Рішення

від 02.04.2020 по справі 280/3209/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02 квітня 2020 року Справа № 280/3209/19 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства УКР-ЛІТ-АГРО

до Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного підприємства УКР-ЛІТ-АГРО (далі - ПП УКР-ЛІТ-АГРО , позивач) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - ГУ ДФС у Запорізькій області, відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 12.02.2019 №0002231306, №0002221306, №0002281306.

На обґрунтування позовних вимог щодо безпідставного нарахування пені у позовній заяві зазначає, що контролюючий орган має право нараховувати пеню за несвоєчасну сплату самостійно визначеного платником податків або податковим агентом податкового зобов`язання після спливу 90 календарних днів наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання. Вказує, що оскільки ПП УКР-ЛІТ-АГРО було прострочена сплату податкового зобов`язання (самостійно ним визначеного) на 50 днів, тому відсутні підстави для застосування пп. 129.1.3 п.129.1 ст. 129 Податкового кодексу України та взагалі нарахування пені. Таким чином, на думку позивача, при нарахуванні пені та прийнятті податкових повідомлень-рішень станом 12.02.2019 контролюючим органом не було враховано зміни до законодавства, а тому пеня нарахована в вищевказаних податкових повідомленнях-рішеннях є неправомірною, у зв`язку із чим просить суд скасувати як протиправні оскаржені податкові повідомлення-рішення, винесені ГУ ДФС у Запорізькій області.

Ухвалою суду від 08.07.2019 позовну заяву залишено без руху та позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви строком 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху. В межах встановленого строку позивачем недоліки усунуто.

Ухвалою суду від 02.08.2019 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання на 02 вересня 2019 року. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

Відповідач позов не визнав, 02 вересня 2019 року надав суду відзив (вх. №36046), у якому пояснює, що за результатами планової виїзної перевірки ПП УКР-ЛІТ-АГРО складений акт №1/08-01-13-06/36090041 від 02.01.2019, згідно з яким встановлено наступні порушення:п.п.14.1.180 п. 14.1 ст. 14, п.51.1 ст.51, п. 176.2 б ст. 176, Податкового кодексу України, п.1.2., п.3.2-п.3.5. Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4 Про затвердження форми податкового розрахунку сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку в частині надання податкових розрахунків ф.№ 1 Д-Ф за III квартали 2017 року, IV квартал 2017 року, ІІ-ІІІ квартал 2018 року, до ДПІ з недостовірними відомостями; пп. 168.1.2 п. 168.1 ст.168, пп.176.2 "а" п.176.2 статті 176 Податкового кодексу України, а саме: підприємством несвоєчасно перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб під час виплати оподаткованого доходу у вигляді орендної плати за земельні ділянки (паї) за вересень 2017 року в сумі - 102 671,67грн.; порушення вимог пп. 168.1.2 п. 168.1 ст.168, п.п.1.4, п.п.1,6 ст.161 підр. 10 Інші перехідні положення Податкового кодексу України, за несвоєчасне перерахування до бюджету військового збору у серпні 2017 року в сумі 143,69 грн. Зазначає, що за результатами перевірки з урахуванням виявлених порушень ГУ ДФС у Запорізькій області складено податкові повідомлення- рішення та надіслані поштою з рекомендованим повідомленням про вручення. Також вказує, що відповідно до п. 127.1 ст. 127 Податкового кодексу України застосовано штрафні (фінансові) санкції за неперерахування податку на доходи фізичних осіб та військового збору податковим агентом, під час виплати доходу, у т.ч. при виплаті орендної плати в розмірі 75 відсотків суми податку у зв`язку з проведенням протягом 1095 днів попередньої перевірки ПП УКР-ЛІТ-АГРО з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.09.2014 по 30.06.2017, за результатами якої складено акт від 13.11.2017 № 635/08-01-14-17/36090041 та застосовано штрафні (фінансові) санкції за неперерахування податку на доходи фізичних осіб та військового збору податковим агентом, під час виплати доходу, у т.ч. при виплаті орендної плати у розмірі 25%, 50% та 75% суми податку, що підлягає сплаті до бюджету і винесено податкові повідомлення-рішення від 27.11.2017 №0124861306 та №01249011306. Таким чином, з урахуванням вищевказаного та наявними матеріалами доказової бази, які були досліджені при проведенні документальної планової виїзної перевірки, просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

02 вересня 2019 року судове засідання по справі відкладене на 25 вересня 2019 року.

Від представника відповідача надійшли пояснення (вх. №36649 від 04.09.2019), у яких щодо нарахування пені додатково вказує, що факт порушення позивачем строків сплати до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб в перевіреному періоді під час виплати доходу у вигляді орендної плати за земельні ділянки (частки) паї підтверджений матеріалами документальної планової перевірки від 02.01.2019 №1/08-01-13-06/36090041 та зазначено в додатку 2 до акту перевірки з датами виникнення кредиторської заборгованості. Щодо нарахування пені після спливу 90 календарних днів та після спливу 270 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання стверджує, що ці терміни відноситься до задекларованих податкових зобов`язань по деклараціям, які відображаються в інтегрованій картці платника (далі ІКП) засобами ІТС Податковий блок , та контролюються строки сплати. В даному випадку, ПДФО не нараховується в ІКП, суму неперерахованого ПДФО можливо визначити документальною перевіркою.

В період з 16.09.2019 по 30.09.2019 суддя Бойченко ЮП. була відсутня на роботі на підставі наказу від 10.09.2019 №37 Про відрядження та листка непрацездатності, що підтверджується довідкою №02-35/19/83 від 01.10.2019, у зв`язку із чим розгляд справи призначений на 22 жовтня 2019 року.

Ухвалою суду від 22.10.2019 вирішено призначити розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначене підготовче засідання на 04 листопада 2019 року.

Відповідно до ухвали суду від 04.11.2019 провадження у справі зупинене за клопотанням представників сторін до 18 грудня 2019 року.

18 грудня 2019 року провадження у справі поновлено.

Згідно з ухвалою суду від 18.12.2019 провадження у справі зупинене за клопотанням представників сторін до 04 лютого 2020 року.

04 лютого 2020 року провадження у справі поновлено.

Представником позивача через канцелярію суду долучено до матеріалів справи письмові пояснення (вх. №5333 від 04.02.2020), у яких наголошує, що штраф у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету застосовується у випадку ненарахування, неутримання та/або несплати (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, якщо такі дії вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, однак ані в Акті перевірки, ані в розрахунках до податкових повідомлень-рішень жодним чином не зазначено про наявність повторного вчинення порушення протягом 1095 днів втретє та більше та не наведені відповідні відомості про повторність, таким чином, за відсутності повторності вчинення порушення згідно з п. 127.1 ст.127 Податкового кодексу України застосування штрафу у розмірі 75% є протиправним та необґрунтованим. Крім того, із посиланням на ту обставину, що позивач самостійно виправив порушення протягом року, вважає, що у випадку, коли позивач самостійно до перевірки виявив порушення та сплатив податки та військовий збір з виплаченої раніше людям орендної плати, то на підставі ст. 127 Податкового кодексу України є підстави для звільнення від застосування штрафу. Щодо безпідставного нарахування пені додаткового звертає увагу, що оскільки позивачем була прострочена сплата податкового зобов`язання (самостійно ним визначеного) на 50 днів, тому відсутні підстави для застосування п.129.1.3 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України та взагалі нарахування пені. Стосовно доводів відповідача зауважує, що виходячи з логіки контролюючого органу, то до позивача взагалі неможливо застосовувати пи.129.1.3 п.129.1 ст. 129 Кодексу, оскільки податкове зобов`язання з ПДФО в даному випадку не декларувалося, та не повинно було декларуватися, а тому день початку нарахування пені так і не настав.

Відповідно до ухвали суду від 04.02.2020 підготовче засідання по справі відкладене на 04 березня 2020 року.

27 лютого 2020 року від представника відповідача надійшли пояснення (вх. №9226), за змістом яких щодо застосування штрафної санкції у вигляді 75% відповідно ст. 127 Податкового кодексу України до ПП УКР-ЛІТ-АГРО пояснює, що на ст.4 п.2.10 Акту перевірки від 02.01.2019 №1/08-01-13-06/36090041 зазначена інформація попередньої документально планової перевірки, якою зафіксовано та застосовано штрафна санкція 25%, 50% та 75% згідно ст. 127 Кодексу, а також інформація попередньої планової перевірки зазначена в розрахунках штрафних (фінансових) санкцій до податкових повідомлень-рішень від 12.02.2019 №0002221306, №0002231306 та №0002281306, отриманих позивачем 06.03.2019. Щодо нарахування пені зазначає, що згідно з розрахунками пені по податку на доходи фізичних осіб із нарахованого та невиплаченого податку до податкового повідомлення-рішення №0002231306 від 12.02.2019 та по військовому збору із нарахованого та невиплаченого податку до податкового повідомлення-рішення №0002281306 від 12.02.2019, пеня за період вересень-грудень 2017 року, нарахована згідно зі ст. 129 Податкового кодексу України, при цьому, з вказаного розрахунку пені вбачається, що часом перерахування ПП УКР-ЛІТ-АГРО ПДФО за вересень 2017 року є період грудень 2017 року.

Ухвалою суду від 04.03.2020 закрито підготовче провадження у справі.

На підставі ч. 3 ст. 194, ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, на підставі наявних в ній доказів.

Розглянувши та дослідивши надані документи, судом встановлені наступні обставини.

Згідно з офіційними відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ПП УКР-ЛІТ-АГРО (код ЄДРПОУ 36090041) є суб`єктом господарювання, офіційно зареєстрованим 11.08.2008 (номер запису: 1 080 102 0000 000761). Видами діяльності позивача є: Код КВЕД 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); Код КВЕД 01.13 Вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів; Код КВЕД 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; Код КВЕД 01.63 Післяурожайна діяльність; Код КВЕД 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; Код КВЕД 77.31 Надання в оренду сільськогосподарських машин і устатковання; Код КВЕД 49.41 Вантажний автомобільний транспорт.

У період з 11.12.2018 по 22.12.2018 посадовою особою ГУ ДФС у Запорізькій області була проведена документальна планова виїзна перевірка позивача за період діяльності з 01.07.2017 по 30.09.2018 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору та з 01.07.2017 по 30.09.2018 з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за результатами якої складений відповідний акт №1/08-01-13-06/36090041 від 02.01.2019.

Як зазначено у висновках Акту перевірки, перевіркою ПП УКР-ЛІТ-АГРО встановлено порушення:

1) п.п.14.1.180 п. 14.1 ст.14, п.51.1 ст.51, п.176.2 б ст.176 Податкового кодексу України щодо своєчасності та повноти нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету податку з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподаткування до або під час виплати за її рахунок, п.1.2., п.3.2, п.3.3., п.3.4, п.3.5 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4 Про затвердження форм податкового розрахунку сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, в частині надання податкових розрахунків ф.№ 1-ДФ за III квартали 2017 року, IV квартал 2017 року, ІІ-ІІІ квартал 2018 року, до ДПІ з недостовірними відомостями;

2) пп. 168.1.2 п. 168.1 ст.168, пп. 176.2 а п. 176.2 ст.176 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-УІ (зі змінами та доповненнями), а саме: підприємством несвоєчасно перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб під час виплати оподаткованого доходу у вигляді орендної плати за земельні ділянки (паї) за вересень 2017 року в сумі 102 671,67 грн.;

3) пп. 168.1.2 п. 168.1 ст.168, пп.1.4, пп.1.6 ст. 16-1 підр. 10 Інші перехідні положення Податкового кодексу України, за несвоєчасне перерахування до бюджету військового збору у серпні 2017 року в сумі 143,49 грн.

На підставі Акту та вказаних порушень відповідачем 12 лютого 2019 року ГУ ДФС у Запорізькій області були прийняті оскаржені податкові повідомлення-рішення:

- №0002221306, яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за платежем: податок на доходи фізичних осіб у сумі 510,00 грн.;

- №0002231306, яким позивачу визначено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені в розмірі 78 902,47 грн, у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі - 77003,75 грн. та пеня у сумі 1 898,72 грн.;

- №0002281306, яким позивачу визначено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені, в розмірі 110,43 грн., у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі - 107,77 грн. та пеня у сумі 2,66 грн.

Вважаючи прийняті відповідачем рішення протиправними позивач звернувся до суду із даним позовом про їх скасування. При цьому, суд зауважує, що спір щодо правомірності дій під час призначення та проведення перевірки, яка стала підставою для винесення оскаржуваного рішення, між сторонами відсутній.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Податковий кодекс України).

За змістом пп. 14.1.265 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (у редакції штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов`язань платника податку та/або до зміни платника податку згідно з п.119.2 ст. 119 Податкового кодексу України, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

Так, перевіркою повноти заповнення реквізитів при поданні до податкових органів відомостей за формою 1-ДФ, достовірності їх даних (розділ 3.1.8 Акту, с. 6-7) встановлено наступне.

У податковому розрахунку за формою 1-ДФ за III квартал 2017 року ПП УКР-ЛІТ-АГРО допущені помилки:

- код 77 - податковий номер фізичної особи закрито в зв`язку з повідомленням про смерть від відділів РАГС (рнокпп НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 );

- код 99 - податковий номер фізичної особи недійсний або серія та номер паспорта відсутні в окремому реєстрі ДРФО (рнокпп НОМЕР_5 );

У податковому розрахунку за формою 1-ДФ за IV квартал 2017 року допущені помилки:

- код 77 - податковий номер фізичної особи закрито в зв`язку з повідомленням про смерть від відділів РАГС (рнокпп НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , НОМЕР_9 );

У податковому розрахунку за формою 1-ДФ за II квартал 2018 року допущені помилки:

- код 99 - податковий номер фізичної особи недійсний або серія та номер паспорта відсутні в окремому реєстрі ДРФО (рнокпп 328530523);

У податковому розрахунку за формою 1-ДФ за III квартал 2018 року допущені помилки:

- код 99 - податковий номер фізичної особи недійсний або серія та номер паспорта відсутні в окремому реєстрі ДРФО (рнокпп 328530523. 2600907552);

- код 77 - податковий номер фізичної особи закрито в зв`язку з повідомленням про смерть від відділів РАГС (рнокпп 1393402183, 1181816452, 2127025016, 1132717852, 0624901765, 1216007745, 1259509249, 1900505881, 1484720739, 1714016725, 1985807876, 2022913587, 1417615249).

Встановлені контролюючим органом в ході проведеної перевірки обставини позивачем не спростовані. Жодного доказу на спростування виявленого порушення позивачем не надано та не наведено.

Контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган (пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України).

На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002221306 від 12.02.2019, яким контролюючий органом застосовані до позивача штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 510,00 грн. є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Стосовно позовних вимог в частині визнання протиправними та скасувати податкових повідомлень-рішень від 12.02.2019 №0002231306 та №0002281306, якими позивачу визначено суду грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, суд виходить з наступного.

Щодо застосування штрафної санкції у вигляді 75 % суми податку відповідно до ст. 127 Податкового кодексу України.

Відповідно до вимог пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Згідно з ст.18 Податкового кодексу України податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов`язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків. Податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов`язки, встановлені цим Кодексом для платників податків.

На підставі п.54.2 ст.54 Податкового кодексу України грошове зобов`язання щодо суми податкових зобов`язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов`язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.

Матеріалами справи підтверджено, що прийняття спірних податкових повідомлень-рішень обумовлене висновками податкового органу про те, що підприємством (податковим агентом) перераховано до бюджету несвоєчасно суму податку на доходи фізичних осіб під час виплати доходу (орендної плати за земельні ділянки сільськогосподарського призначення (паї)), а також військового збору.

Судом встановлено, що перевіркою встановлено порушення в частині несплати (неперерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору податковим агентом до або під час виплати доходу на користь іншого платника податку (фізичних осіб) за період з 01.07.2017 по 30.09.2018 у вигляді орендної плати за земельні ділянки (паї) за вересень 2017 року (розділи 3.2.2 і 3.3.1.2 Акту перевірки, с. 7-10).

Підпунктом "а" п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України передбачено, що особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

У разі несплати узгодженої суми грошового зобов`язання протягом строків, визначених Податковим кодексом, податковий агент притягається до відповідальності, передбаченої за таке порушення.

Зокрема, пп. 162.1.3 п. 162.1 ст.162 ПК України встановлено, що податковий агент є платником податку на доходи фізичних осіб.

Підпунктом 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України визначено, що податковим агентом платника податку - орендодавця щодо його доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар.

При цьому об`єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.

Відповідно до підпунктів 168.1.1, 168.1.2, 168.1.4, 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу. Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом трьох банківських днів з дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання). Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

З 03 серпня 2014 року набрали чинності зміни до Податкового кодексу України, внесені Законом від 31.07.2014 №1621-VII, згідно з яким тимчасово введено військовий збір.

Відповідно до п.п. 1.1 п. 16-1 підрозд. 10 розд. XX Податкового кодексу України платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 цього Кодексу.

У силу пп. 1.4, 1.6 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюється у порядку, встановленому ст. 168 Податкового кодексу України, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту. Платники збору зобов`язані забезпечувати виконання податкових зобов`язань у формі та спосіб, визначені ст. 176 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 171.2."а" п. 171.2 ст. 171 Податкового кодексу України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні.

Таким чином, відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України податковий агент зобов`язаний перерахувати до бюджету утриманий податок під час виплати доходу, а якщо оподаткований дохід нараховується, але не виплачується платнику податку, то податок підлягає сплаті (перерахуванню) у строки, встановлені Податковим кодексом України для місячного податкового періоду..

Згідно з п. 110.1 ст. 110 Податкового кодексу України платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

За приписами з п. 127.1 ст. 127 Податкового кодексу України передбачено, що ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Як встановлено судом з платіжної відомості №3 від 26.09.2017 та видаткового касового ордеру, які долучені позивачем до матеріалів справи, орендну плату у загальному розмірі 780 685,17 грн. за орендну земельних паїв за 2017 рік позивачем на користь фізичних осіб (згідно з переліком) перераховано 26 вересня 2017 року.

Таким чином, строк оплати ПДФО та військового збору настав 30 жовтня 2017 року, проте позивачем було фактично сплачено 19 грудня 2017 року, що підтверджується платіжними дорученнями № 36 на суму 102 672,05 грн. і №37 на суму 144,49 грн.

Відтак, ст. 127 Податкового кодексу України встановлено міру відповідальності, яка покладається на платника податків, у тому числі і на податкового агента, саме за не нарахування, неутримання та/або несплату (неперерахування) податків, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, при цьому розмір штрафних санкцій за вчинення такого порушення визначається (обчислюється) залежно від кількості допущених порушень протягом певного періоду часу.

Тобто склад порушення передбачає, що нарахування, утримання чи сплата податку не відбулися до чи на момент виплати доходу.

Тому, з огляду на перерахування ПП УКР-ЛІТ-АГРО податку на доходи фізичних осіб та військового збору після виплати доходу на користь інших платників податків, суд доходить висновку про обґрунтованість застосування до позивача штрафних санкцій, передбачених ст. 127 Податкового кодексу України.

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного суду України, викладеній у постанові від 22.03.2016 у справі № 813/6774/13-а, яку підтримав Верховний Суд у постановах від 31.07.2018 у справі № 820/4767/17, від 12.09.2019 у справі № 806/1537/16.

В письмових поясненнях позивач посилається на те, що відповідальність за правопорушення, передбачене ст. 127 Податкового кодексу України, настає лише у випадку, якщо платник податків (податковий агент) допускає бездіяльність щодо нарахування, утримання та/або сплати податків до або під час виплати доходу на користь іншого платника. Однак, в даному випадку ПП УКР-ЛІТ-АГРО самостійно виявило факт несплати податку та погасило заборгованість до проведення перевірки. Тому, на думку позивача, штрафні санкції за ст. 127 Податкового кодексу України не можуть застосовуватися.

На спростування таких доводів, суд вважає за необхідне зазначити, що штрафи, передбачені п. 127.1 ст. 127 Податкового кодексу України, не застосовуються, коли ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податку на доходи фізичних осіб самостійно виявляється податковим агентом при проведенні перерахунку цього податку, передбаченого п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу України, та виправляється в наступних податкових періодах протягом податкового (звітного) року згідно з нормами цього Кодексу. При цьому, неперерахування такого податку спричинено помилками у визначенні суми податку, і не пов`язане із несвоєчасністю перерахування такого податку.

Разом з тим, як видно з матеріалів справи, несвоєчасна сплата позивачем сум податку на доходи фізичних осіб і військового збору не була зумовлена помилками у визначенні сум такого податку (збору).

За таких обставин, суд дійшов правильного висновку про те, що відповідачем правомірно застосовано до позивача штрафні санкції відповідно до положень п. 127.1 ст. 127 Податкового кодексу України.

Проте, стосовно розміру (ставки) нарахованих штрафних (фінансових) санкцій суд вважає за необхідне зазначити про таке.

Згідно з п. 62.1 ст. 62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється, зокрема, шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

На підставі пп.54.3.5 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом.

Пунктом 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України передбачено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.

Отже, факт порушення податкового законодавства може бути встановлений не інакше як за результатами перевірки платника податків, за результатами якої складено акт.

Підвищені розміри штрафів у разі повторного виявлення податкових порушень (50%, 75%) застосовуються не за сам факт виявлення будь-яких порушень, а за повторне вчинення діянь за обставин, передбачених, зокрема, пп. 54.3.5 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України.

Аналіз вищенаведеної норми свідчить, що застосування штрафу більшого розміру можливе у разі встановлення контролюючим органом повторності порушення протягом 1095 днів, яке зафіксовано в акті перевірки та, відповідно, в податковому повідомленні-рішенні.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 11.09.2018 по справі № 805/3649/17-а, від 24.10.2018 по справі № 820/2405/18, від 23.04.2019 по справі №812/916/17.

Згідно з розрахунками штрафних (фінансових) санкцій до податкових повідомлень-рішень контролюючий орган застосував до позивача штрафну санкцію в розмірі 75% суми податку на доходи фізичних осіб та військового збору, що були несвоєчасно перераховані до бюджету.

Однак, у даному випадку факт повторного протягом 1095 днів неутримання та неперерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору відповідачем жодним актом не встановлено та не зафіксовано, не надано доказів винесення податкових повідомлень-рішень, якими позивачу було б збільшено суми грошового зобов`язання, що передували прийняттю оскаржених податкових повідомлень-рішень.

При цьому, суд не приймає посилання відповідача, що на с. 4 п.2.10 Акту перевірки від 02.01.2019 №1/08-01-13-06/36090041 зазначена інформація попередньої документально планової перевірки, якою зафіксовано та застосовано штрафна санкція 25%, 50% та 75% згідно з ст. 127 Податкового кодексу України.

Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Так, у письмових поясненнях відповідач вказує, що у зв`язку з проведенням протягом 1095 днів попередньої перевірки ПП УКР-ЛІТ-АГРО з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.09.2014 по 30.06.2017, за результатами якої складено акт від 13.11.2017 № 635/08-01-14-17/36090041 та застосовано штрафні (фінансові) санкції за неперерахування податку на доходи фізичних осіб та військового збору податковим агентом, під час виплати доходу, у т.ч. при виплаті орендної плати у розмірі 25%, 50% та 75% суми податку, що підлягає сплаті до бюджету і винесено податкові повідомлення-рішення від 27.11.2017 №0124861306 та №01249011306.

Проте, жодних доказів на підтвердження вказаних обставин відповідачем до матеріалів справи не долучено.

На підставі викладеного, суд прийшов до висновку, що контролюючий орган безпідставно застосував до позивача штрафні (фінансові) санкції по неутриманим і неперерахованим своєчасно до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору в розмірі 75%, відтак податкове повідомлення-рішення від 12.02.2019 № 0002231306 в частині застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у сумі 51 335,83 (77 033,75 - 102 671,67*0,25) грн. та податкове повідомлення-рішення від 12.02.2019 № 0002281306 в частині застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у сумі 71,85 (107,77 - 143,69*0,25) грн. належать до скасування як протиправні.

В частині застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій по неутриманому і неперерахованому до бюджету податку на доходи фізичних осіб у розмірі 25%, тобто в сумі 25 667,92 грн. у податковому повідомленні-рішенні від 12.02.2019 № 0002231306, а також в частині застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій по неутриманому і неперерахованому до бюджету військовому збору в розмірі 25%, тобто в сумі 35,92 грн. у податковому повідомленні-рішенні від 12.02.2019 № 0002281306, вказані податкові повідомлення-рішення винесені у відповідності до норм чинного податкового законодавства та підлягають сплаті.

Щодо нарахування контролюючим органом пені згідно з пп. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України.

Пеня, за визначенням, наведеним у пп. 14.1.162 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, це сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов`язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки.

Відповідно до п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України (редакції з 03.12.2017 та станом на момент перерахування позивачем до бюджету ПДФО та військового збору) нарахування пені розпочинається:

129.1.1. при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);

129.1.2. при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов`язаних з проведенням податкових перевірок, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);

129.1.3. при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного платником податків або податковим агентом, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання.

У відповідності до пп. 129.3.1 п. 129.3 ст.129 Кодексу нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов`язань.

Згідно з п. 129.4 ст. 129 Податкового кодексу України на суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Таким чином, згідно з положеннями Податкового кодексу України в редакції як з 03.12.2017, так і з 01.01.2019 (редакція, на яку посилаються сторони), нарахування пені при самостійному нарахуванні суми грошового зобов`язання платником податків починається після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання.

З розрахунку повноти і своєчасності перерахування до бюджету утриманих сум податку з доходів фізичних осіб і військового збору, який додано до пояснень відповідача (вх. №36649 від 04.09.2019) вбачається, що кількість днів, що сплили, за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання становить - 50 днів. Отже, розрахунок податкового органу в частині нарахування суми пені відповідно до пп. 129.1.3. п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України, навіть не розпочався, а отже судом зроблено висновок, що даний розрахунок є хибним.

Суд критично ставиться до твердження представника відповідача, що нарахування пені після спливу 90 календарних днів, що настають за останнім календарним днем граничного строку сплати податкового зобов`язання, відноситься до задекларованих податкових зобов`язань по деклараціям, які відображаються в інтегрованій картці засобами ІТС Податковий блок , а в даному випадку ПДФО не нараховується в ІКП, суму неперерахованого податку можливо визначити документальною перевіркою, оскільки відповідно до п. 129.5 ст. 129 Податкового кодексу України зазначений розмір пені застосовується щодо всіх видів податків, зборів та інших грошових зобов`язань, крім пені, яка нараховується за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється відповідним законодавством.

Розглянувши справу, суд прийшов до висновку, що оскаржені податкові повідомлення рішення від 12.02.2019 є також протиправними та підлягають скасуванню в частині нарахування пені, а саме з податку на доходи фізичних осіб у сумі 1 898,72 грн. у податковому повідомленні-рішенні № 0002231306 і з військового збору у сумі 2,66 грн. у податковому повідомленні-рішенні № 0002281306.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до ст. 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності..

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність необхідної сукупності підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Під час звернення до суду з даним позовом, позивачем було сплачено судовий збір в сумі 1 921,00 грн., що підтверджується квитанцією №0.0.1420809863.1 від 26.07.2019 (дублікат).

У зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути на користь ПП УКР-ЛІТ-АГРО документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1 287,84 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Запорізькій області пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (67,04%).

Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Приватного підприємства УКР-ЛІТ-АГРО задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області від 12 лютого 2019 року №0002231306 в частині визначення Приватному підприємству УКР-ЛІТ-АГРО суми грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені в розмірі 53 234,55 грн, у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі - 51 335,83 грн. та пеня у сумі 1 898,72 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області від 12 лютого 2019 року №0002281306 в частині визначення Приватному підприємству УКР-ЛІТ-АГРО суми грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені, в розмірі 74,51 грн., у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі - 71,85 грн. та пеня у сумі 2,66 грн.

3. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

4. Судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 287 (одна тисяча двісті вісімдесят сім) гривень 84 копійки присудити на користь Приватного підприємства УКР-ЛІТ-АГРО (71630, Запорізька область, Василівський район, м. Дніпрорудне, вул. Центральна, буд. 33, кв. 69, код ЄДРПОУ 36090041) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення складено та підписано 02.04.2020.

Суддя Ю.П. Бойченко