Рішення

від 07.05.2020 по справі 560/410/20

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/410/20

РІШЕННЯ

іменем України

07 травня 2020 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Лабань Г.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Старокостянтинівського бюро технічної інвентаризації, оцінки та реєстрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Старокостянтинівського бюро технічної інвентаризації, оцінки та реєстрації в якому просить:

1. Визнати протиправним бездіяльність розпорядника публічної інформації Старокостянтинівське бюро технічної інвентаризації оцінки та реєстрації щодо ненадання інформації на запит на інформацію.

2. Зобов`язати Старокостянтинівське бюро технічної інвентаризації оцінки та реєстрації надати інформацію на питання наведені в запиті на інформацію.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 29.11.2019 та 11.02.2020 позивачем та ОСОБА_2 подано запит на інформацію до Старокостянтинівського бюро технічної інвентаризації, оцінки та реєстрації.

У відповіді Старокостянтинівського бюро технічної інвентаризації, оцінки та реєстрації від 09.12.2019 запит не було задоволено, вказано, що Старокостянтинівське БТІ ОР є госпрозрахунковим підприємством. Всі послуги БТІ несуть за собою матеріальні витрати та робочий час тому є платними. 29 листопада 2019 року ОСОБА_2 була надана (двічі) усна інформація, в першій половині дня та в другій половині дня по телефону про те, що виконання робіт починається після підписання договору та оплати послуг. Повна вартість послуг становить 350 гривень. Також 2 грудня 2019 року в присутності працівників поліції ОСОБА_2 втретє надали усну інформацію та запропонували підписати договір на надання інформації згідно запиту від 29 листопада. ОСОБА_2 відмовився від підписання договору наданого Старокостянтинівським БТІ ОР. З грудня ОСОБА_2 звернувся до Старокостянтинівського БТІ ОР про надання йому двох примірників договору на виконання робіт. Договір не було підписано так як примірники договорів ОСОБА_2 забрав з собою.

Позивач зазначає, що оскільки її сімейні права залишено без уваги, питання захисту її прав подружжя залежить лише від неї і від її чоловіка, тому для захисту власних сімейних прав жінки позивачу потрібна інформація на запит.

Ухвалою суду від 11.02.2020 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Відповідач 27.02.2020 подав до суду відзив в якому останній зазначає, Старокостянтинівське БТІОР не є розпорядником публічної інформації та не не відмовляє в наданні інформації.

Діяльність підприємств БТІ регулюються законами України та іншими нормативно- правовими документами. Порядок проведення інвентаризації нерухомого майна передбачений Інструкцією про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 10.07.2001 р, за № 582/57733 (з подальшими доповненнями)

Згідно даної інструкції:

- замовник технічної інвентаризації (далі - замовник) - власник об`єкта нерухомого майна (у тому числі земельної ділянки), об`єкта незавершеного будівництва;

- замовник будівництва;

- особа, яка має право на спадщину (за запитом нотаріуса);

- особа, яка має інші речові права на об`єкт нерухомого майна, у тому числі на земельну ділянку, на якій розташовано такий об`єкт;

- орган, уповноважений управляти майном (у тому числі житлово-будівельні, дачні та гаражні кооперативи, садові товариства).

Даною інструкцією, Законами України та іншими нормативно-правовими документами не передбачено підприємствам БТІ визначати чи нерухоме майно є спільне майно подружжя. З викладеного вище випливає, що замовником в підприємствах БТІ є власник, а не дружина або чоловік власника. Інформації про реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 в Старокостянтинівському БТІОР відсутня і тому вона не може бути замовником. Конкретно по об`єкту нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 , що знаходиться у приватній власності, може бути ОСОБА_2 (власник). Тому вважає, що таким чином відповідач не порушив право позивача на інформацію, а тому просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Дослідивши позовну заяву, відзив на позовну заяву, а також оцінивши наявні в матеріалах справи належні та допустимі докази у їх взаємозв`язку та сукупності суд дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що позивач звернувся до Старокостянтинівського бюро технічної інвентаризації, оцінки та реєстрації з інформаційним запитом № в якому просила надати відповідну інформацію.

На поданий позивачем запит, Старокостянтинівське бюро технічної інвентаризації, оцінки та реєстрації надало Рачок М.В. відповідь від 09.12.2019 відповідно до якої запит не було задоволено, вказано, що Старокостянтинівське БТІ ОР є госпрозрахунковим підприємством. Всі послуги БТІ несуть за собою матеріальні витрати та робочий час тому є платними. 29 листопада 2019 року ОСОБА_2 була надана (двічі) усна інформація, в першій половині дня та в другій половині дня по телефону про те, що виконання робіт починається після підписання договору та оплати послуг. Повна вартість послуг становить 350 гривень. Також 2 грудня 2019 року в присутності працівників поліції ОСОБА_2 втретє надали усну інформацію та запропонували підписати договір на надання інформації згідно запиту від 29 листопада. ОСОБА_2 відмовився від підписання договору наданого Старокостянтинівським БТІ ОР. З грудня ОСОБА_2 звернувся до Старокостянтинівського БТІ ОР про надання йому двох примірників договору на виконання робіт. Договір не було підписано так як примірники договорів ОСОБА_2 забрав з собою.

Не погодившись з такою відповіддю відповідача, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та просить зобов`язати відповідача вчинити дії.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес, визначає Закон України "Про доступ до публічної інформації" від 13.01.2011 №2939-VI (далі - Закон №2939-VI).

Відповідно до ст.1 Закону №2939-VI, публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Згідно ст.3 цього Закону, право на доступ до публічної інформації гарантується:

1) обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; 2) визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє; 3) максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації; 4) доступом до засідань колегіальних суб`єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством; 5) здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації; 6) юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.

Статтею 4 Закону №2939-VI передбачено, що доступ до публічної інформації відповідно до цього Закону здійснюється на принципах: 1) прозорості та відкритості діяльності суб`єктів владних повноважень; 2) вільного отримання, поширення та будь-якого іншого використання інформації, що була надана або оприлюднена відповідно до цього Закону, крім обмежень, встановлених законом; 3) рівноправності, незалежно від ознак раси, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак.

Відповідно до ст.5 Закону №2939-VI, доступ до інформації забезпечується, зокрема шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

Згідно ст.12 Закону №2939-VI, суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.

Відповідно до ч.1, 2, 4, 5 ст.19 цього Закону, запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Письмовий запит подається в довільній формі.

Запит на інформацію має містити: 1) ім`я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв`язку, якщо такий є; 2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; 3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

Статтею 20 та 21 Закону №2939-VI передбачено, що розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту. Інформація на запит надається безкоштовно.

Відповідно до ст.22 Закону №2939-VI, розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.

Згідно ч.2 ст.6 Закону №2939-VI, обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог:

1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;

2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;

3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Враховуючи наведені норми, суд встановив, що поданий запит відповідає усім необхідним вимогам визначених вище вказаними нормами права.

Крім того, причиною звернення позивача до відповідача з вказаним запитом слугувало те, що слідчим відділом Старокостянтинівського ВП ГУНП в Хмельницькій області здійснюється досудове розслідування за кримінальним правопорушенням №42013340220000014, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.08.2013 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.367 КК України.

Згідно повідомлення про початок досудового розслідування від 01.09.2013 Слідчого СВ Старокостянтинівського РВ УМВС України в Хмельницькій області лейтенанта міліції вказано, що за заявою ОСОБА_2 в якій останній повідомив проте, що посадові особи Старокостянтинівської міської ради в липні 2008 року неналежно виконали свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, прийняли та розглянули заяву від його імені, з якою він до міської ради не звертався, про розподіл земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 на дві земельні ділянки, в результаті чого рішенням 28 сесії Старокостянтинівської міської ради від 28 липня 2008 року №33 проведено розподіл приватної земельної ділянки площею 1210 м.кв. по АДРЕСА_1 , чим завдано ОСОБА_2 істотної шкоди через вибуття із його власності земельної ділянки поза його волею.

У вказаному вище інформаційному запиті позивач повідомив відповідача, що згідно із обставинами провадження до матеріалів приєднано видані на ім`я ОСОБА_2 за підписом голови Старокостянтинівської міської ради М.С. Мельничука та начальника Управління у місті Старокостянтинові В.П. Козачука оригінали державних актів серії ЯД №013332, серія ЯД №013333 та серії ЯД №013336 від 18 вересня 2008 року. Позивач вказує, що у вказаних актах зазначено, що вони видані на підставі рішення Старокостянтинівської міської ради №122 п.18 від 10 грудня 1997 року на земельну ділянку площею 0,0588 га та 0,0412 га.

Також суд звертає увагу, що встановлені обставини та аналіз вищенаведених норм дає підстави зробити висновок, що Старокостянтинцівське БТІ є розпорядником запитуваної інформації, та, як наслідок, зобов`язана надати відповідь позивачу на його запити.

Аналізуючи норми Закону № 2939-VI існують підстави констатувати, що визначальною ознакою для публічної інформації є те, що вона заздалегідь зафіксована будь-якими засобами та на будь-яких носіях і знаходилася у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації. Якщо запит стосується інформації, яка міститься в кількох документах і може бути зібрана і надана без значних інтелектуальних зусиль (наприклад, без проведення додаткового змістовного аналізу), то така інформація відповідає критеріям "відображеності та за документованості" і є публічною. Не є інформаційним запитом звернення, для відповіді на яке необхідно створити інформацію, крім випадків, коли розпорядник не володіє запитуваною інформацією, але зобов`язаний нею володіти.

Аналогічна правова позиція висвітлена у постанові Верховного Суду від 31.07.2018 по справі №820/4263/17.

Частиною 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З врахуванням вищевикладеного суд зазначає, що оскільки у даному випадку запит направлений позивачем до відповідача, стосується отримання останнім публічної інформації, то фактично такий запит є реалізацією наявного у позивача права на отримання доступу до публічної інформації, розпорядником якої є відповідач.

Згідно статті 23 Закону України "Про доступ до публічної інформації" передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.

За таких обставин, приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими врегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про наявність у спірних відносинах порушеного права позивача у сфері публічно-правових відносин.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оскільки, відповідачем не спростовано, а позивачем доведено неналежність розгляду її інформаційного запиту на отримання публічної інформації, тому, наявні підстави для задоволення позову.

Відповідно до положень ст.139 КАС України, відсутні підстави для розподілу судових витрат, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним бездіяльність розпорядника публічної інформації Старокостянтинівське бюро технічної інвентаризації оцінки та реєстрації щодо ненадання інформації на запит на інформацію.

Зобов`язати Старокостянтинівське бюро технічної інвентаризації оцінки та реєстрації надати інформацію на питання наведені в запиті на інформацію.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Старокостянтинівське бюро технічної інвентаризації, оцінки та реєстрації (вул. К. Острозького, 43,Старокостянтинів,Хмельницька область,31100 , код ЄДРПОУ - 14154215)

Головуючий суддя Г.В. Лабань