Постанова

від 05.05.2020 по справі 911/1914/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" травня 2020 р. Справа№ 911/1914/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко А.І.

суддів: Скрипки І.М.

Михальської Ю.Б.

розглянувши у письмовому провадженні без виклику та повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Слов`яни"

на рішення

Господарського суду Київської області

від 09.01.2020 (повний текст рішення складено 13.01.2020)

у справі №911/1914/19 (суддя Чонгова С.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Багратіон-М"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Слов`яни"

про стягнення 189 461,92 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Багратіон-М" звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Слов`яни" про стягнення 189461,92грн за договором №Б-020119 про надання охоронних послуг від 02.01.2019, а саме: - 159 720,00грн - сума основного боргу; - 23 935,40грн - пеня за період з 11.02.2019 по 29.07.2019, з 11.03.2019 по 29.07.2019; - 3 773,25грн - інфляційні втрати за період з 11.02.2019 по 31.06.2019 та з 11.03.2019 по 31.06.2019; - 2 033,27грн - 3% річних за період з 11.02.2019 по 29.07.2019 та з 11.03.2019 по 20.06.2019.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушено зобов`язання за договором про надання охоронних послуг №Б-020119 від 02.01.2019 в частині оплати за надані послуги у встановлений договором строк.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та його мотиви

Рішенням Господарського суду Київської області від 09.01.2020 у справі №911/1914/19 позов задоволено частково.

За рішенням суду присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 159720,00 грн. основної заборгованості, 23777,87 грн. пені, 3773,25 грн. інфляційних витрат, 1762,04 3% річних, а також 2835,50 грн. в рахунок відшкодування витрат, понесених на оплату позову судовим збором.

В частині стягнення 157,53 грн. пені та 271,23 3% річних в задоволенні позову відмовлено.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано доказів сплати заборгованості та зобов`язання за договором не виконано.

Відмовляючи у частині стягнення 157,53 грн. пені та 271,23 3% річних суд першої інстанції вказав на невірність розрахунку позивача (не вірно визначено початкову дату розрахунку щодо нарахування пені та відсотків річних).

Короткий зміст вимог апеляційної скарги, письмових пояснень та узагальнення їх доводів

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення суду першої інстанції повністю, прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, мотивуючи свої вимоги тим, що оскаржуване рішення судом першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також неповно з`ясовано фактичні обставини, що мають значення для справи.

Так, апелянт зазначає, що позивачем було неналежним чином виконані свої зобов`язання за договором та позивачем було завдано відповідачу збитків на загальну суму 7031624,58грн.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу та заперечень проти пояснень відповідача

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не було надано відзив на апеляційну скаргу, що, в свою чергу, не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції, відповідно до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2019 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Слов`яни" строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Київської області від 09.01.2020 у справі №911/1914/19; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Слов`яни" на рішення Господарського суду Київської області від 09.01.2020 у справі №911/1914/19; ухвалено здійснювати розгляд апеляційної скарги за правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання); встановлено учасникам справи строк для надання можливості скористатися наданими ст. 267 Господарського процесуального кодексу України правами протягом семи днів з дня отримання даної ухвали.

Частиною 10 статті 270 ГПК України визначено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

За правилами п. 1 ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Обставини справи встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як підтверджено матеріалами справи, 02.01.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Багратіон-М" (охоронне агентство або охорона) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Слов`яни" (замовник) було укладено договір №Б-020119 про надання охоронних послуг (далі - договір), відповідно до пункту 1.1. якого охоронне агентство зобов`язується недоторканість об`єкту охорони, що передається замовником під охорону згідно акту прийняття об`єкту під охорону (додаток 4 до договору), а замовник зобов`язується щомісячно сплачувати охоронному агентству встановлену цим договором плату.

Згідно з п. 1.2 договору об`єкт, який передається під охорону визначається в дислокації, що є додатком до договору та його невід`ємною частиною.

Відповідно до п.2.3. договору охорона об`єкта здійснюється згідно дислокації (додаток 1 до договору), інструкції по охороні об`єкта замовника (Додаток 2) та положень даного договору.

Пунктом 2.4 договору передбачено, що додаток 1 та додаток 2 підписуються замовником та охоронним агентством разом з договором. Зміни та доповнення у додатки вносяться у письмовій формі за згодою сторін укладенням додаткових угод до договору.

Перед прийняттям об`єкта замовника під охорону сторонами складається Акт обстеження технічного стану об`єкту замовник передає об`єкт під охорону, що засвідчується складанням і підписуванням відповідного двостороннього акту (Додаток 4) (п.2.5 договору).

У відповідності до п.5.9 договору у випадку несвоєчасної сплати замовником вартості послуг охоронного агентства згідно договору, замовник зобов`язаний сплатити охоронному агентству пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми оплати за кожен день прострочення. Затримка платежів з вини банків не підлягає штрафним санкціям і плата пені не звільняє замовника від сплати заборгованості.

Згідно з п.7.1 договору вартість людино/годин на об`єкті охорони складає 22грн/год.

Загальна вартість щомісячної плати за даним договором вираховується шляхом перемноження: вартості людино/години на об`єкті охорони (22грн/год), кількості годин у добі (24), середньої кількості діб на місяць (30,5), кількості цілодобових постів охорони згідно дислокації (5 цілодобових поста), та складає 80 520,00грн (п.7.3 договору).

Пунктом 7.4 договору передбачено, що оплата щомісячної суми договору за надані послуги здійснюється до 10 числа місяця, що слідує за звітним.

Відповідно до п.7.5 договору охоронне агентство зобов`язано надати замовникові Акти про надання охоронних послуг до 2 числа місяця наступного за звітним. В Акті про надання охоронних послуг охоронне агентство вказує ціну наданих послуг з урахуванням відшкодування понесених штрафних санкцій, зменшення вартості послуг, виходячи із фактичного забезпечення кількості постів охорони та коефіцієнту наповнення постів, іншої шкоди, спричиненої замовникові неналежним виконанням умов договору. Замовник зобов`язаний протягом 5 робочих днів розглянути поданий акт та підписати його або надати заперечення (претензію) щодо викладеного в Акті про надання охоронних послуг. У разі не підписання замовником Акту протягом встановленого строку та відсутності заперечень щодо викладеного в акті, такі послуги вважаються наданими належним чином.

Договір набирає чинності з 01.01.2019 і діє до 31.12.2019 (п.10.1 договору).

Відповідно до додатку №1 до договору "Дислокації об`єкту охорони" під охорону були передані об`єкти птахофабрики у с. Садки-Строївка- Центральний офіс, пташники №1,2,3,4,5,6,7,8 (с. Садки-Стоївка, вул. Садова, б.34; с. Лисица-пташники №1,2,3 (с. Лисица, вул. Перемоги, б.7А).

Сторонами підписано додаток №2 до договору "Інструкція по охороні об`єкту ТОВ "Слов`яне"; додаток №3 "Протокол узгодження договірної ціни на надання послуг з охорони об`єкта"; додаток №5 "Акт обстеження технічного стану об`єкту ТОВ "Слов`яни".

Актом від 02.01.2019 (додаток №7) прийому-передачі товарно-матеріальних цінностей згідно договору про надання охоронних послуг №Б-020119 від 02.01.2019 підписаного сторонами, замовник передав, а виконавець прийняв під охорону товарно-матеріальні цінності (ТМЦ) замовника, що зазначено в п.1 та знаходиться за адресою: Київська область, Макарівський район, с. Садки-Строївка, вул. Садова, 34.

Актом від 02.01.2019 (додаток №7) прийому-передачі товарно-матеріальних цінностей згідно договору про надання охоронних послуг №Б-020119 від 02.01.2019 підписаного сторонами, замовник передав, а виконавець прийняв під охорону товарно-матеріальні цінності (ТМЦ) замовника, що зазначено в п.1 та знаходиться за адресою: Київська область, с. Лисица, Макарівський район, вул. Перемоги,7А.

Як підтверджено матеріалами справи, 31.01.2019 сторонами підписано акт здачі-приймання робіт (надання послуг) згідно договору, відповідно до якого виконавець надав, а замовник прийняв надані послуги, а саме: надання послуг із забезпечення фізичної охорони території та приміщень Замовника, що знаходиться за адресою: Київська область, с. Садки, вул.. Садова, 34, за період роботи з 01.01.2019 по 31.01.2019 на суму 79 200,00грн.

За твердженнями позивача, відповідачем зобов`язання з оплати наданих послуг не виконано, у зв`язку з чим позивач звертався до відповідача з претензію №18/02 від 18.02.2019 та просив оплатити заборгованість у розмірі 79200,00грн, докази направлення містяться в матеріалах справи.

В подальшому, 28.02.2019 сторонами підписано акт надання послуг №15, відповідно до якого позивачем надано відповідачу послуги за договором за адресою с. Садки-Строївка вул. Садова, 34 за період з 01.02.2019 по 28.02.2019 на суму 80 520,00грн.

28.02.2019 сторонами було також підписано акти прийому об`єкту з-під охорони с . Садки-Строївка та с. Лисица, копії відповідних актів містяться в матеріалах справи.

Актом від 28.02.2019 (додаток №7) прийому-передачі товарно-матеріальних цінностей згідно договору про надання охоронних послуг №Б-020119 від 02.01.2019 підписаного сторонами, виконавець передав, а замовник прийняв з-під охорони товарно-матеріальні цінності (ТМЦ) замовника, що зазначено в п.1 та знаходиться за адресою: Київська область, Макарівський район, с. Садки-Строївка, вул. Садова, 34.

01.03.2019 сторони відповідно до ст.ст. 651, 653, 654 ЦК України та керуючись п.8.3 даного договору де вказано що "дія договору може бути припинена достроково, причому сторона-ініціатор припинення розірвання договору інформує про це іншу сторону у письмовій формі не менше ніж за 20 днів" уклали додаткову угоду про розірвання договору №Б-020119 від 02.01.2019.

Пунктом 2 додаткової угоди сторони погодили, що обов`язки сторін, виконання яких сторонами розпочалося до моменту набрання чинності цією угодою, повинні бути виконані сторонами відповідно до п.8.4, де зазначено, що "Закінчення дії договору або дострокове його припинення не звільняє сторони від зобов`язання, які виникли під час дії договору".

Разом з тим, зобов`язання щодо оплати наданих послуг відповідачем виконано не було, у зв`язку з чим 15.03.2019 позивач звернувся до відповідача з претензію №2 (вих..№15/03) та вимагав сплатити заборгованість за договором у розмірі 159 720,00грн, докази направлення містяться в матеріалах справи. Однак, дана претензія залишена без відповіді та задоволення.

З огляду на викладені обставини, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача заборгованості за договором за надані послуги у розмірі 159720,00 грн.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до частини першої статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно із ч. 1 ст. 173, абз. 4 ч. 1 ст. 174, ч. 1 ст. 175, ч. 1, 7 ст. 179 Господарського кодексу України цивільно-правові зобов`язання, що виникли між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності на підставі господарського договору, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку, є господарсько-договірним зобов`язаннями та регулюються Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, а господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір № ПК-5/11 про надання послуг з розміщення Рекламних матеріалів ефіру Телеканалу від 05.11.2018, як належну підставу, у розумінні норм ст.11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч.1 та ч.2 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором; у разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов`язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як підтверджено матеріалами справи, відповідач в порушення умов договору не виконав зобов`язання з оплати наданих позивачем послуг, у зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення 159720,00грн основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

При цьому, заперечення відповідача щодо неналежного виконання позивачем своїх обов`язків за договором, чим відповідачу завдано збитки, є необґрунтованими оскільки акти прийому-передачі виконаних робіт за договором підписані керівником відповідача без зауважень та за відсутністю претензій щодо якості виконання. Також суд зазначає, що відносно збитків службове розслідування відповідачем проведено в односторонньому порядку без повідомлення позивача.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 23 935,40грн за період з 11.02.2019 по 29.07.2019, з 11.03.2019 по 29.07.2019.

В силу ч. ст. 216, ч. 1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч.2 ст.217 ГК України, є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. штраф та пеня (ч.1 ст.230 ГК України).

Як визначено ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, згідно з п.2 ч.1 цієї норми, сплата неустойки.

Штраф та пеня є видами неустойки згідно з ст.549 ЦК України. При цьому, відповідно до вказаної норми, неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

У відповідності до п.5.9 договору у випадку несвоєчасної сплати замовником вартості послуг охоронного агентства згідно договору, замовник зобов`язаний сплатити охоронному агентству пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми оплати за кожен день прострочення. Затримка платежів з вини банків не підлягає штрафним санкціям і плата пені не звільняє замовника від сплати заборгованості.

Проте, суд першої інстанції правильно вказав на те, що позивачем неправильно визначено початкову дату розрахунку щодо нарахування пені за надані послуги у січні 2019 року та лютому 2019 року, враховуючи, що згідно договору (п. 7.4) останнім днем строку виконання зобов`язання є 10 число, що слідує за звітним, тобто за надані послуги у січні 2019 року останнім днем строку є 11.02.2019, а за надані послуги у лютому 2019 року - 11.03.2019, які у перелічених місяцях припадає на неділю та у відповідності до ст. 254 ЦК України, останній строк виконання зобов`язань у вказаних місяцях переноситься на понеділок 11 число, у зв`язку з чим прострочення виконання зобов`язань починається з 12 числа відповідних місяців.

Так, за розрахунком суду, з урахуванням правильних дат нарахування, розмір пені, що підлягає задоволенню становить 23777,87грн; вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 157,53грн задоволенню не підлягають.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 2033,27 грн за період з 11.02.2019 по 29.07.2019, з 11.03.2019 по 20.06.2019 та інфляційних втрат у розмірі 3 773,25грн за період з 11.02.2019 по 31.06.2019, з 11.03.2019 по 31.06.2019;.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем неправильно визначено початкову дату розрахунку щодо нарахування 3% річних та інфляційних втрат за надані послуги у січні 2019 року та лютому 2019 року, враховуючи, що згідно договору (п. 7.4) останнім днем строку виконання зобов`язання є 10 число, що слідує за звітним, тобто за надані послуги у січні 2019 року останнім днем строку є 11.02.2019, а за надані послуги у лютому 2019 року - 11.03.2019, які у перелічених місяцях припадає на неділю та у відповідності до ст. 254 ЦК України, останній строк виконання зобов`язань у вказаних місяцях переноситься на понеділок 11 число, у зв`язку з чим прострочення виконання зобов`язань починається з 12 числа відповідних місяців.

Так, за розрахунком суду, з урахуванням правильних дат нарахування, розмір 3% річних, що підлягає задоволенню становить 1762,04грн; вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 271,23грн задоволенню не підлягають.

Позовні вимоги щодо стягнення інфляційних втрат у розмірі 3 773,25 грн також є обґрунтованими та підлягають задоволенню за розрахунком позивача, перевіреного судом.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо часткового задоволення позову та стягнення 159720,00 грн. основної заборгованості, 23777,87 грн. пені, 3773,25 грн. інфляційних витрат, 1762,04 3% річних.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розцінюватись як вимога детально відповідати на кожний аргумент апеляційної скарги (рішення ЄСПЛ у справі Трофимчук проти України, № 4241/03, від 28.10.2010 р.).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд погоджується із висновками місцевого суду як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.

Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду Київської області від 09.01.2020 у справі №911/1914/19 обґрунтоване, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже, підстав для його скасування не вбачається, у зв`язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Слов`яни" на рішення Господарського суду Київської області від 09.01.2020 у справі №911/1914/19 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Київської області від 09.01.2020 у справі №911/1914/19 залишити без змін.

Матеріали справи №911/1914/19 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених ст. 287 ГПК України та у строки, встановлені ст. 288 ГПК України.

Головуючий суддя А.І. Тищенко

Судді І.М. Скрипка

Ю.Б. Михальська