Постанова

від 16.07.2007 по справі 14/74-2107

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/74-2107

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" липня 2007 р.Справа № 14/74-2107

 12 год. 59 хв.

 м. Тернопіль

Господарський суд Тернопільської області

у складі   судді Руденка О.В.             

при секретарі судового засідання  Єднаку О.М.

Розглянув справу

за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Ротарі-Магік" вул. С.Будного,4а, м. Тернопіль           

до  Тернопільської об`єднаної державної податкової інспекції вул. Білецька, 1, м. Тернопіль            

про  з урахуванням уточнення, скасування податкового повідомлення-рішення Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції від 03 квітня 2007 року №0000352305/0 в частині визначеного податкового зобов'язання з податку на прибуток  за основним платежем - 149538 грн., штрафними (фінансовими) санкціями: 35920,3 грн.

За участю представників сторін:

позивача: Пономаренко І.А.,  ордер № 37/0, Пономаренко С.М., доручення № 2  від 26.04.07 р.

відповідача: Іванців Ю.С., довіреність № 28/7/10-015 від 04.01.07 р.;

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ротарі-Магік" звернулося у господарський суд Тернопільської області з позовом до Тернопільської об`єднаної державної податкової інспекції про, з урахуванням уточнення, скасування податкового повідомлення-рішення Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції від 03 квітня 2007 року №0000352305/0 в частині визначеного податкового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем - 149538 грн., штрафними (фінансовими) санкціями: 35920,3 грн.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги представники позивача посилаються на безпідставність донарахування податковим органом ТОВ "Ротарі-Магік" податку на прибуток, вказуючи при цьому на відсутність з боку платника податків порушень норм податкового законодавства, що регулює спірні правовідносини

У запереченнях на позов, та згідно з поясненням повноважного представника, відповідач позовні вимоги відхилив повністю, посилаючись на їхню безпідставність, зазначивши при цьому, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення винесене контролюючим органом в межах повноважень та у відповідності до чинного законодавства, з врахуванням фактичних обставин та досліджених в процесі перевірки документів.

Учасникам судового процесу роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки згідно  ст.ст. 49, 51, 130 Кодексу адміністративного судочинства України.

За відсутності відповідного клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:

За результатами проведеної виїзної планової документальної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства товариства з обмеженою відповідальністю "Ротарі-Магік" (код за ЄДРПОУ 33589289), посадовими особами контролюючого органу 28.03.2007р. складено акт за №2937/23-220/33589289. Період діяльності платника податків, що охоплений перевіркою: з 29.06.2005 року по 31.12.2006 року.

За наслідками дослідження документів позивача, податковим органом зроблені, поряд з іншими, висновки про порушення товариством вимог Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997р. №283/97 (надалі Закон про прибуток).

Зважаючи на наведені обставини, 03.04.2007р. контролюючим органом відповідно до підпункту "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та згідно з підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон №2181) позивачу згідно з податковим повідомленням-рішенням №0000352305/0 визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 200192,8 грн. (в т.ч. 159361 грн. за основним платежем, 40831,8 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями).

Наведений правовий акт індивідуальної дії частково оспорений товариством у судовому порядку.  

Оцінивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

При вирішенні спору по суті судом застосовуються положення законодавчих актів України, в редакціях, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин.

За результатами перевірки правильності формування товариством з обмеженою відповідальністю валових витрат по податку на прибуток за період з 29.06.2005 р. по  31.12.2006 року, посадовими особами контролюючого органу констатовано порушення платником податків статті 5 Закону про прибуток, та, як наслідок завищення валових витрат за обревізований період в сумі 528153 грн.

Із тексту акта перевірки вбачається, що нарахування спірних сум податкових зобов'язань по податку на прибуток проведено контролюючим органом за результатами дослідження фінансово - господарських операцій позивача із його контрагентами, - приватними підприємцями: Лемішкою З.З. та  Снітинським В.Б.

Господарські зобов'язання у позивача із наведеними суб'єктами господарювання виникли на підставі договорів від 01.04.2006 р. та 01.10.2006 р. за умовами яких Виконавці - приватні підприємці взяли на себе зобов'язання проводити передпродажну підготовку автотранспортних засобів, а Замовник - позивач по справі, виплатити Виконавцям винагороду в сумі, яка вказується у актах виконаних робіт.

За результатами виконання вказаних правочинів, його контрагентами оформлені і позивачем отримані від суб'єктів підприємницької діяльності - фізичних осіб акти виконаних робіт за надані послуги на загальну суму 528153 грн.

При цьому у акті перевірки контролюючим органом зазначено, що  ТОВ "Ротарі –Магік" не оплачує СПД фізичній особі Лемішці Зіновію Івановичу вартість робіт вказаних в договорі, заборгованість станом на 31.12.2006року становить 188153,00 грн.; із СПД - фізичною особою Снітинським Василем Богдановичем розрахунки проведено частково: вартість робіт вказаних в договорі становить 337000,00 грн., заборгованість станом на 31.12.2006 року ста новить 73000,00 грн.

Поряд із цим слід зазначити, що розрахунки із приватним підприємцем Лемішкою З.І. за виконані ним роботи по договору на час вирішення спору судом позивачем проведені в повному обсязі, свідченням чого являються акт взаємних розрахунків та платіжні доручення, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Відповідно до п. 5.1 статті 5 Закону про прибуток, валовими витратами виробництва та обігу (далі - валові витрати) є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Таким чином, з точки зору оподаткування спірних  операцій, згідно із змістом п.5.1 ст. 5 Закону необхідною умовою для віднесення витрат до складу валових, є використання придбаних за рахунок цих витрат товарів (робіт, послуг) у господарській діяльності платника податку.

В розумінні п. 1.32 статті 1 Закону про прибуток, господарською являється будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації  такої   діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Як слідує із акту перевірки (сторінка 6) та не заперечується учасниками спору, ТОВ "Ротарі –Магік" на протязі обревізованого періоду провадило діяльність пов'язану із придбанням та реалізацією уживаних автомобілів за договірними цінами.

Підпунктом 5.2.1 п.5.2 статті 5 Закону визначено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг).

За таких обставин, зважаючи на вид господарської діяльності товариства,  понесені ним витрати за роботи по підготовці дорожнього транспортного засобу  до експлуатації та виявлення і усунення недоліків, що виникли у процесі його використання підлягають включенню до складу валових згідно із наведеною вище правовою нормою.

Суд враховує і те що зазначені витрати мають бути підтверджені відповідними  розрахунковими, платіжними та іншими документами ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку  (п.п. 5.3.9  ст. 5 цього ж Закону). При цьому даний нормативно-правовий акт не конкретизує які саме документи відносяться до розрахункових, платіжних та інших, вказуючи лише, що відсутність відповідних документів позбавляє права платника податків включати понесені ним витрати до складу валових.

В обґрунтування позовних вимог позивачем до матеріалів справи долучено, а судом та учасниками спору досліджено: акти про виконані за договором роботи, які підписані контрагентами правочинів та фіксують період виконання робіт та їхню вартість, довідки про витрати Замовника, пов'язані із виконанням робіт за договором , у яких зазначена дата прийому транспортного засобу Виконавцем, марка автомобіля (причепа), № шасі, вид робіт, які виконувались, їх кількість, ціна одиниці виміру та загальна вартість. Крім того, у журналі прийому - передачі транспортних засобів (витяг у справі) сторонами договору відображено дату передачі транспортного засобу та відмітка по його отримання із зазначенням дати, назву автомобіля № шасі, відмітка про вид робіт - передпродажна підготовка, відмітка про виконані роботи та докази про прийняття транспортного засобу Замовником після проведених робіт. Наведені документи на переконання суду містять всі необхідні відомості і дають можливість достовірно визначити розмір витрат платника податку, здійснюваних ним як компенсація вартості робіт та послуг, які придбавались для подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно із п.п. 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону про прибуток, датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

За таких обставин у відповідача не було правових підстав для виключення вартості робіт та послуг за договорами із приватними підприємцями зі складу валових витрат, і, відповідно, не було  підстав для збільшення бази оподаткування по податку на прибуток та донарахування позивачу цього податку  згідно із оспорюваним податковим повідомленням-рішенням.

Вказаний висновок суду, поряд із наведеним вище, ґрунтується і на тому що, вичерпний перелік витрат платника податків, які не включаються до складу валових ( в тому числі  не пов'язаних із веденням господарської діяльності –п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону про прибуток) визначений у п.5.3 -5.7 ст.5 Закону України  "Про оподаткування прибутку підприємств". Витрати за послуги із передпродажної підготовки до їх числа не віднесені. А в силу п. 5.11 статті 5 наведеного нормативно-правового акту установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється, що податковим органом при притягненні товариства до відповідальності не враховано.

Крім того, як слідує із акту перевірки та акту звірки розрахунку штрафних санкцій  з урахуванням сум штрафних санкцій, що  оскаржується в судовому порядку, що підписаний обидвома учасниками спору (оригіналу справі) поряд із заниженням сум податку на прибуток за 4- й квартал  2006 року в розмірі 112323 грн., перевіряючими встановлено і завищення у нарахуваннях за цей же період цього ж податку на суму 6600 грн.  Таким чином,  визначені у акті перевірки податкові зобов'язання з податку на прибуток мали б бути зменшені на суму 6600 грн., натомість оспорюваним податковим повідомленням - рішенням  вони додатково без будь - яких на те підстав  донараховані із застосуванням при цьому штрафних санкцій.    

При цьому, суд зважає на положення  статті 71 КАС України, згідно із якою  в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій покладено на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Всупереч вказаної норми, належних та допустимих доказів, які б підтверджували правомірність дій контролюючого органу у спірних правовідносинах суду не представлено, факт невиконання позивачем вимог  Закону про прибуток зібраними у справі доказами не підтверджується, а відтак позовні вимоги як обґрунтовані та належним чином доведені слід задовольнити в повному обсязі.

У відповідності до ст. 94, 95, 97, 98 КАС України судові витрати по справі підлягають відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України

Враховуючи викладене та керуючись  ст.ст.  6, 7, 86, 89, 94 - 98, 156, 162, 163 КАС України, господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Скасувати податкове повідомлення - рішення Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції від 03.04.2007 року №000352305/0 в частині визначеного податкового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем - 149538 грн., штрафними (фінансовими) санкціями: 35920,3 грн.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ротарі-Магік" (пр.С.Бандери, 38/8, фактична адреса вул. Степана Будного,4а, м. Тернопіль, р/р 260007582 ТОД Райффайзен Банк "Аваль") - 102 (сто дві) грн. сплаченого судового збору.

4. Видати виконавчий лист за заявою ТОВ "Ротарі-Магік".

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. На постанову суду сторони мають право подати заяву про апеляційне її оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі до адміністративного суду апеляційної інстанції, а протягом 20 днів після подання заяви подати апеляційну скаргу.

Суддя                                                                                                    О.В. Руденко