Рішення

від 07.05.2020 по справі 340/689/20

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/689/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного (письмового) провадження справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Лісне" до Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову №134898 Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області від 18.02.2020 про застосування адміністративно-господарського штрафу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що перевірка здійснювалась в порушення вимог п.20 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті , затвердженого Постановою КМУ №1567 від 08.11.2006. При цьому вказує, що здійснена перевірка є упередженою, проведена з порушенням процедури притягнення до відповідальності, оскільки матеріали складені під час її проведення не співпадають з часом і місцем події, які відображені в акті №175920 від 14.01.2020 та оскаржуваною постановою. Крім того, вказує, що постанова від 18.02.2020 була прийнята відповідачем за відсутності позивача, чим на його думку порушено право особи на участь у процесі прийняття рішення. До того ж посилається на те, що відповідач не мав права притягувати позивача до відповідальності за відсутності у водія заповненої індивідуальної контрольної книжки, оскільки надавалися послуги з перевезення вантажу у внутрішньому сполученні, а на думку позивача обов`язок ведення реєстраційних листків режиму праці та відпочинку водіїв та непред`явлення яких до перевірки тягне застосування адміністративно-господарської відповідальності, покладений на водіїв, які здійснюють міжнародні автомобільні перевезення. Також зазначає, що водій, який керував транспортним засобом, забезпечує ведення та заповнення індивідуальної контрольної книжки водія, яка була надана для огляду інспектору під час перевірки, проте останнім не була взята до уваги. Таким чином, позивач стверджує, що в його діях відсутній склад правопорушення.

Заперечуючи проти задоволення позову представником Управління Укртрансбезпеки надано відзив на позовну заяву в якому зазначено, що в діях відповідача під час здійснення своїх владних управлінських функцій відсутні будь-які порушення вимог Закону України "Про автомобільний транспорт", Порядку здійснення державного контролю та інших нормативно-правових актів, регламентуючих діяльність державного органу з питань контролю на автомобільному транспорті. При цьому вказував, що 14.01.2020 року при проведенні рейдової перевірки, місце перевірки: а\д Н 14 75 км, відповідно до направлення на перевірку №007760 від 13.01.2020, інспекторами Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області був перевірений транспортний засіб марки МАЗ 5550 д.р.н. НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію належить ПП "Лісне", за кермом згідно посвідчення водія перебував ОСОБА_1 . Під час перевірки було зафіксовано порушення законодавства про автомобільний транспорт, а саме: надання послуг з перевезення вантажу транспортним засобом без оформлення документів, перелік яких визначений ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт", відсутня індивідуальна контрольна книжка водія. У зв`язку з виявленими порушеннями, інспекторами складено акт №175910 від 14.01.2020, який відповідно до п.21 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті , затвердженого Постановою КМУ №1567 від 08.11.2006, складається в одному примірнику. Крім того, вказував, що відповідачем дотримано вимоги пункту 25 вказаного Порядку щодо належного повідомлення позивача про розгляд справи 18.02.2020 рекомендованим листом з повідомленням про вручення, 29.01.2020 було направлено позивачу та отримано останнім 06.02.2020. На розгляд справи позивач чи уповноважена ним особа не з`явилися, жодних додаткових пояснень чи заперечень не надано. Тому, за результатом розгляду справи, на підставі акту перевірки, керуючись п.27 Порядку, відповідно до Закону України "Про автомобільний транспорт", було винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №134896 від 18.02.2020, за відсутність індивідуальної контрольної книжки водія. У задоволенні адміністративного позову просив відмовити у повному обсязі (а.с.40-44).

Ухвалою судді від 16.03.2020 прийнято позов до розгляду, відкрито провадження у даній справі та справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи на 10.04.2020. Також даною ухвалою витребувано докази (а.с.21).

Ухвалою суду від 10.04.2020 розгляд справи у зв`язку з неявкою учасників справи відкладено до 06.05.2020 року, зобов`язано відповідача надати докази (а.с.30-31).

У судове засідання 06.05.2020 представник відповідача не з`явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.35), причини неявки суд не повідомив. Представником позивача через канцелярію суду подано клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження (а.с.54).

У відповідності до ч.9 ст.205 КАС України, суд вирішив подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступних висновків.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, регулює Закон України "Про автомобільний транспорт" від 5 квітня 2001 року №2344-III (далі Закон №2344-III).

Статтею 6 Закону №2344-III передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, в т.ч. державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті.

Відповідно до п.1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого Постановою КМУ від 11.02.2015р. №103, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Згідно з п.8 вказаного Положення, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до пунктів 2, 3, 4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженому Постановою КМУ від 08.11.2006р. №1567 (далі - Порядок №1567), державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Частинами 14, 17 статті 6 Закону №2344-III передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

За визначенням, наведеним в абзаці 54 статті 1 Закону №2344-III, рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів суб`єкта господарювання на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагові комплекси та інші об`єкти, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту).

Пунктами 12, 14 Порядку №1567 передбачено, що рейдова перевірка додержання суб`єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка.

Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Згідно з пунктом 15 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Пунктами 16, 17 Порядку №1567 передбачено, що рейдова перевірка проводиться групою посадових осіб Укртрансбезпеки у кількості не менш як дві особи. Рейдова перевірка проводиться із зупиненням транспортних засобів або без їх зупинення.

14.01.2020 року посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області, на підставі графіку проведення рейдових перевірок у період з 13.01.2020 по 17.01.2020 та відповідно до направлення на перевірку №007760 від 13.01.2020, на а/д Н-14 75 км Олександрівка - Кропивницький - Миколаїв проводилась рейдова перевірка транспортних засобів (а.с.51).

У ході рейдової перевірки, проведеної 14.01.2020 року складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №175910 від 14.01.2020 року, яким при перевірці транспортного засобу МАЗ 5550 / МАЗ 8571 00-4012 , державний номерний знак НОМЕР_4 НОМЕР_5 , зафіксовано порушення, відповідальність за яке передбачене абз.3 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт" - надання послуг з перевезення вантажу без оформлення документів, перелік яких визначено статтею 48 цього Закону, а саме не оформлено індивідуальну контрольну книжку водія (а.с.9).

Транспортний засіб під керуванням водія ОСОБА_1 , відповідно до товарно-транспортної накладної №386 від 14.01.2020 здійснював перевезення вантажу, вантажовідправник та автомобільний перевізник - ПП Лісне (а.с.50).

Акт перевірки водієм транспортного засобу не підписаний. Згідно з приміткою водій з актом ознайомлений, від пояснень та підписання акту відмовився.

Згідно з пунктами 20-24 Порядку №1567 виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).

У разі відмови уповноваженої особи суб`єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб`єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадові особи, що провели перевірку, роблять про це запис.

Акти, зазначені у пунктах 20, 21 і 23 цього Порядку, реєструються в журналі обліку.

Враховуючи наведені норми, суд не погоджується з доводами позивача про порушення відповідачем процедури проведення перевірки. При цьому, суд зауважує, що позивач в обґрунтування позиції того, що йому не вручено копію акту перевірки, посилається на норми Порядку №1567, які втратили чинність згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 р. №239.

Відповідно до пунктів 25, 26, 27 Порядку №1567, справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем надіслано на адресу ПП Лісне повідомлення від 29.01.2020 за №9336/28-2/24-20 про розгляд справи 18.02.2020, яке отримано останнім 06.02.2020 (а.с.47, 48).

Отже обов`язок щодо належного та завчасного повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду справи відповідачем виконано. При цьому, як зазначав відповідач у відзиві на позов, на розгляд справи про порушення позивач чи уповноважена ним особа не з`явилися, жодних додаткових пояснень чи заперечень не надали.

Таким чином, суд констатує, що відповідачем дотримано вимоги п.27 Порядку №1567, яким визначено - у разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. Тобто, не порушено право особи на участь у процесі прийняття рішення.

За результатом розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт 18.02.2020 винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №134898, якими до ПП "Лісне" застосовано адміністративно-господарський штраф у сумі 1700 грн. (а.с.6-зв.-7).

Відповідно до частин 1, 5, 6 статті 60 Закону №2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи.

Розглядати справи про накладення адміністративно-господарських штрафів за порушення, зазначені у цій статті, мають право посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті.

Адміністративно-господарські штрафи стягуються відповідно до закону центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), і зараховуються до Державного бюджету України.

Позивач стверджує, що Управлінням Укртрансбезпеки у Кіровоградській області застосовано формальний підхід до розгляду справи, прийнята постанова №134898 від 18.02.2020 року не відповідає дійсним обставинам, зазначеним в акті перевірки, штрафні санкції застосовано до ПП "Лісне" незаконно.

Судом встановлено, що згідно оскаржуваної постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу вчинення порушення законодавства про автомобільний транспорт мало місце 16.01.2020 на а/д Н-14 75 км транспортним засобом DAF д.н.з. НОМЕР_6 , акт №175910 від 16.01.2020. Однак акт перевірки №175910 складено 14.01.2020 та зазначено, що перевірка проводилась 14.01.2020 об 11:18 год.

Так, у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3, що встановлено пунктом 21 Порядку №1567.

Відповідно до вищезазначеного додатку №3 (із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ №422 від 20.05.2013 ) встановлено, що в акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом зазначається, зокрема, число, місяць, рік, час та місце перевірки, номерний знак транспортного засобу, який перевіряється.

В додатку 5 міститься вимога до оформлення постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу. Остання повинна містити, зокрема час і місце вчинення порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Таким чином, суд приходить до висновку, обставини зазначені у постанові №134898 18.02.2020 р. не відповідають фактичним обставинам справи, встановленим під час перевірки.

Так, оскаржуваною постановою до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф згідно з абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", яким передбачено, що за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, до автомобільних перевізників застосовується штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч.1 ст.48 Закону №2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Відповідно до частини 2 статті 49 Закону №2344-III водій транспортного засобу зобов`язаний зокрема мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень.

Відповідач стверджує, що у ході рейдової перевірки 14.01.2020 встановлено, що позивач надавав послуги з перевезення вантажу без оформлення необхідних документів, а саме не оформлено індивідуальну контрольну книжку водія, що унеможливлює перевірку режимів роботи та відпочинку водія.

Перевіряючи ці обставини, суд виходить з того, що статтею 2 Закону №2344-III передбачено, що законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, законів України "Про транспорт", "Про дорожній рух", чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень.

Генеральна конференція Міжнародної організації праці 27.06.1979 року у м. Женева ухвалила Конвенцію №153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті. Ця Конвенція застосовується до найманих водіїв, які працюють або на підприємствах, що займаються перевезеннями для третіх сторін, або на підприємствах, що перевозять вантажі чи пасажирів за свій рахунок на автомобілях, які використовуються професійно для внутрішніх чи міжнародних автомобільних перевезень товарів або пасажирів. Ця Конвенція застосовується також, якщо в ній не передбачено іншого, до власників транспортних засобів, зайнятих професійно автомобільними перевезеннями, та до членів їхніх сімей, які не отримують заробітної плати, коли вони працюють водіями.

Відповідно до статті 10 цієї Конвенції традиційні засоби контролю, зазначені в пунктах 1 та 2 цієї статті, якщо це потрібно для деяких категорій транспорту, заміняються або доповнюються, наскільки це можливо, сучасними засобами, такими, наприклад, як тахографи згідно з правилами, установленими компетентними властями чи органами в кожній країні.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про виконання Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року №153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті" від 25.01.2012 року №51 визначено Міністерство інфраструктури компетентним органом з питань виконання Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року №153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті в частині внутрішніх автомобільних перевезень.

Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 року №340, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.09.2010 року за №811/18106, затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (надалі - Положення №340).

Пунктами 1.1, 1.2 Положення №340 передбачено, що це Положення розроблено відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року №153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР), Кодексу законів про працю України та Законів України "Про автомобільний транспорт", "Про дорожній рух". Це Положення встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку.

Відповідно до пункту 1.3 Положення №340 його вимоги поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.

Згідно з пунктом 6.1 Положення №340 автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Відповідно до пункту 4 наказу Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 року №340 ця норма для перевезення вантажів колісними транспортними засобами з повною масою понад 12 тонн набрала чинності з 01.06.2013 року, а для перевезення вантажів колісними транспортними засобами з повною масою від 3,5 тонн до 12 тонн - з 01.06.2015 року.

Пунктом 6.3 Положення №340 передбачено, що водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3).

Згідно з пунктом 7.1 Положення №340 перевірка додержання режиму праці та відпочинку водія здійснюється Державною службою України з безпеки на транспорті з дотриманням вимог Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року №1567.

Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 року №385, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.10.2010 року за №946/18241, затверджено Інструкцію з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті (надалі - Інструкція №385).

Відповідно до пунктів 1.1 - 1.3 розділу І цю Інструкцію розроблено відповідно до вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - ЄУТР), Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року №153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, а також Законів України "Про автомобільний транспорт", "Про дорожній рух".

Ця Інструкція визначає порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів.

Ця Інструкція поширюється на суб`єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

Контрольний пристрій (тахограф) - це обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв (п.1.4 розділу І Інструкції №385)

Умови використання тахографів передбачені розділом III Інструкції №385.

Відповідно до пунктів 3.1, 3.3 розділу ІІІ Інструкції №385 виробники транспортних засобів, перевізники, водії та ПСТ використовують тахографи, тахокарти, картки до цифрових тахографів, тип яких затверджено відповідно до вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР).

Водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв); у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Згідно з пунктами 3.5, 3.6 розділу ІІІ Інструкції №385 перевізники: забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії; аналізують інформацію щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а в разі виявлення порушень вживають заходів щодо недопущення та запобігання виникненню їх в подальшому.

Перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку: правильності роботи тахографа та відповідності його типу згідно із законодавством (обов`язковість установлення тахографа певного типу - аналоговий або цифровий, позначка затвердження типу згідно з ЄУТР); наявності та цілісності таблички тахографа та його пломб, а також маркування таблички та пломб тахографа знаком ПСТ, внесеним до Переліку; дотримання вимог щодо періодичності проведення перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також перевірки тахографа; дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водіїв та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом; наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа; строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.

Системний аналіз цих норм свідчить, що вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн, які використовується суб`єктами господарювання для внутрішніх перевезень вантажів, в обов`язковому порядку повинні бути обладнані діючим та повіреним тахографом. А для водія такого автомобіля, крім оформлення документів, визначених статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", обов`язковою також є наявність протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, заповнених тахокарт (або картки водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом) (реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв). Ведення водієм індивідуальної контрольної книжки не замінює обов`язок автомобільного перевізника використовувати для цього перевезення лише автомобіль, що обладнаний тахографом, а водія - мати відповідні документи, які підтверджують його використання.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 10 травня 2019 року по справі №816/124/17.

Крім того, відповідно до пункту 1 Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2009 №207, такими документами для водія юридичної особи або фізичної особи - підприємця, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах є: фотокопія ліцензії, засвідчена автомобільним перевізником, або ліцензійна картка; товарно-транспортна накладна; посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії; реєстраційний документ на транспортний засіб або інший засвідчений в установленому порядку документ, що підтверджує право керування, користування чи розпорядження транспортним засобом; талон про проходження державного технічного огляду; поліс (сертифікат) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Так, доказів, що вантажний автомобіль, який належить позивачу, обладнаний тахографом, суду не надано. Проте, у відповідності до п.6.3 Положення №340 водій, який керував транспортним засобом, який не обладнаний тахографом, вів індивідуальну контрольну книжку водія, що підтверджується доказами, які містяться в матеріалах справи (а.с.10).

Отже, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами порушення позивачем ст.48 Закону №2344-ІІІ, відповідальність за яке визначено абзацом 3 частиною першою ст.60 Закону №2344-ІІІ.

Згідно ч.1 та ч.2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем по справі, як суб`єктом владних повноважень, не виконано покладеного на нього обов`язку щодо доказування правомірності прийняття оскаржуваних постанов.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене, а також те, що обставини встановлені у постанові №134898 від 18.02.2020 не відповідають фактичним обставинам справи, виявленним під час перевірки, суд дійшов висновку про протиправність постанови Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області №134898 від 18.02.2020 року про застосування до ПП Лісне адміністративно-господарського штрафу, які підлягають скасуванню.

Щодо доводів позивача про те, що використання тахографів є обов`язковим лише при виконання міжнародних перевезень, суд наголошує, що вимоги Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, яке встановлює обов`язок щодо обладнання транспортних засобів тахографами, поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (пункт 1.3 Положення). Інструкція з використання контрольних пристроїв (тахографів) так само не містить застережень щодо використання тахографів лише при здійсненні міжнародних перевезень. Її дія поширюється на суб`єктів господарювання, які проводять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі) (пункт 1.3 Інструкції).

Враховуючи вищевикладене, суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, дійшов висновку, що доводи відповідача про законність оскаржуваної постанови є необґрунтованими та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідач у справі - управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області - не є розпорядником бюджетних коштів, оскільки не є самостійною бюджетною установою, а є структурним підрозділом апарату Державної служби України з безпеки на транспорті та її територіальним органом.

Зважаючи на задоволення позову, судові витрати, понесені позивачем на сплату судового збору у розмірі 2102 грн. (а.с.19), слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби з безпеки на транспорті.

Керуючись ст.ст.90, 132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Лісне" (27614, Кіровоградська область, Кіровоградський район, с.Лісне, вул.Кіровоградська, 22, код ЄДРПОУ 00450045 ) до Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті ( 25031, м.Кропивницький, вул.Автолюбителів, 2 ) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області про застосування адміністративно-господарського штрафу №134898 від 18 лютого 2020 року.

Стягнути на користь Приватного підприємства "Лісне" (код ЄДРПОУ 00450045 ) судові витрати на сплату судового збору в сумі 2102 грн. (дві тисячі сто дві гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (ЄДРПОУ 39816845 ).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Т.М. Кармазина