Рішення

від 07.05.2020 по справі 910/2148/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Київ

07.05.2020Справа № 910/2148/20 Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження

справу № 910/2148/20

за позовом приватного акціонерного товариства Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча (87504, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Левченка, 1)

до акціонерного товариства Українська залізниця (03680, м. Київ, вул. Тверська (Єжи Гедройця), 5)

про стягнення 245 612,96 грн.,

без виклику представників учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

14.02.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява приватного акціонерного товариства Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча (далі - Товариство) до акціонерного товариства Українська залізниця (далі - Залізниця) про стягнення збитків, що виникли у зв`язку із незбереженням вантажу при перевезені у сумі 245 612,96 грн.

Товариство обґрунтовує позовні вимоги таким:

- 14.02.2018 позивачем (замовник) і відповідачем (перевізник) було укладено договір № 00039/ЦТЛ-2018 про надання послуг (далі - Договір), за умовами якого здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону до перевезення, та інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах перевізника, вагонах залізниць, інших державних та/або вагонах замовника, і проведення розрахунків за послуги;

- на виконання поставки покупцю BASIS Trade AG станція призначення Асланово по залізничній накладній №41772062 та досилковій накладній №46073110 відправлено вантаж вугілля;

- за вказаними накладними Залізницею допущено доставку вантажу вагонами № № 55841977, 61013348, 59411470, 41772062, 63784177, 62198221, 56958655, 56326457 із втратою вантажу про що складено комерційні акти від 18.08.2019 № № 485002/917, 485002/918, 485002/919, 485002/920, 485002/921, 485002/922, 485002/923, 485002/924, в яких зазначено, що присутні виїмки;

- пунктом 114 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457 (далі - Статут), залізниць передбачено, що залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме за втрату чи недостачу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі;

- загальна вартість недостачі складає 245 612,96 грн.;

- таким чином, сума збитків, яка виникла у зв`язку із незбереженням вантажу при перевезенні становить 245 612,96 грн. та підлягає відшкодуванню Залізницею.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2019 прийнято позовну заяву до розгляду; відкрито провадження у справі № 910/2148/20; розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

28.02.2020 позивач подав суду пояснення по справі.

21.04.2020 на офіційну електронну адресу суду заявник (представник позивача) надіслав до Господарського суду міста Києва клопотання про долучення документів - доказів витрат на професійну правничу допомогу.

03.03.2020 відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому Залізниця заперечила проти задоволення позовних вимог повністю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.03.2020 відзив було залишено без руху.

16.03.2020 позивач подав суду відповідь на відзив, в якому заперечив проти доводів відповідача та просив позов задовольнити повністю.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив і відповідь на відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

14.02.2018 Товариством (замовник) і Залізницею (перевізник) було укладено Договір, за умовами якого здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону до перевезення, та інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах перевізника, вагонах залізниць, інших державних та/або вагонах замовника, і проведення розрахунків за послуги.

На виконання умов контракту від 03.07.2019 № BASIS-ILYICH 01-19 на поставку антрациту за залізничною накладною №41772062 та досилковою накладною №46073110 було відправлено вантаж вугілля.

Відповідно до накладних Залізниця прийняла на станціях відправлення Миколаїв-Вантажний Одеської залізниці та станції Апостолово Придніпровської залізниці антрацит для перевезення і зобов`язалася доставити його на станцію призначення Асланове Донецької залізниці вантажоодержувачу - Товариству.

На станції Асланове Донецької залізниці було складено комерційні акти (від 18.08.2019 № № 485002/917, 485002/918, 485002/919, 485002/920, 485002/921, 485002/922, 485002/923, 485002/924), відповідно до яких: при здійсненні комісійного зважування вагонів № № 55841977, 61013348, 59411470, 41772062, 63784177, 62198221, 56958655, 56326457) на 150-тонних тензометричних вагонних вагах виявлено вагу меншу, ніж вказано у накладних, заглиблення; течі вантажу не було; вагони прибули технічно справним.

За розрахунком позивача вартість недостачі (з урахуванням норми природної втрати), виявленої у вагонах складає 245 612,96 грн.

Згідно з частиною п`ятою статті 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань.

Статтею 52 Статуту встановлено, що на станціях призначення залізниця зобов`язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу, зокрема, у разі прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження під час перевезення на відкритому рухомому складі або у критих вагонах без пломб, якщо таке перевезення передбачене Правилами перевезення вантажів.

Відповідно до статті 6 Статуту накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Згідно із статтею 110 Статуту залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

Статтею 113 Статуту передбачено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Відповідно до пункту а частини першої статті 114 Статуту залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, за втрату чи недостачу -у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі.

Згідно з частиною другою статті 114 Статуту недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Пунктом 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, встановлено норми природної втрати та граничного розходження у визначенні маси. Так, зазначеним пунктом передбачено, що при видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить 2 % маси, зазначеної в перевізних документах, зокрема, для вантажів рідких або зданих до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані.

Статтею 115 Статуту передбачено, що вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць (частина 1 статті 129 Статуту).

Частиною другою статті 130 Статуту передбачено, що право на пред`явлення до залізниці претензій та позовів, зокрема, у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу мають одержувач - за умови пред`явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.

Обставини, які є предметом доказування у даній справі є такими: факт нестачі вантажу; розмір завданої шкоди.

Докази, якими позивач підтверджує наявність обставин, які є предметом доказування: комерційні акти; накладні; рахунки; платіжні доручення.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, вказував на те, що відсутні докази, що підтверджують наявність збитків, а саме кількість та вартість відправленого вантажу.

Разом з тим, поданими позивачем доказами підтверджуються обставини, що є предметом доказування у даній справі, у свою чергу, Залізниця не спростувала доводів Товариства.

Таким чином, збитки у розмірі 245 612,96 грн. підтверджені документально, а тому позовна вимога є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідачем не подано доказів в підтвердження заперечень проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, враховуючи подані учасниками справи докази, які оцінені судом у порядку статті 86 Господарського процесуального кодексу України, позов підлягає задоволенню.

За приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача.

Що ж до витрат на професійну правничу допомогу, то слід вказати, що Товариство просило суд покласти на Залізницю відшкодування 7 716,82 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої і третьої статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно із статтею 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин четвертої і п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Суду подано докази укладення договору та додаткових угод позивачем і адвокатським об`єднанням, однак не подано доказів, що підтверджують факт оплати Товариством на користь адвоката грошових коштів у сумі 7 716,82 грн.

Враховуючи викладене, відсутні підстави для покладення витрат на професійну правничу допомогу на відповідача.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 240 та 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов приватного акціонерного товариства Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча (87504, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Левченка, 1; ідентифікаційний код 00191129) до акціонерного товариства Українська залізниця (03680, м. Київ, вул. Тверська (Єжи Гедройця), буд. 5; ідентифікаційний код 40075815) про стягнення 52 365,73 грн. вартості нестачі вантажу задовольнити повністю.

2. Стягнути з акціонерного товариства Українська залізниця (03680, м. Київ, вул. Тверська (Єжи Гедройця), буд. 5; ідентифікаційний код 40075815) на користь приватного акціонерного товариства Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча (87504, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Левченка, 1; ідентифікаційний код 00191129) 245 612 (двісті сорок п`ять тисяч шістсот дванадцять) грн. 96 коп. вартості нестачі вантажу та 3 684 (три тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 19 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 07.05.2020.

Суддя І.Д.Курдельчук