Рішення

від 06.05.2020 по справі 483/435/20

ОЧАКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ОЧАКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 483/435/20

Провадження № 2/483/376/2020

РІШЕННЯ

Іменем України

06 травня 2020 року м. Очаків

Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого - судді Шевиріної Т.Д.,

за участю секретаря - Данилової А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Очаківська філія Південної товарної біржі, про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним, -

В С Т А Н О В И В:

01 квітня 2020 року ОСОБА_3 яка є представником ОСОБА_1 , звернулася до суду з позовом, предметом якого є: визнання дійсним договору купівлі-продажу №0787 від 14 вересня 2001 року, який посвідчено Очаківською філією Південної товарної біржі.

В обґрунтування своїх вимог зазначила, що 14 вересня 2001 року сторони уклали зазначений договір купівлі-продажу 57/100 часток житлового будинку АДРЕСА_1 . Оскільки договір було посвідчено Очаківською філією Південної товарної біржі, а не нотаріально, позивачка не має можливості розпорядитися належним їй майном. Посилаючись на те, що сторонами виконані всі умови договору, представник просила визнати оспорюваний договір дійсним.

Позивачка та її представник в судове засідання не з`явилися. Остання надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідачка, будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи судовою повісткою, в судове засідання не з`явилася, про причини не явки суд не повідомила.

Третя особа - Очаківська філія Південної товарної біржі, про причини неявки свого представника суд не повідомила, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.

Суд на підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України , враховуючи згоду позивачки і наявність достатніх даних для вирішення спору, вважає можливим розглянути справу в заочному порядку.

Дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 14 вересня 2001 року між ОСОБА_1 , з одного боку, та ОСОБА_2 , з другого боку, був укладений договір купівлі-продажу частки нерухомого майна №0787, на підставі якого позивачка набула у власність 57/100 часток житлового будинку АДРЕСА_1 .

За умовами договору позивачка сплатила продавцю повну вартість нерухомого майна в сумі 2 000 грн, а ОСОБА_2 передала частку будинку у власність ОСОБА_1 (а.с. 8).

Вказаний договір 02 жовтня 2001 року було зареєстровано в Очаківській міській філії Миколаївського міжміського бюро технічної інвентаризації, на ім`я ОСОБА_1 видане реєстраційне посвідчення за №469 (а.с. 9).

Відповідно до ст. 224 ЦК України (1963р.), який діяв на час укладення угоди, за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно та сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 15 Закону України Про товарну біржу від 10 грудня 1991 року № 1956-XII (що застосовувався до даних правовідносин на момент укладення договору), угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню. Угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі.

Згідно зі ст. 48 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 14 червня 1994 року № 18/5 та зареєстрованої 07 липня 1994 року за № 152/361, яка діяла на час спірних правовідносин, правовстановлюючим документом на будинок міг бути договір купівлі-продажу, зареєстрований на біржі.

Зазначена норма закону протирічила змісту діючої на той час ст. 227 ЦК України (1963 р.), згідно якої договір купівлі-продажу нерухомого майна повинен бути нотаріально посвідчений та підлягає реєстрації у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів.

Відповідно до ст. 15 ЦК України , кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Стаття 16 ЦК України передбачає, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є визнання цього права.

Як зазначено у Постанові Пленуму Верховного Суду України №9 від 06 листопада 2009 року Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними , при розгляді справ про визнання правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню, дійсним, суди повинні з`ясувати, чи підлягає правочин обов`язковому нотаріальному посвідченню, чому він не був нотаріально посвідчений, чи дійсно сторона ухилилася від його посвідчення та чи втрачена така можливість, а також чи немає інших підстав нікчемності правочину.

З урахуванням викладеного, а також того факту, що сторони, укладаючи договір діяли у відповідності з вимогами закону, який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, і своїми діями підтвердили факт укладення угоди та виконання її умов, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову та визнання укладеної між сторонами угоди дійсною.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 259, 263- 265, 280-284 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Очаківська філія Південної товарної біржі, про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним - задовольнити повністю.

Визнати дійсним договір №0787 купівлі-продажу 57/100 часток будинку АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений 14 вересня 2001 року Очаківською філією Південної товарної біржі.

Рішення є заочним і може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідач, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку для подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, воно може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Миколаївської області через Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене позивачкою шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Миколаївської області через Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених вище строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Головуючий: