Ухвала
від 05.05.2020 по справі 922/1841/19
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41


УХВАЛА

"05" травня 2020 р.м.ХарківСправа № 922/1841/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Погорелової О.В

при секретарі судового засідання Федоровій К.О.

розглянувши справу

за позовом Акціонерного товариства "Харківміськгаз", м. Харків до Приватного підприємства "Нертус", м. Харків про стягнення 220807,59 грн. за участю представників учасників справи:

позивача - не з`явився

відповідача - не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Акціонерне товариство "Харківміськгаз", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Приватного підприємства "Нертус", в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь 220 807,59 грн. вартості не облікованого (донарахованого) об`єму природного газу. Нормативно позов обґрунтований розділами 2, 4, 5 глави ХІ Кодексу газорозподільних систем, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30.09.2015 №2494 та зареєстрованого в міністерстві юстиції України 06.11.2015 за №1379/27824, ст. ст. 173, 174, 193 ГК України, ст. ст. 625, 526, 527, 530, 532, 256, 257 ЦК України. Витрати по оплаті судового збору позивач просить суд покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 13.06.2019 позовна заява була прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 04.07.2019 о 10:30.

01.07.2019 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує та просить суд відмовити в його задоволенні.

Крім того, 01.07.2019 до суду від відповідача надійшло клопотання, в якому він просить суд зупинити провадження у справі №922/1841/19 до моменту набрання законної сили с удовим рішенням у справі №922/1850/19. В обґрунтування клопотання відповідач вказує на те, що 12.06.2019 Приватне підприємство "Нертус" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківміськгаз" про визнання протиправними та скасування рішення постійно діючої комісії з питань пов`язаних з розглядом актів про порушення, складання у разі виявлення порушень, споживачем (несанкціонованим споживачем), що не є прибутковим, вимог Кодексу газорозподільних систем, оформлене протоколом №971 від 04.04.2019 про задоволення акту про порушення № 1238/18 від 07.05.2018. Саме цим рішенням було донараховано об`єм газу, сплатити який просить АТ "Харківміськгаз". За позовною заявою ПП "Нертус" було відкрито провадження №922/1850/19. У відповідності до пункту 12 глави 5 розділу XI Кодексу газорозподільних систем затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2494, якщо об`єм та/або вартість необлікованого (донарахованого) природного газу буде оскаржуватися споживачем (несанкціонованим споживачем) у судовому порядку, тоді до винесення остаточного рішення у судовій справі заборгованість за необлікований (донарахований) об`єм природного газу не вважається простроченою. Таким чином, до вирішення питання оскарження у судовому порядку рішення про донарахування об`ємів та вартості донарахованого природного газу неможливо вирішення питання стягнення заборгованості по цьому донарахуванню.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04.07.2019 провадження у справі 922/1841/19 було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі №922/1850/19 за позовом ПП "Нертус" до АТ "Харківміськгаз" про скасування рішення, яка знаходиться у провадженні господарського суду Харківської області.

24.02.2020 до суду від позивача - АТ "Харківміськгаз" надійшло клопотання про поновлення провадження у справі №922/1841/19. До клопотання позивачем додана копія постанови Верховного Суду 12.02.2020 у справі №922/1850/19.

Також, 24.02.2020 від позивача до суду надійшло клопотання, в якому позивач вказує на те, що у зв`язку з винесенням остаточного рішення у справі №922/1840/19, відмовляється від позову, просить суд закрити провадження у справі та вирішити питання про повернення позивачу з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого при поданні позову.

25.02.2020 до суду від відповідача надійшла заява про включення суми витрат на правничу допомогу до судових витрат, в якій відповідач просить суд включити витрати на професійну правничу допомогу адвоката Коломійцева А.Ю. у розмірі 15000,00 грн.

Ухвалою суду від 27.02.2020 провадження у справі було поновлено та підготовче засідання призначене на 19.03.2020 о 10:00.

Ухвалою суду від 19.03.2020, занесеною до протоколу судового засідання, строк підготовчого провадження у справі був продовжений до 06 травня 2020 року включно та підготовче засідання було відкладене на 30.04.2020 о 09:00.

27.04.2020 до суду від позивача надійшли заперечення на заяву відповідача про включення суми витрат на правничу допомогу до судових витрат.

Ухвалою суду від 30.04.2020, занесеною до протоколу судового засідання, підготовче засідання було відкладено на 05.05.2020 о 10:15.

Представники сторін у підготовче засідання 05.05.2020 не з`явилися, про дату, час та місце проведення засідання були повідомлені належним чином.

Частиною 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є диспозитивність.

За приписами ст. 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно з ст. 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Як встановлено судом, заяву про відмову від позову підписано представником АТ "Харківміськгаз", повноваження якого судом перевірено.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

Враховуючи п. 1 ч. 2 ст. 46, ч. 1 ст. 191 ГПК України, згідно яких позивач вправі відмовитися від позову на будь - якій стадії судового процесу, суд вважає за можливе задовольнити заяву позивача, прийняти відмову позивача від позову та закрити провадження у справі на підставі п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Суд роз`яснює сторонам, що згідно ч. 3 ст. 231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Згідно з ч. 4 ст. 231 ГПК України при закритті провадження у справі суд вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Згідно ч.1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачем при зверненні до суду з цим позовом було сплачено за платіжним дорученням № 2352 (#305719678821) від 22.05.2019 судовий збір у розмірі 3312,11 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 130 ГПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Таким чином, оскільки позивач відмовився від позову до початку розгляду справи по суті, судовий збір підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету у розмірі 50 % від сплаченого ним за розгляд даного позову, а саме у розмірі 1656,05 грн.

Розглянувши заяву відповідача про стягнення з відповідача судових витрат, понесених останнім на надання правничої допомоги адвоката у розмірі 15000,00 грн., суд дійшов висновку про її часткове задоволення, виходячи з наступного.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до ч. 3 ст. 130 ГПК України, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Згідно части 5 та 6 названої статті, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

У випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини восьмої статті 129 цього Кодексу.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим, чинне господарсько-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

За змістом статті 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до частини восьмої статті 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ГПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

У даному випадку суд приймає до уваги відмову позивача від позову, ті обставини, що справа не є складною, не має публічного інтересу, під час її розгляду судові засідання не відбувались.

Розподіляючи витрати за послуги адвоката суд вказує, що наявні в матеріалах справи договір про надання правової допомоги від 01.07.2019, додаткова угода до договору про надання правової допомоги від 01.07.2019, платіжне доручення №013 від 21.02.2020 на суму 15000,00 грн. - не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на послуги адвоката у такому розмірі за рахунок іншої сторони, адже розмір таких витрат має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

На переконання суду, розумним розміром витрат на послуги адвоката в цьому випадку є сума 5000,00 грн., інші заявлені витрати на послуги адвоката є надмірно високими та становитимуть значний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу витрат.

За наведеного у сукупності, суд констатує, що витрати на правничу допомогу не є співмірними із ціною позову, та не відповідають категорії та складності справи. Відтак, суд вважає можливим задовольнити заяву відповідача частково та не покладати на позивача судові витрати на професійну правничу допомогу у всій заявленій відповідачем сумі, а лише частково. Заявлена відповідачем вимога про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу підлягає задоволенню частково, в розмірі 5000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 130, 185, 191, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Прийняти відмову позивача - Акціонерного товариства "Харківміськгаз" від позову.

Закрити провадження у справі №922/1841/19.

Повернути Акціонерному товариству "Харківміськгаз" (61004, м. Харків, вул. Москалівська, 57/59, код ЄДРПОУ 03359552) з Державного бюджету України 50% сплаченого судового збору, що становить 1656,05 грн., який сплачений платіжним дорученням №2352 (#305719678821) від 22.05.2019.

Заяву відповідача про включення суми витрат на правничу допомогу до судових витрат - задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства "Харківміськгаз" (61004, м. Харків, вул. Москалівська, 57/59, код ЄДРПОУ 03359552) на користь Приватного підприємства "Нертус" (61050, м. Харків, вул. Франківська, 14, код ЄДРПОУ 37578899) - 5000,00 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена, в порядку ст.ст. 255 - 257 ГПК України до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня складання повного тексту ухвали, з урахуванням приписів п.п. 17.5 п. 17 Перехідних положень ГПК України.

Повна ухвала підписана 07 травня 2020 року.

Суддя О.В. Погорелова

СудГосподарський суд Харківської області
Дата ухвалення рішення05.05.2020
Оприлюднено08.05.2020
Номер документу89108909
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —922/1841/19

Ухвала від 05.05.2020

Господарське

Господарський суд Харківської області

Погорелова О.В.

Ухвала від 30.04.2020

Господарське

Господарський суд Харківської області

Погорелова О.В.

Ухвала від 19.03.2020

Господарське

Господарський суд Харківської області

Погорелова О.В.

Ухвала від 27.02.2020

Господарське

Господарський суд Харківської області

Погорелова О.В.

Ухвала від 04.07.2019

Господарське

Господарський суд Харківської області

Погорелова О.В.

Ухвала від 13.06.2019

Господарське

Господарський суд Харківської області

Погорелова О.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні