Постанова

від 04.05.2020 по справі 631/277/20

НОВОВОДОЛАЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 631/277/20

провадження № 3/631/137/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2020 року селище міського типу Нова Водолага

Суддя Нововодолазького районного суду Харківської області Трояновська Т. М., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов від Головного управління Державної податкової служби у Харківській області відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , працюючого керівником Садівничого товариства Спецремналагодження , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 163-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

До Нововодолазького районного суду Харківської області від Головного управління Державної податкової служби у Харківській області для розгляду по суті надійшов адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 .

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення № 32 від 31 березня 2020 року вбачається, що керівником Садівничого товариства Спецремналагодження ОСОБА_1 , було несвоєчасно подано платіжне доручення на перерахування належних до сплати податків і зборів, а саме земельного податку з юридичних осіб в сумі 55 гривень 91 копійка по терміну сплати 01 березня 2020 року, фактично сплачено 02 березня 2020 року, чим порушено пункт 57.1 статті 57 та статтю 287 Податкового кодексу України № 2755-VІ від 02 грудня 2010 року зі змінами і доповненнями.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, хоча про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, за адресою, зазначеною у протоколі про адміністративне правопорушення, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не надсилав.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , українські суди при вирішенні справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод (далі - Конвенція), встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Ратифікуючи Конвенцію, Україна взяла на себе обов`язки гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

Поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутнім на засіданні. Ця можливість випливає із об`єкта і цілі статті 6 Конвенції, оскільки здійснення прав, гарантованих статтею 6 Конвенції, передбачає можливість вказаної особи бути вислуханою, а також необхідність перевірити точність її тверджень і співставити їх з матеріалами судової справи.

Разом з тим, керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції в праві встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі Круз проти Польщі від 19 червня 2001 року (заява № 28249/95), в якому зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 03 квітня 2008 року у справі Пономарьов проти України (заява №3236/03) вказує, що сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду з прав людини вбачається, що питання про порушення статті 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом та потребою з боку держави регулювання доступу до суду.

Положеннями статті 277 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено п`ятнадцятиденний строк розгляду справ про адміністративні правопорушення, при цьому стаття 38 вищевказаного нормативно - правового акту визначає кінцевий строк притягнення до адміністративної відповідальності, який становить три місяці з дня вчинення правопорушення.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки затягування розгляду справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції України, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення). Тим більше, стаття 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення не містить імперативної заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за статтею 163 - 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Суддя, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, прийшов до наступного висновку.

Відповідно до положень підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (пункт 36.1 статті 36 Податкового кодексу України).

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 є керівником Садівничого товариства Спецремналагодження (код ЄДРПОУ 25861105) на якого покладені обов`язки, встановлені Податковим кодексом України.

Відповідно до пункту 287.1 статті 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Податкове зобов`язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (пункти 287.3 та 287.4 статті 287 Податкового кодексу України).

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Із матеріалів справи вбачається, що Садівничим товариством Спецремналагодження 17 лютого 2020 року було подано податкову декларацію з плати за землю № 2343, а отже граничний термін сплати узгодженого податкового зобов`язання було 01 березня 2020 року. Фактично, згідно платіжного доручення № Р615924355 на суму 55 гривень 91 копійка, податок було сплачено 02 березня 2020 року із затримкою в один день.

Відповідно до статті 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення. орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність , чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вина правопорушника підтверджується даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення № 32 від 31 березня 2020 року (а. с. 2) та копією акту про результати камеральної перевірки № 149/20-40-52-04-36/25861105 від 31 березня 2020 року (а. с. 4- 6).

Таким чином вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення доведена повністю, а його дії правильно кваліфіковані за частиною 1 статті 163-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до частини 2 статті 34 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа), який вирішує справу про адміністративне правопорушення, може визнати пом`якшуючими і обставини, не зазначені в законі.

В якості обставин, що пом`якшує відповідальність за адміністративне правопорушення, суддя вбачає відсутність діючих адміністративних стягнень у ОСОБА_1 .

Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення - суддею не вбачається.

Таким чином, вирішуючи питання щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, суддя враховує обставини вчиненого правопорушення, які не призвели до настання негативних наслідків, їх малозначність, оскільки керівник прострочив сплату узгодженої суми зобов`язання у розмірі 55 гривень 91 копійки на один день, та відомості про особу правопорушника, які містяться у матеріалах справи.

Відповідно до статті 22 Кодексу України про адміністративні правопорушення, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Положення зазначеної статті відображають принцип індивідуалізації адміністративної відповідальності, який означає відповідність заходу впливу, який обирається для правопорушника, меті адміністративній відповідальності.

Він передбачає як індивідуальний підхід до застосування примусових заходів залежно від особистих якостей правопорушника та характеру і обставин вчинення проступку, так і можливість пом`якшення і навіть відмови держави від застосування заходів відповідальності, якщо її мета може бути досягнута іншим шляхом.

Враховуючи вищевикладене, суддя вважає доцільним застосувати до ОСОБА_1 положення статті 22 Кодексу України про адміністративні правопорушення, звільнивши його від адміністративної відповідальності у зв`язку з малозначністю вчиненого ним адміністративного правопорушення й можливістю обмежитися усним зауваженням.

Імперативними приписами частини 2 статті 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що при оголошені усного зауваження виноситься постанова про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до статті 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

З огляду на невинесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення, передбаченого статті 24 Кодексу України про адміністративні правопорушення, підстави для стягнення з ОСОБА_1 судового збору відповідно до пункту 5 частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 22, 23, 24, 32, 33 - 35, 38, 40 - 1, частиною 1 статті 163 - 2, статтями 245, 246, 249, 251, 252, частиною 2 статті 268, частиною 2 статті 277, статтями 280, 283, 285, частиною 2 статті 287 та статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 163-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 163-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення за малозначністю, оголосивши йому усне зауваження.

Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 163-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити.

Копію постанови направити ОСОБА_1 та до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області для відома.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення особою, яку притягнуто до відповідальності, її законним представником, захисником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною 5 статті 7 та частиною 1 статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Нововодолазький районний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Якщо апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку, у разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя: Т. М. Трояновська