Постанова

від 07.05.2020 по справі 420/1498/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/1498/20 Головуючий в 1 інстанції: Стефанов С.О.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Стас Л.В.

суддів - Турецької І.О., Шеметенко Л.П.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю " Старпицца " на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2020 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Старпицца" до Головного управління Держпраці в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ "Старпицца" (далі - позивач) 21.02.2020 року звернувся з позовом до Головного управління Держпраці в Одеській області, в якому просив визнанти протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці в Одеській області №ОД1382/1742/АВ/П/ТД-ФС від 06.02.2020 року про накладення штрафу у розмірі 83 460,00 грн. Також позивач просив стягнути з Головного управління Держпраці в Одеській області на користь товариства витрати по сплаті судового збору в сумі 2102,00 грн., а також витрати на правничу допомогу.

03.04.2020 року ТОВ "Старпицца" подало заяву про забезпечення позову шляхом:

- зупинення дії постанови Головного управління Держпраці в Одеській області №ОД1382/1742/АВ/П/ТД-ФС від 06.02.2020 року про накладення на ТОВ "Старпицца" штрафу у розмірі 83 460 грн.;

- зупинення виконання постанов головного державного виконавця Другого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Нідзельського З.А. по виконавчому провадженню №61568898: від 23.03.2020 року про стягнення виконавчого збору в сумі 8 346 грн.; від 23.03.2020 року про стягнення витрат виконавчого провадження в сумі 269 грн.; від 24.03.2020 року про накладення арешту на кошти ТОВ "Старпицца" в сумі 92 075 грн.; від 24.03.2020 року про накладення арешту на автомобіль ТОВ "Старпицца" FIAT, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 .

В обґрунтування заявленого клопотання позивач зазначав, що невжиття заходів забезпечення позову в даному випадку може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2020 року в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Старпицца" про забезпечення позову - відмовлено.

Не погодившись з вищевказаним судовим рішенням, ТОВ "Старпицца" подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та прийняти нову про задоволення заяви про забезпечення позову.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції не врахував, що накладення арешту на рахунки та автомобіль ТОВ "Старпицца" перешкоджає господарській діяльності підприємства, яке в умовах надзвичайної ситуації в Україні, забезпечує доставку продуктів харчування населенню м. Одеси, в тому числі мало захищеним особам. Крім того, апелянт зазначає, що не вжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідач, Головне управління Держпраці в Одеській області, своїм процесуальним правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до приписів ч.ч. 1,2 ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Отже, для застосування заходів забезпечення адміністративного позову обов`язковою умовою є встановлення судом хоча б однієї із таких обставин: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів; необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Розглядаючи клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, суд, з огляду на докази, надані стороною по справі для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись зокрема у тому, що клопотання не є надуманим, спір поміж сторонами існує, існує також дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, позов слід забезпечити саме у такий спосіб, про який просить позивач, а не якимось менш обмежувальним у правах способом для відповідачів, такий спосіб є співмірним обсягу позовних вимог, даним про особу та характер дій відповідачів, позивач має легітимну мету забезпечити саме захист своїх прав та інтересів від неправомірних дій відповідачів, а не завдати шкоди правам та інтересам відповідачів. Вирішуючи клопотання про забезпечення позову суд має зважати на необхідний баланс процесуальних прав та обов`язкові сторін.

З матеріалів справи вбачається, що необхідність вжиття заходів забезпечення позову позивач обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова та вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання перешкоджають праву позивача провадити господарську діяльність.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необґрунтованість доводів заявника стосовно того, що не вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, може істотно вплинути на ефективність захисту, або поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, перешкоджатиме веденню господарської діяльності позивача.

Таким чином, оскільки заявником не доведена очевидна небезпека заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам, які унеможливлюють захист цих прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів, висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання про забезпечення позову є законним і обґрунтованим.

Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що забезпечивши позов шляхом зупинення дії оскаржуваної постанови про накладення штрафу на позивача, суд фактично ухвалить рішення у справи по суті, оскільки завчасно надасть оцінку правомірності та законності оскаржуваній постанові.

Доводи апеляційної скарги щодо залишення судом поза увагою факту порушення оскаржуваною постановою прав позивача на здійснення господарської діяльності колегія суддів не приймає та зазначає, що перевірка правомірності постанови має вирішуватись під час розгляду справи по суті.

Крім того, судом першої інстанції слушно зазначено про те, що якщо позивач вважає неправомірними постанови головного державного виконавця Другого Київського ВДВС у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Нідзельського З.А. по виконавчому провадженню №61568898, в тому числі накладення арешту на рахунки ТОВ "Старпицца" в межах суми 92 075 грн. та на автомобіль ТОВ "Старпицца", то він вправі їх оскаржити в судовому порядку, визначеному ст.287 КАС України, якою передбачено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

Інші ж доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення питання щодо невжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд виходить з того, що вони не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення питання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Відповідно до ст. 242 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для скасування і ухвалення нового рішення не вбачається.

За змістом частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 312, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Старпицца" - залишити без задоволення.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2020 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Старпицца" до Головного управління Держпраці в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її постановлення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 07.05.2020 року.

Головуючий суддя Стас Л.В. Судді Шеметенко Л.П. Турецька І.О.