Рішення

від 07.05.2020 по справі 910/2437/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Київ

07.05.2020Справа № 910/2437/20 Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження

справу № 910/2437/20

за позовом акціонерного товариства Українська залізниця (03680, м. Київ, вул. Тверська (Єжи Гедройця), 5) в особі регіональної філії Львівська залізниця АТ Українська залізниця (79000, м. Львів, вул. Гоголя, 1)

до приватного підприємства Гаранткомплексбуд (02091, м. Київ, Харківське Шосе, 121)

про стягнення штрафу 59 050 грн.,

без виклику представників учасників справи .

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

19.02.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Львівська залізниця АТ Українська залізниця (далі - Залізниця) до приватного підприємства Гаранткомплексбуд (далі - Підприємство) про стягнення штрафу 59 050 грн.

Залізниця обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідачем було порушено відправлення вантажу, а саме внесення у накладну інформації, що не відповідає фактичній масі вантажу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.02.2019 прийнято позовну заяву до розгляду; відкрито провадження у справі № 910/2437/20; розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

04.03.2020 позивач подав суду клопотання з оригіналами документів, доданих до позовної заяви, на виконання вимог ухвали суду.

13.03.2020 відповідач подав суду клопотання про долучення до матеріалів справи відзиву на позовну заяву та документів на виконання вимог ухвали суду. Товариство заперечило проти задоволення позовних вимог, посилаючись на відсутність підстав для стягнення штрафу.

Листом від 24.03.2020 суд, оглянувши оригінали, подані Залізницею, та встановивши їх відповідність копіям документів доданих до позовної заяви, повернув їх позивачу.

21.04.2020 позивач подав суду відповідь на відзив, в якій заперечив проти доводів відповідача.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив і відповідь на відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2019 року Підприємство відправило зі станції Хайчнорин на станцію Городок-Львівський вантаж (щебінь) за накладними від 15.08.2019 № 34603316 та від 16.08.2019 № 34615369.

19.08.2019 на станції Здолбунів Одеської залізниці на підставі показників тензометричної ваги та актів загальної форми (№ 1060 та № 1061) вагони № 96922307 та № 96922364 були відчеплені для комісійного зважування на статичній вазі.

За результатами комісійного зважування було оформлено комерційні акти, в яких зафіксовано різницю в масі вантажу, а саме:

- у вагоні № 96922364 згідно з провізними документами маса нетто 67 000 кг, тара 19 000 кг; в дійсності виявлено: маса нетто 69 800 кг, маса брутто 88 800 кг, тара 19 000 кг.; більше проти документа на 2 800 кг та вантажопідйомності 2 800 кг;

- у вагоні № 96922307 згідно з провізними документами маса нетто 67 000 кг, тара 17 900 кг; в дійсності виявлено: маса нетто 71 650 кг, маса брутто 89 550, тара 17 900 кг.; більше проти документа на 4 650 кг та вантажопідйомності 4 650 кг.

Перевірка вантажу була здійснена на підставі статті 24 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457 (далі - Статут).

Оскільки вагон № 96922307 був навантажений понад норму на 4 100 кг, лишок вантажу було видано представнику Підприємства на підставі розпорядження, довіреності та розписки.

Відповідно до статті 3 Закону України Про залізничний транспорт законодавство про залізничний транспорт загального користування складається із законів України Про транспорт , ;Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування , цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України.

Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України, є обов`язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Згідно з частиною п`ятою статті 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 2 Статуту передбачено, що Статут визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.

Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під`їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

Відповідно до статті 5 Статуту на підставі цього Статуту Мінтранс затверджує:

а) Правила перевезення вантажів (далі - Правила);

б) Технічні умови навантаження і кріплення вантажів;

в) Правила перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України (далі - Правила перевезень пасажирів);

г) інші нормативні документи.

Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту, безпеки руху, охорони праці, громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті, є обов`язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Згідно із статтею 6 Статуту накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Частиною першою статті 23 Статуту передбачено, що відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

Відповідно до абзаців першого, другого та четвертого пункту 1.1 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 №138) (далі - Правила оформлення перевізних документів), на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил. У разі пред`явлення до перевезення вантажу груповою відправкою або маршрутом відправник додає до накладної відомість вагонів (додаток 2 до цих Правил) або відомість вагонів і контейнерів, що перевозяться маршрутом (групою) за накладною (додаток 4 до Правил перевезення вантажів в універсальних контейнерах, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001 №542, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.09.2001 за №798/5989).

Накладна згідно з цими Правилами може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП)). Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.

Електронний перевізний документ та його паперова версія мають однакову юридичну силу.

Згідно із статтею 37 Статуту під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса.

Тарні і штучні вантажі перевозяться із зазначенням у накладній маси і кількості вантажних місць. Маса цих вантажів визначається до здавання їх для перевезення і зазначається на вантажних місцях.

Вантажі, що перевозяться насипом і наливом, а також інші вантажі, зважування яких на вантажних вагах неможливе, зважуються на вагонних вагах.

Перелік вантажів, що можуть перевозитися насипом і наливом, установлюється Правилами.

Загальна маса вантажу визначається шляхом зважування на вагах або підрахуванням маси на вантажних місцях за трафаретом чи стандартом.

Маса окремих вантажів може визначатися розрахунковим методом, за обміром або умовно (нафтопродукти в цистернах, тварини, лісоматеріали тощо).

Маса вантажів визначається відправником.

Спосіб визначення маси зазначається у накладній.

Пунктом 2.3 Правил оформлення перевізних документів передбачено, що у графі 55 Правильність внесених відомостей підтверджую представник відправника вказує свою посаду, розписується, засвідчуючи правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі. Представник відправника повинен мати довіреність на оформлення перевезення.

Відповідно до абзацу третього пункту 28 Правил приймання вантажів до перевезення (ст. 7, 9, 13, 22, 24, 37, 39 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644 (далі - Правила приймання вантажів до перевезення), вантажі, завантажені відправниками у вагони закритого типу (криті, ізотермічні, хопери, цистерни тощо) та контейнери, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду кузова (котла) вагона (контейнера), пломб (ЗПП), без перевірки вантажу.

Згідно з частиною другою статті 24 Статуту залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Частинами першою - третьої статті 129 Статуту передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин:

а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах;

б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу;

в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу;

г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу.

Залізниця зобов`язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу.

Відповідно до частини першої статті 24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.

Стаття 122 Статуту встановлює, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно зі статею 118 Статуту, яка передбачає, що за пред`явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п`ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

У зв`язку з неправильним зазначенням відповідачем маси вантажу, який було завантажено у вагони, позивачем нараховано Підприємству штраф у сумі 59 050 грн. (5 905 грн. провізна плата) * 5 * 2 (вагони)) з розрахунку провізної плати за всю відстань замовленого перевезення.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач вказує на те, що: Залізниця оформила комерційні акти з порушенням строку; позивачем не проставлено відмітки у графі 49 накладних; комерційні акти підписано комерційним агентом, що є порушенням пункту 10 Правил.

У свою чергу, позивач спростував доводи відповідача, вказавши про те, що: акти були складені 20.08.2020, тобто на наступний день після актів загальної форми у порядку пункту 4 Правил (не пізніше наступної доби); комерційний агент в частині підписання комерційних актів діє як завідувач вантажного двору; відповідні відмітки про складання комерційних актів були зроблені у графі 49 досилочних накладних.

Таким чином, поданими позивачем доказами підтверджуються обставини, що є предметом доказування у даній справі, у свою чергу, Підприємство не спростувала доводів Залізниці.

Таким чином, нарахування штрафу у сумі 59 050 грн. підтверджено документально, а тому позовна вимога є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідачем не подано доказів в підтвердження заперечень проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, враховуючи подані учасниками справи докази, які оцінені судом у порядку статті 86 Господарського процесуального кодексу України, позов підлягає задоволенню.

За приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 240 та 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов акціонерного товариства Українська залізниця (03680, м. Київ, вул. Тверська (Єжи Гедройця), 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі регіональної філії Львівська залізниця АТ Українська залізниця (79000, м. Львів, вул. Гоголя, 1; ідентифікаційний код 40081195) до приватного підприємства Гаранткомплексбуд (02091, м. Київ, Харківське Шосе, 121; ідентифікаційний код 13698321) про стягнення штрафу 59 050 грн. задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємства Гаранткомплексбуд (02091, м. Київ, Харківське Шосе, 121; ідентифікаційний код 13698321) на користь акціонерного товариства Українська залізниця (03680, м. Київ, вул. Тверська (Єжи Гедройця), 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі регіональної філії Львівська залізниця АТ Українська залізниця (79000, м. Львів, вул. Гоголя, 1; ідентифікаційний код 40081195) 59 050 (п`ятдесят дев`ять тисяч п`ятдесят) грн. штрафу за неправильно зазначену у накладній масу та 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 07.05.2020.

Суддя І.Д. Курдельчук