства. Однак бездіяльність ОСОБА_2 призводить до повторних випадків вчинення фізичного насилля над дитиною, що несе загрозу життю та здоров`ю малолітньої дитини з особливими потребами, яка є інвалідом з дитинства. У зв`язку з цим просить позбавити матір малолітнього ОСОБА_3 - ОСОБА_8 , батьківських прав відносно дитини. Одночасно просить стягнути з ОСОБА_2 , у відповідності до ч.2 ст. 166 СК України, аліменти на утримання малолітнього ОСОБА_3 на користь Рацинської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату, у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку, до його повноліття.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги з підстав викладених у позовній заяві та підтвердила, що мати малолітнього ОСОБА_3 нездатна захистити свою дитину, яка є інвалідом з дитинства, її співмешканець ОСОБА_4 продовжує проживати в сім`ї ОСОБА_2 , що є загрозою для життя та здоров`я малолітнього ОСОБА_3 .. Наголосила, що дитина ОСОБА_2 , це маленький худенький хлопчик, який відстає у фізичному та психічному розвитку порівняно з дітками його віку, а тому не в змозі якимось чином відстояти себе. У зв`язку з цим просила позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно сина та стягнути з неї аліменти на утримання дитини на користь Рацинської школи-інтернату, де перебуває на вихованні ОСОБА_7 .

Представник Служби у справах дітей Южноукраїнської міської ради ОСОБА_9 в судовому засіданні також підтримала позовні вимоги, наполягала на задоволенні позову, пояснивши, що Службою було зареєстровано п`ять випадків заподіяння малолітньому ОСОБА_3 фізичного насилля. Дитина декілька разів поміщалась до комунального закладу Центр соціально-психологічної реабілітації дітей Южноукраїнської міської ради , однак мати дитини жодним чином не реагує на профілактичні заходи, які вживались спеціалістами Служби, щодо недопущення вчинення насильства над дитиною з боку гр-на ОСОБА_4 та не в змозі створити безпечне середовище для проживання дитини в сім`ї, а тому вважає за доцільне передати ОСОБА_3 під нагляд держави.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні не визнала позовні вимоги та пояснила, що не заперечує наявність зафіксованих тілесних ушкоджень у її сина, однак спростовує факт їх заподіяння саме ОСОБА_4 .. При цьому не змогла надати аргументованих пояснень з приводу причин їх виникнення та своїх подальших намірів убезпечити умови життя дитини.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засідання показала, що вона безпосередньо працювала з сім`єю ОСОБА_2 .. Так, сім`я перебувала на обліку Служби у справах дітей Южноукраїнської міської ради з 2013 року, двічі перебувала під соціальним супроводом з питання дитячого насилля в сім`ї, відносно малолітнього ОСОБА_3 з боку співмешканця ОСОБА_2 - ОСОБА_4 .. При цьому мати всіляко захищала свого співмешканця, жодним чином не реагуючи на факти спричинення тілесних ушкоджень дитині. При цьому свідок зазначив, що дитина забезпечена взуттям та одягом, вдома дотримані санітарно-гігієнічні норми, дитина відвідувала дитячий садочок. Однак у ОСОБА_2 відсутній достатній батьківський потенціал, необхідний для забезпечення безпечних умов для життя, здоров`я та розвитку дитини в сім`ї.

Відповідно до ст. 165 СК України, з позовом про позбавлення батьківських прав можуть звернутися: один із батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина; заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, у якому вона перебуває; орган опіки та піклування; прокурор; сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

З`ясувавши обставини справи, дослідивши письмові докази та надавши їм оцінку відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд приходить до наступного.

З копії свідоцтва про народження дитини вбачається, що ОСОБА_11 є матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 7).

Відомості про батька, до актового запису про народження ОСОБА_3 , внесено відповідно до ч.1 с. 135 СК України (за вказівкою матері), актовий запис №295 від 28.08.2012 року (а.с. 10).

За повідомленням НКП Южноукраїнський міський центр первинної медико-санітарної допомоги від 03.04.2019 року, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є інвалідом з дитинства, діагноз: хромосомний поліморфізм, генетично детермінований, з народження спостерігається у дільничного лікаря-педіатра (а.с. 32).

ОСОБА_2 перебуває на обліку в Департаменті соціальних питань та охорони здоров`я та отримує державну соціальну допомогу на дитину інваліда, розмір якої складає 1 497.00 грн. (а.с. 79).

Згідно довідки (виписки з домової книги про склад сім`ї та реєстрацію) від 22.02.2019 року, малолітній ОСОБА_3 зареєстрований спільно з матір`ю, по АДРЕСА_1 (а.с. 9).

ОСОБА_2 працює прибиральником територій на дільниці з ремонту та експлуатації об`єктів соцкультпобуту ВП Южно-Українська АЕС (а.с. 80, 81).

Відповідно до актів проведення обліку оцінки рівня безпеки дитини, складених 11.02.2016 року, 31.03.2017 року, 29.05.2017 року, 18.02.2019 року, у малолітнього ОСОБА_3 багаторазово зафіксовано безліч тілесних ушкоджень, які останній отримав в сім`ї, здебільшого тілесні ушкодження спричинено вітчимом ОСОБА_4 (а.с. 11-14, 15-18, 19-22, 23-26).

Службою у справах дітей ОСОБА_3 направлявся до комунального закладу Центр соціально-психологічної реабілітації дітей (а.с. 27, 28), про що було складено відповідні акти прийому дитини від 29.05.2017 року, 08.04.2018 року та 18.02.2019 року (а.с. 29, 30, 31).

03.04.2019 року Южноукраїнським міським центром соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді було складено інформаційну довідку відносно сім`ї ОСОБА_2 , з якої слідує, що остання усвідомлюючи наявність проблем та можливість ризиків загрози життю та здоров`ю її дитини, все ж віддає перевагу спілкуванню зі співмешканцем ОСОБА_4 (а.с. 33).

В період часу з 22.02.2018 року по 25.02.2019 року фахівцями Южноукраїнського міського центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді були складені Акт і Висновок оцінки потреб сім`ї ОСОБА_3 (а.с. 34-36, 37-38).

Також в матеріалах справи міститься інформація про неодноразові звернення адміністрації Дошкільного дитячого навчального закладу №8 до соціальних служб міста з приводу фізичного насильства відносно малолітнього ОСОБА_3 , також наявні пояснення матері дитини - ОСОБА_2 і її співмешканця ОСОБА_4 (а.с. 39-43, 47-51).

Згідно Висновку судово-медичного експерта №63 від 12.02.2016 року, у ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 виявлено тілесні ушкодження, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров`я та виникли від дії твердих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею (а.с. 54-55).

На підставі обвинувального акту від 21.06.2017 року ОСОБА_4 обвинувачувався у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 125 КК України у зв`язку зі спричиненням малолітньому ОСОБА_3 тілесних ушкоджень, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, однак у зв`язку з відмовою потерпілої ОСОБА_2 від обвинувачення, ухвалою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 07.07.2017 року, кримінальне провадження було закрито (а.с. 52).

08.04.2018 року о 17.30 год. малолітній ОСОБА_3 був знайдений у місті без нагляду дорослих, про що складено відповідний акт (а.с. 53).

Рішенням Виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради Миколаївської області № 101 від 25.04.2019 року було затверджено висновок органу опіки та піклування Южноукраїнської міської Ради №101 від 25.04.2019 року згідно якого, орган опіки та піклування Южноукраїнської міської ради вважає доцільним позбавити ОСОБА_2 батьківських прав, відносно сина ОСОБА_3 (а.с. 56-58).

ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 передано до Рацинської спеціальної ЗОШ на підставі дозволу Служби у справах дітей Южноукраїнської міської ради № 911 від 30.08.2019 року (а.с. 82).

Частиною 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року (ратифікованою Україною 27.02.1991 року, дата набуття чинності для України 27.09.1991 року) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ст. 8 Закону України Про охорону дитинства від 12.04.2001 року, кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Статтею 12 Закону України Про охорону дитинства , передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до вимог ст. 150 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про здоров`я дитини, фізичний, духовний та моральний розвиток останньої, що є найважливішими обов`язками матері та батька.

Частиною 2 ст. 152 СК України передбачено, що дитина має право противитися неналежному виконанню батьками своїх обов`язків щодо неї.

Згідно ч.1, ч.2 ст. 155 СК України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Після з`ясування всіх обставин справи, суд вважає, що поведінка матері дитини - ОСОБА_3 , суперечить вимогам ст.ст. 150, 152 СК України, та порушує право дитини на належне батьківське виховання, фізичний, духовний та моральний розвиток.

У статті 155 СК України, закріплено, що здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності; батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини; відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства.

Частиною 4 ст. 155 СК України регламентовано, що ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

На підставі п.2) ч.1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони, ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Згідно положень п.15) Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав № 3 від 30.03.2007 року зі змінами від 19.12.2008 року, позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Згідно п.16) зазначеної Постанови, особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років і тільки з підстав передбачених ст. 164 СК України. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток, як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і дитини (ст. 166 СК України).

Позбавлення батьківських прав допускається лише, коли змінити поведінку батьків в кращу сторону неможливо, і лише за наявності вини в діях батьків.

На думку суду, позбавлення батьківських прав слід розглядати як виключний і надзвичайний засіб впливу на недобросовісних батьків. Виходячи з характеру такого засобу, його не можна застосовувати тоді, коли це не викликано необхідністю.

В судовому засіданні встановлено, що заходи впливу, які вживались соціальним службами міста Южноукраїнська відносно матері малолітнього ОСОБА_3 , до жодних позитивних наслідків не призвели, а відтак судом достеменно встановлено, що відповідач ОСОБА_2 не в змозі забезпечити дитині безпечні умови життя в сім`ї, захистивши від спричинення тілесних ушкоджень з боку свого співмешканця ОСОБА_4 ..

А тому, суд вважає, що позивачем доведено наявність свідомих дій відповідача щодо ухилення від виконання свого батьківського обов`язку по відношенню до сина ОСОБА_7 2012 року народження, щодо забезпечення йому належних безпечних умов здоров`я та життя. На думку суду позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав, буде насамперед захистом прав та інтересів дитини.

Таким чином позовна заява Виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради Миколаївської області як органу опіки та піклування Южноукраїнської міської ради Миколаївської області в інтересах малолітнього ОСОБА_3 в частині позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав, щодо неповнолітнього сина, підлягає задоволенню.

Одночасно позивач просить про стягнення з відповідача аліментів на утримання сина, на користь ОСОБА_12 спеціальної ЗОШ.

Згідно ч.2, ч.3 ст. 166 СК України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Відповідно до ст.51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Статтею 180 СК України встановлено обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Сплата аліментів за рішенням суду є одним зі способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Згідно ч.3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову. (ст. 191 СК України).

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, керуючись положеннями сімейного законодавства, суд дійшов висновку, що за обставин, що склалися, позов Органу опіки та піклування, який поданий в інтересах малолітнього ОСОБА_3 в частині стягнення аліментів, також підлягає задоволенню

Разом з тим, суд важає за необхідне роз`яснити, що відповідно до положень статей 168, 169 Сімейного кодексу України, відповідач, як мати дитини, у зв`язку із позбавлення батьківських прав, не позбавлена права на звернення до суду із заявою про надання права на побачення з сином, так і з позовом про поновлення батьківських прав.

Частиною 2 ст. 133 ЦПКУкраїни визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення, і звільнення від сплати, встановлюються законом.

Відповідно до ч.1, ч.6 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Зважаючи на те, що позивача при зверненні до суду було звільнено від сплати судового збору па підставі п.14) ч.2 ст. 3 Закону України Про судовий збір , судовий збір на користь держави підлягає стягненню з відповідача.

У разі коли в позовній заяві об`єднано кілька позовних вимог, згідно ч.3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір", судовий збір сплачується за кожну вимогу.

Враховуючи, що судом задоволено дві позовні вимоги: про позбавлення батьківських та про стягнення аліментів, судовий збір складатиме (840.80 +840.80) = 1 681. 60 грн..

Керуючись ст.ст. 150, 152, 155, 164-166, 180, 181, 191 СК України; ст.ст. 2-13, 76-81, 89, 141, 263-265, 268, 352, 354, 355 430 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради Миколаївської області як органу опіки та піклування Южноукраїнської міської ради Миколаївської області в інтересах малолітнього ОСОБА_3 , до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Южноукраїнської міської ради Миколаївської області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,задовольнити.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженку смт Костянтинівка Арбузинського району Миколаївської області, позбавити батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки смт Костянтинівка Арбузинського району Миколаївської області, РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 на користь Рацинської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату (код ЄДРПОУ 04590168, с. Рацинська Дача Вознесенського району Миколаївської області, вул. Вчительська, 6) аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, з 22.05.2019 року і до його повноліття.

Рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки смт Костянтинівка Арбузинського району Миколаївської області, РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір розміром - 1681 (одна тисяча шістсот вісімдесят одна) гривня 60 коп..

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Южноукраїнського

міського суду Олександр Іванович Савін

Повний текст рішення складено 04.05.2020 року.